Пра­гма­ти­чні під­хо­ди до стра­те­гі­чних рі­шень

Но­та­тки із зу­стрі­чі в Ін­сти­ту­ті су­спіль­но­еко­но­мі­чних до­слі­джень

Den (Ukrainian) - - Економіка - Хри­сти­на СОЛТИС, Ма­рія МАТЯЖ, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня», фо­то Артема СЛІПАЧУКА, «День»

Ін­сти­тут су­спіль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень — це гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція, за­сно­ва­на пів­то­ра ро­ки то­му. У ньо­му пра цю ють 15 екс пер тів. Усі пу­блі­чні. Ці­ка­во, що всі ці лю­ди в ми­ну­ло­му обі­йма­ли до­сить ви­со­кі по­са­ди.

Го ло ва прав лін ня Ін­сти ту ту сус піль но-еко но міч них до слід - жень Юрій Ми­ро­нен­ко роз­по­від­ає, що чле­ни ор­га­ні­за­ції ви­окре­ми­ли для се­бе чо­ти­ри основ­ні на­прям­ки ді­яль­но­сті, а са­ме: ро­зі­бра ти ся в то му, як фун к ці о нує дер­жа­ва, як ство­рю­ва­ти но­ві про­е­кти, які мо­жуть до­по­мог­ти кра­ї­ні, а та­кож як на­вчи­ти­ся ефе­ктив­но пра­цю­ва­ти в гру­пі і спіл­ку­ва­ти­ся зі ЗМІ.

Ек­спер­ти про­ана­лі­зу­ва­ли вже 920 за ко но про ек тів, і ци­фра збіль­шу­є­ться що­дня. З ви­снов­ка­ми мо­жна озна­йо­ми­тись на сай­ті ор­га­ні­за­ції (ises.org.ua) або ж на сто­рін­ці у Facebook (facebook.com/ ises.org.ua).

За кіль­ка го­дин зу­стрі­чі з уча­сни­ка­ми Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки ек­спер­ти всти­гли ро­зі­бра­ти чи­ма­ло ва­жли­вих пи­тань: про­бле­ми укра­їн­сько­го рин­ку, ді­яль­ність цен­тру зайня­то­сті та пе­ре­ко­си со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки.

7-ВІДСОТКОВЕ ЗРО­СТА­Н­НЯ ВВП ВПРОДОЖ 10 РО­КІВ — РЕ­АЛЬ­НІСТЬ

Екс перт з пи тань мак ро еко - но міч ної по лі ти ки Кріс ті на Ав­рам­чен­ко по­ві­до­ми­ла, що в ін­сти­ту­ті по­ра­ху­ва­ли: Укра­ї­ні для то го, щоб до сяг ти еко но міч но го рів­ня Поль­щі, по­трі­бно, щоб на­ше ВВП ко­жно­го ро­ку зро­ста­ло на 7%, і так впро­довж де­ся­ти­лі­т­тя. Вра­хо­ву­ю­чи, що сьо­го­дні на­ше ВВП зро­стає на 5% ко­жно­го ро­ку, а в май­бу­тньо­му про­гно­зу­є­ться спад до 3%, то си­ту­а­ція, як ви ро­зу­мі­є­те, не­лег­ка.

Азі­ат­ським кра­ї­нам, за сло­ва­ми екс­пер­та, вда­ло­ся ви­йти з по­ді­бної си­ту­а­ції за до­по­мо­гою екс­пор­ту на­ціо­наль­них то­ва­рів. Екс­порт си ро ви ни ( сто­сов­но Укра ї - ни — зер­на чи ме­та­лу) при­но­сить на­ба­га­то мен­ше до­хо­дів, ніж, на­при­клад, про­даж укра­їн­ських па­ля­ниць за кор­до­ном. От­же, нам тре­ба на­вчи­ти­ся пе­ре­ро­бля­ти си ро ви ну все ре ди ні кра ї ни і екс­пор­ту­ва­ти вже го­то­ву про­ду­кцію. Тре ба ви ко рис то ву ва ти праг ма тич ні під хо ди для ви рі - шен ня стра те гіч них рі шень, за - ува­жує екс­перт.

Ав­рам­чен­ко по­ка­за­ла схе­му, за якою, на дум­ку екс­пер­тів ін­сти­ту­ту, бу­ло б пра­виль­но роз­ви­ва ти ук ра їнсь ку про мис ло вість. От­же, уявіть си­сте­му ко­ор­ди­нат з дво ма ві ся ми, у ній — чо ти ри се­кто­ри, в яких роз­мі­ще­ні всі га­лу зі еко но мі ки. У лі во му ниж - ньо му сек то рі роз мі ще ні проб - лем ні га лу зі. Ті, від яких тре ба від мо ви тись або ж спро бу ва ти мо­дер­ні­зу­ва­ти. До них на­ле­жить, на прик лад, ву гіль на про мис ло - вість або ви роб ниц т во меб лів. Про­те си­ту­а­ція не є ка­та­стро­фі­чною, якщо взя­ти орі­єн­та­цію на екс­порт, то мо­жна пе­ре­ве­сти ті ж са­мі ме­блі в на­сту­пний се­ктор під на звою по тен цій ні лі де ри. До цьо­го на­ле­жать мо­дер­ні­зо­ва­ні га­лу­зі з пер­шо­го се­кто­ру або ж га­лу зі, яких по ки не іс нує. На - при­клад, стар­та­пи. Звід­си га­лу­зі мо­жуть пе­ре­йти до се­кто­ру стра­те­гі­чних лі­де­рів. Якщо роз­ви­ва­ти цю сфе­ру, то вже не­за­ба­ром мо­жна отри­ма­ти ви­со­кі при­бут - ки. Сю­ди за­ра­хо­ву­ють ІТ та ае­ро­ко­смос. Кін­це­ва ме­та ко­жної га- лу­зі — опи­ни­тись в остан­ньо­му се­кто­рі по­то­чних лі­де­рів. Тих, які при­но­сять при­бу­тки са­ме тут і те­пер. На сьо­го­дні це сіль­ське го­спо­дар­ство та ме­та­лур­гія.

ПЕРЕФОРМАТУВАННЯ СО­ЦІ­АЛЬ­НОЇ ПО­ЛІ­ТИ­КИ

Зна­ю­чи, що в на­шій кра­ї­ні є 12 міль­йо­нів пен­сіо­не­рів і 10,5 міль­йо­на лю­дей, які спла­чу­ють вне­ски у Пен­сій­ний фонд, не­важ­ко здо­га­да­тись, чо­му ви­ни­ка­ють тру­дно­щі з ви­пла­та­ми пен­сій. Екс­перт з пи­тань со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Мар’яна Ону­фрик по­яснює, що у нас со­лі­дар­на си­сте­ма ви­плат пен­сій, згі­дно з якою пра­ців­ни­ки за­без­пе­чу­ють пен­сіо­не­рів. Тоб­то чи змо­жеш ти зго­дом отри­му­ва­ти за­слу­же­ну фі­нан­со­ву до­по­мо­гу, за­ле­жить від пла­то­спро­мо­жно­сті май­бу­тніх пра­ців­ни­ків. Фа­хі­вець за­ува­жує, що мо­жна спро­бу­ва­ти пі­ді­йти до Пен­сій­ної ре­фор­ми по-ін­шо­му. «За кор­до­ном вже дав­но пра­кти­ку­ють на­ко­пи­чу­валь­ну си­сте­му, во­на вза­га­лі не має прив’яз­ки до Пен­сій­но­го фон­ду. Тоб­то якщо ти на­ко­пи­чив до­ста­тню су­му, мо­жеш ви­хо­ди­ти на пен­сію або, якщо не хо­чеш, мо­жеш на­ко­пи­чу­ва­ти і до 70. За на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми є сти­мул пра­цю­ва­ти дов­ше, то­му що це твої ко­шти», — ка­же во­на.

Про­бле­ма пра­це­вла­шту­ва­н­ня в Укра­ї­ні та­кож є го­строю. Її ко­ре­ні, от­же, і шля­хи ви­рі­ше­н­ня ек­спер­ти ІСЕД про­по­ну­ють шу­ка­ти в си­сте­мі осві­ти. «У нас Мі­ніс- тер­ство осві­ти са­ме со­бі скла­дає за­мов­ле­н­ня. У всіх нор­маль­них кра­ї­нах сві­ту це має ро­би­ти мі­ні­стер­ство еко­но­мі­ки, яке має план на 20 ро­ків на­пе­ред», — по­яснює Мар’яна Ону­фрик. Як на­слі­док, ін­ко­ли ви­хо­дить, що Дер­жав­ний центр зайня­то­сті, який би мав до­по­мог­ти лю­ди­ні зна­йти ро­бо­ту, ча­сто го­тує спе­ці­а­лі­стів, які за де­який час зно­ву ста­нуть не­за­тре­бу­ва­ни­ми і зно­ву шу­ка­ти­муть ро­бо­ту. Якщо взя­ти до ува­ги, що в зга­да­ну уста­но­ву та­кож звер­та­ти­му­ться пен­сіо­не­ри, ко­трі пі­сля Пен­сій­ної ре­фор­ми по­па­дуть в про­мі­жну гру­пу, якій ко­жно­го ро­ку під­ви­щу­ва­ти­муть пен­сій­ний вік на шість мі­ся­ців, то ба­чи­мо, що на бю­джет ство­рю­є­ться до­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня, еко­но­мі­чна ви­го­да від яко­го сум­нів­на.

До­да­тко­ві про­бле­ми ство­рю­ють про­ра­хун­ки у ви­зна­чен­ні пільг, шля­хів їх на­ра­ху­ва­н­ня та у си­сте­мі ре­є­стру лю­дей, які пре­тен­ду­ють на них. На сьо­го­дні ми ма­є­мо 19 міль­йо­нів 168 ти­сяч піль­го­ви­ків на 42 міль­йо­ни гро­ма­дян. Це три­во­жна ци­фра, оскіль­ки за нею сто­їть май­же по­ло­ви­на всьо­го на­се­ле­н­ня. Втім, як по­яснює Мар’яна Ону­фрик, во­на мо­же бу­ти не­то­чною. «Ця кіль­кість піль­го­ви­ків — ще не факт, їх мо­же бу­ти біль­ше. То­му що в нас не­має єди­ної цен­тра­лі­зо­ва­ної ба­зи да­них. Тоб­то лю­ди­ну мо­жуть у Він­ни­цькій обла­сті вва­жа­ти піль­го­ви­ком, а в Іва­но-Фран­ків­ській — вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­ною осо­бою, або ре­є­стру­ва­ти в ба­зі да­них кіль­ка ра­зів, бо во­на змі­ни­ла прі­зви­ще. Ця си­сте­ма не­зру­чна і не­цен­тра­лі­зо­ва­на», — за­ува­жує екс­перт. Во­на ствер­джує, що так мо­жуть ви­ни­ка­ти «дір­ки» для від­ми­ва­н­ня ко­штів.

«Не­що­дав­но був скан­дал, пов’яза­ний із пе­ре­вір­кою да­них. Бу­ло ви­яв­ле­но, що за одним іден­ти­фі­ка­цій­ним ко­дом мо­же чи­сли­ти­ся 30 лю­дей, або ж за одним мі­сцем про­жи­ва­н­ня — 50. При­чи­ною цьо­го мо­гли ста­ти кра­де­ні па­спор­ти», — роз­по­від­ає Ону­фрик. Зга­да­ні ви­пад­ки по­ча­ли ви­пли­ва­ти на­зов­ні пі­сля то­го, як ба­зу да­них по­ча­ли цен­тра­лі­зо­ву­ва­ти. Ці­ка­во, скіль­ки лю­дей та­ким чи­ном ко­ри­сту­ва­ли­ся піль­га­ми, які їм не є пе­ред­ба­чу­ва­ні?

Фа­хів­ці Ін­сти­ту­ту су­спіль­но­еко­но­мі­чних до­слі­джень про­по­ну­ють два про­сті рі­ше­н­ня, які мо­жуть до­по­мог­ти: а) ре­аль­ний ре­єстр, цен­тра­лі­зо­ва­на ба­за да­них; б) по­чи­сти­ти пе­ре­лік пільг.

Та­кож ек­спер­ти роз­по­ві­ли більш де­таль­но про одне рі­ше­н­ня на пер­спе­кти­ву — мо­не­ти­за­цію пільг. Пра­кти­ку, яку актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ють у сві­ті, є всі шан­си при­зви­ча­ї­ти до на­ших умов. «Є так зва­ні мі­че­ні ко­шти, які ти не мо­жеш ви­ко­ри­ста­ти пря­мо, а ли­ше на пев­ну гру­пу то­ва­рів. На­при­клад, для до­гля­ду за ді­тьми чи на ко­ри­сту­ва­н­ня гро­мад­ським транс­пор­том. То­ді дер­жа­ва ба­чить, хто і чо­го ре­аль­но по­тре­бує і за це пла­тить. Це ре­аль­на адре­сна до­по­мо­га», — по­ясню­ють фа­хів­ці.

Втім, до­ся­гну­ти цьо­го іде­а­лу вкрай не­про­сто. Ви­ни­кає чи­ма­ло за­пи­тань: як ви­зна­ча­ти, що і ко­му най­не­об­хі­дні­ше, як на­ра­хо­ву­ва­ти гро­ші, як про­кон­тро­лю­ва­ти їх ви­ко­ри­ста­н­ня. У від­по­від­ях схо­ва­ні пер­спе­кти­ви май­бу­тньо­го со­ці­аль­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни.

ТРАДИЦІЙНЕ СЕЛФІ ПІ­СЛЯ «ЛІКНЕПУ» З СО­ЦІ­АЛЬ­НО-ЕКО­НО­МІ­ЧНОЇ ПО­ЛІ­ТИ­КИ, ЯКИЙ ДЛЯ УЧА­СНИ­КІВ ЛІ­ТНЬОЇ ШКО­ЛИ ЖУР­НА­ЛІ­СТИ­КИ ГАЗЕТИ «День» ПРОВЕЛИ ПРО­ВІД­НІ ЕК­СПЕР­ТИ ІН­СТИ­ТУ­ТУ СУ­СПІЛЬ­НО-ЕКО­НО­МІ­ЧНИХ ДО­СЛІ­ДЖЕНЬ

ГО­ЛО­ВА ПРАВ­ЛІ­Н­НЯ ІН­СТИ­ТУ­ТУ СУ­СПІЛЬ­НО-ЕКО­НО­МІ­ЧНИХ ДО­СЛІ­ДЖЕНЬ ЮРІЙ МИ­РО­НЕН­КО ВПЕВ­НЕ­НИЙ, ЩО ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЇ МА­ЮТЬ СТА­ТИ ПРІОРИТЕТНИМ ПИ­ТА­Н­НЯМ ДЛЯ ДЕР­ЖА­ВИ

КРІСТІНА АВ­РАМ­ЧЕН­КО «НА ПАЛЬ­ЦЯХ» ПО­ЯСНЮЄ, ЯК УКРА­Ї­НІ ДО­СЯГ­ТИ «ХО­ЧА Б РІВ­НЯ ЕКО­НО­МІ­ЧНО­ГО РОЗ­ВИ­ТКУ ПОЛЬ­ЩІ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.