Оде­са, ли­пень, ви­пад­ко­во­сті

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День» Оде­са—Ки­їв

Лі­то впо­віль­нює ру­хи. Асфальт мне­ться­під но­га­ми. На сті­ні на­пис: «Важ­ко за­ли­ша­ти­ся­жи­вим, ко­ли дов­ко­ла стіль­ки тру­пів » . Не­по­да­лік тою та­ки зе­ле­ною фар­бою на­ма­льо­ва­но сви­ню з на­пи­сом на бо­ці: «лю­ди­на».

■ Крізь про­чи­не­ні чор­ні во­ро­та ви­дно за­ли­ті сон­цем, по­кре­сле­ні ті­ня­ми, за­ла­та­ні рі­зно­ко­льо­ро­ви­ми пря­мо­ку­тни­ка­ми про­сти­радл дво­ри. На­пів­го­лі лю­ди блу­ка­ють по ву­ли­цях. Рі­ше­льєв­ська і Де­рі­ба­сів­ська ні­ко­ли не сплять. В ре­сто­ра­ні « Бу­фет » дів­чи­на з пов’ яз­кою « чер­го­ва » на ру­ці на­кри­ває ме­ні їсти на кри­шці ста­ро­го пі­а­ні­но.

■ Мою укра­їн­ську всі ро­зу­мі­ють і спри­йма­ють, але від­по­від­а­ють ро­сій­ською. Під пар­ка­ном дов­ко­ла Бу­дин­ку проф­спі­лок — кіль­ка ікон, кіль­ка сві­чок, кіль­ка кві­ток. Якийсь огря­дний дядь­ко під флаг­што­ком із си­ньо- жов­тим пра­по­ром до­кла­дно пе­ре­ка­зує те­о­рію за­се­ле­н­ня­Укра­ї­ни ха­за­ра­ми — ви­яв­ля­є­ться, всі укра­їн­ці — уча­сни­ки жи­до­ма­сон­ської змо­ви. За ро­гом у на­пів­пі­два­лі успі­шно пра­цює ка­фе «Проф­спіл­ко­ве» з ком­пле­ксни­ми обі­да­ми по 25 гри­вень: го­ро­хо­вий суп, рис з ово­ча­ми, са­лат, хліб, ком­пот. В асор­ти­мен­ті та­кож пи­во і м’ ясні ви­ро­би за окре­му пла­ту. Є ще пе­ру­кар­ня, але вже ве­чір: за­чи­не­на. Бі­ля­Опер­но­го те­а­тру кло­ун шпа­рить рок- н- рол. Бі­ля­вок­за­лу де­що по­тер­тий дядь­ко роз­клав чор­но- бі­лі ма­люн­ки і кар­тон­ки з на­пи­сом: « Вкра­ли до­ку­мен­ти і гро­ші. Ку­піть, будь ла­ска, мої ма­люн­ки за 10 грн » . На­зви го­тель­них екс­кур­сій: « Ту­дой- сю­дой » , « От Дю­ка до лю­ка » , « Шоб вы про­ва­ли­лись! » Лю­ди в мар­шру­тках пе­ре­ки­да­ю­ться­за­гад­ко­ви­ми фра­за­ми: « На п’ ятій один » , « Два Го­во­ро­ва » , « Шам­пан­ський три за­дніх». Пра­ців­ни­цяу вок­заль­ній ка­ме­рі схо­ву ува­жно ди­ви­ться­на за­над­то ве­ре­дли­во­го па­са­жи­ра й кон­ста­тує: « По- мо­е­му, с ва­ми что­то прои­схо­дит » . Мор­ським обрі­єм пов­зе не­рів­на смуж­ка сей­не­ра. На зав­тра обі­ця­ли дощ.

■ Оде­са не жар­тує. Во­на до­зво­ляє лю­би­ти се­бе на­стіль­ки, на­скіль­ки мо­жли­во.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.