Як зро­би­ти мі­сто кон­ку­рен­тним?

Но­та­тки про де­цен­тра­лі­за­цію у Поль­щі на осно­ві по­ба­че­но­го в ме­рі­ях Кра­ко­ва, Ло­дзі та Лю­блі­на

Den (Ukrainian) - - Ексклюзив - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День», Ки­їв — Кра­ків — Лодзь — Лю­блін — Ки­їв

Про те, що Поль­ща за рів­нем­ро­з­ви­тку ви­пе­ре­джає Укра­ї­ну, екс­пер­ти го­во­рять уже дав­но. І одни­міз клю­чо­вих се­кре­тів її успі­ху най­ча­сті­ше на­зи­ва­ють дві ре­чі — гро­ші Єв­ро­со­ю­зу і вча­сно та ефе­ктив­но про­ве­де­ну ре­фор­му мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня — так зва­ну де­цен­тра­лі­за­цію. Са­ме зав­дя­ки де­цен­тра­лі­за­ції Поль­ща змо­гла всту­пи­ти в ЄС та НАТО. Укра­їн­ці без ці­єї ре­фор­ми не змо­жуть отри­ма­ти те, за­ра­ди чо­го був Май­дан, — не змо­жуть ре­аль­но впли­ва­ти на вла­ду. А без цьо­го ми не змо­же­мо по­бу­ду­ва­ти вла­сну силь­ну дер­жа­ву, що в свою чер­гу при­рі­кає ста­ти «до­но­ром» міз­ків для су­сі­да з ви­щим рів­нем­жи­т­тя. До сло­ва, в Поль­щі вже ви­зна­ють, що без укра­їн­ських мі­гран­тів їм­бу­де скла­дно за­без­пе­чу­ва­ти тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, які во­ни на­бра­ли.

«День» мав на­го­ду по­ба­чи­ти «ма­гію» ре­фор­ми ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня у дії. Ра­зом з уча­сни­ка­ми дру­гої про­гра­ми «Шко­ла ме­рів» за ві­сім днів ми по­бу­ва­ли у ме­рі­ях трьох рі­зних поль­ських міст — Кра­ко­ва, Ло­дзі та Лю­блі­на.

БЕКГРАУНД

Ре­фор­му­ва­ти ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня Поль­ща по­ча­ла одра­зу пі­сля здо­бу­т­тя не­за­ле­жно­сті. Пі­сля то­го як блок «Со­лі­дар­ність» (ство­ре­ний дов­ко­ла ру­ху «Со­лі­дар­ність» і який об’єд­нав ба­га­то рі­зно­ма­ні­тних по­лі­ти­чних те­чій: від лі­вих со­ці­а­лі­стів до кон­се­рва­тив­них, ка­то­ли­цьких, на­ціо­на­ліст­ських груп) здо­був аб­со­лю­тну біль­шість на ви­бо­рах до верх­ньої па­ла­ти се­йму — 99%, уряд Поль­щі на чо­лі з прем’єром Та­де­у­шом Ма­зо­ве­цьким та ві­це-прем’єром Ле­ше­ком Баль­це­ро­ви­чем­роз­по­ча­ли ство­ре­н­ня си­сте­ми ло­каль­ної де­мо­кра­тії в кра­ї­ні. Вла­ду, по су­ті, пе­ре­да­ва­ли ка­драм­без до­сві­ду ро­бо­ти у мі­сце­во­му са­мов­ря­ду­ван­ні, але в яких бу­ло ба­жа­н­ня змін. Са­ме си­сте­ма ре­гіо­наль­них акти­ві­стів, про­ду­ма­на та роз­бу­до­ва­на за ті де­ся­ти­лі­т­тя, по­ки про­від­ни­ки Со­лі­дар­но­сті си­ді­ли по тюр­мах, ста­ла опо­рою для ре­форм.

Бу­ли утво­ре­ні му­ні­ци­па­лі­те­ти, які об’єд­ну­ва­ли мі­сто або гру­пу сіл. По­ста­ло зав­да­н­ня: на­да­ти цим­но­во­ство­ре­ним оди­ни­цям­дже­ре­ла фі­нан­су­ва­н­ня, яко­мо­га більш не­за­ле­жні від цен­траль­но­го бю­дже­ту. З одно­го бо­ку, му­ні­ци­па­лі­те­там­по­трі­бно бу­ло на­да­ти якнай­біль­ше сво­бо­ди, а з дру­го­го — дер­жа­ва ма­ла ство­ри­ти стан­дар­ти та си­сте­му пла­те­жів, щоб за­без­пе­чи­ти лю­дям­рів­ний до­ступ до ба­зо­вих дер­жав­них по­слуг, — це пе­ред­усі­мо­сві­та та охо­ро­на здо­ров’я. Для ви­рі­ше­н­ня цьо­го зав­да­н­ня по­трі­бно бу­ло ство­ри­ти но­ву си­сте­му опо­да­тку­ва­н­ня.

У Поль­щі до­сі не­має силь­ної фі­нан­со­вої де­цен­тра­лі­за­ції: близь­ко 50% по­да­тків спря­мо­ву­ють у держ­бю­джет. Май­же всі по­да­тки, окрім­кіль­кох су­то ло­каль­них, зби­рає дер­жав­на по­да­тко­ва слу­жба. Во­на від­по­від­ає за роз­по­діл ко­штів між рі­зни­ми рів­ня­ми вла­ди. Це до­сить скла­дний про­цес. Весь ПДВ та всі ми­та за­би­рає дер­жа­ва. Го­лов­ним дже­ре­лом­бю­дже­ту му­ні­ци­па­лі­те­тів є час­тка по­да­тку на до­хо­ди фі­зи­чних осіб. Окрім­цьо­го, во­ни ма­ють усі ло­каль­ні по­да­тки. До сло­ва, в Поль­щі не­має одно­го цен­тра­лі­зо­ва­но­го ка­зна­чей­ства — ко­жна гмі­на має своє. Як ска­зав на одній із зу­стрі­чей ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Спіл­ки міст Поль­щі Ан­джей По­рав­ський, справ­жня де­цен­тра­лі­за­ція в Укра­ї­ні по­чне­ться з лі­кві­да­ції держ­ка­зна­чей­ства...

Сьо­го­дні у Поль­щі 16 воє­водств (обла­стей), 314 по­ві­тів (ра­йо­нів), до ре­чі, у Поль­щі, так са­мо, як в Укра­ї­ні, то­ча­ться дис­ку­сії що­до то­го, чи по­трі­бна ця про­мі­жна лан­ка, — і 2479 гмін (гро­мад), які мо­жуть бу­ти су­то сіль­ськи­ми, мі­ськи­ми чи змі­ша­ни­ми (мі­сто + нав­ко­ли­шні се­ла).

Те­ри­то­рі­аль­не са­мов­ря­ду­ва­н­ня за стру­кту­рою схо­же на цен­траль­ну вла- ду в Поль­щі — їхні скла­до­ві рі­зня­ться на­зва­ми, але ма­ють по­ді­бні ком­пе­тен­ції на сво­є­му рів­ні.

Ме­шкан­ці поль­ських міст ви­би­ра­ють пре­зи­ден­та мі­ста (ме­ра) та ра­ду мі­ста. Ва­жли­ви­ме­лем ен­том­сам ов­ря­ду­ва­н­ня у Поль­щі є мо­жли­вість про­ве­де­н­ня мі­сце­вих ре­фе­рен­ду­мів, на яких жи­те­лі мо­жуть від­пра­ви­ти у від­став­ку пре­зи­ден­та мі­ста та ра­ду за та­кою про­це­ду­рою: 15 ме­шкан­ців під­пи­су­ють кло­по­та­н­ня до ра­ди, ра­да пе­ре­ві­ряє під­пи­си, то­ді іні­ці­а­то­ри ма­ють зі­бра­ти 10 ти­сяч під­пи­сів, які пе­ре­да­ю­ться до Ра­ди мі­ста. Пі­сля пе­ре­вір­ки Ра­да ого­ло­шує ре­фе­рен­дум. Від­став­ка від­бу­ва­є­ться, якщо за від­кли­ка­н­ня го­ло­сує кіль­кість ви­бор­ців, екві­ва­лен­тна по­ло­ви­ні чи­сла тих, хто обрав пре­зи­ден­та. По­ді­бна про­це­ду­ра діє і що­до Ра­ди мі­ста.

КРА­КІВ

Пер­шим мі­стом, яке від­ві­да­ли уча­сни­ки про­гра­ми «Шко­ла ме­рів», став Кра­ків. Вла­да мі­ста по­зи­ціо­нує йо­го як су­ча­сний ме­га­по­ліс зі жва­вою куль­ту­рою, від­кри­тий, ба­га­тий, без­пе­чний і до­бро­зи­чли­вий, який пи­ша­є­ться сво­єю істо­ри­чною спад­щи­ною, спіль­но ство­ре­ною йо­го жи­те­ля­ми. І на­прав­ду, ам­бі­ції Кра­ко­ва ціл­ком­при­ро­дні, адже це — істо­ри­чна, ре­лі­гій­на та куль­тур­на сто­ли­ця Поль­щі. Мі­сто з більш ніж ти­ся­чо­лі­тньою істо­рі­єю. Тут жи­ли поль­ські ко­ро­лі. Звід­си пі­шли у світ де­ся­тки й со­тні ви­да­тних ді­я­чів. Ме­шкан­ці Кра­ко­ва ка­жуть: ко­ли сто­ли­ця бу­ла тут, Поль­ща бу­ла одні­єю з най­мо­гу­тні­ших кра­їн сві­ту.

Уні­каль­ність Кра­ко­ва — в йо­го осо­бли­во­му істо­ри­чно­му бек­гра­ун­ді, який про­яв­ля­є­ться у ви­ня­тко­во збе­ре­же­ній ар­хі­те­кту­рі. Мі­сто пра­кти­чно пов­ні­стю вці­лі­ло під час Дру­гої сві­то­вої війни, а у 1978 ро­ці во­но бу­ло вне­се­но до спи­ску істо­ри­чних пам’яток Юне­ско.

До сло­ва, у Кра­ко­ві діє уні­каль­на у сві­то­во­му мас­шта­бі Шко­ла кон­сер­ва­то­рів істо­ри­чної спад­щи­ни, яка спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ефе­ктив­но­му збе­ре­жен­ні пам’яток істо­рії.

Ту­ри­змє основ­ним­дже­ре­лом­до­хо­дів мі­ста. Мі­ська вла­да про­во­дить ре­гу­ляр­ні опи­ту­ва­н­ня го­стей що­до їхніх по­треб і по­ба­жань, на­ма­га­ю­чись за­до­воль­ни­ти «клі­єн­тів». Що­ро­ку Кра­ків від­ві­дує близь­ко 10 міль­йо­нів го­стей, які за­ли­ша­ють у мі­сті в се­ре­дньо­му 100 єв­ро що­до­би.

У 2013 ро­ці Кра­ків, за іні­ці­а­ти­ви зно­ву ж та­ки мі­сце­вої вла­ди, був ви­зна­ний ЮНЕ­СКО мі­стом лі­те­ра­ту­ри. Тут про­хо­дять ві­до­мі між­на­ро­дні кі­но­фе­сти­ва­лі та рі­зно­ма­ні­тні спор­тив­ні чем­піо­на­ти і куб­ки. В мі­сті по­бу­до­ва­но су­ча­сні спор­тив­ні ком­пле­кси, роз­гор­ну­то про­гра­му за­без­пе­че­н­ня ко­жно­го ра­йо­ну мі­ста ба­сей­на­ми та спор­тив­ни­ми май­дан­чи­ка­ми.

У мі­сті пра­цює де­пар­та­мент куль­ту­ри та Кра­ків­ське бю­ро фе­сти­ва­лів, що від­по­від­а­ють за про­мо­цію мі­ста. Їх рі­чний бю­джет — біль­ше 5 млн єв­ро.

Крім­то­го, Кра­ків — це мі­сто най­пре­сти­жні­ших уні­вер­си­те­тів Поль­щі, із які­сною та до­сту­пною за єв­ро­пей­ськи­ми мір­ка­ми осві­тою, що при­ва­блює як мо­ло­дих по­ля­ків, так і іно­зем­ців.

У стра­те­гії роз­ви­тку Кра­ко­ва, яка роз­пи­са­на до 2030 ро­ку, Кра­ків май­бу­тньо­го по­зи­ціо­ну­є­ться як «ро­зум­не мі­сто». Від­по­від­но до ці­єї ме­ти му­ні­ци­паль­на вла­да пра­цює на до­ся­гне­н­ня ше­сти прі­о­ри­те­тів: роз­ви­не­на еко­но­мі­ка, роз­ви­не­ні лю­ди, ком­фор­тні умо­ви жи­т­тя, які­сне управ­лі­н­ня, хо­ро­ша еко­ло­гія, мо­біль­ність.

Крім­то­го, Кра­ків має пре­кра­сний до­свід ре­ві­та­лі­за­ції за­не­дба­них пром­зон. Так, на­при­клад, ві­до­мий фільм «Спи­сок Шин­дле­ра» зні­мав­ся на те­ри­то­рії ко­ли­шньої текс­тиль­ної фа­бри­ки, яка ді­я­ла на те­ри­то­рії єв­ро­пей­сько­го квар­та­лу Кра­ко­ва — Ка­зи­меж, а ни­ні там­пра­цює все­сві­тньо ві­до­мий ін­те­р­актив­ний му­зей «Фа­бри­ка Шин­дле­ра». Та­кож у пе­ред­мі­сті Кра­ко­ва — в ко­ли­шньо­му про­ми­сло­во­му ра­йо­ні Гу­та — за­пла­но­ва­на мас­шта­бна ре­кон­стру­кція, де від­бу­де­ться за­пуск чер­го­во­го те­хно­пар­ку із ре­жи­мом спе­ці­аль­ної еко­но­мі­чної зо­ни, на до­да­чу до вже існу­ю­чо­го — де роз­мі­щу­ю­ться все­сві­тньо ві­до­мі хай-тек ком­па­нії, та­кі як Мо­то­рол­ла, а та­кож ін­но­ва­цій­ні стар­та­пи в га­лу­зі ІТ та біо­те­хно­ло­гій. Все­сві­тньо ві­до­му гру «Ві­дьмак» бу­ло роз­ро­бле­но са­ме в цих сті­нах.

У те­хно­пар­ку зі­зна­ю­ться, що за­лу­чи­ти все­сві­тньо ві­до­мі ком­па­нії та про­філь­них грав­ців на рин­ку ІТ вда­ло­ся зав­дя­ки фун­кціо­ну­ван­ню по­да­тко­вих пільг, які на­да­ю­ться ін­ве­сто­рам. Про­те за­раз ін­ве­сто­рів вже ва­блять не стіль­ки пре­фе­рен­ції, скіль­ки кон­цен­тра­ція клю­чо­вих грав­ців на рин­ку, що до­зво­ляє бу­ти в контексті й на­ла­го­джу­ва­ти вза­є­мо­ви­гі­дні пар­тнер­ства. Те­хно­парк став ту­те­шньою «крем­ні­є­вою до­ли­ною».

ЛОДЗЬ

Дру­ге мі­сто — Лодзь. На від­мі­ну від Кра­ко­ва, во­но не ко­ри­сту­є­ться по­пу­ляр­ні­стю се­ред ту­ри­стів і не має такого бю­дже­ту роз­ви­тку, як ко­ро­лів­ська сто­ли­ця. Ко­ли­шнє про­ми­сло­ве мі­сто, як і всі мо­но­мі­ста (мі­сто, еко­но­мі­ка яко­го за­ле­жить від одно­го під­при­єм­ства або від під­при­ємств одної га­лу­зі), во­но пе­ре­жи­ло стра­шну еко­но­мі­чну кри­зу в 1990-х. І схо­же, ли­ше в остан­ні 10 ро­ків по­ча­ло від неї від­хо­ди­ти, від­чув­ши вна­слі­док під­го­тов­ки Стра­те­гії роз­ви­тку мі­ста ґрунт для май­бу­тньо­го.

Де­сять ро­ків то­му мі­сто найня­ло McKinsey, щоб во­ни на­пи­са­ли стра­те­гію роз­ви­тку мі­ста. Єди­не зав­да­н­ня, яке ста­вив му­ні­ци­па­лі­тет пе­ред ком­па­ні­єю, змен­ши­ти рі­вень без­ро­бі­т­тя. Ек­спер­там­вда­ло­ся йо­го ви­ко­на­ти. За п’ять ро­ків дії до­ку­мен­та в Ло­дзі бу­ло ство­ре­но 40 ти­сяч ро­бо­чих місць. Стра­те­гія ко­шту­ва­ла Ло­дзю один міль­йон зло­тих (при­бли­зно 250 тис. дол.).

Сьо­го­дні мі­сто вне­сло ко­ре­кти­ви в свою Стра­те­гію й ро­бить став­ку на кре­а­тив­ні ін­ду­стрії, бі­знес-кон­сал­тинг та ло­гі­сти­ку. Не­що­дав­но Поль­ща під­пи­са­ла кон­тракт із КНР що­до за­лі­зни­чної до­став­ки ки­тай­ських про­ду­ктів в ЄС че­рез Лодзь — Lodz-Chengdu.

Ле­во­ва час­тка ін­ве­сти­цій в онов­ле­н­ня ін­фра­стру­кту­ри мі­ста — це гро­ші ЄС — 85%. Як роз­по­ві­ли в му­ні­ци­па­лі­те­ті Ло­дзі, ча­сто спів­пра­ця від­бу­ва­є­ться за та­кою схе­мою: спо­ча­тку гро­ма-

Про те, що Поль­ща за рів­нем роз­ви­тку ви­пе­ре­джає Укра­ї­ну, екс­пер­ти го­во­рять уже дав­но. І одним із клю­чо­вих се­кре­тів її успі­ху най­ча­сті­ше на­зи­ва­ють дві ре­чі — гро­ші Єв­ро­со­ю­зу і вча­сно та ефе­ктив­но про­ве­де­ну ре­фор­му мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня — так зва­ну де­цен­тра­лі­за­цію. Са­ме зав­дя­ки де­цен­тра­лі­за­ції Поль­ща змо­гла всту­пи­ти в ЄС та НАТО. Укра­їн­ці без ці­єї ре­фор­ми не змо­жуть отри­ма­ти те, за­ра­ди чо­го був Май­дан, — не змо­жуть ре­аль­но впли­ва­ти на вла­ду. А без цьо­го ми не змо­же­мо по­бу­ду­ва­ти вла­сну силь­ну дер­жа­ву, що у свою чер­гу при­рі­кає ста­ти « до­но­ром » міз­ків для су­сі­да з ви­щим рів­нем жи­т­тя

да мі­ста вкла­дає свої ко­шти в проект, а по­ті­мБрюс­сель по­вер­тає. До сло­ва, у Ло­дзі, як і у Кра­ко­ві, є спе­ці­аль­ний від­діл, який спе­ці­а­лі­зу­є­ться на за­лу­чен­ні гран­тів: лю­ди си­стем­но пи­шуть та адмі­ні­стру­ють про­е­кти роз­ви­тку.

З ін­ве­сто­ра­ми Лодзь ко­му­ні­кує за по­се­ре­дни­цтва між­на­ро­дних кон­сал­тин­го­вих ком­па­ній із Ве­ли­кої че­твір­ки та ін­ших. Мі­сто ко­ри­сту­є­ться на­да­ни­ми ни­ми кон­та­кта­ми. Най­біль­ші ін­ве­сто­ри мі­ста — з Франції, Нім еч­чи­ни, США, Ні­дер­лан­дів та Нор­ве­гії.

В ін­ве­сти­цій­но­му де­пар­та­мен­ті Ло­дзі пра­цює 40 осіб — во­ни ви­ко­ну­ють ко­ор­ди­на­цій­ні фун­кції що­до ін­ших де­пар­та­мен­тів, і не зав­жди це спе­ці­а­лі­сти у вузь­ких сфе­рах. За­га­ло­му му­ні­ци­па­лі­те­ті пра­цює 2000 осіб. Се­ре­дній вік ке­рів­ни­ків де­пар­та­мен­тів — до 40 ро­ків.

Ви­ня­тко­вим­для Укра­ї­ни є до­свід Ло­дзі у ви­рі­шен­ні про­бле­ми мі­сько­го транс­пор­ту. Сьо­го­дні він на 60% до­та­цій­ний. Але в стра­те­гії роз­ви­тку мі­ста одни­міз го­лов­них прі­о­ри­те­тів — під­ви­щи­ти якість ко­му­наль­но­го транс­пор­ту та ви­ве­сти йо­го на са­мо­оку­пність.

Окре­мий кейс — це ро­бо­та що­до пе­ре­о­сми­сле­н­ня пром­зон. 11 ро­ків то­му успі­шний до­свід ве­ли­кої інвестиції з Ав­стра­лії — тор­го­вель­но-роз­ва­жаль­ний комплекс «Мануфактура» та де­ся­тки ти­сяч ква­дра­тних ме­трів су­ча­сно­го елі­тно­го жи­тла у сти­лі лофт — став по­штов­хом­для під­го­тов­ки до ре­ві­та­лі­за­ції усіх закинутих фа­брик у Ло­дзі.

Щоб ста­рі бу­дів­лі, яких у Ло­дзі пов­но, не псу­ва­ли ви­гляд ву­лиць, мі­сто ви­рі­ши­ло звер­ну­ти­ся до ві­до­мо­го вже на­віть у Ки­є­ві до­сві­ду — при­кра­ша­н­ня глу­хих стін бу­дин­ку му­ра­ла­ми.

Сьо­го­дні у Ло­дзі бу­ду­ють но­вий під­зем­ний за­лі­зни­чний вок­зал, який має ста­ти ма­гні­том для роз­ро­ста­н­ня у мі­сті но­во­го бі­знес-цен­тру. Вар­тість про­е­кту — 1,8 млрд зло­тих, ча­сти­на фі­нан­су­ва­н­ня — єв­ро­пей­ські ко­шти, а ін­ша ча­сти­на — дер­жав­ні та му­ні­ци­паль­ні. На вок­зал по­тя­ги за­їжджа­ти­муть крізь ту­нель на 16-ме­тро­вій гли­би­ні. Вок­зал скла­да­ти­ме­ться з трьох зон на рі­зних рів­нях — ка­фе та тор­го­вель­ні май­дан­чи­ки, пу­блі­чний про­стір та, вла­сне, пе­ро­ни. Окрім­цьо­го, там­за­пла­но­ва­но збу­ду­ва­ти ав­то­бу­сний вок­зал, пар­кінг на 1000 ав­то, там­же бу­де зу­пин­ка мі­ських трам­ва­їв та за­їзд для та­ксі.

Та­кож у Ло­дзі ре­а­лі­зо­ва­но проект «Мі­ський ве­ло­си­пед». Пра­цює вже 100 стан­цій із 1000 ве­ло­си­пе­дів. Пер­ші 20 хви­лин по­їзд­ки без­ко­штов­ні. За 1,5 мі­ся­ця фун­кціо­ну­ва­н­ня про­е­кту бу­ло здій­сне­но 1500 оренд. У се­ре­дньо­му один ве­ло­си­пед орен­ду­є­ться 12 ра­зів в день. Се­ре­дній час орен­ди — 18 хви­лин. Та­ким­чи­ном , 80% по­їздок ви­хо­дять без­ко­штов­ни­ми. Це від­по­від­ає ме­ті про­е­кту — швид­ко і без­пе­чно пе­ре­су­ва­ти­ся мі­стом, ка­жуть в му­ні­ци­па­лі­те­ті. Сьо­го­дні мі­ська вла­да вже пла­нує по­тро­ї­ти акти­ви про­е­кту: ство­ри­ти но­ві стан­ції й до­ку­пи­ти ще 3000 ве­ло­си­пе­дів. Цей проект вже обі­йшов­ся мі­сту в 12 міль­йо­нів зло­тих без­по­во­ро­тної фі­нан­со­вої до­по­мо­ги.

Один із клю­чо­вих стов­пів, на яко­му сто­їть мі­сто, — від­по­від­аль­на гро­ма­да. Ін­стру­мен­том йо­го ре­а­лі­за­ції є «гро­мад­ський бю­джет», в Укра­ї­ні йо­го на­зи­ва­ють «уча­сни­цьким». Це ко­ли гро­ма­да мі­ста са­ма ви­зна­чає, як ви­тра­ти­ти ча­сти­ну бю­дже­ту мі­ста. Сьо­го­дні ця пра­кти­ка успі­шно пра­цює у Ло­дзі. За­раз — це 1% від усьо­го бю­дже­ту мі­ста, або 40 міль­йо­нів зло­тих. До сло­ва, про­мо­кам­па­нію уча­сті ме­шкан­ців мі­ста у фор­му­ван­ні бю­дже­ту опла­ти­ла мі­сце­ва вла­да — во­на ко­шту­ва­ла 200 ти­сяч зло­тих. На спе­ці­аль­но від­ве­де­них ін­тер­нет-май­дан­чи­ках лю­дей за­пи­ту­ють, що во­ни хо­чуть зро­би­ти в мі­сті в рам­ках ком­пе­тен­ції гмі­ни чи по­ві­ту, лю­ди го­ло­су­ють, і мі­сце­ва вла­да ре­а­лі­зує про­е­кти-пе­ре­мож­ці. Про­е­кти ма­ють бу­ти ви­ко­на­ні про­тя­го­мо­дно­го бю­дже­тно­го ро­ку. За остан­ній рік бу­ло по­да­но 1500 про­е­ктів. Бі­ля ко­жно­го об’єкта, який вті­ле­ний у жи­т­тя за ра­ху­нок «гро­ма­дян­сько­го бю­дже­ту», в Ло­дзі вста­нов­ле­на та­бли­чка, яка вка­зує ав­то­рів про­е­кту. Та­ким­чи­номм уні­ци­па­лі­тет про­па­гує се­ред гро­ма­ди їхню участь у роз­бу­до­ві мі­ста.

Окре­мої ува­ги за­слу­го­вує кра­уд­фан­динг (збір ма­лих по­жертв від гро­ма­дян), за до­по­мо­гою яко­го вла­да мі­ста за­лу­чи­ла гро­ші на ре­ві­та­лі­за­цію го­лов­ної пі­шо­хі­дної ву­ли­ці Ло­дзі. Ко­жен ме­це­нат, будь то фі­зи­чна осо­ба чи юри­ди­чна, має імен­ну бру­ків­ку, якою ви­мо­ще­на ча­сти­на ці­єї пі­шо­хі­дної ву­ли­ці. Бу­де­те в Ло­дзі, звер­ніть на це ува­гу.

ЛЮ­БЛІН

Остан­ні­му­ча­сни­ки ста­жу­ва­н­ня від­ві­да­ли Лю­блін. По­рів­ня­но з дво­ма по­пе­ре­дні­ми мі­ста­ми — Кра­ко­вом та Ло­дзю, — які за­йма­ють 2 та 3 мі­сця за кіль­кі­стю на­се­ле­н­ня, Лю­блін не­ве­ли­чкий — близь­ко 350 ти­сяч осіб. Мі­сто, роз­та­шо­ва­но пра­кти­чно на кор­до­ні з Укра­ї­ною. І за­ува­жи­мо, хоч як би це зда­ва­ло­ся див­ним, спо­до­ба­ло­ся слу­ха­чам про­гра­ми «Шко­ла ме­рів» най­біль­ше.

У му­ні­ци­па­лі­те­ті мі­ста пра­цює 1600 лю­дей. Діє шість де­пар­та­мен­тів, які ку­ру­ють від­по­від­ні за­сту­пни­ки пре­зи­ден­та мі­ста. Гра­фік ро­бо­ти — з 7.30 до 15.30. Ме­тою такого роз­по­ряд­ку дня є за­без­пе­чи­ти слу­жбов­цям­віль­ний час на осо­би­сте жи­т­тя.

У мі­сті та­кож діє гро­ма­дян­ський бю­джет. У ньо­му — 15 млн зло­тих на мі­ські про­е­кти та 5 млн для ло­каль­них іні­ці­а­тив. Цьо­го ро­ку бу­ло зі­бра­но 170 про­по­зи­цій.

Гро­ма­дя­ни над­си­ла­ють про­по­зи­ції че­рез ін­тер­нет-фор­му­ляр та на па­пе­рі у мі­ське бю­ро. Фор­му­ляр про­стий — за­го­ло­вок, каль­ку­ля­ція вар­то­сті, опи­са­н­ня. На сай­ті ме­рії та­кож є роз­гор­тка вар­то­сті ти­по­вих про­е­ктів, на­при­клад, скіль­ки ко­штує ква­дра­тний метр тро­ту­а­ру, на­са­дже­н­ня де­рев то­що. На ба­зі ці­єї ін­фор­ма­ції ме­шкан­ці мо­жуть по­ра­ху­ва­ти при­бли­зну вар­тість сво­єї про­по­зи­ції. Гро­ші роз­би­ті на бю­джет для ма­лих і для ве­ли­ких про­е­ктів. Ко­жно­му про­е­кту, щоб пре­тен­ду­ва­ти на пе­ре­мо­гу, по­трі­бно ма­ти 20 — 40 під­пи­сів жи­те­лів мі­ста, які під­три­му­ють ці іні­ці­а­ти­ви. По­да­ні про­е­кти про­хо­дять ана­ліз на аде­ква­тність іні­ці­а­тив, пі­сля цьо­го з ав­то­ра­ми «про­блем­них» про­е­ктів про­во­дять кон­суль­та­ції для їх уточ- не­н­ня. Го­ло­су­ва­н­ня по гро­мад­сько­му бю­дже­ту від­бу­ва­є­ться во­се­ни. Ко­жен ме­шка­нець Лю­блі­на стар­ше 16 ро­ків мо­же про­го­ло­су­ва­ти за два ма­лих про­е­кти та один ве­ли­кий. Лю­ди мо­жуть го­ло­су­ва­ти як бю­ле­те­нем, так і че­рез Ін­тер­нет. При го­ло­су­ван­ні че­рез Ін­тер­нет не­об­хі­дно вка­за­ти но­мер мо­біль­но­го та адре­су про­жи­ва­н­ня. Ве­ри­фі­ка­ція го­ло­су від­бу­ва­є­ться че­рез над­си­ла­н­ня ко­ду на но­мер те­ле­фо­ну, який по­трі­бно вве­сти на сай­ті. Про­е­кти-пе­ре­мож­ці вхо­дять до скла­ду бю­дже­ту мі­ста і ре­а­лі­зу­ю­ться у на­сту­пно­му ро­ці.

Та­кож гру­пи жи­те­лів мо­жуть пре­зен­ту­ва­ти мі­ській ра­ді про­по­зи­ції про­е­ктів, у яких пе­ред­ба­ча­є­ться спів­фі­нан­су­ва­н­ня. Вне­сок гро­ма­дян мо­же бу­ти як гро­шо­вим, так і во­лон­тер­ським.

У стра­те­гії роз­ви­тку мі­ста Лю­блін ска­за­но, що це — мі­сто на­тхне­н­ня. Мо­жли­во, са­ме то­му во­но най­біль­ше при­па­ло до ду­ші уча­сни­кам­ста­жу­ва­н­ня. До сло­ва, стра­те­гію пи­са­ли по­над два ро­ки. У про­це­сі бра­ли по­стій­ну участь близь­ко 200 ме­шкан­ців. А до обго­во­ре­н­ня до­ку­мен­та вда­ло­ся за­лу­чи­ти близь­ко 2000 лю­дей.

У мі­сті за остан­ні два ро­ки ша­ле­ни­ми тем­па­ми зро­ста­ють над­хо­дже­н­ня від по­да­тків на до­хо­ди фі­зи­чних осіб — на 40% що­ро­ку. Є при­пу­ще­н­ня, що це на­слі­док вда­ло роз­став­ле­них прі­о­ри­те­тів роз­ви­тку — мі­ська вла­да зро­би­ла став­ку на кла­сте­ри та спе­ці­аль­ні еко­но­мі­чні зо­ни: ство­рю­ю­чи те­пли­чні умо­ви для ін­ве­сто­ра, во­ни сти­му­лю­ва­ли йо­го вкла­да­ти гро­ші в люд­ський ка­пі­тал, тоб­то в ме­шкан­ців Лю­блі­на. Це один із чо­ти­рьох прі­о­ри­те­тів роз­ви­тку мі­ста.

В рам­ках двох ін­ших прі­о­ри­те­тів — від­кри­то­сті та дру­же­лю­бно­сті — мі­сто ре­а­лі­зо­вує ба­га­то фе­сти­ва­лів, по­кра­щує та роз­ви­ває ін­фра­стру­кту­ру, стан­дар­ти­зує сфе­ру по­слуг, на­да­ю­чи кав’яр­ням­та ре­сто­ра­нам­від­по­від­ну від­мі­тку та вкла­дає у мар­ке­тинг. За при­бли­зни­ми під­ра­хун­ка­ми, у ми­ну­ло­му ро­ці Лю­блін від­ві­да­ло 2,5 міль­йо­на ту­ри­стів.

Че­твер­тий прі­о­ри­тет — ака­де­мі­чність. Кра­щим­за ту­ри­ста мо­же бу­ти ли­ше сту­дент, пев­не, та­кою уста­нов­кою ке­ру­ва­ли­ся роз­ро­бни­ки стра­те­гії. І, мо­жна ска­за­ти, во­ни не про­га­да­ли. На­ла­го­дже­н­ня стій­кої вза­є­мо­дії му­ні­ци­па­лі­те­ту з ВНЗ та ін­ве­сту­ва­н­ня в про­су­ва­н­ня мі­ста як цен­тру які­сної, до­сту­пної осві­ти по­ча­ло да­ва­ти свої пло­ди. З при­бли­зно 100 000 сту­ден­тів близь­ко 4 000 — на­вча­ю­ться в Лю­блі­ні. Окрім­то­го, що мо­ло­ді лю­ди ви­тра­ча­ють три­ва­лий час ко­шти на своє про­жи­ва­н­ня, во­ни ча­сто за­ли­ша­ю­ться тут жи­ти. За ста­ти­сти­кою, яку нам­при­во­ди­ли в му­ні­ци­па­лі­те­ті, при­бли­зно 70% укра­їн­ських сту­ден­тів, які на­вча­ю­ться в мі­сті, ба­чать своє май­бу­тнє в Лю­блі­ні. Ва­бить мо­лодь мо­жли­вість са­мо­ре­а­лі­за­ції та гі­дний рі­вень за­ро­бі­тної пла­ти.

Ще з ці­ка­во­го — не мо­жна не від­зна­чи­ти Фун­да­цію роз­ви­тку ре­гіо­ну, яка пра­цює у Лю­блі­ні. Це хол­динг спе­ці­а­лі­зо­ва­них уста­нов, які охо­плю­ють рі­зні на­пря­ми сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку.

Із по­ча­тку ді­яль­но­сті у Фун­да­ції бу­ли ли­ше не­зна­чні ко­шти на старт. Зав­дя­ки спів­пра­ці з єв­ро­пей­ськи­ми ме­ре­жа­ми ді­ло­вих кон­та­ктів і на­вчан­ню пра­ців­ни­ків вда­ло­ся ін­те­гру­ва­ти­ся у сві­то­вий ді­ло­вий про­стір. Фун­да­ція є опе­ра­то­ром­для ба­га­тьох гло­баль­них про­е­ктів: на­вча­н­ня, за­ку­пів­лі уста­тку­ва­н­ня, мі­кро­кре­ди­ту­ва­н­ня, за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій то­що.

Фун­да­ція до­по­мо­гла бі­зне­су та ін­ве­сто­рам­ство­рю­ва­ти вен­чур­ні фон­ди для під­трим­ки стар­та­пів. Во­на ж іні­ці­ю­ва­ла Лю­блін­ський кла­стер, до­по­мо­гла кон­ку­ру­ю­чим ін­сти­ту­ці­ям вза­є­мо­ви­гі­дно об’єд­на­ти свої зу­си­л­ля — не­ру­хо­мість, мен­то­ри, фі­нан­су­ва­н­ня, не­твор­кінг.

Лю­блін сво­го ча­су про­вів енер­ге­ти­чний ау­дит — ство­рив енер­ге­ти­чну ма­пу мі­ста, яка ста­ла під­ґрун­тям для пла­ну мо­дер­ні­за­ції. Одним з еле­мен­тів остан­ньо­го ста­ла ін­фор­ма­цій­на ро­бо­та з ме­шкан­ця­ми бу­дин­ків, ОСББ, ГО що­до про­е­ктів тер­мо­мо­дер­ні­за­ції та то­го, для чо­го і як їх про­во­ди­ти, де взя­ти під них гро­ші. У Лю­блі­ні актив­но спо­ря­джа­ють ав­то­бу­си та тро­лей­бу­си аку­му­ля­то­ра­ми, вста­нов­лю­ють на їхніх да­хах со­ня­чні ба­та­реї. На­віть мі­ська ме­ре­жа ве­ло­си­пе­дів осна­ще­на со­ня­чни­ми аку­му­ля­то­ра­ми.

А ще пу­блі­чний про­стір Лю­блі­на дру­жній до йо­го ме­шкан­ців. Під вхо­дом до му­ні­ци­па­лі­те­ту мі­ський во­до­ка­нал мі­ста вста­но­вив «чу­до-осві­жу­вач», який ко­ри­сту­є­ться не­аби­якою по­пу­ляр­ні­стю як у ме­шкан­ців, так і в го­стей мі­ста. До сло­ва, цю не­хи­тру шту­кен­цію, яка роз­пи­лю­ва­ла на пе­ре­хо­жих во­ду, що­най­мен­ше троє мі­ських го­лів, які бу­ли з нами, вже «за­при­ся­гли­ся» ре­а­лі­зу­ва­ти у рі­дно­му мі­сті.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ЩО­РО­КУ КРА­КІВ ВІД­ВІ­ДУЄ 10 МІЛЬ­ЙО­НІВ ТУ­РИ­СТІВ. ПРИТЯГУЮТЬ ГО­СТЕЙ У МІ­СТО СИ­ЛА-СИЛЕННА ТЕМАТИЧНИХ ФЕ­СТИ­ВА­ЛІВ І УНІКАЛЬНО ЗБЕРЕЖЕНІ, ДОГЛЯНУТІ ТА ПЕРЕОСМИСЛЕНІ ПАМ’ЯТКИ ІСТО­РІЇ

ФОТО РУСЛАНА РОХОВА

ТОРГОВО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС «МАНУФАКТУРА», ЗБУДОВАНИЙ ЗА АВСТРАЛІЙСЬКІ ІНВЕСТИЦІЇ, «НАДИХНУВ» ЛОДЗЬ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ЗАКИНУТИХ ПРОМИСЛОВИХ РА­ЙО­НІВ

ФОТО РУСЛАНА РОХОВА

СЕКРЕТАР МІ­СТА ЛОДЗЯ (АНАЛОГ В УКРА­Ї­НІ — КЕРУЮЧА СПРАВАМИ) НІ­КО­ЛИ НЕ БУ­ЛА В УКРА­Ї­НІ. ПООБІЦЯЛА, ЩО ПРОЧИТАЄ КНИЖ­КИ «Дня» І ПРИЇДЕ

ФОТО РУСЛАНА РОХОВА

У ЛЮ­БЛІ­НІ В ПЕ­РІ­ОД ЛІ­ТНЬОЇ СПЕКИ ВО­ДО­КА­НАЛ ВСТАНОВЛЮЄ СПЕЦІАЛЬНУ АРКУ-ОСВІ­ЖУ­ВАЧ — У НАЙБІЛЬШ ЛЮДНІЙ ВУ­ЛИ­ЦІ МІ­СТА. УЧА­СНИ­КИ «ШКО­ЛИ МЕ­РІВ» ПООБІЦЯЛИ ЗРО­БИ­ТИ ТА­КІ «ДЕВАЙСИ» У СВО­ЇХ МІСТАХ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.