Урок ан­глій­ської в... те­а­трі

Ляль­ка­рі сто­ли­ці екс­пе­ри­мен­ту­ють — їхня оста­н­ня прем’єра для ма­ле­чі «A Mouse and the pink ribbon, або Ми­шка та ро­же­ва стрі­чка»

Den (Ukrainian) - - Культура -

Урам­ках Ро­ку ан­глій­ської мо­ви в Укра­ї­ні Ки­їв­ський ака­де­мі­чний те­атр ля­льок під­го­ту­вав ін­те­р­актив­ну ви­ста­ву-урок, де ді­ти від трьох ро­ків у ігро­вій фор­мі ви­вча­ють іно­зем­ні сло­ва.

Ав­то­ромп’єси та ре­жи­се­ром ви­ста­ви «Ми­шка та ро­же­ва стрі­чка » є Ру­слан Не­у­по­ко­єв, ху­до­жни­ком— Ми­ко­ла Дань­ко, а му­зи­ку на­пи­сав ком­по­зи­тор Ма­ксим Пе­трен­ко. Ро­лі ви­ко­ну­ють дві гру­пи актор­сько­го скла­ду: прем’єру зі­гра­ли Лі­дія Шев­чен­ко та Ва­ди­мДо­цен­ко, а на­сту­пно­го ра­зу пе­ред най­мо­лод­ши­ми гля­да­ча­ми на сце­ну ви­йдуть Оль­га Пі­дваль­нюк і Ро­ман Мо­ло­дій.

У осно­ві сю­же­ту Ру­слан Не­у­по­ко­єв ви­ко­ри­став ан­глій­ську каз­ку « Го­но­ро­ва ми­ша » , яка, на йо­го дум­ку, най­кра­ще ля­гає під ви­вче­н­ня ан­глій­ської мо­ви. Оскіль­ки ви­ста­ва бу­ла ін­те­р­актив­ною, ча­сти­на її успі­ху за­ле­жа­ла від актив­ної уча­сті ді­тей, осо­бли­во від їхньо­го во­ло­ді­н­ня ан­глій­ською мо­вою. З огля­ду на це, ва­жли­во бу­ло збе­рег­ти ба­ланс між кіль­кі­стю ан­глій­ських та укра­їн­ських слів.

У пер­спе­кти­ві ді­яль­но­сті те­а­тру — ство­ре­н­ня се­рії схо­жих пе­да­го­гі­чних ви­став для ма­ле­чі, яким­ще не­має трьох ро­ків. «Ідею такого те­а­тру ми за­по­зи­чи­ли в по­ля­ків, які лю­блять ро­би­ти ви­ста ви для зов­сімм алень­ких ді­тей. Мо­жли­во, в май­бу­тньо­му це бу­де май­стер- клас, де акто­ри ра­зом із ді­тьми ро­би­ти­муть ляль­ки, а по­тім­ра­зом­ро­зі­гру­ва­тим уть ви­ста­ву», — роз­ка­зав «Дню» Рус

лан НЕ­У­ПО­КО­ЄВ.

— Наш те­атр не бо­ї­ться екс

пе­ри­мен­тів, — під­кре­слює Іл­ля ПОВОЛОЦЬКИЙ, ке­рів­ник літ

ча­сти­ни Ляль­ко­во­го те­а­тру. —І хо­ча ни­ні від­чу­ва­є­ться від­су­тність дра­ма­тур­гії для те­а­тру такого на­пря­му, бо тут ро­бо­та над ство­ре­н­нямп’ єс та ху­до­жніх обра­зів сут­тє­во від­рі­зня­є­ться від дра­ма­тур­гії для кла­си­чно­го те­а­тру, ми го­то­ві до твор­чих по­шу­ків. Якщо в кла­си­чно­му те­а­трі актор є сам­для се­бе основ­нимм ате­рі­а­лом для ро­бо­ти, то в Ляль­ко­во­му те­а­трі тре­ба вмі­ти пра­цю­ва­ти з ляль­кою так, щоб во­на ста­ла ді­йо­вою осо­бою.

Ма­лень­кі гля­да­чі жва­во ре­а­гу­ва­ли на по­ба­че­не на сце­ні. Во­ни із за­до­во­ле­н­ня вклю­чи­ли­ся в гру- урок і ра­зо­міз акто­ра­ми по­вто­рю­ва­ли сло­ва ан­глій­ською, а у фі­на­лі ве­се­ло смі­я­ли­ся й апло­ду­ва­ли. Кон­такт і по­ро­зу­мі­н­ня дво­ма мовами від­був­ся, чо­го й хо­ті­ли до­сяг­ти твор­ці ви­ста­ви. До ре­чі, цю по­ста­нов­ку ляль­ка­рі при­свя­ти­ли пам’ яті Миколи Іва­но­ви­ча Пе­трен­ка, ке­рів­ни­ка Ки­їв­сько­го ака­де­мі­чно­го те­а­тру ля­льок, яко­го не ста­ло 20 черв­ня...

Ма­ри­на СНІЖИНСЬКА, «Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.