По­тен­ці­ал спів­пра­ці – ве­ли­че­зний

Чо­го че­ка­ти від ві­зи­ту Пре­зи­ден­та Пе­тра По­ро­шен­ка в Ба­ку

Den (Ukrainian) - - День Планети - Юрій РАЙХЕЛЬ Пі­дго­ту­ва­ла На­та­лія ПУШКАРУК

Укра­ї­ну з Азер­бай­джа­ном пов’язу­ють ве­ли­кі дов­го­ча­сні істо­ри­чні та куль­тур­ні зв’ яз­ки. У важ­ку хви­ли­ну Ки­їв при­хо­див на до­по­мо­гу Ба­ку, і з бе­ре­гів Ка­спій­сько­го мо­ря во­на теж до нас не­о­дно­ра­зо­во при­хо­ди­ла.

Че­рез ві­до­мі об­ста­ви­ни, і ба­га­то в чо­му че­рез зов­ні­шнє втру­ча­н­ня, на­ші кра­ї­ни опи­ни­ли­ся пе­ред за­гро­зою сво­єї те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті. Більш то­го, не­при­кри­тої агре­сії й ане­ксії ча­сти­ни на­ціо­наль­ної те­ри­то­рії.

По всій лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, як у На­гір­но­му Ка­ра­ба­ху, так і на Дон­ба­сі, від­бу­ва­ю­ться пе­ре­стріл­ки і ги­нуть лю­ди. Нев­ре­гу­льо­ва­ні кон­флі­кти важ­ким­тя­га­рем­ля­га­ють на на­ші кра­ї­ни. То­му не див­но, що пре­зи­ден­та­мє про що по­го­во­ри­ти і що обго­во­ри­ти.

У хо­ді ві­зи­ту Пре­зи­дент По­ро­шен­ко в Ба­ку ві­зьме участь у П’ ято­му за­сі­дан­ні Ра­ди пре­зи­ден­тів Укра­ї­ни й Азер­бай­джа­ну. Як по­ві­дом­ля­є­ться на сай­ті укра­їн­сько­го пре­зи­ден­та, « В рам­ках ві­зи­ту пла­ну­є­ться під­пи­са­н­ня низ­ки дво­сто­рон­ніх угод, на­прав­ле­них на змі­цне­н­ня спів­пра­ці між Укра­ї­ною й Азер­бай­джан­ською Ре­спу­блі­кою в рі­зних га­лу­зях. Про­гра­мою ві­зи­ту та­кож пе­ред­ба­че­ні окре­мі зу­стрі­чі гла­ви дер­жа­ви з прем’ єр- мі­ні­стром і спі­ке­ром Міл­лі Ме­джлі­су ( пар­ла­мен­ту) Азер­бай­джан­ської Ре­спу­блі­ки».

Що ж сто­їть за цим­ди­плом ати­чно ви­ві­ре­ним­по­ві­дом ле­н­ням.

У по­лі­ти­чній сфе­рі бу­де роз­гля­ну­то пи­та­н­ня про акти­ві­за­цію ро­бо­ти ор­га­ні­за­ції ГУАМ. Прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Грой­сман за­про­по­ну­вав про­ве­сти в Ки­є­ві зу­стріч ке­рів­ни­ків уря­дів кра­їн- уча­сниць. На ній пе­ред­ба­ча­є­ться обго­во­ри­ти мо­жли­вість ство­ре­н­ня зо­ни віль­ної тор­гів­лі між кра­ї­на­ми ор­га­ні­за­ції.

Пи­та­н­ня еко­но­мі­чної спів­пра­ці Укра­ї­ни й Азер­бай­джа­ну бу­дуть най­ва­жли­ві­шою те­мою пе­ре­мо­вин у Ба­ку. Че­рез бло­ку­ва­н­ня Ро­сі­єю тран­зи­ту укра­їн­ських то­ва­рів до дер­жав Цен­траль­ної Азії, Ки­їв зму­ше­ний шу­ка­ти ін­ших шля­хів до­став­ки на­ших то­ва­рів на пер­спе­ктив­ний ри­нок. З огля­ду на це роль Азер­бай­джа­ну до­сить ве­ли­ка.

На сьо­го­дні ви­ма­льо­ву­ва­ли­ся чо­ти­ри на­прям­ки вза­є­мо­ви­гі­дної спів­пра­ці Ки­є­ва та Ба­ку.

По- пер­ше. За­без­пе­че­н­ня транс­пор­ту­ва­н­ня азер­бай­джан­ської на­фти на на­фто­пе­ре­ро­бні за­во­ди Укра­ї­ни. Для нас це не ли­ше ко­мер­цій­на, а і стра­те­гі­чна про­бле­ма. Будь- яки­ми шля­ха­ми не­об­хі­дно зве­сти до мі­ні­му­му ім­порт ву­гле­во­днів із Ро­сії. До то­го ж дуже ви­гі­дно за­ван­та­жи­ти на­ші на­фто­пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства.

По- дру­ге. Тран­зит азер­бай­джан­ської на­фти до Єв­ро­пи че­рез те­ри­то­рію Укра­ї­ни. Ство­ре­н­ня від­по­від­но­го транс­порт­но­го ко­ри­до­ру ви­ма­гає роз­ви­тку ін­фра­стру­кту­ри, чо­го дуже по­тре­бує на­ша кра­ї­на. Це бу­де крок до роз­ши­ре­н­ня тран­зи­тних мо­жли­во­стей Укра­ї­ни.

По-тре­тє. За­зна­че­не ви­ще мо­же ста­ти осно­вою для ство­ре­н­ня ве­ли­ко­го транс­порт­но­го ко­ри­до­ру трьох мо­рів — Бал­тій­сько­го­Чор­но­го-Ка­спій­сько­го — з від­по­від­ним­ви­хо­дом­до дер­жав Цен­траль­ної Азії та Ки­таю. Як до­пов­не­н­ня або, якщо хо­че­те, ча­сти­ни Ве­ли­ко­го шовкового шляху. Пе­кін над­зви­чай­но за­ці­кав­ле­ний у про­су­ван­ні цьо­го про­е­кту, бо прив’яз­ка тран­зи­ту че­рез Ро­сію не зов­сім­за­до­воль­няє Пі­дне­бе­сну. Якщо не ска­за­ти біль­ше.

По- че­твер­те. За­лу­че­н­ня азер­бай­джан­ських ін­ве­сти­цій у на­фто­га­зо­вий се­ктор Укра­ї­ни. Всі чо­ти­ри на­прям­ки до­сить ті­сно зв’ яза­ні один з одним, і має від­бу­ти­ся їх ком­пле­ксний роз­ви­ток. Зокре­ма, збіль­ше­н­ня пе­ре­роб­ки азер­бай­джан­ської на­фти на укра­їн­ських під­при­єм­ствах до­по­мо­же на­шим кра­ї­нам ви­йти на рин­ки Єв­ро­пи, з ура­ху­ва­н­ням асо­ці­а­ції Укра­ї­ни і Єв­ро­со­ю­зу, що на­бра­ла чин­но­сті.

По-п’яте. Для Ки­є­ва дуже ва­жли­во роз­ши­ри­ти вза­єм­ну тор­гів­лю. Втра­че­ні в Ро­сії рин­ки мо­жна до пев­ної мі­ри за­мі­сти­ти актив­ною тор­гів­лею з дер­жа­ва­ми Пів­ден­но­го Кав­ка­зу та Цен­траль­ної Азії при ви­ко­нан­ні за­зна­че­них умов. Сам по со­бі азер­бай­джан­ський ри­нок ви­кли­кає ве­ли­кий ін­те­рес. Укра­ї­ні й Азер­бай­джа­ну є що за­про­по­ну­ва­ти одне одно­му.

З по­лі­ти­чно­го по­гля­ду, оби­дві сто­ро­ни бу­дуть вкрай стри­ма­ни­ми. Ба­ку та Ки­їв не­змін­но ви­сту­па­ли за те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність і вва­жа­ють ка­те­го­ри­чно не прийня­тни­ми які­не­будь на­мі­ри у цій сфе­рі. На­гір­ний Ка­ра­бах — те­ри­то­рія Азер­бай­джа­ну, Дон­бас і Крим— те­ри­то­рія Укра­ї­ни. Яко­юсь мі­рою у від­по­від­них ви­ра­зах це зна­йде мі­сце в за­вер­шаль­них до­ку­мен­тах.

Во­дно­час у пе­рі­од під­ви­ще­ної ди­пло­ма­ти­чної актив­но­сті Мо­скви дов­ко­ла На­гір­но­го Ка­ра­ба­ху, зокре­ма, ві­зит мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Ро­сії Сер­гія Лав­ро­ва до Азер­бай­джа­ну, пря­мих ви­па­дів про­ти ро­сій­ської агре­сії в Укра­ї­ні че­ка­ти не слід.

Це зро­зумі­ло. Від­кри­ва­є­ться пев­на мо­жли­вість по­ча­ти по­ета­пний про­цес уре­гу­лю­ва­н­ня ка­ра­ба­сько­го кон­флі­кту. Ро­сії, що зав’ язла в Си­рії й Укра­ї­ні, не вда­сться отри­ма­ти но­вий фронт на Пів­ден­но­му Кав­ка­зі. З ін­шо­го бо­ку, Пу­ті­ну хоч у чо­мусь, як по­ві­тря, не­об­хі­дно по­ка­за­ти се­бе ми­ро­твор­цем. Що­до кон­флі­кту дов­ко­ла На­гір­но­го Ка­ра­ба­ху в ньо­го є для цьо­го всі мо­жли­во­сті, зва­жа­ю­чи, що Ро­сія є спон­со­ро­мВірм енії.

Укра­ї­на й Азербайджан ма­ють ве­ли­кий по­тен­ці­ал для спів­пра­ці. І є всі під­ста­ви вва­жа­ти, що ві­зит укра­їн­сько- го пре­зи­ден­та до дру­жньої кра­ї­ни спри­я­ти­ме змі­цнен­ню вза­є­мозв’ яз­ків у по­лі­ти­чній та еко­но­мі­чній сфе­рах. На­шим­кра­ї­нам це дуже по­трі­бно, і над цим­вар­то пра­цю­ва­ти.

Фа­рід КАХРАМАНОВ, не­за­ле­жний жур­на­ліст азер­бай­джан­сько­го агент­ства «Ту­ран»:

— Пі сля то го як в Укра ї ні ста­ли­ся по­дії на Май­да­ні, у дво­сто­рон­ніх від­но­си­нах Укра­ї­ни й Азер бай д жа ну був пе рі од упо - віль нен ня тем пів роз вит ку, хо - ча зв’ яз ки про дов жу ва лись. А ще ра ні ше, ко ли пре зи ден том Укра ї ни був об ра ний Ющен ко, теж бу­ла пев­на прохо­ло­да з ура­ху­ва­н­ням рі­зни­ці по­лі­ти­ки вла­ди і їхніх іде­о­ло­гі­чних пе­ре­ваг. Але по­тім бу­ли дуже ті­сні зв’яз­ки, і за раз я ду маю, що мо же від­бу­ти­ся те ж са­ме.

На ра зі як раз є мож ли вість пе­ре­о­сми­сли­ти те, що бу­ло ра­ні- ше, зві­ри­ти по­зи­ції що­до низ­ки гео по лі тич них пи тань і, звіс но, по ди ви тись у май бут нє. Я ду - маю, під час ві­зи­ту пе­ре­ва­жа­ти­муть пи тан ня еко но міч но го спів ро біт ниц т ва. Зви чай но, ду - же ве­ли­ка ін­три­га в то­му, як пі­дуть спра ви з ГУАМ. То му що ця ор га ні за ція прак тич но зу пи - ни ла свою ді яль ність. Мож ли - во, бу дуть де які іні ці а ти ви, за - яви що до від нов лен ня ба га то - сто рон ньої спів пра ці у фор ма ті ГУАМ. Звіс но, з пи тань кон ф - лік тів, мож ли во, бу де де кла ра - ція, в якій обид ві кра ї ни ви - слов лять під трим ку те ри то рі - аль­ної ці­лі­сно­сті одна одної. Це особ ли во ак ту аль но для Азер - бай д жа ну й Укра ї ни у світ лі ка ра бась кої проб ле ми і в пи­та­н­нях Кри­му, Дон­ба­су. На­пев­но, обго­во­рю­ва­ти муть ся пи тан ня енер ге тич - ної, війсь ко во-тех ніч ної спів - пра ці, гло баль них транс пор т - них про ек тів. Як ви зна є те, Азер бай д жан роз та шо ва ний на шля ху се ред ньо го Шов ко во го шляху, і на­ра­зі для Укра­ї­ни дуже ак ту аль ні аль тер на тив ні транс пор т ні шля хи, що спо лу - ча ють Цен т раль ну Азію з Пів - ден но- Схід ною Азі­єю, Ки та єм, вра хо ву ю чи на пру же ність ро - сійсь ко го на пря му.

Спів пра ця Укра ї ни й Азер - бай д жа ну ду же важ ли ва. То му що Укра ї на — один із тра ди - цій­них пар т не рів Азер бай д жа - ну на пост ра дянсь ко му прос то - рі. Окрім еко но міч них від но - син, є ще й гу ма ні тар на сфе ра. Тра ди цій но зав ж ди бу ли доб рі вза є ми ни. І за раз я ду маю, що бу дуть на мі че ні й пи тан ня що - до по глиб лен ня пар т нерсь ких зв’ яз ків. Хо чу під крес ли ти, що спів пра ця між на ши ми кра ї на - ми Азербайджан здій­сню­ва­ти­ме не на зби ток тре тім сто ро нам.

«АЗЕРБАЙДЖАН РОЗТАШОВАНИЙ НА ШЛЯХУ СЕ­РЕ­ДНЬО­ГО ШОВКОВОГО ШЛЯХУ, І НА­РА­ЗІ ДЛЯ УКРА­Ї­НИ ДУЖЕ АКТУАЛЬНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ТРАНСПОРТНІ ШЛЯХИ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.