Вій­на і гро­ші

Учин­ки жур­на­лі­стів «Гро­мад­сько­го ТБ» як сим­пто­ми су­спіль­ної хво­ро­би

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

Оби­дві сто­ро­ни втра­ти­ли по кіль­ка тисяч « ба­гне­тів » , за­ги­ну­ло чи­ма­ло ци­віль­них жи­те­лів, зруй­но­ва­ні не ли­ше окре­мі об’єкти (як-от До­не­цький ае­ро­порт), а й ці­лі на­се­ле­ні пун­кти — і все це зве­ться « ан­ти­те­ро­ри­сти­чною опе­ра­ці­єю» (яка за ви­зна­че­н­ням не мо­же три­ва­ти по­над кіль­ка днів), а бій­ці­фрон­то­ви­ки — « учасниками АТО » . РФ, не­с­про­во­ко­ва­не втор­гне­н­ня ре­гу­ляр­них ча­стин якої ма­ло на­слід­ком «котел» під Іло­вай­ськом та ве­ли­кі втра­ти з бо­ку укра­їн­ських вій­сько­ви­ків, юри­ди­чно не вва­жа­є­ться агре­со­ром, ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни з нею під­три­му­ю­ться ( на­віть по­сла з Мо­скви не від­кли­ка­но), тор­гів­ля з нею хоч і не про­цві­тає, але про­дов­жу­є­ться, ван­та­жні фу­ри з Єв­ро­пи до Росії та з Росії до Єв­ро­пи віль­но — пі­сля то­рі­шніх спроб бло­ку­ва­н­ня — ру­ха­ю­ться укра­їн­ською те­ри­то­рі­єю...

Ба біль­ше, чи­таю в Ін­тер­не­ті сві­жень­ку об’ яву: « Пас­са­жир­ские и гру­зо­вые пе­ре­воз­ки ДНР, ЛНР, Украи­на, Рос­сия, Крым » . Хо­че­те з Укра­ї­ни до « ДНР » ? Будь ла­ска, тіль­ки пла­тіть гро­ші! І нав­па­ки — теж. І до оку­по­ва­но­го Кри­му з «ма­те­ри­ко­вої » Укра­ї­ни, будь ла­ска! Вій­на та оку­па­ція — не за­ва­да зи­ску!

Що ж, ко­ли вій­на не за­ва­жає де­ся­ткам тисяч гро­ма­дян Укра­ї­ни їха­ти на від­по­чи­нок до оку­по­ва­но­го Кри­му і так са­мо де­ся­ткам тисяч пе­ре­ти­на­ти в обох на­прям­ках так зва­ну лі­нію роз­ме­жу­ва­н­ня ( на­справ­ді — лі­нію фрон­ту) на оку­по­ва­но­му ж Дон­ба­сі ( я вже не ка­жу про мас­шта­бний обіг то­ва­рів і гро­шей між оку­по­ва­ни­ми та під­вла­дни­ми Ки­є­ву те­ри­то­рі­я­ми), і це все вва­жа­є­ться нор­маль­ним чин­ною вла­дою та зна­чною ча­сти­ною су­спіль­ства ( не пе­ре­ва­жною, як за­свід­чу­ють да­ні со­ціо­ло­гів, але все ж зна­чною), — то хі­ба не впи­су­ю­ться в цю за­галь­ну кар­ти­ну вчинки жур­на­лі­стів « Гро­мад­сько­го » ? Вла­сне, ці вчинки — тіль­ки одні з чи­слен­них сим­пто­мів за­галь­но­дер­жав­ної хво­ро­би, на­слід­ки якої вже да­ю­ться взна­ки, а мо­жуть ста­ти ще тяж­чи­ми.

Адже будь-яка вій­на, на­віть «гібридна» (на якій, утім, пра­кти­чно що­дня ги­нуть чи по­ми­ра­ють від ран укра­їн­ські во­я­ки), ви­ма­гає мо­бі­лі­за­ції всіх сил і ре­сур­сів дер­жа­ви та су­спіль­ства, а ще — осо­бли­вої від­по­від­аль­но­сті жур­на­ліст­ської спіль­но­ти. Спо­ча­тку гро­ма­дя­нин, а по­тім — жур­на­ліст; це за умов су­сід­ства з не­о­то­та­лі­тар­ною Ро­сі­єю і пе­ред­усім за її агре­сив­них дій про­ти Укра­їн­ської дер­жа­ви та окупації ві­до­мих ча­стин укра­їн­ської те­ри­то­рії ма­ло би ста­ти за­галь­ним пра­ви­лом для жур­на­лі­стів на­шої кра­ї­ни. Але не ста­ло. « Спо­ча­тку — жур­на­ліст, а по­тім — гро­ма­дя­нин » . Таким прин­ци­пом де-фа­кто ке­ру­ю­ться ( і за­пе­кло об­сто­ю­ють йо­го) пред­став­ни­ки пев­них ви­дань, те­ле­ка­на­лів і гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій. Що ж, у цьо­му во­ни со­лі­дар­ні з чи не всі­ма олі­гар­ха­ми та де­яки­ми ви­со­ко­по­са­дов­ця­ми: « Спо­ча­тку — зиск, по­тім — на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си, і то, якщо во­ни збі­га­ю­ться з мо­ї­ми вла­сни­ми...»

Де­зо­рі­єн­та­ція та де­мо­ра­лі­за­ція су­спіль­ства, і не ли­ше ци­віль­но­го лю­ду, а й вій­ська — ось який украй не­без­пе­чний про­цес від­бу­ва­є­ться на на­ших очах вна­слі­док дій мо­жно­влад­ців та олі­гар­ха­ту згідно з остан­ні­ми прин­ци­па­ми. І за спри­я­н­ня «не­за­ле­жних » та « ней­траль­них » жур­на­лі­стів, для пев­ної ча­сти­ни яких — по­при гу­чні де­кла­ра­ції про «сво­бо­ду по­ши­ре­н­ня ін­фор­ма­ції » — на пер­шо­му мі­сці та­кож вла­сний зиск.

Що ж, су­спіль­ні хво­ро­би тре­ба лі­ку­ва­ти, а не за­га­ня­ти їх углиб, згла­джу­ю­чи сим­пто­ми й уда­ю­чи, що фор­му­ла «вран­ці во­ю­є­мо, вве­че­рі тор­гу­є­мо» є чи не уні­вер­саль­ною. На мою думку, як пра­ви­ло, кра­ще про­во­ди­ти лі­ку­ва­н­ня те­ра­пев­ти­чни­ми ме­то­да­ми, не до­во­дя­чи хво­ро­бу до ста­дії, ко­ли не­об­хі­дним стає хі­рур­гі­чне втру­ча­н­ня. Втім, іно­ді во­но стає не­ми­ну­чим...

Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.