10 років з МВФ

Екс­пер­ти про­ана­лі­зу­ва­ли ефект кре­ди­тних тран­шів для еко­но­мі­ки України

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

На­ціо­наль­ний банк України очі­кує прийня­т­тя рішення про ви­ді­ле­н­ня Україні чер­го­во­го тран­шу за про­гра­мою EFF у ли­пні. За­галь­ний об­сяг ко­штів, очі­ку­ва­них від Між­на­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду 2016 року, ста­но­вить $1,7 млрд.

Спе­ці­а­лі­сти « Пу­блі­чно­го ау­ди­ту» ви­рі­ши­ли ви­вчи­ти, які на­слід­ки за остан­ні 10 років ма­ла для України співпраця з Фон­дом, та вка­зу­ють, чо­му во­на не є па­на­це­єю для роз­ви­тку кра­ї­ни та по­ря­тун­ку її еко­но­мі­ки.

«МВФ дає країні ти­по­ву схе­му по­до­ла­н­ня кри­зи, яку про­по­нує всім кра­ї­нам-бор­жни­кам, а на­скіль­ки во­на ада­пту­є­ться в тих чи ін­ших ре­а­лі­ях — ма­ло ко­го ці­ка­вить. Як при­клад, два роки тому Фонд по­ста­вив перед Укра­ї­ною ви­мо­гу: по­до­ла­ти де­фі­цит НАК «На­фто­га­зу» та вста­но­ви­ти еко­но­мі­чно об­ґрун­то­ва­ні та­ри­фи. У тому, що на­ші чи­нов­ни­ки під цим при­во­дом уста­но­ви­ли вдві­чі за­ви­ще­ні та­ри­фи, Фонд роз­би­ра­ти­ся, зро­зумі­ло, не буде», — вка­зує ке­рів­ник «Пу­блі­чно­го ау­ди­ту» Ма­ксим Голь­дарб.

Не афі­шу­ють на­ші ви­со­ко­по­са­дов­ці, за його сло­ва­ми, й то­го, що від 1965 року майже по­ло­ви­на з усіх про­кре­ди­то­ва­них країн не по­лі­пши­ла ста­ну сво­єї еко­но­мі­ки. Біль­ше то­го, 32 кра­ї­ни ста­ли ще бі­дні­ши­ми, ніж до по­ча­тку спів­пра­ці з Фон­дом, а ре­фор­му­ва­н­ня де­яких (зокрема, в Афри­ці та Ла­тин­ській Аме­ри­ці) вза­га­лі при­зве­ло до їхньо­го бан­крут­ства.

ЯК РОЗХИТУВАЛО ГРИВНЮ?

По­чи­на­ю­чи з 1996-го і до сьо­го­дні грив­ня зде­ше­ві­ла в 12,5 ра­зу. Зав­жди це бу­ло пов’яза­но з на­да­н­ням чер­го­во­го тран­шу МВФ. Так, із 1996 по 1998 роки ми отри­ма­ли $1,887 млрд кре­ди­ту для підтримки кур­су вла­сної на­цва­лю­ти та фі­нан­су­ва­н­ня де­фі­ци­ту пла­ті­жно­го ба­лан­су України, а курс грив ні мит тє во впав із 1,75 грн до 2,60 грн.

У 1998—2001 рр. бу­ло надано $0,575; па­ді­н­ня грив­ні не зму­си­ло себе дов­го че­ка­ти, і вже 1999-го укра­їн­ці ку­пу­ва­ли до­лар по 4,32 грн, а вже за рік — по 5,48 грн. Що­прав­да, 2001 року курс вда­ло­ся де­що зни­зи­ти — до 5,37 грн за до­лар. Про­те за цей пе­рі­од на­ша на­ціо­наль­на ва­лю­та зне­ці­ни­ла­ся вдві­чі (більш ніж на 205%), а якщо по­рів­ню­ва­ти з 1996 р., то на всі 305%.

Що ці­ка­во, протягом п’яти років — із 2002-го по 2007-й — Україна не отри­му­ва­ла кре­ди­тів від Фон­ду, і грив­ня ха­ра­кте­ри­зу­ва­ла­ся від­но­сною ста­біль­ні­стю: ми вві­йшли в 2008-й рік із кур­сом 5,05 грн за до­лар.

Най­біль­ший кре­дит на су­му понад $10,5 млрд держава отримала у 2008—2009 рр., але й кур­со­ві «пло­ди» не за­ба­ри­ли­ся — до­лар стри­бнув до 8,04 грн, від­по­від­но грив­ня зне­ці­ни­ла­ся ще в 1,5 ра­зу.

Чер­го­вий кре­ди­тний транш — понад $3 млрд у 2010—2012 рр. — і курс грив­ні зно­ву де­що про­сів.

Протягом 2013 року Україна взя­ла тайм-аут на кре­ди­ти МВФ, і си­ту­а­ція на мо­не­тар­но­му ринку де­що ста­бі­лі­зу­ва­ла­ся. Цей рік був остан­нім, який ми за­пам’ята­є­мо з більш-менш ста­біль­ним і вже таким не­д­ося­жним кур­сом у 8 грн за до­лар. На­при­кін­ці кві­тня 2014 року МВФ схва­лив рішення про на­да­н­ня на­шій країні $17 млрд — у трав­ні 2014 року бу­ло отри­ма­но $3,2 млрд, у ве­ре­сні — ще $1,4 млрд. Да­лі — ма­буть, всім ві­до­ма історія з кур­со- вою тур­бу­лен­тні­стю. Пер­ші ке­рів­ни­ки кра­ї­ни сві­до­мо від­пра­ви­ли гривню в «при­ре­че­ний рейс», за час яко­го її вар­тість зни­жу­ва­ла­ся до 10, 15, 20, 30 і на­віть 40 грн за до­лар. На­ра­зі Нац­банк за­крі­пив за «зе­ле­ним» майже 25 грн, але по­зи­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти є й надалі ду­же хи­ткою.

« Не тре ба не до оці ню ва ти вплив кре­ди­тів МВФ на ста­біль­ність грив­ні. На ко­жно­му ета­пі кре­ди­ту­ва­н­ня курс грив­ні про­сі- дав. Крім то­го, ва­жли­во, і про що ча­сто мов­чать чи­нов­ни­ки: ні одні­єї грив­ні не бу­ло ви­тра­че­но на під­трим­ку та мо­дер­ні­за­цію ви­ро­бни­цтва — гро­ші Фон­ду не за­пу­ска­ю­ться в ре­аль­ну еко­но­мі­ку, а ля­га­ють у зо­ло­то­ва­лю­тні ре­зер­ви, йдуть на по­кри­т­тя де­фі­ци­ту або ж по­га­ше­н­ня по­пе­ре­дніх бор­гів», — вка­зує Ма­ксим Голь­дарб.

Тоб­то, за його сло­ва­ми, ми отри­му­є­мо за­мкне­не ко­ло: Україна бе­ре кре­ди­ти, щоб ні­би­то ста­бі­лі­зу­ва­ти на­ціо­наль­ну ва­лю­ту, на­справ­ді отри­мує ефект но­це­бо й тіль­ки по­гір­шує свій стан. Станом на 1 листопада 2014 року об­сяг зо- ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів на­шої кра­ї­ни ста­но­вив понад $12,5 млрд, хо­ча мі­ся­цем ра­ні­ше він ся­гав ще понад $16 млрд. Мі­жна­ро­дні ре­зер­ви ли­ше за мі­сяць ско­ро­ти­ли­ся на $4 млрд, ча­сти­на з яких пі­шла на по­кри­т­тя боргу «На­фто­га­зу України», ще ча­сти­на — на ін­тер­вен­ції НБУ з під­три­ма­н­ня ста­біль­но­сті грив­ні. Ре­зуль­тат — ну­льо­вий, бо курс ва­лю­ти тоді під­ви­щив­ся з 13 до 16 грн за до­лар, а $4 млрд зо­ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів країна не до­ра­ху­ва­ла­ся.

2014 ро ку ми от ри ма ли $4,6 млрд, про­те основ­ні ки­ти, на яких три­ма­є­ться мі­кро­еко­но­мі­чний ви­мір, по­ка­за­ли су­ціль­не па­ді­н­ня: ВВП — на 4,6%, ка­пі­таль­ні ін­ве­сти­ції — понад 25%, екс­порт — майже 10%, ім­порт — понад 25%. Ін­фля­ція за підсумками року ся­гну­ла по­зна­чки в 20%.

2015 року си­ту­а­ція до­ко­рін­но не змі­ни­ла­ся: ВВП зни­зив­ся ще на 10%, екс­порт — на 24%, ім­порт — 12,1%; ін­фля­ція до­ся­гла рів­ня 47% від по­ча­тку 2014 року.

БОРГИ ЗАРАДИ БОР­ГІВ?

Станом на сьо­го­дні Україна за­бор­гу­ва­ла перед МВФ майже $ 10 млрд. У цьо му ро ці ми ма­є­мо па­у­зу у ви­пла­ті за бор­га­ми, але вже на­сту­пно­го ро ку по ви нен від бу ти ся пер - ший пла тіж на $ 1 млрд; 2018 р. — ще $2 млрд, а якщо протягом цього року отри­ма­є­мо гро­ші в борг, су­ми й від­со­тки за ни­ми збіль­ша­ться.

На­ра­зі основ­на ча­сти­на всіх гро­шей із нової про­гра­ми йде на по­га­ше­н­ня ста­рих бор­гів. Не­дар­ма МВФ ча­сто при­уро­чує свої тран­ші до чер­го­вих ве­ли­ких ви­плат за зов­ні­шнім бор­гом, при­найм­ні так бу­ло торік.

По­ряд із без­глу­здим та без­си­стем­ним на­ро­ще­н­ням бор­гів ви­кли­ка­ють спан­те­ли­че­н­ня дії, які вжи­ває уряд. Так, у ве­ре­сні ми­ну­ло­го року ВР за п ода нн ям Мін­фін у ухва­ли­ла за к он и про реструктуризацію бор­гів України, які до­зво­ля­ють роз­ра­хо­ву­ва­ти­ся не ли­ше гр ошов им, а будь-яким май­ном України— всі­ма акти­ва­ми, що є в на­шій країні. Крім то­го, і цього ні­ко­ли не бу­ло в істо­рії не­за­ле­жної України, іно­зем­ні кре­ди­то­ри змо­жуть пре­те н д ува­тин а ча­сти­ну ви­ро­бле­но­го укра­їн­ця­ми ВВП.

«Складається вра­же­н­ня, що пер­ші осо­би на­шої дер­жа­ви нав­ми­сно оби­ра­ють та­ку та­кти­ку по­ве­дін­ки в кре­ди­тних іграх із МВФ, аби по­ста­ви­ти Укра­ї­ну в ста­но­ви­ще цуг­цван­гу», — го­во­рить Голь­дарб.

ДЕ ШУ­КА­ТИ ДЖЕ­РЕ­ЛА РОСТУ ЕКО­НО­МІ­КИ УКРАЇНИ ?

«Народу України не­має сен­су очі­ку­ва­ти над­хо­дже­н­ня кре­ди­тних гро­шей від МВФ, тому що на до­бро­бу­ті людей ці гро­ші не по­зна­ча­ться. Тре­ба на­зи­ва­ти ре­чі сво­ї­ми іме­на­ми: за час після Май­да­ну Україна отримала до­сить чи­ма­лі, за сло­ва­ми на­ших чи­нов­ни­ків, ко­шти від Фон­ду. Хтось від­чув змі­ни на кра­ще? Ні. Ска­жу біль­ше: на сьо­го­дні Україна зі­ткну­ла­ся з без­пре­це­ден­тни­ми ви­кли­ка­ми, які по­трі­бно ви­рі­шу­ва­ти не­гай­но, якщо ми хочемо збе­рег­ти ці­лі­сність кра­ї­ни: мі­нус 700 укра­їн­ців вдень; змен­ше­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті ко­жно­го гро­ма­дя­ни­на в чотири рази; ше­сти­кра­тним зро­ста­н­ням цін на газ для людей і та­ри­фів; три­ра­зо­вим ро­стом цін на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня та лі­ки; три­ра­зо­вим зне­ці­не­н­ням грив­ні та за­оща­джень людей; розвалом бан­ків­ської си­сте­ми; зни­жен - н ям на­по­ло­ви­ну екс­пор­ту та ім­пор­ту; но­ви­ми по­да­тка­ми на лі­ки й вій­ну; про­да­жем стра­те­гі­чних об’єктів; роз­гу­лом зло - чин­но­сті. До всьо­го, Україна вже пе­ре­тво­рю­є­ться з суб’єкта на об’єкт між­на­ро­дної по­лі­ти­ки», — кон­ста­тує Голь­дарб.

Фа­хі­вець бачить та­кий ре­цепт для ви­ве­де­н­ня еко­но­мі­ки з кри­зи: ком­пле­ксна й ра­ди­каль­на по­да­тко­ва ре­фор­ма — на­сам­пе­ред ство­ре­н­ня в Україні по­да­тко­во­го «раю». «Під іншим со­усом Україна зараз гро­шей не отримає...» — пе­ре­ко­на­ний спе­ці­а­ліст.

Крім то­го, за сло­ва­ми Гол ьдар ба, Ра­да має ухва­ли­ти при­ва­бли­ві і н вест за­ко­ни; га ран­ту ва­ти не­до­тор­кан­ність пра­ва вла­сно­сті — у жо­дно­му ра­зі не можна про­пу­ска­ти за­ко­но­про­е­кти про до­су­до­ве рей­дер­ство, ви­лу­че­н­ня акти­вів і вла­сно­сті у людей без ви­ро­ку су­ду. Вре­шті, потрібна ре­аль­на де­цен­тра­лі­за­ція регіонів, яка які­сно спри­я­ти­ме по­кра­щан­ню їхньої ді­ло­вої актив­но­сті.

ФО­ТО РЕЙТЕР

РА­ДА ДИРЕКТОРІВ МІЖ­НА­РО­ДНО­ГО ВА­ЛЮ­ТНО­ГО ФОН­ДУ (МВФ) РОЗГЛЯНЕ ПИ­ТА­Н­НЯ ПРО ПРОДОВЖЕННЯ СПІВ­ПРА­ЦІ З УКРА­Ї­НОЮ ЗА ПРО­ГРА­МОЮ EFF ПІСЛЯ ВИ­КО­НА­Н­НЯ НЕЮ ДЕ­ЯКИХ ТЕ­ХНІ­ЧНИХ ЗО­БОВ’ЯЗАНЬ. ПРО ЦЕ ПО­ВІ­ДО­МИ­ЛА ДИ­РЕ­КТОР-РОЗПОРЯДНИК ФОН­ДУ КРІСТІН ЛАГАРД ПІД ЧАС ВИСТУПУ У ВАШИНГТОНІ 14 ЛИПНЯ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.