Ста­ні­слав МОЙСЕЄВ: «Ми на­по­ле­гли­во ру­ха­є­мо­ся в бік від­кри­то­го те­а­тру»

21 липня фран­ків­ці за­кри­ва­ють за­ві­су 96-го се­зо­ну. А що бу­де да­лі?

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

Цьо­го­річ гля­да­чі по­ба­чи­ли ві­сім прем’єр, які бу­ли пред­став­ле­ні на Ве­ли­кій та Ка­мер­ній сце­нах. В афі­ші з’яви­ла­ся ви­ста­ва «Рі­чард III» (укра­їн­сько-гру­зин­ський арт-про­ект, режисер Автанділ Варсімашвілі), яка має за­кри­ти се­зон. По­ста­нов­ки «Зір­ка, або Ін­то­кси­ка­ція те­а­тром», «Без­та­лан­на», «Не­зрів­нян­на», «Са­на­ція» (спіль­но з Че­ським цен­тром куль­ту­ри з на­го­ди 80-річ­чя від Дня на­ро­дже­н­ня Ва­цла­ва Га­ве­ла), «Ле­тю­чий Гол­лан­дець», «Пер­со­на», «Ма­ма ска­за­ла: «Ні!», які ви­кли­ка­ли по­ляр­ні дум­ки у кри­ти­ків та пу­блі­ки. Про те, що го­тує ко­ле­ктив для гля­да­чів, пі­сля від­пус­тки роз­по­вів «Дню» С. Мойсеєв, ху­до­жній ке­рів­ник На­ціо­наль­но­го те­а­тру ім. І. Фран­ка.

«АКТОРА ТА­КО­ГО ПОТУЖНОГО МАС­ШТА­БУ, ЯКИМ БУВ СТУПКА, НИ­НІ НЕ­МАЄ!»

— Ста­ні­сла­ве Ана­то­лі­йо­ви­чу, чим для вас осо­би­сто за­пам’ятав­ся цей се­зон?

— Ми по­сту­по­во і на­по­ле­гли­во ру­ха­є­мо­ся в бік від­кри­то­го те­а­тру до су­спіль­ства та сві­ту. Са­ме це для на­шо­го ко­ле­кти­ву є ду­же ва­жли­вим. Ре­пер­ту­ар­на по­лі­ти­ка є по­ка­зни­ком і ла­кму­сом, че­рез який усе про­яв­ля­є­ться. Цьо­го­річ у нас від­бу­ли­ся прем’єри на рі­зний гля­да­цький смак. Але осо­бли­ви­ми, на мою думку, ста­ли по­ста­нов­ки, які пов’яза­ні зі спів­пра­цею з пред­став­ни­ка­ми ін­ших країн, зокре­ма Гру­зії та Че­хії. Це важить ду­же ба­га­то для те­а­тру і на­шо­го су­спіль­ства. На­га­даю, на Ка­мер­ній сце­ні від­бу­ла­ся прем’єра «Са­на­ції», яку по­ста­вив че­ський режисер Бр­же­ті­слав Ри­хлік за п’єсою Ва­цла­ва Га­ве­ла, яко­му цьо­го­річ ми­ну­ло б 80. Юві­лей ви­да­тно­го по­лі­ти­чно­го ді­я­ча, пра­во­за­хи­сни­ка, ди­си­ден­та, остан­ньо­го пре­зи­ден­та Че­хо­сло­вач­чи­ни, пер­шо­го пре­зи­ден­та Че­хії, пи­сьмен­ни­ка, дра­ма­тур­га від­зна­ча­є­ться в рі­зних кра­ї­нах сві­ту. Йо­го вне­сок скла­дно пе­ре­оці­ни­ти, і я ра­дий, що в ре­пер­ту­а­рі на­шо­го те­а­тру з’явив­ся твір Га­ве­ла. До ре­чі, ви­ста­ву «Са­на­ція» вже за­про­ше­но по­ка­за­ти у Пра­зі та Бр­но. Ре­зо­нан­сною ви­йшла і прем’єра «Рі­чард III». Цей шек­спі­рів­ський твір на ве­ли­кій сце­ні по­ста­вив зна­ний гру­зин­ський режисер Автанділ Варсімашвілі. Та­кі при­кла­ди спів­пра­ці є на­дзви­чай­но ва­жли­ви­ми для на­ціо­наль­но­го те­а­тру, який по­ви­нен не ли­ше ста­ви­ти кла­си­ку і тво­ри укра­їн­ських акто­рів, а й активно за­йма­ти­ся між­на­ро­дною ді­яль­ні­стю, пред­став­ля­ю­чи на­ше ми­сте­цтво в рі­зних кра­ї­нах.

— 22 липня ми­не чо­ти­ри ро­ки, як ві­ді­йшов у Ві­чні­стьБо­г­дан Ступка, а 27 сер­пня бу­ду­тьще дві зна­ко­ві да­ти — 75-річ­чя з Дня на­ро­дже­н­ня май­стра сце­ни та кі­не­ма­то­гра­фа і 160-річ­чя кла­си­ка укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри Іва­на Фран­ка, чиє ім’я но­си­тьваш те­атр. У ЗМІ з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція про те, що ви го­ту­є­те до цих двох юві­ле­їв ви­ста­ву під на­звою «Кри­ла». Що це бу­де, хто пи­ше п’єсу, і хто гра­ти­ме го­лов­ні ро­лі?

— Справ­ді, уже бу­де чо­ти­ри ро­ки, як не­має з на­ми Бо­г­да­на Силь­ве­стро­ви­ча... Актора та­ко­го потужного мас­шта­бу, яким був Ступка, ни­ні не­має! Йо­го смерть — ве­ли­ка втра­та для всіх ша­ну­валь­ни­ків те­а­тру та кі­но.

Ми го­ту­є­мо­ся до юві­ле­їв Бо­г­да­на Ступки та Іва­на Фран­ка. Зна­є­те, спо­ча­тку, ко­ли ві­ді­йшов у Ві­чність Бо­г­дан Сильвестрович, то ма­ли на­мір зро­би­ти ме­мо­рі­аль­ну ви­ста­ву під на­звою «Кри­ла» (з одно­го бо­ку, це сим­во­лі­чна на­зва для ми­тця, а з ін­шо­го — Ступка ду­же лю­бив одно­ймен­ний вірш Лі­ни Ко­стен­ко і за­хо­пле­но чи­тав йо­го на кон­цер­тах: в YouTube і до­сі ду­же по­пу­ляр­ний цей за­пис). По­тім на­ма­га­ли­ся пі­ді­йти кре­а­тив­ні­ше до те­ми і по­єд­на­ти в одній по­ста­нов­ці двох ви­да­тних лю­дей. Дія ма­ла від­бу­ва­ти­ся в... Еде­мі, де зу­стрі­ча­ю­ться Ступка і Фран­ко. Над текс­том пра­цю­вав Ва­дим Ди­шкант (те­а­тро­зна­вець та ав­тор « Дня » . — Т. П.), звер­та­ю­чись до листів і ста­тей Іва­на Яко­ви­ча та інтерв’ ю Бо­г­да­на Силь­ве­стро­ви­ча. Ма­те­рі­а­лу ви­яви­ло­ся ду­же ба­га­то, і ми ви­рі­ши­ли від­кла­сти в ча­сі цей про­ект, бо він ви­кли­кав у нас чи­ма­ло за­пи­тань та про­по­зи­цій. То­му ви­рі­ши­ли до 75- річ­чя Б. Ступки акцен­ту­ва­ти основ­ну ува­гу на йо­го по­ста­ті. Пі­дго­ту­є­мо ме­мо­рі­аль­ний ве­чір, який та­кож на­зве­мо «Кри­ла», бо ця те­ма за­ли­ша­є­ться ва­жли­вою в до­лі ар­ти­ста. Спо­ді­ва­ю­ся, що в на­сту­пно­му се­зо­ні, на по­ча­тку жов­тня, ми пред­ста­ви­мо цей юві­лей­ний ве­чір.

— Чи прав­да, що го­лов­ні ро­лі у ви­ста­ві «Кри­ла» ма­ли гра­ти Єв­ген Ни­щук та Остап Ступка?

— Пла­ни бу­ли, але за­раз скла­дно про цю постановку го­во­ри­ти, бо все ще незрозуміло. Ни­щук мав гра­ти роль Фран­ка, а по­за­як ни­ні ми ви­рі­ши­ли вла­шту­ва­ти ве­чір-при­свя­ту Сту­пці, то кон­це­пція змі­ни­ла­ся. Окре­мої по­ста­ті Іва­на Яко­ви­ча там не бу­де, і то­му не знаю, чи ви­сту­пить на сце­ні Єв­ген Ни­щук. Але не­о­дмін­но у ве­чо­рі ві­зьмуть участь і син Бо­г­да­на Ступки — Остап, і йо­го онук — Дми­тро, і во­ни ста­нуть ко­мен­та­то­ра­ми по­дій.

— Чи пла­ну­є­ться до Дня на­ро­дже­н­ня Бо­г­да­на Ступки уста­но­ви­ти пам’ятник на йо­го мо­ги­лі, і ко­ли бу­де від­кри­тий му­зей чи ме­мо­рі­аль­на кім­на­та по­пу­ляр­но­го актора в Те­а­трі ім. І. Фран­ка?

— На­скіль­ки я знаю, пи­та­н­ня з уста­нов­кою пам’ятни­ка Бо­г­да­но­ві Сту­пці на Бай­ко­во­му кла­до­ви­щі має бу­ти ви­рі­ше­но по­ста­но­вою Вер­хов­ної Ра­ди в кон­текс­ті що­до святкування 75-річ­чя з Дня на­ро­дже­н­ня актора. Про­ект пам’ятни­ка у ви­гля­ді брон­зо­во­го ду­ба створив скуль­птор Ми­хай­ло Ре­ва, але на якій ста­дії йо­го ре­а­лі­за­ція — скла­дно ска­за­ти, бо у чле­нів сім’ї актора бу­ли пев­ні кри- ти­чні за­ува­же­н­ня що­до цьо­го ме­мо­рі­а­лу. А що ж до кім­на­ти-му­зею, то пла­ну­ва­ло­ся вза­га­лі ство­ри­ти Му­зей Те­а­тру ім. І. Фран­ка, де бу­де осо­бли­ве мі­сце, се­гмент екс­по­зи­ції, присвячений пам’яті Бо­г­да­на Силь­ве­стро­ви­ча.

— За­раз від­бу­ва­ю­ться ре­пе­ти­ції «Трьох то­ва­ри­шів» за Ре­мар­ком (режисер Юрій Оди­но­кий), ро­бо­та про­су­ва­є­ться по­віль­но, бо одну з го­лов­них ро­лей гра­ти­ме Єв­ген Ни­щук (чинний мі­ністр куль­ту­ри і шта­тний актор­фран­кі­вець, який по­єд­нує чи­нов­ни­цьке крі­сло і твор­чу ро­бо­ту), а які ще прем’єри пла­ну­є­те на на­сту­пний се­зон?

— Ви­ста­ва «Три то­ва­ри­ші» має з’яви­ти­ся в нашому ре­пер­ту­а­рі до кін­ця ка­лен­дар­но­го ро­ку. І пи­та­н­ня не ли­ше в за­ван­та­же­но­сті Ни­щу­ка, а вза­га­лі, якою ба­чить режисер Ю. Оди­но­кий свою май­бу­тню постановку. У «Трьох то­ва­ри­шах» у Є. Ни­щу­ка бу­де пар­тнер, і га­даю, що пі­сля від­пус­тки ре­пе­ти­ції пі­дуть актив­ні­ше.

За­раз для Ка­мер­ної сце­ни я роз­по­чав по­пе­ре­дні ре­пе­ти­ції п’єси ві­до­мо­го су­ча­сно­го ні­ме­цько­мов­но­го ав­то­ра Лу­ка­са Бер­фу­са «Алі­си­на по­до­рож до Швей­ца­рії», і якщо все бу­де га­разд, то до Но­во­го ро­ку за­про­си­мо гля­да­чів на прем’єру. Пла­ную до юві­лею Іва­на Фран­ка по­ста­ви­ти п’єсу Те­тя­ни Іва­щен­ко «Та­ї­на бу­т­тя», але на­ра­зі не­ві­до­мо, хто в ній гра­ти­ме головну роль, хо­ча, бе­ру­чи цей твір, роз­ра­хо­ву­вав са­ме на Єв­ге­на Ни­щу­ка, по­при те, що він ду­же зайня­тий че­рез мі­ні­стер­ські спра­ви, — тож ця ви­ста­ва і «Три то­ва­ри­ші» мо­жуть збіг­ти­ся в ча­сі. Режисер Пе­тро Іль­чен­ко вже роз­по­чав ре­пе­ти­ції «Ску­по­го» за Мо­льє­ром. А за­га­лом за­раз не­об­хі­дна ко­ре­кція пла­ну на на­сту­пний се­зон. Річ у тім, що че­рез не­до­ста­тнє фі­нан­су­ва­н­ня ми ма­є­мо змен­ши­ти кіль­кість прем’єр, бо по­до­рож­ча­ли й ко­му­наль­ні пла­те­жі, але не­зва­жа­ю­чи на всі тру­дно­щі, те­атр бу­де пра­цю­ва­ти. Ми за­про­си­ли до спів­пра­ці Гри­го­рія Гла­дія (Ка­на­да). Йде­ться про те, щоб він по­ста­вив істо­ри­чну дра­му «Хри­сти­на — дів­чи­на-ко­роль» за сце­на­рі­єм Мі­ше­ля Мар­ка Бу­ша­ра (про екс­тра­ва­ган­тну ко­ро­но­ва­ну осо­би­стість, яка пра­ви­ла у Шве­ції в XVI ст.).

«ЗА­КОН ДЛЯ ВСІХ ОДИН, І МИ ПО­ВИН­НІ ЙО­ГО ВИ­КО­НУ­ВА­ТИ»

— Вер­хов­на Ра­да ухва­ли­ла За­кон про запровадження кон­тра­ктної фор­ми у сфе­рі куль­ту­ри, і хоч до цьо­го до­ку­мен­та є ба­га­то за­пи­тань, але вже восени від­бу­ва­ти­ме­ться йо­го запровадження. Яким чином він впли­не на жи­т­тя Те­а­тру ім. І. Фран­ка? Які змі­ни мо­жуть че­ка­ти на тру­пу?

— До ре­чі, За­кон «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до запровадження кон­тра­ктної фор­ми ро­бо­ти у сфе­рі куль­ту­ри та кон­кур­сної про­це­ду­ри при­зна­че­н­ня ке­рів­ни­ків дер­жав­них та ко­му­наль­них за­кла­дів куль­ту­ри» на­був чин­но­сті 24 лю­то­го 2016 ро­ку. Про­це­ду­ра бу­де у всіх те­а­трах одна­ко­вою, бо за­кон для всіх один, і ми по­вин­ні йо­го ви­ко­ну­ва­ти. Змі­ни у шта­ті мо­жуть від­бу­ти­ся, але по­ки що це за­ра­но ко­мен­ту­ва­ти, бо ще не під­пи­са­но кон­тра­ктів з фран­ків­ця­ми — за За­ко­ном, кон­тра­кти під­пи­су­ють усі пра­ців­ни­ки. Для актор­сько­го скла­ду цей тер­мін мо­же ста­но­ви­ти від одно­го до трьох ро­ків — на роз­гляд ди­ре­кції та осо­би­сто ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра те­а­тру.

— Ни­ні в Ки­є­ві уже ого­ло­ше­но кон­кур­си на за­мі­ще­н­ня посад ке­рів­ни­ків ше­сти те­а­трів. У вас це та­кож від­бу­ва­ти­ме­ться?

— Так. Ко­ли на­ші кон­тра­кти ви­чер­па­ють свої тер­мі­ни. На­при­клад, у ме­не як ху­до­жньо­го ке­рів­ни­ка кон­тракт за­кін­чу­є­ться в жов­тні 2017 ро­ку.

ФОТО ВАЛЕРІЇ ЛАНДАР

ОСТА­Н­НЯ РЕЖИСЕРСЬКА РО­БО­ТА СТАНІСЛАВА МОЙСЕЄВА — «ЗІР­КА, АБО ІН­ТО­КСИ­КА­ЦІЯ ТЕ­А­ТРОМ», ЯКУ МО­ЖНА НА­ЗВА­ТИ ВИСТАВОЮ-БЕНЕФІСОМ ПОЛІНИ ЛАЗОВОЇ. ВО­НА ГРАЄ РОЛЬ ЛОРЕЙН БЕРІ, А ЇЇ ПАР­ТНЕР ОЛЕ­КСАНДР ЛОГІНОВ СТВОРИВ ОБРАЗ ДЖЕРАЛЬДА ВЕНТВОРТА

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.