«Те­плий» кре­дит – не яр­мо

В Укра­ї­ні проведено на­ціо­наль­не до­слі­дже­н­ня ре­зуль­та­тив­но­сті уря­до­вої про­гра­ми до­по­мо­ги ОСББ у до­ся­гнен­ні енер­го­ефе­ктив­но­сті

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Уньо­му йде­ться про те, як дер­жа­ва допомагає лю­дям по­до­ла­ти шо­ки, ви­кли­ка­ні га­ло­пу­ю­чим зро­ста­н­ням ко­му­наль­них та­ри­фів і, зокре­ма, на те­пло та еле­ктро­енер­гію. Ре­а­лі­зу­ва­ти цей на­мір до­по­мо­гли: про­ект USAID «Му­ні­ци­паль­на енер­ге­ти­чна ре­фор­ма в Укра­ї­ні», про­ект «Енер­го­ефе­ктив­ність у жи­тло­во­му се­кто­рі Укра­ї­ни» Між­на­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC) та Гро­мад­ська ме­ре­жа «Опора».

Роз­по­від­а­ю­чи про під­сум­ки цьо­го об­сте­же­н­ня, го­ло­ва Дер­ж­енер­го­ефе­ктив­но­сті Сер­гій Сав­чук за­зна­чив, що сьо­го­дні в Укра­ї­ні не­має жо­дної гро­ма­ди, в якій ОСББ не мо­гло б ско­ри­ста­ти­ся роз­ро­бле­ною уря­дом про­гра­мою під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті жи­тло­вих бу­дин­ків. За йо­го сло­ва­ми, ко­шти на здій­сне­н­ня ці­єї про­гра­ми є, й до кін­ця ро­ку їх ви­ста­чить для будь-яко­го з цих об’єд­нань, яке по­тре­бу­ва­ти­ме дер­жав­ної до­по­мо­ги.

Сав­чук на­га­дує, що уряд від­шко­до­вує 40% ко­штів кре­ди­ту, отри­ма­но­го на при­дба­н­ня ма­те­рі­а­лів для уте­пле­н­ня бу­дин­ку, і 70% ви­трат на тер­мо­мо­дер­ні­за­цію так зва­ним суб­сі­ді­ан­там — чле­нам ОСББ. «Тоб­то сьо­го­дні не мо­жна го­во­ри­ти про те, що отри­му­ва­чі суб­си­дій не за­ці­кав­лен­ні в під­ви­щен­ні енер­го­ефе­ктив­но­сті», — вка­зує го­ло­ва агент­ства. На йо­го думку, та­кі твер­дже­н­ня — «спе­ку­ля­ції та пе­ре­кру­че­н­ня». За йо­го сло­ва­ми, сьо­го­дні са­ме суб­си­ді­ан­ти ста­нов­лять 70% від усіх отри­му­ва­чів дер­жав­ної до­по­мо­ги на уте­пле­н­ня. Крім то­го, з іні­ці­а­ти­ви уря­ду агент­ство під­пи­са­ло ме­мо­ран­ду­ми з усі­ма обл­держ­адмі­ні­стра­ці­я­ми, обла­сни­ми ра­да­ми, ме­ра­ми міст, і вже ма­є­мо 171 мі­сце­ву про­гра­му, яка та­кож дає мо­жли­вість від­шко­ду­ва­ти від 15 до 30% ви­трат ОСББ на уте­пле­н­ня бу­дин­ків. Кіль­ка днів то­му, до­дає Сав­чук, ухва­ли­ла своє рі­ше­н­ня й Ки­їв­ська мі­ська ра­да. Згідно з ним, во­на від­шко­до­ву­ва­ти­ме ки­я­нам 30% ви­трат на уте­пле­н­ня. «Тоб­то 70% до­по­мо­ги, — ре­зю­мує го­ло­ва агент­ства і за­кли­кає: — Будь ла­ска, уте­плюй­те».

Він упев­не­ний, що вже на­сту­пно­го ро­ку в Укра­ї­ні від­чу­тно зро­сте (більш ніж у п’ять ра­зів) ди­на­мі­ка зро­ста­н­ня вар­то­сті про­е­ктів з енер­го­ефе­ктив­но­сті жи­тло­во­го фон­ду. Ми­ну­ло­го ро­ку на цей час бу­ло ви­да­но на уте­пле­н­ня ба­га­то­по­вер­хі­вок ли­ше 230 тисяч гри­вень. А на липень цьо­го ро­ку — чо­ти­ри міль­йо­ни. «Люди нам до­ві­ря­ють, бо отри­му­ють ком­пен­са­цію як з дер­жав­но­го, так і з мі­сце­вих бю­дже­тів, то­му я аб­со­лю­тно спо­кій­ний за по­ка­зни­ки на­сту­пно­го ро­ку», — за­зна­чає Сав­чук. За йо­го да­ни­ми, сьо­го­дні учасниками про­гра­ми вже ста­ли 278 ОСББ, то­ді як на кі­нець 2015 ро­ку в ній бра­ли участь ли­ше 194 об’єд­на­н­ня. Ни­ми за­лу­че­но для ви­ко­на­н­ня ро­біт і при­дба­н­ня ма­те­рі­а­лів 25 міль­йо­нів гри­вень, а агент­ством за ра­ху­нок уря­ду від­шко­до­ва­но 7,5 міль­йо­на.

Сав­чук на­го­ло­шує, що ці до­слі­дже­н­ня — від­по­відь ске­пти­кам, які твер­дять, що люди бе­руть кре­ди­ти, на­че уте­плю­ю­ться, але жо­дно­го ре­зуль­та­ту не отри­му­ють. Ав­то­ри до­слі­дже­н­ня опи­та­ли 127 ОСББ — уча­сни­ків про­гра­ми, і во­ни під­твер­ди­ли, що за­про­ва­ди­ли за­пла­но­ва­ні за­хо­ди й отри­ма­ли ті на­слід­ки, на які роз­ра­хо­ву­ва­ли. У біль­шо­сті ОСББ у від­по­відь на отри­ма­ні від до­слі­дни­ків за­пи­та­н­ня від­по­ві­ли: впев­не­ні — у но­вий опа­лю­валь­ний се­зон 2016/2017 ро­ку ми увій­де­мо з уте­пле­ни­ми бу­дин­ка­ми і змен­ше­ни­ми ко­му­наль­ни­ми пла­тіж­ка­ми. Усі 100% опи­та­них уча­сни­ків про­гра­ми уте­пле­н­ня жи­тла від­чу­ли по­зи­тив­ні змі­ни від енер­го­ефе­ктив­них за­хо­дів, кон­ста­тує го­ло­ва агент­ства, 70% з них до­ся­гли еко­но­мії, а 71% від­чу­ли під­ви­ще­н­ня ком­фор­ту сво­го жи­тла. «Тоб­то люди й зав­тра роз­по­чнуть уте­плю­ва­ти­ся че­рез те, що ма­ти­муть на ме­ті не тіль­ки енер­го­е­фе­тив­ність та еко­но­мію ко­штів, а й під­ви­ще­н­ня ком­фор­тно­сті жи­тла, зро­ста­н­ня йо­го рин­ко­вої вар­то­сті», — про­гно­зує Сав­чук. Люди ви­тра­ча­ють ко­шти на те, щоб по­мі­ня­ти ві­кна та две­рі в під’їздах, вста­нов­лю­ють ін­ди­ві­ду­аль­ні те­пло­ві пун­кти, ре­гу­ля­то­ри те­пло­во­го по­то­ку, ро­блять те­пло­ізо­ля­цію ву­злів облі­ку.

Еко­но­мія те­пла бу­дин­ку пі­сля те­пло­мо­дер­ні­за­ції: бу­ди­нок за­оща­джує 24% від об­ся­гу те­пла, який спо­жи­вав за та­кий же час раніше. «Для будь-яко­го про­е­кту це ду­же хо­ро­ша оку­пність, — за­зна­чає Сав­чук і до­дає: — Бі­зне­сме­ни це зна­ють і мо­жуть по­за­здри­ти». З йо­го слів, до ре­а­лі­за­ції цих за­хо­дів се­ре­дньо­мі­ся­чне спо­жи­ва­н­ня те­пла в ОСББ ста­но­ви­ло 78 гі­га­ка­ло­рій на мі­сяць, пі­сля цьо­го — 59,8 гі­га­ка­ло­рії. Се­ре­дня вар­тість уте­пле­н­ня, за да­ни­ми опи­та­них об’єд­нань, — 137 тисяч гри­вень. Із них до­по­мо­га уря­ду — 67 тисяч, мі­сце­ва під­трим­ка — 17,3 тисячі, вла­сні ви­тра- ти ОСББ — 99,4 тисячі гри­вень. «І сьо­го­дні пер­ші ОСББ, які раніше взя­ли не­ве­ли­кі кре­ди­ти, пі­шли по до­по­мо­гу до бан­ків і дер­жа­ви вдру­ге.

Го­ло­ва прав­лі­н­ня хар­ків­сько­го ОСББ «Аль­ма-центр» Юлія Са­мой­ло­ва пер­шою в мі­сті ско­ри­ста­ло­ся про­гра­мою енер­го­ефе­ктив­но­сті. Перед тим бу­ла спро­ба обі­йти­ся без дер­жав­ної до­по­мо­ги, але не­за­ба­ром во­на зро­зумі­ла, що тер­мо­мо­дер­ні­за­цію не мо­жна ро­би­ти по­сту­по­во. По­рів­нює це з ку­пу­ва­н­ням шу­би: спер­шу жи­ле­тку, по­тім — ру­ка­ва і так да­лі — по­ки все по­зби­ра­є­ться, і зи­ма прой­де. Тож умо­ви­ла вла­сни­ків квар­тир взя­ти кре­дит — 670 тисяч гри­вень. Ком­пен­са­цію отри­ма­ли 168 тисяч. 130 тисяч кре­ди­ту вже по­вер­ну­ли.

«Го­ло­ва» бу­дин­ку роз­по­від­ає про най­го­лов­ні­ше в ро­бо­ті — ко­му­ні­ка­цію з чле­на­ми ОСББ. Із її слів, їх тре­ба пе­ре­ко­на­ти, що кре­дит — це до­по­мо­га дер­жа­ви в уте­плен­ні бу­дин­ку, що до­зво­ляє змен­ши­ти ви­тра­ти на опа­ле­н­ня. Так, 16,42 грив­ні у Хар­ко­ві пла­ти­ли за опа­ле­н­ня ква­дра­тно­го ме­тра. «Ми ж, за під­сум­ка­ми ро­ку, пла­ти­ли 6,78 грив­ні за метр плюс дві грив­ні на по­вер­не­н­ня кре­ди­ту, — роз­по­від­ає Са­мой­ло­ва і до­дає: — У бе­ре­зні ми вста­но­ви­ли ще й ін­ди­ві­ду­аль­ний те­пло­пункт, який пра­цю­вав до від­клю­че­н­ня опа­ле­н­ня ли­ше де­сять днів. Але еко­но­мія скла­ла 20%. А до то­го ж роз­ра­хо­ву­є­мо отри­ма­ти від дер­жа­ви 70% ком­пен­са­ції ви­трат, десь 60 тисяч гри­вень. За ці ко­шти пла­ну­є­мо по­вер­ну­ти по­пе­ре­дній кре­дит». «Я вже по­ра­ху­ва­ла, що ці­єю зи­мою опа­ле­н­ня в нашому мі­сті ко­шту­ва­ти­ме 30 гри­вень за ква­драт, — під­би­ває ба­ланс го­ло­ва «Аль­ма-цен­тру», — у нас же бу­де 12 гри­вень ма­кси­маль­но. Ми­ну­лої зи­ми, ко­ли в най­біль­ші мо­ро­зи за те­пло в мі­сті пла­ти­ли по 21 грив­ні за метр, ми ма­ли та­риф 10 гри­вень. Ось це — го­лов­ний наш по­ка­зник».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.