В умо­вах вій­ни без «во­єн­но­го ста­ну»?

Екс­перт: «Пу­тін про­де­мон­стру­вав всьо­му сві­то­ві свою го­тов­ність ни­щи­ти Укра­ї­ну і «гра­ти» до кін­ця»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Остан­ні­ми дня­ми ВСУ за­зна­ло ве­ли­ких втрат. Си­ту­а­ція на фрон­ті за­го­стрю­є­ться що­до­би. Так, на­при­клад, 18—19 ли­пня на Дон­ба­сі за­ги­ну­ло 7 бій­ців і по­ра­не­но 14. Дер­жде­пар­та­мент США в осо­бі прес-ата­ше Мар­ка То­не­ра ви­сло­вив свою за­не­по­ко­є­ність еска­ла­ці­єю кон­флі­кту на Дон­ба­сі. То­нер вва­жає, що та­кий ро­зви­ток по­дій за­ва­жає ім­пле­мен­та­ції Мін­ських угод. У свою чер­гу у «Мі­жна­ро­дній кри­зо­вій гру­пі» за­яв­ля­ють, що ре­аль­на кіль­кість за­ги­блих мо­же зна­чно пе­ре­ви­щу­ва­ти ци­фри, які озву­чу­ють сто­ро­ни про­ти­сто­я­н­ня.

«Укра­ї­на на­по­ля­гає на за­крі­плен­ні меж лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня ста­ном на ве­ре­сень 2014 ро­ку для по­ча­тку від­ве­де­н­ня сил і озбро­є­н­ня на Дон­ба­сі. У Мін­ську на да­ний час на за­сі­да­н­нях Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи від­бу­ва­є­ться узго­дже­н­ня до­ку­мен­та про роз­ве­де­н­ня сил на Дон­ба­сі. Для нас це прин­ци­по­ве пи­та­н­ня», — по­ві­до­мив дня­ми пред­став­ник Укра­ї­ни у ро­бо­чій гру­пі з пи­тань без­пе­ки Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи Єв­ген Мар­чук. Окрім то­го, він роз­по­вів про на­яв­ність на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії по­ту­жно­го ан­кла­ву ро­сій­ських військ, на­го­ло­сив­ши, що там дис­ло­ко­ва­но «два ар­мій­ські кор­пу­си... десь 32—36 ти­сяч ро­сій­ських вій­сько­вих». Та­кож Мар­чук до­дав, що «ро­сій­ських тан­ків на Дон­ба­сі біль­ше, ніж у Ве­ли­ко­бри­та­нії і Ні­меч­чи­ні ра­зом узя­тих». Ця ін­фор­ма­ція ва­жли­ва для усві­дом­ле­н­ня то­го, на­скіль­ки ймо­вір­ний си­ло­вий сце­на­рій звіль­не­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій на цей мо­мент.

Ви­хо­дя­чи з си­ту­а­ції, се­кре­тар РНБО Оле­ксандр Тур­чи­нов за­явив: «РНБО мо­же вне­сти до по­ряд­ку ден­но­го пи­та­н­ня що­до вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну». За йо­го сло­ва­ми «актив­ні агре­сив­ні дії ро­сій­ських оку­па­цій­них військ при­зво­дять до си­стем­но­го по­гір­ше­н­ня си­ту­а­ції на схо­ді на­шої кра­ї­ни». Йде­ться про сут­тє­ве за­го­стре­н­ня си­ту­а­ції на схо­ді Укра­ї­ни.

«Без­пе­рерв­ні об­стрі­ли з ви­ко­ри­ста­н­ням ро­сій­ськи­ми агре­со­ра­ми за­бо­ро­не­ної Мін­ськи­ми уго­да­ми по­ту­жної зброї, су­ча­сних за­со­бів на­ве­де­н­ня та ко­ре­кції во­гню при­зво­дить до зна­чних втрат се­ред на­ших вій­сько­вих, — по­яснив Тур­чи­нов. — У ра­зі про­дов­же­н­ня цих не­без­пе­чних тен­ден­цій Укра­ї­на бу­де вжи­ва­ти всіх не­об­хі­дних за­хо­дів для за­хи­сту ці­лі­сно­сті на­шої кра­ї­ни та без­пе­ки гро­ма­дян, аж до вне­се­н­ня до по­ряд­ку ден­но­го РНБО пи­та­н­ня що­до вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну».

Те­ма во­єн­но­го ста­ну за остан­ні два ро­ки обро­сла ко­мом спе­ку­ля­цій. Сам Пре­зи­дент кіль­ка ра­зів за­яв­ляв: якщо еска­ла­ція три­ва­ти­ме, то він обов’яз­ко­во вве­де во­єн­ний стан. Еска­ла­ція то три­ва­ла, то сти­ха­ла, але ні­хто по­ді­бних кро­ків не ро­бив.

На­справ­ді во­єн­ний стан дій­сно не про­сто бу­ло до­ціль­но, а й не­об­хі­дно (і цей обов’язок по­кла­де­ний на Пре­зи­ден­та за­ко­ном) вво­ди­ти ще на по­ча­тку лі­та 2014-го ро­ку. Більш то­го, ві­до­мі сло­ва По­ро­шен­ка, які він в кві­тні 2014-го ро­ку про­мо­вив у Лу­ган­ську про те, що «з те­ро­ри­ста­ми не мо­же бу­ти ні­яких пе­ре­мо­вин, адже во­ни ро­зу­мі­ють ли­ше мо­ву си­ли».

То­ді схід го­ло­су­вав фа­кти­чно не стіль­ки за Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка, скіль­ки за Го­лов­но­ко­ман­ду­ва­ча. Але як тіль­ки Пе­тро Оле­ксі­йо­вич під­няв на три­бу­ні Вер­хов­ної Ра­ди бу­ла­ву, укра­їн­ці по­чу­ли спо­ча­тку про три­ден­не, а по­тім і про де­ся­ти­ден­не «пе­ре­мир’я». «Пе­ре­мир’я», яке зде­біль­шо­го бе­руть в ла­пки, адже са­ме за цей час ро­сій­ська вій­сько­ва те­хні­ка май­же без­пе­ре­шко­дно на­пов­ню­ва­ла Лу­ганськ, До­нецьк та ін­ші мі­ста Дон­ба­су. Са­ме так від­бу­ва­лась оку­па­ція — з одно­го бо­ку, кво­лість офі­цій­но­го Ки­є­ва, який по­слав у До­нецьк Ку­чму, Шу­фри­ча та Ме­двед­чу­ка, а з дру­го­го — зу­хва­ла, ме­то­ди­чна ін­тер­вен­ція РФ, яка ви­да­ва­ла це за на­чеб­то «пов­ста­н­ня» мі­сце­вих «опол­чен­ців». Та­ка бу­ла фор­му­ла оку­па­ції.

В опри­лю­дне­них цьо­го ро­ку про­то­ко­лах за­сі­да­н­ня РНБО від 28 лю­то­го 2014 ро­ку мо­жна чі­тко по­чу­ти, що ще на по­ча­тку оку­па­ції Кри­му ли­ше Тур­чи­нов ви­сту­пав за вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну. Окре­мо на зу­стрі­чі з жур­на­лі­ста­ми Сер­гій Па­шин­ський за­яв­ляв, що на ін­ших за­сі­да­н­нях і він ви­слов­лю­вав­ся за та­кі рі­шу­чі дії, але сте­но­гра­ми ін­ших за­сі­дань за­се­кре­че­ні. На­справ­ді див­ним є те, що ці зу­стрі­чі від­бу­ва­лись (про це го­во­рить і Тур­чи­нов) в «не­за­хи- ще­но­му від про­слу­хо­ву­ва­н­ня при­мі­щен­ні». Тоб­то ви­хо­дить, що ці сте­но­гра­ми біль­ше за­се­кре­че­ні для укра­їн­сько­го на­ро­ду, ніж для во­ро­га. Це прин­ци­по­ва де­таль.

Ви­ни­кає пи­та­н­ня — чи мо­жна го­во­ри­ти про во­єн­ний стан, якщо те­ри­то­рії вже оку­по­ва­ні і там фа­кти­чно ство­ре­ний по­ту­жний вій­сько­вий ан­клав во­ро­га? На віль­ній же те­ри­то­рії ді­ють так зва­ні ВЦА, фун­кції яких до­сить гі­бри­дні. Тоб­то та­кі за­яви або ма­ють по­пу­ліст­ський ха­ра­ктер, або ми дій­сно вже пі­ді­йшли до кри­ти­чної то­чки, ко­ли во­рог не зби­ра­є­ться обме­жу­ва­тись зайня­ти­ми те­ри­то­рі­я­ми і го­тує ре­аль­ний, пов­но­мас­шта­бний на­ступ. Єв­ген Мар­чук не­що­дав­но вже за­яв­ляв, що «во­рог за остан­ній мі­сяць не ви­ко­ри­сто­вує ви­сна­жли­ві ар­ти­ле­рій­ські об­стрі­ли, а б’є кон­кре­тно».

З дру­го­го бо­ку, в дис­ку­сі­ях спе­ку­ля­ції ви­хо­дять на рі­вень чи­сто сло­ве­сних пе­ре­кру­чу­вань, на­при­клад, ча­сто мо­жна по­чу­ти фра­зу: «Якщо ви за во­єн­ний стан, то ви хо­че­те ого­ло­си­ти вій­ну РФ». Не­вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну по­ясню­ють ще й тим, що Єв­ро­па на­чеб- то не мо­гла б нам на­да­ти кре­ди­тів. Ві­до­мий юрист-між­на­ро­дник Во­ло­ди­мир Ва­си­лен­ко, який під­три­мує вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну, не­о­дно­ра­зо­во ви­слов­лю­вав­ся з цьо­го при­во­ду. Зокре­ма він по­яснює: «Ні в ста­ту­тах між­на­ро­дних фі­нан­со­вих уста­нов, ні в до­ку­мен­тах про по­ря­док на­да­н­ня по­зик і фі­нан­со­вої до­по­мо­ги не­має жо­дно­го сло­ва про за­бо­ро­ну їх на­да­н­ня дер­жа­ві, яка пе­ре­бу­ває в ста­ні вій­ни. Нав­па­ки, у від­по­від­но­сті з між­на­ро­дни­ми пра­во­ви­ми зви­ча­я­ми, не­об­хі­дно на­да­ва­ти та­ку до­по­мо­гу дер­жа­ві, яка опи­ни­ла­ся в скру­тно­му ста­но­ви­щі, і вво­ди­ти обме­же­н­ня що­до кра­ї­ни-агре­со­ра. Що сто­су­є­ться зброї, то не про­да­ва­ти її дер­жа­ві, яка ста­ла жер­твою агре­сії, мо­жуть тіль­ки кра­ї­ни, які ого­ло­си­ли ней­тра­лі­тет у цьо­му кон­флі­кті або які до­три­му­ю­ться по­стій­ної ней­траль­ної по­зи­ції».

Уся ця плу­та­ни­на, без­умов­но, від не­ясні­сті по­зи­ції цен­траль­ної вла­ди. Дав­но то­ча­ться дис­ку­сії, чи вар­то АТО офі­цій­но на­зва­ти вій­ною. В умо­вах, ко­ли що­до­би на схо­ді ги­нуть укра­їн­ські вій­сько­ві, са­ма Укра­ї­на тор­гує з агре­со­ром, а пар­ла­мент всу­пе­реч 57-й стат­ті Кон­сти­ту­ції при­ймає змі­ни до Основ­но­го За­ко­ну, чим ні­ве­лює юри­ди­чне ви­зна­н­ня вій­ни, а от­же, і фа­кту агре­сії.

«ЗАЯВА ТУРЧИНОВА СВІД­ЧИТЬ ПРО ТЕ, ЩО ДИПЛОМАТИЧНІ ВАЖЕЛІ НЕ МО­ЖУТЬ ЗА­РАЗ ЗБЕ­РЕГ­ТИ МИР В УКРА­Ї­НІ»

Ва­лен­тин БАДРАК, ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня:

— Заява Турчинова про мо­жли­ве вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну свід­чить про те, що ін­ші важелі впли­ву ви­чер­па­ли се­бе. І дипломатичні важелі, і по­лі­ти­чна під­трим­ка НАТО не мо­жуть за­раз збе­рег­ти мир в Укра­ї­ні. Ри­то­ри­ка Крем­ля пі­сля са­мі­ту НАТО ли­ше по­гір­ши­ла­ся, про що свід­чать рі­зні за­яви, на­при­клад, Ка­ра­га­но­ва та кон­стру­кто­ра Дег­тя­ря, який роз­по­вів про но­ву ба­лі­сти­чну ра­ке­ту. Окрім то­го, всі ба­чать фа­кти­чні дії РФ, по­чи­на­ю­чи від акти­ві­за­ції в Ар­кти­ці і про­дов­жу­ю­чи по­си­ле­н­ням об­стрі­лів на схо­ді Укра­ї­ни. Все це є лан­ки одно­го ду­же не­без­пе­чно­го для Укра­ї­ни лан­цю­га. Ми сьо­го­дні на­бли­зи­ли­ся до ймо­вір­ної мас­шта­бної вій­ни. Во­на, в прин­ци­пі, за­раз і три­ває, але мо­жли­ве зна­чне по­си­ле­н­ня її ін­тен­сив­но­сті. Під­кре­слюю, ми на­бли­зи­лись до цьо­го як ні­ко­ли за весь час кон­флі­кту. Ви­ня­тком є си­ту­а­ція пі­сля Іло­вай­ська, але то­ді Пу­тін ще не знав, як бу­де ве­сти се­бе За­хід у від­по­відь на актив­ний на­ступ. Сьо­го­дні він чі­тко знає, що За­хід ні­як се­бе не бу­де по­во­ди­ти. З одно­го бо­ку, НАТО ви­знав свою слаб­кість і по­чав актив­ні дії у під­го­тов­ці обо­ро­ни по сво­їх кор­до­нах, але Укра­ї­на фа­кти­чно за­ли­ши­лась по­за ме­жа­ми ці­єї обо­ро­ни. Істо­рія з Ту­реч­чи­ною над­зви­чай­но по­сла­би­ла НАТО і да­ла Пу­ті­ну до­да­тко­вий ко­зир у грі про­ти Укра­ї­ни.

У вій­сько­во­му сен­сі Укра­ї­на зна­хо­ди­ться з во­ро­гом на­о­дин­ці. У нас є, на­при­клад, про­бле­ми на­віть з отри­ма­н­ням за­хі­дних ком­пле­кту­ю­чих. Кра­ї­ни За­хо­ду де­мон­стру­ють свою за­ля­ка­ність і не­го­тов­ність до вій­ни з РФ. За всіх цих умов во­єн­ний стан аб­со­лю­тно мо­же бу­ти до­ціль­ним. Існу­ють ба­га­то екс­пер­тних ду­мок, які під­три­мує наш Центр, про те, що на­пе­ре­до­дні свя­тку­ва­н­ня 25-ї рі­чни­ці Не­за­ле­жно­сті є ви­со­ка ймо­вір­ність здій­сне­н­ня ду­же сер­йо­зних атак і в то­му чи­слі пе­ре­хід до без­кон­та­ктної вій­ни не ли­ше в сен­сі за­сто­су­ва­н­ня важ­кої ар­ти­ле­рії, але й до більш по­ту­жних си­стем на більш даль­ні від­ста­ні. На тлі зро­ста­н­ня та­кої не­без­пе­ки і по­кра­ща­н­ня РФ сво­їх опе­ра­тив­но­сті во­єн­них мо­жли­во­стей до ста­ну вій­ни (якщо ра­ні­ше ма­нев­ре­ність ся­га­ла кіль­кох ти­жнів, то за­раз йде­ться про кіль­ка днів) Укра­ї­ні тре­ба ре­а­гу­ва­ти від­по­від­но. На жаль, за кіль­ка днів во­єн­на ма­ши­на Укра­ї­ни не змо­же опе­ра­тив­но від­ре­а­гу­ва­ти на не­без­пе­ку. То­му вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну мо­же бу­ти пре­вен­тив­ною мі­рою і по­вин­но роз­гля­да­тись як під­го­тов­ка укра­їн­сько­го вій­ська до ре­аль­ної мас­шта­бної вій­ни з РФ.

Що сто­су­є­ться то­го, що Пре­зи­дент вже не­о­дно­ра­зо­во го­во­рив про во­єн­ний стан, але так йо­го і не вво­див, то мо­жна ска­за­ти, що є час ри­то­ри­ки і по­пе­ре­джень, а є час для ре­аль­них дій. За­раз си­ту­а­ція на­стіль­ки не­без­пе­чна, що вже має йти­ся про ре­аль­ні дії. Час по­пе­ре­джень дав­но ми­нув. Пу­тін про­де­мон­стру­вав всьо­му сві­ту, свою го­тов­ність ни­щи­ти Укра­ї­ну і «гра­ти» до кін­ця.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.