Дер­жав­ний кор­дон сте­ре­жуть... се­ля­ни

Мі­жві­дом­ча на­ра­да що­до де­мар­ка­ції укра­їн­сько-бі­ло­ру­сько­го кор­до­ну, яка від­бу­ла­ся у во­лин­сько­му се­лі Ве­тли, за­ли­ши­ла у мі­сце­вих ме­шкан­ців біль­ше пи­тань, ніж від­по­від­ей

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Ве­тлів­ський сіль­ський го­ло­ва Лю­бов Пав­лік ка­же, що се­ло вже вто­ми­ло­ся до­би­ва­ти­ся, як тут вва­жа­ють, «прав­ди» що­до про­це­су де­лі­мі­та­ції та де­мар­ка­ції дер­жав­но­го кор­до­ну між Укра­ї­ною та Бі­ло­рус­сю. Але се­ля­ни не тіль­ки не зби­ра­ю­ться від­сту­па­ти, а на­стро­є­ні до­сить ра­ди­каль­но, якщо не ска­за­ти — агре­сив­но. Як за­зна­чив при­су­тній на на­ра­ді на­ро­дний де­пу­тат Та­рас Ба­тен­ко: «Нам чу­жо­го не тре­ба, але й сво­го не від­да­мо». Га­зе­та «День» уже не­о­дно­ра­зо­во роз­по­від­а­ла про суть кон­флі­кту: ли­ше 2015 ро­ку жи­те­лі во­лин­ських сіл, ко­трі ме­жу­ють з Бі­ло­рус­сю, з по­ди­вом ді­зна­ли­ся, що ще 1997 ро­ку бу­ло про­ве­де­но де­лі­мі­та­цію, зго­дом — і де­мар­ка­цію кор­до­ну, і, на їхню дум­ку, ге­кта­ри укра­їн­ської зем­лі див­ним чи­ном опи­ни­ли­ся в су­сі­дній дер­жа­ві.

Під­став не до­ві­ря­ти офі­цій­ним до­ку­мен­там і за­пев­не­н­ням чи­нов­ни­ків рі­зно­го ран­гу, зокре­ма,у ве­тлів­чан більш ніж до­ста­тньо. За спів жит тя в од но­му Со юзі умо в - ний кор­дон про­хо­див по­се­ре­ди­ні Жи­ров­сько­го ка­на­лу. Там по­руч по­ко­лі­н­ня ве­тлів­чан ма­лють сі­но­ко­си, ко­трі те­пер ві­ді­йшли Бі­ло­ру­сі. Ко­ли­шній го­ло­ва мі­сце­во­го кол­го­спу Яків Яр­мо­люк схви­льо­ва­но ка­же, що він орав і сі­яв на тих зем­лях, які те­пер не укра­їн­ські, а укра­їн­ські лі­сни­ки об­слу­го­ву­ва­ли ма­си­ви лі­су аж до Бі­ло­го озе­ра. Те­пер це теж ста­ло бі­ло­ру­ською те­ри­то­рі­єю. На­їв­но вва­жа­ти, що на­віть бра­тер­ська дру­жба між ра­дян­ськи­ми ре­спу­блі­ка­ми до­пу­ска­ла ви­ко­ри­ста­н­ня чу­жої зем­лі. Тоб­то не мо­гли бі­ло­ру­си ора­ти на ук ра­їнсь кій зем­лі — й на впа ки. Біль­ше то­го, 2007 ро­ку ве­тлів­ські око­ли­ці при са­мо­му кор­до­ні бу­ло пе­ре­да­но в під­по­ряд­ку­ва­н­ня ство­ре­но­го тут на­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку «Прип’ять — Сто­хід». Парк спла­чує сіль­ській ра­ді по­да­тки. А ви­хо­дить, що стіль­ки ро­ків він спла­чує по­да­тки укра­їн­ській сіль­ра­ді за бі­ло­ру­ські зем­лі?!

І якщо під час за­сі­да­н­ня між­ві­дом­чої на­ра­ди се­ля­ни ще бу­ли го­то­ві сприйня­ти за­пев­не­н­ня ке­рів­ни­ка Во­лин­сько­го обла­сно­го управ­лі­н­ня во­дно­го го­спо­дар­ства і во­дних ре­сур­сів Ро­сти­сла­ва Крав­чу­ка про те, що спір­ний Жи­рів­ський ка­нал ні­ко­ли не був на ба­лан­сі Укра­ї­ни, а тіль­ки Бі­ло­ру­сі, то по­го­ди­ти­ся з тим, що так зва­ний без­імен­ний ка­нал — та­кож бі­ло­ру­ський, во­ни не хо­чуть. А са­ме по пів­ден­ній лі­нії цьо­го без­імен­но­го ка­на­лу й про­хо­дить ни­ні кор­дон. Яків Яр­мо­люк ка­же, що цей без­імен­ний ка­нал бу­ду­ва­ли са­ме укра­їн­ці, зокре­ма Ка­мінь-Ка­шир­ський ліс­госп. Але, як вда­ло­ся ви­зна­чи­ти із да­них то­го ж Ро­сти­сла­ва Крав­чу­ка, і цей ка­нал не був на ба­лан­сі Укра­ї­ни. Він був про­сто ні­чий. Зві­сно, лю­ди, які йо­го бу­ду­ва­ли, у тім не вин­ні, але ви­хо­дить, що при де­мар­ка­ції кор­до­ну су­сі­ди про­сто ско­ри­ста­ли­ся без­го­спо­дар­ні­стю укра­їн­ців? І при­бра­ли без­імен­ний ка­нал до сво­їх рук. Ни­ні во­ни за­гли­би­ли­ся на ко­ли­шню укра­їн­ську те­ри­то­рію де на сто ме­трів, а де й біль­ше. І на­віть «ви­пад­ко­во», як по­ясни­ли, ви­ру­ба­ли со­тні де­рев (се­ред них — ду­би) на зем­лях Гір­ків­ської сіль­ра­ди. Лю­бов Пав­лік ди­ву­є­ться: якщо во­лин­ська жін­ка за­бре­де ви­пад­ко­во за чор­ни­ця­ми в Бі­ло­русь і її злов­лять при­кор­дон­ни­ки, то до­до­му во­на по­вер- не­ться ли­ше з Пін­ська зі штра­фом, на­кла­де­ним су­дом. А тут зрі­за­ли стіль­ки ку­бів лі­су (щось та­ки по­вер­ну­ли), і ні те­хні­ки не за­а­ре­што­ва­но, ні­яко­го по­ка­ра­н­ня.

Най­бо­лю­чі­шим же для во­лин­ських се­лян є на­віть не втра­та зем­лі, а втра­та во­ди, а от­же, і подаль­шо­го жи­т­тя в ре­гіо­ні. Здій­сне­на са­ме так де­мар­ка­ція дає бі­ло­ру­сам до­ступ до озер Во­ли­ні. Не­да­ле­ко від Ве­тел бі­ло­ру­си спо­ру­джу­ють по­ту­жне во­до­схо­ви­ще на 700 ге­кта­рів. На­пов­ню­ва­ти йо­го во­ни мо­жуть ли­ше во­дою із на­ших озер че­рез си­сте­му ка­на­лів, ді­ю­чих і но­вих, які пла­ну­ють. Ни­ні По­ліс­ся вже по­тер­пає від не­ста­чі во­ди, а що бу­де, ко­ли бі­ло­ру­си «від­кри­ють» Бі­ле озе­ро по­бли­зу Ве­тел? Мі­сце­ві ба­чать це ли­ше в тем­них то­нах.

Мі­жві­дом­чу ко­мі­сію у да­ле­кі во­лин­ські Ве­тли при­вів за­пит на­ро­дно­го де­пу­та­та Та­ра­са Ба­тен­ка. Він пред­став­ляє УКРОП, а оскіль­ки во­лин­ська ор­га­ні­за­ція УКРОПу не має сво­го пред­став­ни­ка в пар­ла­мен­ті, але до неї звер­ну­ли­ся ве­тлів­ча­ни, то Ба­тен­ко і по­дав за­пи­ти в ін­стан­ції що­до пи­тань де­мар­ка­цїї кор­до­нів. Бо обла­сній ра­ді, яка звер­та­ла­ся із за­пи­та­ми до Пре­зи­ден­та, уря­ду та Вер­хов­ної Ра­ди, від­по­віді так і не да­ли. Так са­мо су­ціль від­пи­ски отри­мує й Ве­тлів­ська сіль­ська ра­да. Мі­жві­дом­ча ко­мі­сія бу­ла у скла­ді: в.о. на­чаль­ни­ка від­ді­лу пра­во­во­го оформ­лен ня дер жав но­го кор до­ну МЗС Укра­ї­ни Сер­гія Бо­бо­шка, по­мі­чни­ка го­ло­ви Держ­при­кор­дон­слу­жби Укра­ї­ни Сер­гія Во­ро­но­го, на­чаль­ни­ка від­ді­лу де­мар­ка­ції та де­лі­мі­та­ції Де­пар­та­мен­ту то­по­гра­фо-гео­де­зи­чної і кар­то­гра­фі­чної ді­яль­но­сті Дер­жав­ної слу­жби Укра­ї­ни з пи­тань гео­де­зії, кар­то­гра­фії та ка­да­стру, за­сту­пни­ка ди­ре­кто­ра На­у­ко­во-до­слі­дно­го ін­сти­ту­ту гео­де­зії і кар­то­гра­фії Іва­на Зай­ця, на­чаль­ни­ка від­ді­лу енер­го­збре­же­н­ня, ме­ха­ні­за­ції та охо­ро­ни пра­ці Дер­жав­но­го агент­ства во­дних ре­сур­сів Укра­ї­ни Іго­ря Сі­ро­го. Участь у на­ра­ді взяв го­ло­ва Волинської обла­сної ра­ди Ігор Па­ли­ця. Та мар­но їха­ли чи­нов­ни­ки зі сто­ли­ці на край сві­ту. Во­ни роз­во­ди­ли ру­ка­ми, що не ма­ють пов­но­ва­жень щось змі­ни­ти, а кар­ти та про­то­ко­ли за­сі­да­н­ня ко­мі­сії з де­мар­ка­ції, чо­го і ви­ма­га­ють уже дев’ять мі­ся­ців во­ли­ня­ни, про­сто... не при­ве­зли. А Ве­тли, ка­же Лю­бов Пав­лік, про­сять одно­го: пред­ста­ви­ти, як і на­ле­жить, ко­пії до­ку­мен­тів, за­ві­ре­ні від­по­від­но, щоб лю­ди пе­ре­ко­на­ли­ся, що їх не обду­ри­ли, що все за за­ко­ном. Те, що до­ку­мен­ти і кар­ти не по­ка­зу­ють, най­біль­ше й на­сто­ро­жує.

Го­ло­ва Волинської обла­сної ра­ди Ігор Па­ли­ця за­про­по­ну­вав ство­ри­ти ко­мі­сію, ко­тра ви­ясня­ти­ме хід про­ве­де­н­ня де­лі­мі­та­ції та де­мар­ка­ції кор­до­ну на ді­лян­ці Во­ли­ні. Та­кож се­сія обла­сної ра­ди пла­нує да­ти за­пит фа­хів­цям, щоб ви­ясни­ти: чи ма­ють під­ста­ви во­ли­ня­ни бо­я­ти­ся но­во­го во­до­схо­ви­ща у Бі­ло­ру­сі; як йо­го ді­яль­ність впли­не на стан во­дойм Во­ли­ні (а от­же — Укра­ї­ни). Зві­сно, між­дер­жав­ні уго­ди — річ сер­йо­зна, але пра­виль­но ка­же Лю­бов Пав­лік: «Із Ве­тел і ни­ні у так зва­но­му АТО — 40 осіб, а скіль­ки вже від­во­ю­ва­ли й по­вер­ну­ли­ся... Що я маю їм ска­за­ти, ко­ли за­пи­ту­ють: ми там укра­їн­ську зем­лю від­сто­ю­є­мо, а тут що — свою ж від­да­є­мо?»

На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.