Що про­ти­ста­ви­ти ко­ру­пцій­но­му тра­сту?

Ман­фре­до МАРРОКІН – про гло­баль­ну мо­дель бо­роть­би з ор­га­ні­зо­ва­ною зло­чин­ні­стю при вла­ді

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

УМан­фре­до Мар­ро­кі­ні, який вва­жа­є­ться­о­дним з най­ві­до­мі­ших бор­ців з ко­ру­пці­єю в сві­ті, при­стой­не ре­зю­ме. 20 ро­ків то­му він ки­нув ви­клик ма­фії при вла­ді у сво­їй кра­ї­ні, ство­рив­ши Transparency International Gvatemala. На той час це бу­ла пер­ша гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція, яка го­ло­сно за­яви­ла про ко­рум­по­ва­ність ви­щих еше­ло­нів вла­ди у Гва­те­ма­лі на увесь світ. Де­сять ро­ків на­по­ле­гли­вої пра­ці Мар­ро­кі­ні і йо­го ко­ман­ди — чи­слен­ні роз­слі­ду­ва­н­ня, до­слі­дже­н­ня, зві­ти, кон­фе­рен­ції — зму­си­ли Ге­не­раль­ну Асам­блею ООН (!) звер­ну­ти ува­гу на про­бле­ми в цій ма­лень­кій кра­ї­ні Цен­траль­ної Аме­ри­ки. Як на­слі­док, під ти­ском гро­мад­сько­сті та між­на­ро­дної спіль­но­ти уря­ду Гва­те­ма­ли на­віть до­ве­лось по­жер­тву­ва­ти ча­сти­ною сво­го су­ве­ре­ні­те­ту на ко­ристь бо­роть­би з ко­ру­пці­єю.

Так у 2008 ро­ці в Гва­те­ма­лі під егі­дою ООН бу­ло ство­ре­но гі­бри­дний між­на­ро­дно-вну­трі­шній ор­ган під на­звою Мі­жна­ро­дна ко­мі­сі­я­по бо­роть­бі з без­кар­ні­стю в Гва­те­ма­лі (International Commission Against Impunity in Guatemala — CICIG). Ко­мі­сі­я­бу­ла вве­де­на в дію, як не­за­ле­жний слід­чий.

CICIG — щось на зра­зок три­бу­на­лу для­ко­ру­пціо­не­рів. Її очо­лює ко­ли­шній мі­жна­ро­дний про­ку­рор, до її скла­ду вхо­дять 30 між­на­ро­дних слід­чих рі­зних на­ціо­наль­но­стей. Во­ни пра­цю­ють ра­зом з елі­тним від­ді­лом мі­сце­вих про­ку­ро­рів, які роз­слі­ду­ють осо­бли­во тяж­кі зло­чи­ни. Тим ча­сом як CICIG пра­цює від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства Гва­те­ма­ли в го­лов­но­му су­ді, ін­сти­ту­цій­но во­на пра­цює окре­мо від ін­ших стру­ктур уря­ду Гва­те­ма­ли. Ва­жли­во, що CICIG пов­ні­стю фі­нан­су­є­ться­за ра­ху­нок до­бро­віль­них вне­сків кра­їн да­ле­ко­го за­ру­біж­жя— в основ­но­му в Спо­лу­че­них Шта­тах — грі­шми із спе­ці­аль­но­го фон­ду, ство­ре­но­го Ор­га­ні­за­ці­єю Об’єд­на­них На­цій. В ре­зуль­та­ті йо­го опе­ра­цій­ні ви­тра­ти не за­ле­жать від до­лі еко­но­мі­ки Гва­те­ма­ли.

І от з 2008 ро­ку у Гва­те­ма­лі, де ді­я­ли нар­ко­кар­те­лі, про­цві­та­ла ко­ру­пці­яі тор­гів­ля­лю­дьми, по­ча­лись гу­чні аре­шти. Се­ред зви­ну­ва­че­них зло­чин­ців бу­ли не тіль­ки пред­став­ни­ки ма­фі­о­зних кла­нів, нар­ко­тор­гов­ці, тор­гов­ці ді­тьми та жін­ка­ми і бі­зне­сме­ни, а й ке­рів­ни­ки кра­ї­ни, вклю­ча­ю­чи на­віть ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та Аль­фон­со Пор­ті­льо, три ко­ли­шніх мі­ні­стри вну­трі­шніх справ, чо­ти­ри з п’яти ге­не­ра­лів ар­мії, три ди­ре­кто­ри на­ціо­наль­ної по­лі­ції, кон­гре­сме­ни. Ба­га­тьох з них, вклю­ча­ю­чи Пор­ті­льо, за­про­то­ри­ли за гра­ти.

Так са­мо мас­шта­бно вда­ри­ти по ко­ру­пції мо­жна і в Укра­ї­ні, вва­жає Мар­ро­кі­ні, і го­то­вий ді­ли­ти­ся­у­сі­ма на­пра­цю­ва­н­ня­ми, аби до­по­мог­ти. Го­лов­не, на йо­го дум­ку, це пе­ре­ло­ми­ти тренд без­кар­но­сті, який па­нує в Укра­ї­ні.

— В Укра­ї­ні до­сить ча­сто зга­ду­ють Гва­те­ма­лу як при­клад то­го, що тре­ба бу­ло б зро­би­ти. Роз­ка­жіть де­таль­ні­ше про свій до­свід, і по­дро­би­ці спра­ви про­ти Пре­зи­ден­та?

— Усі зу­си­л­ля­гро­мад­сько­го се­кто­ру, що­до змі­ни си­ту­а­ції в кра­ї­ні, зво­ди­ли­ся­на­ні­вець. І у 2004 ро­ці ми спіль­но по­ча­ли пра­цю­ва­ти над іде­єю ство­ре­н­ня­то­го, що сьо­го­дні на­зи­ва­є­ться­CICIG (Мі­жна­ро­дна ко­мі­сі­я­про­ти без­кар­но­сті у Гва­те­ма­лі). За­ува­жу, що нам вда­ло­ся­спо­ну­ка­ти уряд по­го­ди­ти­ся­на цю про­по­зи­цію, та по­сту­пи­ти­ся­на ко­ристь CICIG ча­сти­ною сво­їх пов­но­ва­жень. Та­ким чи­ном ця­мі­жна­ро­дна ко­мі­сі­я­про­ти без­кар­но­сті роз­по­ча­ла опі­ку­ва­ти­ся­у­сі­ма роз- слі­ду­ва­н­ня­ми про­ти ко­ру­пції. Вже у 2006 ро­ці в CICIG бу­ло ба­га­то кей­сів. Але топ-кей­сом, справ­ді, ста­ла спра­ва про­ти Пре­зи­ден­та. У Гва­те­ма­лі ді­я­ла від­ла­го­дже­на ме­ре­жа кон­тра­бан­ди. І Пре­зи­дент її очо­лю­вав. Лю­ди, що пра­цю­ва­ли з ним, не пла­ти­ли по­да­тків, і не ма­ли про­блем з пра­во­охо­рон­ни­ми ор- га­на­ми у Гва­те­ма­лі, але в ін­ших кра­ї­нах во­ни все ж та­ки «слі­ди­ли». От CICIG взяв­ся за цю кар­тель. Упро­довж роз­слі­ду­ва­н­ня­до спра­ви вда­лось за­лу­чи­ти ду­же ба­га­то свід­ків. За­га­лом у CICIG бу­ло 8000 за­пи­сів на плів­ці що­до ці­єї спра­ви. Де­те­кти­вам вда­лось зна­йти слаб­кі мі­сцяв ор­га­ні­за­ції ці­єї зло­чин­ної ме­ре­жі, і на­ти­снув­ши на них, зруй­ну­ва­ти її.

— Що ста­ло то­чкою не­по­вер­не­н­ня? Ко­ли ви зро­зумі­ли, що бу­де пе­ре­мо­га в цій спра­ві?

— Ко­ли «роз­ко­лов­ся» ві­це­пре­зи­дент. Він був уча­сни­ком кар­те­лі. Але ко­ли спра­ва ді­йшла до су­ду і він зро­зу­мів, що су­ди­ти­муть йо­го че­сно, він по­чав свід­чи­ти, роз­по­вів усе про кар­тель, як во­на ор­га­ні­зо­ва­на, ким, що і як в ній пра­цює, то­що. Цей чо­ло­вік був одним із го­лів ко­ру­пцій­ної ме­ре­жі, за ним бу­ли тяж­кі зло­чи­ни... Це був пер­ший ви­па­док у Гва­те­ма­лі, ко­ли фі­гу­ра та­ко­го мас­шта­бу да­ва­ла та­кі свід­че­н­ня. Пі­сля цьо­го бу­ло шість та­ких ви­пад­ків. Охо­ро­на здо­ров’я, ін­фра­стру­кту­ра, пу­блі­чні фі­нан­си — ко­жен із цих се­кто­рів був гли­бо­ко ко­рум­по­ва­ний в Гва­те­ма­лі. — А юсти­ція? — Юсти­ці­я­теж, зви­чай­но. — То­ді як вам вда­ло­ся зму­си­ти ко­рум­по­ва­них су­дів при­йма­ти спра­ве­дли­ві рі­ше­н­ня?

— CICIG — це по су­ті уні­каль­на ко­мі­сі­яз пра­кти­чно не­о­бме­же­ни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми. Одним із клю­чо­вих на­прям­ків її ро­бо­ти бу­ло вста­нов­ле­н­ня­пра­во­су­д­дяу су­до­вій си­сте­мі. Суд­ді бо­я­лись CICIG. Адже пра­кти­чно всі во­ни бу­ли вин­ні у ко­ру­пції.

— Ви — жур­на­ліст, чи не так? На­скіль­ки актив­но CICIG спів­пра­цює зі ЗМІ?

— Пе­ре­ва­жна біль­шість ЗМІ на­ці­ле­на на одне — роз­ка­за­ти істо­рію сво­є­му чи­та­чу/ гля­да­чу. І ду­же ма­ло жур­на­лі­стів, які до­би­ва­ю­ться­роз­слі­ду­вань що­до фі­гу­ран­тів сво­їх сю­же­тів. На мо­їй пам’яті ні­хто з жур­на­лі­стів не хо­див по су­дах і не сте­жив за тим, щоб вин­ні бу­ли по­ка­ра­ні.

Але не­за­ле­жні ЗМІ та­ки зі­гра­ли свою роль в очи­щен­ні Гва­те­ма­ли від ко­ру­пції. Лю­ди пі­сля­то­го по­пра­цю­ва­ла CICIG, що істо­рії про зло­чин­них чи­нов­ни­ків, які роз­по- ві­да­ли жур­на­лі­сти, — це прав­да. Ра­ні­ше уряд міг го­во­ри­ти, що ЗМІ бре­шуть, і все про що пи­шуть в га­зе­тах «про­пла­че­не», або «без­під­став­не». Сьо­го­дні лю­ди в Гва­те­ма­лі кра­ще став­ля­ться до жур­на­лі­стів, ві­рять віль­ній пре­сі...

— Іно­ді ЗМІ опи­ня­ю­ться по один бік ба­ри­ка­ди з ге­ро­я­ми сво­їх «жа­хли­вих» істо­рій. Чи ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ТОП-ко­ру­пціо­не­ри у Гва­те­ма­лі ЗМІ для від­бі­ле­н­ня сво­єї ре­пу­та­ції та дис­кре­ди­та­ції вас? І що ви цьо­му про­ти­став­ля­ли?

— Лю­ди не дур­ні. Ра­но чи пі­зно во­ни зро­зу­мі­ють, хто бре­ше, а хто го­во­рить прав­ду. Справ­ді та­кі ЗМІ, про які ви ка­же­те, у Гва­те­ма­лі бу­ли. Ви­тра­ча­лись ша­ле­ні гро­ші з дер­жав­но­го бю­дже­ту, щоб пе­ре­ко­на­ти лю­дей, що ми — гро­мад­ськість, яка бо­ре­ться з ко­ру­пці­єю — бре­ше­мо. Але від­зна­чу, що у та­ких ЗМІ бу­ла від­но­сно вузь­ка ау­ди­то- рія, а зго­дом во­на ще біль­ше ско­ро­ти­лась.

— По­гро­зи фі­зи­чної роз­пра­ви ва­шій ко­ман­ді над­хо­ди­ли?

— Спро­би бу­ли. Осо­бли­во не­без­пе­чно бу­ло, зви­чай­но, пра­цю­ва­ти жур­на­лі­стам. CICIG має гар­ні ре­сур­си, щоб за­без­пе­чи­ти за­хист сво­їм спів­ро­бі­тни­кам. Рі­чний бю­джет ко­мі­сії ста­но­вив близь­ко $15 млн. Це фі­нан­су­ва­н­ня­для­ро­бо­ти при­бли­зно 200 осіб. І до­сить ве­ли­кою стат­тею ви­трат бу­ла без­пе­ка. Во­ни ор­га­ні­зу­ва­ли охо­ро­ну пра­ців­ни­ків та їхніх ро­ди­чів. Іно­ді за­ра­ди без­пе­ки їх сім’ї до­во­ди­ло­ся пе­ре­во­зи­ти в Ка­на­ду чи Єв­ро­пу. Не­об­хі­дно бу­ло ду­ма­ти про кон­фі­ден­цій­ність спів­ро­бі­тни­ків...

Ми у гро­мад­сько­му се­кто­рі, зви­чай­но, та­ких ре­сур­сів не ма­є­мо. То­му по­гро­зи роз­пра­ви чу­є­мо до­сить ча­сто. Та у ми­ну­ло­му ро­ці ба­га­то чо­го змі­ни­лось. Ко­ли в кра­ї­ні при­тя­гли до від­по­від­аль­но­сті за ко­ру­пцію близь­ко 200 со­тень чо­ло­вік з бі­зне­су, ЗМІ, уря­ду, ба­га­то чо­го по­чи­нає мі­ня­ти­ся...

— Є ви­пад­ки ві­до­мі, ко­ли бор­ці з ко­ру­пці­єю ста­ють чле­на­ми ті­єї ж са­мої ко­ру­пції і об­слу­го­ву­ють ін­те­ре­си для то­го, щоб ро­зі­бра­ти­ся з по­лі­ти­чни­ми опо­нен­та­ми. Вам не про­по­ну­ва­ли спів­пра­цю за со­лі­дну ви­на­го­ро­ду?

— Ні. Єди­не, як во­ни про­бу­ва­ли з на­ми на­ла­го­ди­ти спів­пра­цю, це бу­ли на­ма­га­н­ня­по­дру­жи­ти­ся . За ні­би­то дру­жні­ми роз­мо­ва­ми ко­рум­по­ва­ні чи­нов­ни­ки, бі­зне­сме­ни на­ма­га­лись пе­ре­ко­на­ти нас у то­му, що во­ни ро­блять — це пра­виль­но. Ми зу­стрі­ча­є­мось з ни­ми. Слу­ха­є­мо це все, пре­кра­сно зна­ю­чи те­ри­то­рію їхньої від­по­від­аль­но­сті та істо­рію, і ро­би­мо свої ви­снов­ки.

— Які ан­ти­ко­ру­пцій­ні за­ко­ни бу­ли ухва­ле­ні в Гва­те­ма­лі?

— Пер­ший і клю­чо­вий — це за­кон про CICIG. Пі­сля­цьо­го вда­лось до­мог­ти­ся, щоб у су­ді ви­зна­ва­ли до­ка­зом за­пи­си на плів­ку. По­тім ще ва­жли­вим бу­ло ухва­ле­н­ня­за­ко­ну про кон­фі­ска­цію май­на ко­рум­по­ва­но­го чи­нов­ни­ка, ко­ли у суд­ді бу­ло до­ве­де­но йо­го ви­ну. Та­кож у Гва­те­ма­лі до­зво­ле­но да­ва­ти свід­че­н­ня­по спра­вам з ТОП-ко­ру­пції, ор­га­ні­зо­ва­ної зло­чин­но­сті, по Скай­пу. Адже є фі­зи­чна за­гро­за жи­т­тю та здо­ров’ю та­ко­му свід­ку, ко­ли йо­го до­став­ля­ють у суд. Без усіх цих норм, на­пев­но, ми б з ва­ми сьо­го­дні не зу­стрі­лись і не го­во­ри­ли про успіх Гва­те­ма­ли у бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю.

— На­скіль­ки за­раз Гва­те­ма­ла є віль­ною від ко­ру­пції?

— Ви не пе­ре­бу­ду­є­те кра­ї­ну, яка по­гру­зла в ко­ру­пції, за два-три ро­ки. Це не­мо­жли­во. Але зер­на змін по­сі­я­но.

У 2015 ро­ці в Ін­де­ксі сприйня­т­тя­ко­ру­пції Transparency International Гва­те­ма­ла бу­ла на 128-й по­зи­ції (Укра­ї­на — 130-та. — А.Д.-Р.). Зви­чай­но, це все ще ду­же низь­кий по­ка­зник. Але яду­маю, що у 2016 ро­ці ре­зуль­тат бу­де кра­щим. Хо­ча не за­пе­ре­чу­ва­ти­му, про­бле­ми у Гва­те­ма­лі є. І во­ни до­сить сер­йо­зні. Ко­ру­пці­єю все ще ін­фі­ко­ва­ні бі­знес-се­ктор, за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції, вій­сько­во­слу­жбов­ці. Гва­те­маль­ці не ма­ють від­чу­т­тя, що ко­ру­пцію по­до­ла­но.

— Ко­ли­шні пре­зи­дент та ві­це­пре­зи­дент Гва­те­ма­ли — у в’язни­ці. Цей факт якось впли­нув на по­лі­ти­чний ланд­шафт у Гва­те­ма­лі?

— Ми до­сі від­чу­ва­є­мо змі­ни. Че­рез два мі­ся­ці у Гва­те­ма­лі — ви­бо­ри. І лю­ди ма­ють від­по­ві­сти сві­то­ві на за­пи­та­н­ня: «Що від­бу­ва­є­тьсяу Гва­те­ма­лі?» Я ві­рю, що сьо­го­дні ми сто­ї­мо на по­ро­зі фор­му­ва­н­ня­но­во­го по­лі­ти­чно­го кла­су. Гва­те­маль­ці обе­руть че­сних, по­ря­дних і про­фе­сій­них по­лі­ти-

По­лі­ти­ки на ви­бо­рах ма­ють пре­кра­сні за­го­тов­ле­ні про­мо­ви, во­ни з лег­кі­стю обво­дять кру­гом паль­ця лю­дей, які не зна­ють, чо­го во­ни на­справ­ді хо­чуть. А по­тім, пе­ре­міг­ши, ці по­лі­ти­ки пра­цю­ють над укрі­пле­н­ням і збе­ре­же­н­ням ді­ю­чої зло­чин­ної си­сте­ми. Я не знаю, що кон­кре­тно це має бу­ти, але вам по­трі­бно щось, що ста­не спу­ско­вим ме­ха­ні­змом. Мо­жли­во, це має бу­ти якась гу­чна спра­ва, ко­ли бу­де су­во­ро по­ка­ра­ний го­лов­ний «ма­фі­о­зі» — ав­тор си­сте­ми — як от у нас в Гва­те­ма­лі. То­ді це ста­не си­гна­лом лю­дям, що змі­ни від­бу­ва­ю­ться, а зло­чин­цям — що без­кар­но­сті на­став кі­нець. То­ді, мо­жли­во, вам і справ­ді бу­де ко­ри­сним наш до­свід зі ство­ре­н­ня CICIG... Ко­рум­по­ва­на си­сте­ма не мо­же бу­ти стій­кою ні для ко­го. Ду­маю, що по­лі­ти­кам в Укра­ї­ні вар­то бу­де ближ­чи­ми до лю­дей. Хи­бно жи­ти у сві­ті, ство­ре­но­му тво­їм ото­че­н­ням. Ра­но чи пі­зно ре­аль­ність по­сту­кає у две­рі.

ків. Во­ни зна­ють, як це зро­би­ти. На ми­ну­лих ви­бо­рах кан­ди­да­том був чо­ло­вік із кар­те­лі екс-пре­зи­ден­та. На стар­ті кам­па­нії він ви­пе­ре­джав сво­го най­ближ­чо­го опо­нен­та на 20%, але пі­сля­то­го, ко­ли бу­ла опри­лю­дне­на і до­ве­ден­на йо­го при­че­тність до схем ко­рум­по­ва­ної вла­ди, він про­грав ви­бо­ри. Лю­ди обра­ли мо­ло­до­го по­лі­ти­ка.

— У інтерв’ю на­шо­му ви­дан­ню ваш ко­ле­га — го­ло­ва Transparency International Хо­се Угас по­го­див­ся, що не­ко­ре­ктно зви­ну­ва­чу­ва­ти в ко­ру­пції ли­ше кра­ї­ни тре­тьо­го сві­ту. «Для тан­цю по­трі­бні двоє», — ска­зав він, на­тя­ка­ю­чи на те, що без до­сту­пно­сті бан­ків­ської си­сте­ми Лі­хтен­штей­ну, яхт-клу­бів Мо­на­ко та елі­тної не­ру­хо­мо­сті Бри­та­нії, ко­рум­по­ва­ним чи­нов­ни­кам не бу­ло б ку­ди ви­тра­ча­ти кра­де­ні мі­льяр­ди. Яку ви ве­де­те кам­па­нію в Гва­те­ма­лі, щоб при­му­си­ти «пер­ший світ» до­по­мог­ти вам бо­ро­ти­ся з ма­фі­єю при вла­ді?

— Сьо­го­дні над­зви­чай­но го­стро по­стає пи­та­н­ня­без­пе­ки. Гва­те­ма­ла — це дві го­ди­ни від Ма­я­мі. І ми пред­став­ля­є­мо си­сте­му ко­ру­пції, яка мо­же, і ча­сто фі­нан­сує тер­ро­ризм. Якщо пер­ший світ хо­че спо­кою на сво­їх ву­ли­цях, він по­ви­нен по­дба­ти про те, щоб во­ни бу­ли чи­сти­ми від бру­дних гро­шей. Якщо ж по­лі­ти­ки роз­ви­не­них дер­жав по­чи­на­ють гра­ти з ко­рум­по­ва­ни­ми чи­нов­ни­ка­ми з та­ких кра­їн, як моя та ва­ша в їхні ігри, за­ра­ди ко­мер­цій­но­го ін­те­ре­су, то во­ни ін­фі­ку­ють своє су­спіль­ство на­си­л­лям. Я ду­маю, що як­би бри­тан­ці, аме­ри­кан­ці чи ав­стрій­ці по­ста­ви­ли пи­та­н­ня­ру­ба пе­ред сво­ї­ми по­лі­ти­ка­ми «ми не гра­є­мо у цю бру­дну гру», до них би до­слу­ха­лись. Над цим, на мою дум­ку, ма­є­мо пра­цю­ва­ти.

— Укра­ї­ні ра­дять ско­ри­ста­ти­ся при­кла­дом Гва­те­ма­ли — і ство­ри­ти CICIG — ви по­ді­ля­є­те цю дум­ку? У чо­му, на ва­шу дум­ку, клю­чо­ва про­бле­ма Укра­ї­ни сьо­го­дні?

— У зне­ві­рі. Лю­ди пе­ре­ста­ли ві­ри­ти у по­зи­тив­ні змі­ни, і са­мі не змі­ню­ю­ться. А без цьо­го не вда­сться­зру­ши­ти з мер­твої то­чки ду­же важ­ку про­бле­му.

По­лі­ти­ки на ви­бо­рах ма­ють пре­кра­сні за­го­тов­ле­ні про­мо­ви, во­ни з лег­кі­стю обво­дять кру­гом паль­ця­лю­дей, які не зна­ють, чо­го во­ни на­справ­ді хо­чуть. А по­тім, пе­ре­міг­ши, ці по­лі­ти­ки пра­цю­ють над укрі­пле­н­ням і збе­ре­же­н­ням ді­ю­чої зло­чин­ної си­сте­ми.

Я не знаю, що кон­кре­тно це має бу­ти, але вам по­трі­бно щось, що ста­не спу­ско­вим ме­ха­ні­змом. Мо­жли­во, це має бу­ти якась гу­чна спра­ва, ко­ли бу­де су­во­ро по­ка­ра­ний го­лов­ний «ма­фі­о­зі» — ав­тор си­сте­ми — як от у нас в Гва­те­ма­лі. То­ді це ста­не си­гна­лом лю­дям, що змі­ни від­бу­ва­ю­ться, а зло­чин­цям — що без­кар­но­сті на­став кі­нець. То­ді, мо­жли­во, вам і справ­ді бу­де ко­ри­сним наш до­свід з ство­ре­н­ня­CICIG...

— Ви не зна­йо­мі з Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни, і не ма­ти­ме­те зу­стрі­чі з ним під час сво­го ни­ні­шньо­го ві­зи­ту в Укра­ї­ну. Але як­би у вас бу­ла та­ка на­го­да, що б ви йо­му ска­за­ли?

— Ко­рум­по­ва­на си­сте­ма не мо­же бу­ти стій­кою ні для­ко­го.

Ду­маю, що по­лі­ти­кам в Укра­ї­ні вар­то бу­де ближ­чи­ми до лю­дей. Хи­бно жи­ти у сві­ті, ство­ре­но­му тво­їм ото­че­н­ням. Ра­но чи пі­зно ре­аль­ність по­сту­кає у две­рі.

МА­ЛЮ­НОК ВІКТОРА БОГОРАДА

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.