«Де ду­ша жи­ве без стра­ху...»

Den (Ukrainian) - - Культура - Ма­ри­на СНІЖИНСЬКА, «Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»

Векс­по­зи­ції пред­став­ле­ні ро­бо­ти ви­да­тно­го ін­дій­сько­го ми­сли­те­ля, ху­до­жни­ка, по­е­та та есе­їста. На ви­став­ці мо­жна по­ба­чи­ти до двох де­ся­тків кар­тин май­стра, ко­жна з яких має свій фі­ло­соф­ський під­текст. Так, по­ло­тно «Пта­шка у зо­ло­тій клі­тці» осо­бли­во при­вер­тає ува­гу від­ві­ду­ва­чів. На ба­га­тьох кар­ти­нах Та­ґо­ра зо­бра­же­ні жін­ки, на­при­клад, «Я знаю те­бе, іно­зем­ко»...

— Без Шев­чен­ка не бу­ло б Укра­ї­ни, а без Та­го­ра не бу­ло б су­ча­сної Ін­дії, — пе­ре­ко­на­на го­ло­ва «Цен­тру Та­ґо­ра» Мрі­ду­ла ГОШ. — Пер­ший не­єв­ро­пей­ський ла­у­ре­ат Но­бе­лів­ської пре­мії з лі­те­ра­ту­ри (1913) «за гли­бо­ко від­чу­ті, ори­гі­наль­ні та пре­кра­сні вір­ші, які з ви­ня­тко­вою май­стер­ні­стю ви­ра­зи­ли йо­го по­е­ти­чне ми­сле­н­ня», ді­яч на­ціо­наль­но­го ви­зволь­но­го ру­ху, ав­тор вір­шів, які ста­ли гім­на­ми не­за­ле­жних Ін­дії та Бан­гла­де­шу — Ра­бін­дра­нат Та­ґор був по-справ­жньо­му пе­ре­до­вою лю­ди­ною сво­го ча­су.

Твор­чо­му ста­нов­лен­ню Та­ґо­ра спри­я­ло ро­дин­не се­ре­до­ви­ще. Йо­го бра­ти ста­ли ху­до­жни­ка­ми, а одна із се­стер — пер­шою жін­кою-по­е­те­сою в бен­галь­ській лі­те­ра­ту­рі.

Та­ґор на­ле­жав до ре­фор­ма­тор­ської те­чії бра­хма­ї­зму, яка бу­ла від­ро­дже­н­ням ін­дій­ської куль­ту­ри. Ві­дро­дже­н­ня­це від­бу­ва­ло­ся­не пі­сля­о­три­ма­н­ня­Ін­ді­єю не­за­ле­жно­сті, а до цьо­го, і по­ля­га­ло в за­гли­блен­ні в на­у­ку, в си­сте­ма­ти­за­ції ста­рих знань. У цьо­му про­це­сі ве­ли­ку роль ві­ді­гра­ва­ла ро­ди­на Та­ґо­ра ще до по­яви Ган­ді, який при­їхав в Ін­дію пі­зні­ше.

Пер­ший вірш, на­пи­са­ний Та­ґо­ром (у во­сьми­рі­чно­му ві­ці), ви­рі­зняв­ся фі­ло­со­фі­чні­стю. Хоч лі­те­ра­тур­ний до­ро­бок Та­ґо­ра, який скла­дає ві­сім­над­цять то­мів, і при­ніс йо­му все­сві­тнє ви­зна­н­ня, але на пер­шо­му мі­сці для­Та­ґо­ра сто­яв жи­во­пис. У це важ­ко по­ві­ри­ти, зва­жа­ю­чи на те, що по­чав він ма­лю­ва­ти до­сить пі­зно — у ві­ці ші­ст­де­ся­ти во­сьми ро­ків.

— Та­ґор пи­сав кар­ти­ни, бо ро­зу­мів, що по­е­зі­єю важ­ко спіл­ку­ва­ти­ся з лю­ди­ною. Че­рез пе­ре­клад тре­ба щось по­ясню­ва­ти, а че­рез кар­ти­ну від­бу­ва­є­ться­без­по­се­ре­днє спіл­ку­ва­н­няз лю­ди­ною, — по­яснює Мрі­ду­ла Гош. — Він до­во­лі по-ама­тор­ськи по­чав пи­са­ти кар­ти­ни, але во­ни не на­ле­жать до на­їв­но­го ми­сте­цтва. У ньо­го бу­ло ду­же гли­бо­ке фі­ло­соф­ське усві­дом­ле­н­ня­сві­ту, яке він пе­ре­да­вав че­рез лі­нію. У ньо­го є вірш «При­ча­ру­ва­ла ме­не лі­нія», де він по­рів­нює сло­во як за­сіб са­мо­ви­ра­же­н­ня­по­е­та та лі­нію як те, чим по­слу­го­ву­є­ться­ху­до­жник. Він не ба­чив ми­сте­цтво як те­хні­ку. То­му йо­го кон­такт із лі­ні­я­ми — це йо­го дум­ки, ре­а­лі­зо­ва­ні у кар­ти­ні. Це ми ба­чи­мо у кар­ти­нах пев­ний на­прям, на­ма­га­є­мо­ся вти­сну­ти їх у рам­ки, які ста­вить пе­ред на­ми ра­ціо­на­лізм. Йо­го те­хні­ка — це, швид­ше за все, ім­пре­сіо­нізм. Він аб­со­лю­тно від­по­від­ає ви­мо­гам сво­го ча­су, але йти за ни­ми не бу­ло йо­го ме­тою. При цьо­му він ба­га­то ви­став­ляв­ся у Па­ри­жі, пе­ред ним від­ри­ва­ли две­рі най­кра­щі му­зеї.

Та­ґор бо­лі­сно пе­ре­жи­вав Дру­гу сві­то­ву вій­ну, вва­жа­ю­чи, що у сві­ті на­ста­ла кри­за, що світ не вря­тує сам се­бе. То­му йо­го остан­нє есе має на­зву «Кі­нець ци­ві­лі­за­ції».

— Він не встиг по­ба­чи­ти не­за­ле­жну Ін­дію. Але він жив зна­чно не­за­ле­жні­ше, ніж най­не­за­ле­жні­ший гро­ма­дя­нин не­за­ле­жної Ін­дії за­раз, — пе­ре­ко­на­на Мрі­ду­ла Гош.

Ни­ні кар­ти­ни Ра­бін­дра­на­та Та­ґо­ра вже по­ба­чи­ли в Рів­но­му, Жи­то­ми­рі, Він­ни­ці та Хмель­ни­цько­му.

На­ціо­наль­ний му­зей ми­стецтв ім. Бо­г­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків пред­став­ляє ви­став­ку «Світ твор­чо­сті

Ра­бін­дра­на­та Та­ґо­ра»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

НА ВІДКРИТТІ ВИСТАВКИ, ЯКА ПРИ­СВЯ­ЧЕ­НА ТВОР­ЧО­СТІ РА­БІН­ДРА­НА­ТА ТА­ҐО­РА, ВІДБУВСЯ ІМПРОВІЗОВАНИЙ КОНЦЕРТ, НА ЯКОМУ ЛУНАЛИ ІНДІЙСЬКІ РИТМИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.