Про по­зи­ти­ви та не­га­ти­ви Вар­шав­сько­го са­мі­ту для Укра­ї­ни

Екс­перт: НАТО ро­бить чі­ткий акцент на від­по­від­аль­но­сті Ро­сії за ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - ОЛЕ­КСІЙ МЕЛЬНИК Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Чер­го­вий са­міт НАТО, який ми­ну­лої су­бо­ти за­вер­шив­ся у Вар­ша­ві, го­спо­дар яко­го пре­зи­дент Поль­щі Ан­джей Ду­да і Ген­сек НАТО Єнс Стол­тен­берг на­зва­ли істо­ри­чним. Справ­ді, це був на­ймас­шта­бні­ший за­хід Альян­су за кіль­кі­стю уча­сни­ків глав дер­жав, уря­дів, пред­став­ни­ків пре­си за остан­ні ро­ки. Для Укра­ї­ни, як пла­ну­ва­ло­ся, він за­вер­шив­ся ухва­ле­н­ням на за­сі­дан­ні Ко­мі­сії Укра­ї­на — НАТО Все­о­хо­плю­ю­чо­го па­ке­та до­по­мо­ги, що вклю­чає 40 сфер, го­лов­ним чи­ном у га­лу­зі без­пе­ки та обро­ни. Однак Укра­ї­на, по­при те, що ще 2003 ро­ку бу­ло за­кла­де­но за­ко­но­дав­чі осно­ви ін­те­гра­ції на­шої кра­ї­ни в єв­ро­а­тлан­ти­чні стру­кту­ри, так і не на­бли­зи­ла­ся до ста­ту­су кан­ди­да­та на вступ до єди­ної чин­ної у сві­ті си­сте­ми ко­ле­ктив­ної без­пе­ки. На­пе­ре­до­дні са­мі­ту та і під час зу­стрі­чі у вер­хах у Вар­ша­ві ди­ву­ва­ло те, що са­ме за­хі­дні лі­де­ри го­во­ри­ли на прес-кон­фе­рен­ці­ях, що Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко не про­сить член­ства в НАТО. Біль­ше то­го, укра­їн­ський Пре­зи­дент та ін­ші чле­ни де­ле­га­ції фа­кти­чно уни­ка­ли зу­стрі­чі з пре­сою. На прес-кон­фе­рен­ції, на яку бу­ло за­про­ше­но жур­на­лі­стів, він го­во­рив сім хви­лин, і по то­му одра­зу зник, не від­по­вів­ши за­пи­та­н­ня. Про­сто вер­ши­на ко­му­ні­ка­ції Пре­зи­ден­та зі ЗМІ!..

«День» звер­нув­ся до ди­ре­кто­ра Про­грам зов­ні­шньої по­лі­ти­ки та між­на­ро­дної без­пе­ки Цен­тру Ра­зум­ко­ва Оле­ксія МЕЛЬНИКА з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ре­зуль­та­ти са­мі­ту для Укра­ї­ни та очі­ку­ва­н­ня Поль­щі, що ця зу­стріч у вер­хах ста­ла істо­ри­чною.

«ЗА­РАЗ ГО­ЛОВ­НЕ, ЩОБ УХВАЛЕНІ ТУТ РІ­ШЕ­Н­НЯ ВПРОВАДЖУВАЛИСЬ У ЖИ­Т­ТЯ»

— Існує чи­ма­ло під­став вва­жа­ти цей са­міт істо­ри­чним. По-пер­ше, він від­бу­вав­ся в сто­ли­ці, з якою ко­лись асо­ці­ю­вав­ся Вар­шав­ський пакт. Іна­кше ка­жу­чи, ра­ні­ше це був сим­вол во­ро­га НАТО, а те­пер це мі­сто при­ймає са­міт Альян­су.

Що­до змі­сту — ана­лі­зу­ю­чи за­клю­чний до­ку­мент і по­рів­ню­ю­чи йо­го з ухва­ле­ним в Уель­сі, тут справ­ді на­ба­га­то біль­ше кон­кре­ти­ки.

І са­ме ко­мю­ні­ке мо­жна, без пе­ре­біль­ше­н­ня, на­зва­ти кон­це­пту­аль­ним до­ку­мен­том. Тут все де­та­лі­зо­ва­но, й охо­пле­но пра­кти­чно всі на­пря­ми ді­яль­но­сті НАТО. Да­ю­ться ґрун­тов­ні та об’єктив­ні оцін­ки си­ту­а­ції в сфе­рі без­пе­ки і тих за­гроз, з яки­ми за­раз до­во­ди­ться зу­стрі­ча­ти­ся НАТО і під­хо­дів до ви­рі­ше­н­ня про­блем.

За­га­лом, якщо бу­де ім­пле­мен­то­ва­но все, що бу­ло ухва­ле­но у Вар­ша­ві, то, буз­сум­нів­но, цей са­міт ма­ти­ме істо­ри­чні на­слід­ки на най­ближ­чі три-п’ять ро­ків.

— А які є по­зи­ти­ви та не­га­ти­ви цьо­го са­мі­ту для Укра­ї­ни?

— Оче­ви­дним по­зи­ти­вом є під­твер­дже­н­ня у під­сум­ко­во­му ко­мю­ні­ке Вар­шав­сько­го са­мі­ту на­мі­ру НАТО про­дов­жу­ва­ти під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну, зокре­ма че­рез роз­ши­ре­н­ня до­по­мо­ги в рам­ках Все­о­хо­плю­ю­чо­го па­ке­та до­по­мо­ги, ухва­ле­но­го на цій зу­стрі­чі.

Окрім то­го, мо­жна звер­ну­ти ува­гу на та­кі мо­мен­ти. Зокре­ма, по-пер­ше, йде­ться про пе­ре­хід під­хо­дів НАТО у від­но­ше­н­нях з Ро­сі­єю від спів­ро­бі­тни­цтва-пар­тнер­ства до стри­му­ва­н­ня та діа­ло­гу. За­раз існує від­чу­т­тя, що го­лов­ни­ми бу­дуть за­хо­ди стри­му­ва­н­ня, а діа­лог, ско­рі­ше за все, бу­де обме­же­ний спіл­ку­ва­н­ням з ме­тою уни­кну­ти на­дмір­ної кон­фрон­та­ції чи не­за­пла­но­ва­них ін­ци­ден­тів як з лі­та­ка­ми чи ко­ра­бля­ми з обох сто­рін. І це бу­де грунт, на яко­му роз­гля­да­ти­ме­ться ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту між Укра­ї­ною та Ро­сі­єю. І це, га­даю, ма­ти­ме опо­се­ред­ко­ва­ні на­слід­ки для пе­ре­гля­ду по­зи­цій За­хо­ду за­га­лом і зокре­ма НАТО з ви­ро­бле­н­ня по­лі­ти­ки що­до про­дов­же­н­ня сан­кцій та пе­ре­гля­ду на­да­н­ня до­по­мо­ги Укра­ї­ні.

По-дру­ге, в ін­шо­му пун­кті цьо­го ко­мю­ні­ке чі­тко за­фі­ксо­ва­но по­зи­цію, що по Кри­му не мо­же бу­ти жо­дних ком­про­мі­сів, і НАТО ро­бить чі­ткий акцент на від­по­від­аль­но­сті Ро­сії за ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод.

Не ду­маю, що мо­жна го­во­ри­ти про не­га­ти­ви, але є пев­ні за­сте­ре­же­н­ня. Зокре­ма, в хо­ді дис­ку­сій на Фо­ру­мі екс­пер­тів на Вар­шав­сько­му са­мі­ті «НАТО на за­хи­сті ми­ру: 2016 рік і да­лі » про­зву­ча­ло, що за­раз го­лов­не, щоб ухвалені тут рі­ше­н­ня впроваджувались у жи­т­тя.

— У де­кла­ра­ції ска­за­но: «Ми про­дов­жу­є­мо спо­ді­ва­ти­ся на кон­стру­ктив­ний діа­лог з Ро­сі­єю, якщо дії Ро­сії зро­блять це мо­жли­вим». Як ви це про­ко­мен­ту­є­те?

— Це аб­со­лю­тно кон­стру­ктив­на по­зи­ція. Тут ба­га­то го­во­ри­ло­ся про зда­тність одні­єї чи ін­шої сто­ро­ни аде­ква­тно спри­йма­ти си­гна­ли. І цей си­гнал по­си­ла­є­ться у спо­ді­ван­ні, що Ро­сія зро­зу­міє, що НАТО на­ла­што­ва­но на зня­т­тя ці­єї кон­фрон­та­ції з мо­жли­вим пе­ре­хо­дом до на­ла­го­дже­н­ня від­но­син.

До ре­чі, на­сту­пний за­хід за­сі­да­н­ня Ра­ди Ро­сія — НАТО по­ка­же, які є пер­спе­кти­ви уни­кне­н­ня подаль­шої кон­фрон­та­ції. Ро­сія вже по­ста­ви­ла умови, що ви­ма­га­ти­ме роз’яснень по ко­жно­му пун­кту. І по­ки ви­гля­дає так, що при­найм­ні є де­кіль­ка пун­ктів, по яких на­вряд чи бу­де зна­йде­но якийсь ком­про­міс чи на­віть вза­га­лі бу­ти якесь про­ду­ктив­не обго­во­ре­н­ня. На­сам­пе­ред це сто­су­є­ться Кри­му.

«ВІД ПО­РО­ШЕН­КА ЙДУТЬ ТА­КІ СИ­ГНА­ЛИ, ЯКІ ВВОДЯТЬ В ОМАНУ»

— А як ви оці­ню­є­те те, що на прес-кон­фе­рен­ці­ях у Ки­є­ві держ­се­кре­тар Джон Кер­рі, а у Вар­ша­ві ген­сек НАТО Єнс Стол­тен­берг ка­за­ли, що По­ро­шен­ко не про­сить член­ства в НАТО і за­яв­ляє, що го­лов­не зав­да­н­ня — ре­фор­ма Зброй­них сил до 2020 ро­ку?

— З одно­го бо­ку, це — по­зи­тив, що не бу­ло то­го, що ми спо­сте­рі­га­ли ра­ні­ше, де­сять ро­ків то­му, ко­ли Укра­ї­на по­стій­но «сми­ка­ла за ру­кав» пар­тне­рів по НАТО, ви­ма­га­ю­чи яко­гось си­гна­лу, яко­гось но­во­го фор­ма­ту. Іна­кше ка­жу­чи, за­раз є пев­ний рі­вень вза­єм­них до­мов­ле­но­стей, що пи­та­н­ня член­ства в НАТО не на ча­сі, ви­хо­дя­чи з то­го, що на те­ри­то­рії Укра­ї­ни три­ває зброй­ний кон­флікт та існу­ють пе­ре­шко­ди зі всту­пу кра­ї­ни до НАТО, за­вер­шу­ю­чи тим, що Укра­ї­на із су­то те­хні­чних кри­те­рі­їв сьо­го­дні не від­по­від­ає стан­дар­там. І ця по­зи­ція вла­што­вує оби­дві сто­ро­ни.

З дру­го­го бо­ку, та­ке сприйня­т­тя в НАТО ви­ни­кає з то­го, що від По­ро­шен­ка йдуть та­кі си­гна­ли, які вводять в оману. З одно­го бо­ку, до­бре, що не зву­чить на­по­ле­гли­ва ви­мо­га всту­пу до НАТО, а з дру­го­го — не зав­жди мо­жна зро­зу­мі­ти, чи Укра­ї­на, як і ра­ні­ше, на­ла­што­ва­на на те, щоб цей про­цес був за­вер­ше­ний фор­ма­лі­за­ці­єю від­но­син.

Це мо­же бу­ти одні­єю з при­чин, чо­му ця фра­за: «Укра­ї­на та Гру­зія бу­дуть у май­бу­тньо­му чле­на­ми НАТО» — не про­зву­ча­ла зно­ву в за­клю­чній де­кла­ра­ції са­мі­ту.

— Але, ви­сту­па­ю­чи на екс­пер­тно­му фо­ру­мі на па­не­лі під на­звою «Збе­ре­же­н­ня ми­ру, узмі­цне­н­ня сво­бо­ди, пра­во­су­д­дя і без­пе­ки у шир­шо­му сві­ті» ві­це-прем’єр-мі­ністр з пи­тань єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції Іван­на Клим­пуш-Цин­ца­дзе ска­за­ла: як­би бу­ла пер­спек- ти­ва член­ства, то бу­ло б біль­ше ста­біль­но­сті в ре­гіо­ні.

— Во­на по­вто­рює ре­чі, які ле­жать в осно­ві по­лі­ти­ки роз­ши­ре­н­ня НАТО. Одна з най­го­лов­ні­ших ці­лей, яку бу­ло до­ся­гну­то зав­дя­ки роз­ши­рен­ню НАТО, це ство­ре­н­ня зо­ни ста­біль­но­сті, де­мо­кра­тії, що є чин­ни­ком змі­цне­н­ня ре­гіо­наль­ної та гло­баль­ної без­пе­ки. Кра­ї­на, яка при­єд­ну­є­ться до НАТО, ав­то­ма­ти­чно під­три­мує всі цін­но­сті та прин­ци­пи, на яких осно­ва­на Ор­га­ні­за­ція пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го до­го­во­ру.

— Якщо про­дов­жи­ти мо­ву про си­гна­ли, то чи мо­жна роз­гля­да­ти як та­кий те, що на зу­стрі­чі 5+1 про­від­ні лі­де­ри під­три­ма­ли укра­їн­ську по­зи­цію що­до про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на Дон­ба­сі: спо­ча­тку без­пе­ка, а по­тім ви­бо­ри?

— Так, і це на­ле­жить до по­зи­ти­вів, про які я го­во­рив ра­ні­ше. У фі­наль­но­му ко­мю­ні­ке са­мі­ту чі­тко за­зна­че­но, хто є го­лов­ним ви­ну­ва­тцем у про­дов­жен­ні кон­флі­кту на Дон­ба­сі. Так, во­ни по­ді­ля­ють на­ші умови: спо­ча­тку при­пи­не­н­ня во­гню, до­ся­гне­н­ня не­об­хід- но­го рів­ня без­пе­ки в ре­гіо­ні, без чо­го не мо­же бу­ти про­ве­де­н­ня ви­бо­рів. З дру­го­го бо­ку, укра­їн­ська вла­да, зда­є­ться, не ро­зу­міє, що ухва­ле­н­ня законів, зокре­ма що­до про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії, та ви­ко­на­н­ня мін­ських умов — це де­що рі­зні ре­чі. Ті об­ста­ви­ни, що ни­ні є на схо­ді, не за­ва­жа­ють все-та­ки ухва­ли­ти закон про про­ве­де­н­ня ви­бо­рів, що зна­чно під­си­лює на­пру­же­ність на пе­ре­го­во­рах з на­ши­ми пар­тне­ра­ми і про­тив­ни­ка­ми. Та­ким чи­ном, ухва­ле­н­ня за­ко­ну — це одне, а про­ве­де­н­ня ви­бо­рів — ін­ше.

«ВІД ГЛАВИ ДЕР­ЖА­ВИ ХО­ЧУТЬ ПО­ЧУ­ТИ ПРО УСПІХИ В РЕФОРМАХ...»

— Пе­ред екс­пер­та­ми на зга­да­но­му ви­ще фо­ру­мі ви­сту­па­ли ген­сек НАТО, пре­зи­ден­ти і прем’єри кра­їн Цен­траль­ної Єв­ро­пи. Та­кож пла­ну­ва­ла­ся участь у ній на­шо­го Пре­зи­ден­та, але за день до цьо­го бу­ло ого­ло­ше­но, що за­мість ньо­го ви­сту­пить ві­це-прем’єр-мі­ністр з пи­тань єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції Іван­на Клим­пуш-Цин­ца­дзе. На­скіль­ки, на ва­шу дум­ку, бу­ло б ва­жли­вим для імі­джу на­шої кра­ї­ни спіл­ку­ва­н­ня Пре­зи­ден­та з про­від­ни­ми екс­пер­та­ми?

— Спо­ді­ва­ю­ся, що у Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка бу­ли дій­сно якісь за­над­то ва­жли­ві спра­ви, щоб від­да­ти їм пе­ре­ва­гу, а не ви­сту­пу на фо­ру­мі, на яко­му бу­ли при­су­тні пра­кти­чно най­кра­щі сві­то­ві екс­пер­ти, які фор­му­ють гро­мад­ську дум­ку та по­лі­ти­ку. Якщо це ста­ло­ся з ін­ших мір­ку­вань, то це свід­чить про йо­го не­ро­зу­мі­н­ня ва­жли­во­сті спіл­ку­ва­н­ня з лю­дьми, які фор­му­ють по­лі­ти­ку. Від під­трим­ки на екс­пер­тно­му рів­ні за­яв­ле­ної Укра­ї­ною по­зи­ції за­ле­жа­ти­муть та­кож по­лі­ти­чні рі­ше­н­ня.

Тут ви­ни­кає ін­ше пи­та­н­ня. Існує за­не­по­ко­є­н­ня з при­во­ду то­го, про що б го­во­рив Пре­зи­дент пе­ред та­кою ау­ди­то­рі­єю. За­раз на­вряд чи по­трі­бно го­во­ри­ти ба­га­то про те, що Ро­сія — агре­сор і що Укра­ї­на об­сто­ює ін­те­ре­си Єв­ро­пи на схі­дних кор­до­нах за­хі­дно­го сві­ту. Так, це прав­да, і всі про це вже знають.

А ось якраз від глави дер­жа­ви хо­чуть по­чу­ти про успіхи в реформах, у бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю, у ре­фор­му­ван­ні се­кто­ру без­пе­ки та обо­ро­ни. Ви­сту­па­ю­чи пе­ред та­кою ау­ди­то­рі­єю, до­во­ди­ться зва­жа­ти на те, що на­вряд чи га­сла­ми її мо­жна за­до­воль­ни­ти.

— І, на ва­шу дум­ку, чи спра­ви­ла­ся з та­ким зав­да­н­ням Клим­пуш?

— Зро­зумі­ло, що на тлі де­ся­тка глав дер­жав та ген­се­ка ві­це­прем’єр не мо­же за­мі­ни­ти пре­зи­ден­та. Якщо го­во­ри­ти про оцін­ки, які я чув від ко­лег, за­хі­дних екс­пер­тів, то якраз во­ни звер­та­ли ува­гу на те, що в її ви­сту­пі бу­ли не до­сить вра­хо­ва­ні за­пи­ти екс­пер­тної ау­ди­то­рії. Від неї очі­ку­ва­ли клю­чо­вих ме­си­джів сто­сов­но то­го, що ро­бить Укра­ї­на, і ви­хо­дя­чи з то­го, в чо­му по­ля­гає за­хі­дний ін­те­рес під­трим­ки Укра­ї­ни за­для змі­цне­н­ня єв­ро­а­тлан­ти­чної без­пе­ки. Во­на на­ма­га­ла­ся це ро­би­ти, але це ви­гля­да­ло не до­сить пе­ре­кон­ли­во. І на­віть за існу­ю­чих успі­хів ре­форм Укра­ї­на має зна­чно біль­ше чо­го про­да­ти За­хо­ду, ніж це про­зву­ча­ло у ви­сту­пі Клим­пуш-Цин­ца­дзе.

Рі­ше­н­ня що­до Чор­но­го­рії якраз є під­твер­дже­н­ням то­го, що две­рі НАТО за­ли­ша­ю­ться від­кри­ти­ми, і це пра­кти­чне рі­ше­н­ня. З огля­ду на ре­а­кцію Ро­сії, яка вже бу­ла, та гнів­ну ри­то­ри­ку, яка за­ли­ша­є­ться та­кою ж, це ні­чим не гір­ше або й, мо­же, кра­ще, ніж про­сто по­вто­ри­ти те, що бу­ло ска­за­но на Бу­ха­рест­сько­му са­мі­ті.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ЛАЗАРЕНКА

В МЕЖАХ ВАР­ШАВ­СЬКО­ГО СА­МІ­ТУ НАТО ВІД­БУ­ЛА­СЯ ЗУ­СТРІЧ 5 + 1 З УЧА­СТЮ ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА ПЕ­ТРА ПО­РО­ШЕН­КА, ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА США БАРАКА ОБАМИ, ФЕ­ДЕ­РАЛЬ­НО­ГО КАНЦЛЕРА НІ­МЕЧ­ЧИ­НИ АНГЕЛИ МЕРКЕЛЬ, ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА ФРАН­ЦІЇ ФРАНСУА ОЛЛАНДА, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ДЕВІДА КЕМЕРОНА ТА ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА ІТА­ЛІЇ МАТТЕО РЕНЦІ, ПІД ЧАС ЯКОЇ СТО­РО­НИ ОБГОВОРИЛИ МЕХАНІЗМИ КООРДИНАЦІЇ ДІЙ В ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РО­СІ­ЄЮ ВЗЯТИХ НА СЕ­БЕ ЗО­БОВ’ЯЗАНЬ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.