Ляль­ко­вий ко­роль

Сер­гій Єфре­мов з гу­мо­ром по­про­щав­ся з ки­їв­ською сце­ною

Den (Ukrainian) - - Культура - Ал­ла ПІДЛУЖНА, те­а­тро­зна­вець

Ві­до­мий факт, що в актор­ській спіль­но­ті най­ве­се­лі­ші лю­ди — ляль­ка­рі. То­му на­віть про­во­ди на пен­сію па­трі­ар­ха укра­їн­сько­го ляль­ко­во­го ми­сте­цтва, ба­га­то­лі­тньо­го го­лов­но­го ре­жи­се­ра Ки­їв­сько­го му­ні­ци­паль­но­го те­а­тру ля­льок Сер­гія Єфре­мо­ва, яко­му ви­пов­ни­ло­ся 78 ро­ків, ко­ле­ги пе­ре­тво­ри­ли на гу­мо­ри­сти­чне дій­ство «Я все жи­т­тя граю в ляль­ки».

■ Це спіль­на ви­ста­ва дру­жно­го ляль­ко­во­го брат­ства, в яко­му взя­ли участь акто­ри, ре­жи­се­ри, ша­ну­валь­ни­ки, чи­слен­ні ко­ле­ги, учні ви­да­тно­го май­стра- ляль­ка­ря, які спе­ці­аль­но при­ї­ха­ли до Ки­є­ва. Сю­же­тний хід ви­дав­ся не­спо­ді­ва­ним. Бу­ло за­про­по­но­ва­но роз­гля­ну­ти... су­до­ву спра­ву очіль­ни­ка ляль­ко­вої « ма­фії » Єфре­мо­ва. Ляль­ка в су­дей­ській ман­тії су­во­рим го­ло­сом на­ка­за­ла за­про­си­ти до за­ли «обви­ну­ва­чу­ва­но­го», і на сце­ну ви­не­сли мі­ні­а­тюр­ну ляль­ко­ву ко­пію ре­жи­се­ра. До ре­чі, сам Сер­гій Єфре­мов си­дів у пер­шо­му ря­ду, а ляль­ка­Єфре­мов — на сце­ні.

■ Су­д­дя роз­по­від­ав про «ди­вер­сій­ну ді­яль­ність» Єфре­мо­ва, як він по­ши­рю­вав ляль­ко­ве ми­сте­цтво в Укра­ї­ні, за­хо­плю­вав те­а­три і за­во­йо­ву­вав сто­ли­цю. На сце­ну ви­не­сли ре­чо­ві до­ка­зи «зло­чи­нів»: чи­слен­ні ди­пло­ми-пе­ре­мо­ги в між­на­ро­дних фе­сти­ва­лях, 13 від­знак «Ки­їв­ської Пе­кто­ра­лі», на­го­ро­ди та свід­че­н­ня 50 здій­сне­них ви­став. Учні, ко­ле­ги, дру­зі, офі­цій­ні осо­би ви­сту­па­ли в ро­лі «свід­ків». Із їхніх роз­по­від­ей, спо- га­дів, із по­дій ці­ка­во­го ві­део­ря­ду про ві­хи твор­чо­го жи­т­тя Сер­гія Іва­но­ви­ча ви­ма­льо­ву­ва­ла­ся не­про­ста, але ща­сли­ва до­ля ми­тця, ко­трий при­свя­тив се­бе ляль­ко­во­му ми­сте­цтву. Він ство­рю­вав но­ві те­а­три, сфор­му­вав пев­ний на­прям укра­їн­ської ляль­ко­вої шко­ли, зро­бив не­оці­нен­ний вне­сок у ста­нов­ле­н­ня та ро­зви­ток на­ціо­наль­но­го те­а­тру ля­льок, ви­вів йо­го на сві­то­вий рі­вень. Грав і ста­вив ви­ста­ви, ви­кла­дав у Те­а­траль­но­му уні­вер­си­те­ті, пи­сав п’єси, книж­ки, пе­ре­кла­дав дра­ма­ти­чні тво­ри для ляль­ко­во­го те­а­тру. Ро­бив це плі­дно і та­ла­но­ви­то, то­му й отри­мав за жи­т­тя ста­тус жи­во­го кла­си­ка-ляль­ка­ря.

■ За­во­ю­ва­ти при­хиль­ність гля­да­чів, лю­бов ко­лег у те­а­трі — спра­ва не­про­ста. Зав­дя­ки ми­сте­цько­му хи­сту, щи­ро­му та че­сно­му став­лен­ню до слу­жі­н­ня ми­сте­цтву май­стро­ві те­а­тру це вда­ло­ся. У за­клю­чно­му сло­ві він ви­сло­вив по­дя­ку ко­ле­гам і дру­зям за та­ку сер­де­чну зу­стріч, що до­по­мо­гла вта­му­ва­ти сум про­ща­н­ня.

■ А «ви­ро­ком» гу­мо­ри­сти­чно­го су­ду ста­ло рі­ше­н­ня при­зна­чи­ти Сер­гія Єфре­мо­ва по­че­сним ху­до­жнім ке­рів­ни­ком Ки­їв­сько­го му­ні­ци­паль­но­го те­а­тру ля­льок по­жит­тє­во і про­го­ло­си­ти йо­го Ко­ро­лем ляль­ко­во­го ми­сте­цтва. А но­вий Фе­сти­валь ляль­ко­во­го ми­сте­цтва, за­по­ча­тко­ва­ний у Ки­є­ві, від­ни­ні ма­ти­ти­ме ім’я Сер­гія Єфре­мо­ва.

ФО­ТО НА­ДА­НО ЛІТЕРАТУРНО-ДРАМАТУРГІЧНОЮ ЧАСТИНОЮ ТЕ­А­ТРУ ЛЯ­ЛЬОК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.