Клі­мат – під кон­троль

«День» з’ясо­ву­вав, що озна­чає для Укра­ї­ни ра­ти­фі­ка­ція Па­ризь­кої уго­ди що­до бо­роть­би з гло­баль­ним по­те­плі­н­ням

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Ухва­ле­н­ня­до­ку­мен­та ми­ну­ло­го ти­жня­під­три­ма­ло 279 на­ро­дних де­пу­та­тів. Ми ра­ти­фі­ку­ва­ли до­ку­мент дру­ги­ми се­ред роз­ви­не­них (пі­сля­Нор­ве­гії) і пер­ши­ми се­ред ін­ду­стрі­аль­них кра­їн, за­зна­чив у Facebook відомий на­у­ко­вець Юрій Ко­стю­чен­ко.

На­га­да­є­мо, ме­та Па­ризь­кої уго­ди — обме­жи­ти під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри на Зем­лі 2- ма° С і зу­пи­ни­ти ка­та­стро­фі­чні на­слід­ки гло­баль­но­го по­те­плі­н­ня. Текст до­ку­мен­та, що при­йде на за­мі­ну Кі­от­сько­му про­то­ко­лу, роз­ро­би­ли на 21-й Кон­фе­рен­ції сто­рін Рам­ко­вої кон­вен­ції ООН про змі­ну клі­ма­ту, яка від­бу­ла­ся­то­рік у Па­ри­жі. У кві­тні 2016 ро­ку пред­став­ни­ки по­над 170 кра­їн під­пи­са­ли цю уго­ду. До­ку­мент на­бе­ре чин­но­сті 1 сі­чня2021 ро­ку пі­сля­ра­ти­фі­ка­ції що­най­мен­ше 55-ма дер­жа­ва­ми, об­сяг ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів яких ста­но­вить що­най­мен­ше 55% від за­галь­но­сві­то­вих, а до цьо­го ча­су ма­ють роз­ро­би­ти ме­ха­ні­зми йо­го ре­а­лі­за­ції. По­ки до­ку­мент ра­ти­фі­ку­ва­ли 19 кра­їн, які кон­тро­лю­ють 0,18% ви­ки­дів, пи­ше Юрій Ко­стю­чен­ко.

Під­трим­ка за­ко­но­про­е­кту про ра­ти­фі­ка­цію Па­ризь­кої уго­ди здійня­ла хви­лю ра­до­сті се­ред по­лі­ти­ків та еко­ло­гів. Але те­пер пе­ред Укра­ї­ною від­кри­ва­є­ться ве­ли­че­зний фронт ро­біт. Адже, за да­ни­ми На­ціо­наль­но­го еко­ло- гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни, для утри­ма­н­ня­по­те­плі­н­ня­а­тмо­сфе­ри в ме­жах 2° С, нам тре­ба до 2050 ро­ку змен­ши­ти ви­ки­ди пар­ни­ко­вих га­зів на 80 — 95% від рів­ня1990 ро­ку. « Укра­ї­ні тре­ба ухва­ли­ти ряд за­ко­нів, що спри­я­ти­муть енер­го­збе­ре­жен­ню, енер­го­ефе­ктив­но­сті, а от­же — і по­до­лан­ню клі­ма­ти­чної кри­зи » , — за­ува­жує Ін­на ІНДУТНА, го­ло­ва прав­лі­н­ня Укра­їн­ської мо­ло­ді­жної клі­ма­ти­чної асо­ці­а­ції (УМКА).

Па­ризь­ка уго­да не пе­ред­ба­чає сан­кцій, якщо кра­ї­на-під­пи­сант не до­ся­гне за­де­кла­ро­ва­них ці­лей, ко­трі, до ре­чі, всі ви­зна­ча­ти­муть для­се­бе са­мі. То що сти­му­лю­ва­ти­ме її до­три­му­ва­ти­ся?

ШАНС НА ПІД­ТРИМ­КУ І РОЗ­ВИ­ТОК

«Ра­ти­фі­ка­ці­я­Па­ризь­кої уго­ди за­свід­чить, що на­ша дер­жа­ва сер­йо­зно сприймає про­бле­ми змі­ни клі­ма­ту і го­то­ва ді­я­ти рі­шу­че для­їх ви­рі­ше­н­ня. Це спри­я­ти­ме фор­му­ван­ню по­зи­тив­но­го між­на­ро­дно­го імі­джу Укра­ї­ни і дасть чі­ткий си­гнал для­спів­пра­ці між­на­ро­дним ор­га­ні­за­ці­ям та про­е­ктам те­хні­чної до­по­мо­ги » , — на­го­ло­сив мі­ністр еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів Остап СЕМЕРАК, ко­ли пред­став­ляв у Вер­хов­ній Ра­ді за­ко­но­про­ект про ра­ти­фі­ка­цію Па­ризь­кої уго­ди. За сло­ва­ми Оста­па Се­ме­ра­ка, Укра­ї­на має зна­чний по­тен­ці­ал до ско­ро­чен- ня­ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів, що є ва­го­мою ін­ве­сти­цій­ною скла­до­вою для­кра­ї­ни.

« Укра­ї­на ра­ти­фі­ку­ва­ла уго­ду, яка всту­пить в си­лу за кіль­ка ро­ків, але до­бре, що ми зро­би­ли це так ра­но, — пе­ре­ко­на­на Іри­на СТАВЧУК, ек­сперт із пи­тань змі­ни клі­ма­ту На­ціо­наль­но­го екологічного цен­тру Укра­ї­ни. — За­раз Укра­ї­на го­тує енер­ге­ти­чну стра­те­гію до 2035 ро­ку, і це ста­не фа­кто­ром, що сут­тє­во впли­не на її фор­му­ва­н­ня. Най­кра­ще, щоб се­ред прі­о­ри­те­тів бу­ли енер­го­ефе­ктив­ність, роз­ви­ток від­нов­лю­валь­ної енер­ге­ти­ки і змен­ше­н­ня­за­бру­дне­н­ня дов­кі­л­ля » . Актив­не ви­ко­ри­ста­н­ня­ві­днов­лю­валь­них дже­рел енер­гії мо­же ста­ти ще й по­лі­ти­чним ко­зи­рем для­Укра­ї­ни, бо змен­шить за­ле­жність від ви­ко­пно­го та ядер­но­го па­ли­ва, ім­пор­то­ва­но­го зокре­ма з Ро­сії.

До­три­ма­н­ня­за­де­кла­ро­ва­них у Па­ризь­кій уго­ді ці­лей — у на­ших ін­те­ре­сах. «Уго­да дій­сно не пе­ред­ба­чає сан­кцій. Вла­сне, якщо кра­ї­на не хо­че чо­гось ро­би­ти, на­віть на­яв­ність сан­кцій не зму­сить її пе­ре­ду­ма­ти. На­при­клад, Ка­на­да про­сто ви­йшла з Кі­от­сько­го про­то­ко­лу і не ви­ко­на­ла сво­їх зо­бов’ язань, — ко­мен­тує Іри­на Ставчук. — З ін­шо­го бо­ку, при­єд­на­н­ня­до Па­ризь­кої уго­ди, та­ка со­лі­дар­ність зі сві­том, дає нам мо­жли­вість те­хні­чної спів­пра­ці з рі­зни­ми кра­ї­на­ми, за­лу­че­н­няя ки­хось фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. А

оскіль­ки у нас по­ки один із гір­ших у сві­ті рі­вень енер­го­ефе­ктив­но­сті, будь- яка мі­жна­ро­дна до­по­мо­га не зай­ва».

«НАЙБІЛЬША ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ — ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ»

Ін­ший опти­мі­сти­чний си­гнал — не­що­дав­но Остап Семерак, пре­зен­ту­ю­чи свій по­лі­ти­чний по­ря­док ден­ний, на­звав се­ред прі­о­ри­те­тів кон­це­пції дер­жав­но­го при­ро­до­охо­рон­но­го кон­тро­лю, що ни­ні го­ту­є­ться, са­ме ви­ко­на­н­ня Па­ризь­кої уго­ди та ви­ро­бле­н­ня низь­ко­ву­гле­це­вої стра­те­гії роз­ви­тку. Та­кож мі­ністр за­явив, що по­ки в Укра­ї­ні від­су­тня дер­жав­на по­лі­ти­ка зі змі­ни клі­ма­ту.

Зав­зя­т­тя Мі­н­еко­ло­гії обна­ді­ює, але чи­ма­ло рі­шень, пов’яза­них із клі­ма­том, ухва­лю­ють ін­ші ві­дом­ства, тож не­об­хі­дна узго­дже­на ро­бо­та всьо­го уря­ду. «Ско­ро­че­н­ня ви­ки­дів пар­ни­ко­вих га­зів — це енер­ге­ти­чна по­лі­ти­ка, за яку від­по­від­ає Мі­ні­стер­ство енер­ге­ти­ки та ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті. Сіль­ське го­спо­дар­ство, про­ми­сло­вість, жи­тло­во-ко­му­наль­не го­спо­дар­ство — га­лу­зі, в яких при фор­му­ван­ні стра­те­гій роз­ви­тку тре­ба вра­хо­ву­ва­ти те, що ви­ки­ди пар­ни­ко­вих га­зів ма­ють ско­ро­чу­ва­ти­ся. І з цим в Укра­ї­ні про­бле­ма, — на­го­ло­шує Іри­на Ставчук. — Ва­жли­во, щоб ін­ші мі­ні­стер­ства бра­ли до ува­ги клі­ма­ти­чне пи­та­н­ня. Ініціатива має йти від Мі­ні­стер­ства еко­ло­гії, але тре­ба, щоб на рів­ні уря­ду та Вер­хов­ної Ра­ди за­да­ва­ли пев­ні ве­кто­ри, яких би до­три­му­ва­ли­ся всі мі­ні­стер­ства».

Іні­ці­а­ти­ви з роз­ви­тку від­нов­лю­валь­ної енер­ге­ти­ки мо­жуть до­бре роз­ви­ва­ти­ся в Укра­ї­ні. Го­лов­не, як завжди, — на­яв­ність по­лі­ти­чної во­лі. «Лю­ди все біль­ше ці­кав­ля­ться ви­ко­ри­ста­н­ням від­нов­лю­валь­них дже­рел енер­гії. Від­по­від­не за­ко­но­дав­ство у нас є,і з ним мо­жна жи­ти. Єди­не — рі­вень жи­т­тя лю­дей зни­зив­ся, є за­галь­на не­ста­біль­ність, — го­во­рить Іри­на Ставчук. — Як на ме­не, як­би в Укра­ї­ні все тро­хи ста­бі­лі­зу­ва­ло­ся в еко­но­мі­чно­му пла­ні, а дер­жа­ва обра­ла б від­нов­лю­валь­ні дже­ре­ла енер­гії ве­кто­ром сво­го роз­ви­тку, цей на­прям по­чав би швид­ко роз­ви­ва­ти­ся. Але на­сам­пе­ред по­трі­бне по­лі­ти­чне рі­ше­н­ня».

Втім те, яким бу­де клі­мат, за­ле­жить не ли­ше від на­стро­їв у ви­со­ких ка­бі­не­тах. «Усі мо­жуть впли­ну­ти на по­до­ла­н­ня клі­ма­ти­чної кри­зи, — впев­не­на Ін­на Індутна. — Упер­шу чер­гу, ми мо­же­мо за­оща­джу­ва­ти те­пло та еле­ктри­ку вдо­ма. Ва­жли­вий облік енер­гії, й ін­стру­мен­ти для цьо­го — вста­нов­ле­н­ня при­бу­дин­ко­вих та ін­ди­ві­ду­аль­них лі­чиль­ни­ків, ство­ре­н­ня об’єд­нань спів­вла­сни­ків ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ків, те ж ви­ко­ри­ста­н­ня від­нов­лю­валь­них дже­рел енер­гії. Остан­ній на­прям до­во­лі швид­ко роз­ви­ва­є­ться, по­трі­бні ли­ше ін­ве­сти­ції. Так, у Хер­со­ні жи­тель ба­га­то­квар­тир­но­го бу­дин­ку вста­но­вив на да­ху со­ня­чні па­не­лі, те са­ме лю­ди ро­блять у при­ва­тних бу­дин­ках, пе­ре­хо­дять на діо­дне осві­тле­н­ня. Щось змі­ни­ться, тіль­ки ко­ли ми як спо­жи­ва­чі бу­де­мо від­по­від­аль­ни­ми, бо найбільша, умов­но ка­жу­чи, електростанція — енергозбереження».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.