«Еле­гія барв»

Під та­кою на­звою в Оде­сі пред­став­ле­но ви­став­ку тво­рів Ге­ор­гія Ко­смі­а­ді (1886—1967 рр.)

Den (Ukrainian) - - Культура - Во­ло­ди­мир КУДЛАЧ, Оде­са

Май­же сім ро­ків ми­ну­ло з мо­мен­ту пер­шої ви­став­ки в Оде­сі тво­рів ху­до­жни­ка, ар­хі­те­кто­ра і пе­да­го­га Ге­ор­гія Ко­смі­а­ді. Ни­ні у Ви­став­ко­во­му за­лі Оде­сько­го істо­ри­ко-кра­є­знав­чо­го му­зе­ю­ми ста­ли свід­ка­ми чер­го­вої ви­став­ки цьо­го май­стра, при­свя­че­ної 130-річ­чю­від дня йо­го на­ро­дже­н­ня.

Ро­бо­ти на­да­ні донь­ко­ю­май­стра На­ді­є­ю­Ге­ор­гі­їв­но­ю­Сан­нов-Ко­смі­а­ді (Гам­бург, Німеччина) з її ро­дин­ної ко­ле­кції. Во­на за­ли­ша­є­ться не­втом­ним по­пу­ля­ри­за­то­ром ба­тько­вої твор­чо­сті і, не зва­жа­ю­чи на по­ва­жний вік (нар. 1923), за­ві­та­ла на оде­ський вер­ні­саж.

Оде­са ста­ла тре­тім мі­стом в Укра­ї­ні (пі­сля Рів­но­го і Остро­га), де де­мон­стру­ють ви­став­ку «Еле­гія барв» — са­ме та­ку на­зву да­ли їй ку­ра­то­ри, і во­на до­сить вда­ло від­обра­жає на­стрій та смисл твор­чо­сті Ко­смі­а­ді, на­ві­я­ної му­зи­кою, те­а­тром, а та­кож ви­кли­ка­ної но­сталь­гі­є­ю­за Ба­тьків­щи­ною. Ви­став­ку умо­жли­ви­ла ор­га­ні­за­цій­на під­трим­ка на­у­ков­ців із мі­ста Рів­не. У цьо­му во­лин­сько­му мі­сті Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді дов­гий час ме­шкав і ви­кла­дав у ро­сій­ській та укра­їн­ській гім­на­зі­ях.

Хо­ча в Оде­сі Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді ні­ко­ли не був, але їх рід пов’яза­ний з пор­то­вим мі­стом: тут ме­шкав йо­го дід Ко­стян­тин Ко­смі­а­ді, на­ща­док гре­цьких су­дно­бу­дів­ни­ків, тут на­ро­див­ся йо­го ба­тько Пе­тро. Зго­дом він від­крив вла­сну спра­ву у Ти­флі­сі, де пі­зні­ше Ге­ор­гій за­кін­чу­вав шко­лу. Про­фе­сі­ю­ар­хі­те­кто­ра юнак здо­був вже у Ба­ку, а як ху­до­жник від­був­ся в Мо­скві, де брав уро­ки у Ва­лен­ти­на Сє­ро­ва і Єго­ра Хру­сло­ва, то­ді­шньо­го ди­ре­кто­ра Тре­тья­ков­ської га­ле­реї.

У екс­по­зи­ції пред­став­ле­но 82 ро­бо­ти, ви­ко­на­ні тем­пе­ро­ю­на кар­то­ні та в те­хні­ці мо­но­ти­пії. Це пе­ре­ва­жно пей­за­жі і тво­ри ре­лі­гій­но­го змі­сту. За рід­кі­сним ви­ня­тком, во­ни на­пи­са­ні з на­ту­ри, але пе­ре­ва­жно — за уяво­ю­а­бо по пам’яті. Осо­бли­во лю­бив ху­до­жник ве­чір­ній стан у при­ро­ді, су­тін­ки, ві­тря­ну по­го­ду, які від­ки­да­ли бу­ден­ність, ви­кли­ка­ли не­спо­кій, ро­ман­ти­чне пра­гне­н­ня у не­зві­да­не. Ко­ло­рит кар­тин ми­тця пе­ре­ва­жно у ді­а­па­зо­ні хо­ло­дної га­ми то­нів: на­си­че­ні зе­ле­ні, сі­ро-си­ні, фі­о­ле­то­ві, по­пе­ля­сті, що кон­тра­сту­ють з мель­хі­о­ро­ви­ми і зо­ло­ти­сти­ми (строн­ці­є­ви­ми). Уда­ри пен­зля ши­ро­кі, тра­ктов­ка фор­ми уза­галь­не­на, пла­сти­чна.

Ха­ра­ктер­на осо­бли­вість ро­біт Ко­смі­а­ді — їх на­ро­чи­та ескі­зність, не­до­мов­ле­ність, що по­ро­джує асо­ці­а­тив­ність, на­дає їм сим­во­лі­чно­сті й му­зи­чно­сті, роз­бур­хує уяву гля­да­ча. Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді був те­а­тра­лом і ме­ло­ма­ном, під­три­му­вав дру­жні сто­сун­ки з ком­по­зи­то­ром Сер­гі­єм Ра­хма­ні­но­вим. Му­зи­ка Ра­хма­ні­но­ва не­змін­но су­про­во­джу­ва­ла йо­го ви­став­ки.

Окре­мо­ю­гру­по­ю­мо­жна ви­ді­ли­ти тво­ри са­краль­но­го змі­сту, які не по­збав­ле­ні мі­сти­ки. У них пе­ре­ва­жа­ють обра­зи Хри­ста і ан­ге­лів («Ан­гель­ський су­про­від», «Ви­ді­н­ня в ту­ма­ні», «Хре­сна хо­да» та ін.). Хри­стос у йо­го тво­рах сим­во­лі­зує жер­тов­ність, сві­тле на­ча­ло — Бо­го­чо­ло­ві­ка, який при­йшов у світ пі­тьми і зла, щоб вря­ту­ва­ти люд­ство.

У жит­ті Ге­ор­гія Ко­смі­а­ді мо­жна ви­ді­ли­ти кіль­ка пе­рі­о­дів. Про це — в ін­терв’юз чіль­ни­ми уча­сни­ка­ми ім­пре­зи.

На­дія САННОВ-КО­СМІ­А­ДІ, донь­ка ху­до­жни­ка:

— Під час пе­ре­бу­ва­н­ня у Мо­скві ба­тько був при­зна­че­ний го­лов­ним ар­хі­те­кто­ром Крем­ля. З по­ча­тком Пер­шої сві­то­вої вій­ни — по­кли­ка­ний офі­це­ром на слу­жбу в цар­ській ар­мії. Ре­во­лю­ція за­ста­ла йо­го вій­сько­ву ча­сти­ну на Во­ли­ні, яка то­ді вхо­ди­ла до скла­ду Поль­щі, і ба­тько осе­лив­ся у Рів­но­му. Як­би по­вер­нув­ся до Мо­скви, то біль­шо­ви­ки йо­го роз­стрі­ля­ли б. Ко­ли Во­линь ві­ді­йшла до СРСР, мій ба­тько прийняв рі­ше­н­ня вте­кти до Ні­меч­чи­ни, де жи­ли ро­ди­чі йо­го дру­жи­ни, мо­єї ма­те­рі, Брі­гіт­ти-Фрі­ди Ге­єр­ман. Зго­дом він став оформ­лю­ва­чем сце­ни в те­а­трі «Та­лія» у Гам­бур­зі. Ро­бо­ти, які пред­став­ле­ні на цій ви­став­ці, ство­ре­ні під на­стрій, для ду­ші. За 27 ро­ків жи­т­тя в Ні­меч­чи­ні ба­тько про­вів біль­ше сорока ви­ста­вок. Ві­ра СОЛОДОВА, ди­ре­ктор Оде­сько­го істо­ри­ко-кра­є­знав­чо­го му­зею:

— У рів­нен­ський пе­рі­од жи­т­тя і твор­чо­сті Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді при­свя­тив се­бе ді­тям і над­зви­чай­но за­хо­пив­ся ви­кла­да­цько­ю­ді­яль­ні­стю. Ро­бо­ти йо­го учнів бу­ли пред­став­ле­ні на ви­став­ці в Кра­ко­ві, оскіль­ки Во­линь то­ді бу­ла у поль­ській юрис­ди­кції. У Кра­ко­ві від­би­ра­ли ро­бо­ти да­лі, і най­біль­шим до­ся­гне­н­ням ста­ла участь ви­хо­ван­ців Ко­смі­а­ді у Все­сві­тній ви­став­ці ди­тя­чих ма­люн­ків у Па­ри­жі в 1936 ро­ці. При­кме­тно, що Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді на­стіль­ки ці­ну­вав сво­ю­пе­да- го­гі­чну ді­яль­ність, що ко­ли вста­но­вив­ся ко­му­ні­сти­чний ре­жим і сім’я зму­ше­на бу­ла за­ли­ши­ти Укра­ї­ну, то се­ред ре­чей, які мо­жна бу­ло за­бра­ти з со­бою, він взяв ро­бо­ти сво­їх учнів. На жаль, во­ни не вклю­че­ні у цю екс­по­зи­цію.

Ла­ри­са КОСТЮК, до­цент Рів­нен­сько­го дер­жу­ні­вер­си­те­ту:

— У Рів­но­му ни­ні збе­рі­га­є­ться 176 ро­біт, які 2009 ро­ку бу­ли по­да­ро­ва­ні мі­сце­во­му кра­є­знав­чо­му му­зе­юі Пер­шій укра­їн­ській гім­на­зії, в якій сво­го ча- су пра­цю­вав Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді. У Рів­но­му на той час пе­ре­бу­ва­ло ба­га­то пред­став­ни­ків ро­сій­ської ін­те­лі­ген­ції, які не сприйня­ли ко­му­ні­сти­чний ре­жим. Так, у на­шо­му мі­сті жи­ли пле­мін­ник і ро­ди­на бра­та Сер­гія Ра­хма­ні­но­ва. Тут во­ни похо­ро­не­ні на одно­му із кла­до­вищ.

У ча­си ви­кла­да­н­ня в гім­на­зії Ге­ор­гій Пе­тро­вич по­зна­йо­мив­ся з та­ко­ю­ці­ка­во­ю­по­ста­т­тю , як фі­ло­лог-сла­віст Ми­ко­ла Ква­шнін. Це на­ща­док Пу­шкі­них-Са­ма­рі­них. Ідеї, яки­ми Ко­смі­а­ді пе­ре­йняв­ся в Мо­скві, він на­ма­гав­ся ре­а­лі­зу­ва­ти впро­довж сво­го жи­т­тя і ду­же актив­но в двад­ця­ти­трьо­хрі­чний пе­рі­од сво­го пе­ре­бу­ва­н­ня в Рів­но­му. Зокре­ма, Ко­смі­а­ді ор­га­ні­зо­ву­вав «Ве­чір ра­до­сті», «Ве­чір сму­тку», де зву­ча­ла кла­си­чна му­зи­ка, де­кла­му­ва­ли­ся вір­ші. До ре­чі, ко­шти, які ви­ру­ча­ли від по­ді­бних ве­чо­рів, спря­мо­ву­ва­ли на під­трим­ку мі­сце­вої мі­ської бі­бліо­те­ки ( сьо­го­дні во­на має ім’ я Во­ло­ди­ми­ра Ко­ро­лен­ка).

Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді під­три­му­вав тра­ди­ці­ю­гур­ту­ва­н­ня твор­чої ін­те­лі­ген­ції. Се­ред ін­ших йо­го зна­йо­мих — та­ка не­пе­ре­сі­чна осо­би­стість, як ба­рон Фе­дір Штейн­гель, який ор­га­ні­зу­вав пер­ший світ­ський му­зей на Во­ли­ні. У нас у Рів­но­му Ге­ор­гій Ко­смі­а­ді по­зна­йо­мив­ся з пре­кра­сним ро­сій­ським пи­сьмен­ни­ком Оле­ксан­дром Кон­дра­тьє­вим. Цей ряд мо­жна про­дов­жи­ти...

На­та­лія ТАРАСЕВИЧ, ди­ре­ктор цен­тру ре­а­бі­лі­та­ці­ї­ді­тей мі­ста Рів­но­го, одна із ку­ра­то­рів ви­став­ки:

— 2010 ро­ку по­ба­чи­ли світ два ка­та­ло­ги тво­рів Ко­смі­а­ді та ілю­стро­ва­ний дво­том­ний збір­ник «Ге­ор­гій Пе­тро­вич Ко­смі­а­ді: жи­т­тя і твор­чість в до­ку­мен­тах». Це до­ку­мен­ти і фо­то­гра­фії Ге­ор­гія Ко­смі­а­ді та йо­го сім’ї, які охо­плю­ють жи­т­тя ми­тця в Ба­ку, Мо­скві, Рів­но­му та під час пе­ре­бу­ва­н­ня в Ні­меч­чи­ні. Зна­чна ува­га при­ді­ле­на йо­го ви­став­ко­вій ді­яль­но­сті. Збір­ник ви­да­ний ко­штом На­дії Ге­ор­гі­їв­ни Ко­смі­а­ді.

ФО­ТО З САЙ­ТА RADIOTREK.RV.UA

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.