Про ва­жли­вість стра­те­гі­чної ко­му­ні­ка­ції

Ма­рюс ЯНУКОНІС: Го­лов­не зав­да­н­ня для Єв­ро­пи — щоб Укра­ї­на за­ли­ши­ла­ся в по­ряд­ку ден­но­му ЄС і НАТО

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ві­та ШНАЙДЕР, Окса­на КОВАЛЬ, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»-2016

По­сол Ли­тов­ської Ре­спу­блі­ки в Укра­ї­ні Ма­рюс ЯНУКОНІС став ле­кто­ром Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки « Дня » че­рез де­кіль­ка днів по за­вер­шен­ні са­мі­ту НАТО у Вар­ша­ві. З огля­ду на те, що Ли­тва є кон­та­ктним по­соль­ством Альян­су в Укра­ї­ні, сту­ден­тів ці­ка­ви­ло пе­ред­усім те, як у цій кра­ї­ні спри­йма­ють рі­ше­н­ня НАТО що­до по­си­ле­н­ня схі­дних кор­до­нів. Чи ви­ста­чить одно­го ба­таль­йо­ну на те­ри­то­рії Ли­тви для то­го, щоб стри­му­ва­ти Ро­сію, яка де­мон­струє де­да­лі біль­шу агре­сив­ність що­до сво­їх су­сі­дів. Сту­ден­тів ці­ка­ви­ли й осо­бли­во­сті ада­пта­ції ли­тов­ців до ЄС і до­свід ці­єї кра­ї­ни у вхо­джен­ні в єв­ро­а­тлан­ти­чні стру­кту­ри. Не оми­ну­ли ува­гою під час роз­мо­ви з по­слом, який, до ре­чі, чу­до­во во­ло­діє укра­їн­ською мо­вою, істо­ри­чних аспе­ктів у від­но­си­нах Укра­ї­ни та Ли­тви, зокре­ма те, як дав­ні зв’яз­ки між на­ши­ми кра­ї­на­ми, які ма­ють свою істо­рію, впли­ва­ють на сьо­го­дні­шній стан укра­їн­сько-ли­тов­ських від­но­син.

«САМІТ ПОКАЗАВ ЄД­НІСТЬ І РІШУЧІСТЬ ДО ПОДАЛЬШИХ ДІЙ»

Хри­сти­на СОЛ­ТИС, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Не­що­дав­но від­був­ся Вар­шав­ський саміт НАТО. Як ви оці­ню­є­те йо­го ре­зуль­та­ти?

Ма­рюс ЯНУКОНІС:

— Перш за все, Вар­шав­ський саміт від­був­ся в ду­же ва­жли­вий час. Я вже не го­во­рю про скла­дну си­ту­а­цію без­пе­ки в Укра­ї­ні. Адже за­га­лом си­ту­а­ція в Єв­ро­пі тро­хи тур­бу­лен­тна. Тут і ви­хід Британії з ЄС, і мі­гра­цій­на криза, й ін­ші акту­аль­ні по­дії. То­му саміт — ва­жли­ва по­дія в пла­ні кон­со­лі­да­ції за­хі­дних стру­ктур, зокре­ма НАТО. Саміт показав єд­ність і рішучість до подальших дій. Та­кож там бу­ли ухва­ле­ні ва­жли­ві рі­ше­н­ня що­до Укра­ї­ни.

Хри­сти­на СОЛ­ТИС, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Одним із рі­шень Вар­шав­сько­го са­мі­ту є укрі­пле­н­ня схі­дних кор­до­нів НАТО. від­по­від­но до цьо­го рі­ше­н­ня в Ли­тву від­прав­лять один ба­га­то­на­ціо­наль­ний ба­таль­йон, який очо­лить Ні­меч­чи­на. Як ви вва­жа­є­те, чи до­сить цьо­го за­хо­ду для то­го, щоб Ли­тва мо­гла по­чу­ва­ти за­хи­ще­ною від ро­сій­ської за­гро­зи?

М. Я.: — Ми за­до­во­ле­ні рі­ше­н­ням НАТО від­пра­ви­ти у чо­ти­ри кра­ї­ни до­да­тко­ві ба­таль­йо­ни НАТО на по­стій­ній ро­та­цій­ній осно­ві. Ра­зом з тим ми ро­зу­мі­є­мо, що ба­таль­йон не мо­же ви­рі­ши­ти всіх про­блем і пов­ною мі­рою га­ран­ту­ва­ти без­пе­ку Ли­тви, Поль­щі чи ін­ших кра­їн. Але це ду­же ва­жли­вий си­гнал для тих кра­їн, які пе­ре­бу­ва­ють на схі­дно­му кор­до­ні, і це під­твер­дже­н­ня з бо­ку Альян­су, що він го­то­вий за­хи­ща­ти сво­їх чле­нів.

«ДЛЯ УКРА­Ї­НИ ВА­ЖЛИ­ВО РЕ­ФОР­МУ­ВА­ТИ СВОЇ ЗБРОЙ­НІ СИ­ЛИ»

Ми­ко­ла СІРУК, ре­да­ктор між­на­ро­дно­го від­ді­лу:

— На са­мі­ті у Вар­ша­ві екс­по­сол США в Укра­ї­ні Джон Гербст ска­зав «Дню», що Укра­ї­на мо­же від­пра­ви­ти під­роз­діл до одно­го з ба­таль­йо­нів, які бу­дуть роз­та­шо­ва­ні у кра­ї­нах При­бал­ти­ки. А ми вже ма­є­мо в прин­ци­пі Ли­тПо­лУкр- бри­га­ду. Як ви ста­ви­те­ся до ці­єї іні­ці­а­ти­ви, щоб укра­їн­ці бу­ли при­су­тні в ба­таль­йо­нах у кра­ї­нах При­бал­ти­ки?

М. Я.: — Ство­ре­на Ли­твою, Поль­щею та Укра­ї­ною бри­га­да є уні­каль­ним при­кла­дом спів­пра­ці. Тоб­то ми ма­є­мо дві кра­ї­ни НАТО і ще одну, яка не вхо­дить до НАТО, але ті­сно спів­пра­цює з ним. Га­даю, це ду­же ко­ри­сно для Укра­ї­ни, бо укра­їн­ські вій­сько­ві, які вхо­дять до ці­єї бри­га­ди, мо­жуть пе­ре­йня­ти стан­дар­ти Альян­су, одра­зу бра­ти участь у на­вча­н­нях і вза­га­лі всю свою ро­бо­ту по­бу­ду­ва­ти на стан­дар­тах НАТО, на до­сві­ді Ли­тви та Поль­щі. До ре­чі, штаб­квар­ти­ра ці­єї бри­га­ди мі­сти­ться в Лю­блі­ні, в Поль­щі, ту­ди вхо­дять офі­це­ри з трьох кра­їн. Ця бри­га­да не має по­стій­но­го ба­зу­ва­н­ня, є під­роз­ді­ли в Ли­тві, Поль­щі та Укра­ї­ні, які в ра­зі не­об­хі­дно­сті мо­жуть зі­бра­ти­ся і бра­ти участь в рі­зних опе­ра­ці­ях.

Ви­рі­ше­но, що но­ві ба­таль­йо­ни скла­да­ти­му­ться з вій­сько­вих кра­їн НАТО і вже по­го­дже­но, що в Ли­тві цей ба­таль­йон очо­лить Ні­меч­чи­на, в Ла­твії — Ка­на­да, в Есто­нії — Ве­ли­ко­бри­та­нія, а в Поль­щі — США. По­ки що не йде­ться про роз­мі­ще­н­ня укра­їн­ських вій­сько­вих. Але для Укра­ї­ни за­раз ду­же ва­жли­ва річ — ре­фор­му­ва­ти свої Зброй­ні си­ли, і, пев­на річ, ви отри­му­є­те за­раз не­оці­нен­ний до­свід, адже країна фа­кти­чно ве­де вій­ну. Але без ре­фор­ми ке­рів­ної стру­кту­ри, всі­єї си­сте­ми обо­ро­ни, вклю­чно з Мі­ні­стер­ством обо­ро­ни, Ге­не­раль­ним шта­бом і бо­йо­ви­ми під­роз­ді­ла­ми, бу­де не­ре­аль­но до­сяг­ти стан­дар­тів НАТО і ство­ри­ти су­ча­сну ар­мію. Ду­маю, що спіль­на бри­га­да трьох кра­їн мо­же зро­би­ти свій вне­сок.

Ан­на ГОЛІШЕВСЬКА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Що ще ма­ють зро­би­ти кра­ї­ни ЄС і НАТО, в то­му чи­слі й Ли­тва, щоб під­три­ма­ти нас на шля­ху до ЄС і НАТО і яки­мось чи­ном змі­цню­ва­ти на­ші кор­до­ни?

М. Я.: — За­раз го­лов­не зав­да­н­ня для Єв­ро­пи — щоб Укра­ї­на за­ли­ши­ла­ся в по­ряд­ку ден­но­му Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, НАТО й ін­ших за­хі­дних стру­ктур, бо ми ба­чи­мо, що ува­га до Укра­ї­ни де­що спа­дає. Укра­ї­на і са­ма має ро­би­ти кро­ки: пра­цю­ва­ти на За­хо­ді, по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма­цію і го­во­ри­ти про цю си­ту­а­цію. Бо ми ба­чи­мо, що ро­сій­ська агре­сія не зу­пи­ни­ла­ся, і на­віть остан­ні­ми дня­ми си­ту­а­ція на схо­ді по­гір­шу­є­ться. Мін­ські до­мов­ле­но­сті, на жаль, не ви­ко­ну­ю­ться. То­му ми не мо­же­мо го­во­ри­ти про якусь пер­спе­кти­ву. Укра­ї­на за­ли­ша­є­ться ду­же ва­жли­вою дер­жа­вою у пла­ні єв­ро­пей­ської і на­віть гло­баль­ної без­пе­ки. Але за­раз у са­мій Єв­ро­пі скла­дна си­туа- ція: Brexit, мі­гра­ція, те­ро­ризм та ін­ші про­бле­ми.

І ще один ду­же ва­жли­вий мо­мент — Укра­ї­на по­вин­на про­во­ди­ти успі­шні ре­фор­ми, адже Захід по­ба­чив, що все це ду­же сер­йо­зно. А ще — укра­їн­ська вла­да на­ла­што­ва­на на ін­те­гра­цію в ЄС, і від­бу­ва­ю­ться ре­аль­ні кро­ки в цьо­му на­прям­ку. Ба­га­то зро­бле­но, але ще біль­ше по­трі­бно зро­би­ти.

«МИ МА­Є­МО АКТИВ­НО ПОКАЗУВАТИ ФА­КТИ ДІЙ РО­СІЇ ТА ПО­РУ­ШЕНЬ НОРМ МІЖ­НА­РО­ДНО­ГО ПРА­ВА І ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРИН­ЦИ­ПІВ»

Ма­ри­на БАРБА, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Ме­чни­ко­ва:

— Яким чи­ном ли­тов­ський уряд про­ти­діє ро­сій­ській про­па­ган­ді, і що ви мо­же­те по­ра­ди­ти укра­їн­цям із цьо­го пи­та­н­ня?

М. Я.: — Це ду­же акту­аль­не пи­та­н­ня. Ви зна­є­те, що Ро­сія ін­ве­стує ду­же ба­га­то ре­сур­сів у про­па­ган­ду, не тіль­ки в на­ших кра­ї­нах, а й та­кож гло­баль­но — в Єв­ро­пі, на­віть у США та ін­ших кра­ї­нах. Ду­же скла­дно від­по­ві­сти так си­ме­три­чно, бо, по-пер­ше, ми не ма­є­мо та­ких ре­сур­сів. І по­дру­ге, ми не ви­ко­ри­сто­ву­є­мо у сво­їх ді­ях не­прав­ду, де­з­ін­фор­ма­цію. Це — ро­сій­ські ме­то­ди. Захід цьо­го не ро­бить, бо це су­пе­ре­чить де­мо­кра­ти­чним прин­ци­пам. І вам як май­бу­тнім жур­на­лі­стам теж не ра­джу так ді­я­ти. Але ми ма­є­мо від­кри­то і ду­же актив­но показувати фа­кти дій Ро­сії та по­ру­шень норм між­на­ро­дно­го пра­ва і демократичних прин­ци­пів. Тіль­ки так ми мо­же­мо про­ти­сто­я­ти. На­при­клад, у Ли­тві ми при­ді­ля­є­мо ува­гу не тіль­ки ли­тов­сько­мов­ній пре­сі, а й ро­сій­сько­мов­ній. Це ду­же ва­жли­во і в Укра­ї­ні. Ми ду­ма­є­мо, що Укра­ї­ні по­трі­бно не обов’яз­ко­во англомовну ін­фор­ма­цію по­ши­рю­ва­ти на За­хо­ді, але осо­бли­во ро­сій­сько­мов­ну. І то­му є сенс ство­рю­ва­ти те­ле­ві­зій­ний ка­нал або ін­ше дже­ре­ло ін­фор­ма­ції са­ме ро­сій­ською мо­вою. Це ва­жли­во і для вну­трі­шньої ау­ди­то­рії, і для За­хо­ду, де є ве­ли­ка ро­сій­сько­мов­на ау­ди­то­рія, яка за­раз не має аль­тер­на­ти­ви, крім офі­цій­но­го по­гля­ду РФ.

Окса­на КОВАЛЬ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Чи мо­же про­па­ган­да, по­бу­до­ва­на на прав­ді, бу­ти ефе­ктив­ні­шою, ніж­та, що по­бу­до­ва­на на бре­хні? Ме­ні до­во­ди­ло­ся чу­ти дум­ку, що про­па­ган­да, яка по­бу­до­ва­на на не­че­сних ме­то­дах, є ко­ро­тко­стро­ко­вою. А та, яка за­сто­со­ва­на на істо­ри­чно­му під­ґрун­ті, орі­єн­то­ва­на на більш дов­го­стро­ко­вий ре­зуль­тат. Во­на до­ся­гає ре­зуль­та­тів пі­зні­ше, за­те во­ни трив­кі­ші.

М. Я.: — Я по­го­джу­ю­ся, що Ро­сія за­раз більш ефе­ктив­на. Во­на ви­ко­ри­сто­вує сен­са­ції, де­з­ін­фор­ма­цію та ін­ші ме­то­ди. На­віть мо­жна це на­зва­ти ве­де­н­ням ін­фор­ма­цій­ної вій­ни. Але, як я ка­зав, де­мо­кра­ти­чні кра­ї­ни не мо­жуть цьо­го ро­би­ти. Мо­жуть спец­слу­жби, але дер­жа­ви цьо­го не ро­блять. І нам тре­ба шу­ка­ти ін­ші ме­то­ди. Перш за все, тре­ба го­во­ри­ти прав­ду.

Я ду­маю, що жур­на­лі­сти не ма­ють під­да­ва­тись та­ким ко­ро­тко­стро­ко­вим ефе­ктам, а бу­ти об’єктив­ни­ми, шу­ка­ти і по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма­цію. За­раз ду­же ва­жли­ві со­ці­аль­ні ме­діа, які актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться.

Ро­сій­ські дії зму­шу­ють і ЄС, і НАТО при­ді­ля­ти біль­ше ува­ги стра­те­гі­чній ко­му­ні­ка­ції. У ЄС ство­ре­но ро­бо­чу гру­пу з цих пи­тань. Мі­ні­стер­ство за­кор­дон­них справ Ли­тви має від­діл стра­те­гі­чних ко­му­ні­ка­цій. Во­но ко­ор­ди­нує дії ін­ших мі­ні­стерств і стру­ктур.

«ФУНДАМЕНТ У ВІД­НО­СИ­НАХ ЛИ­ТВИ ТА УКРА­Ї­НИ ДО­ПО­МА­ГАЄ ЗА­РАЗ У НА­ШО­МУ СПІЛ­КУ­ВАН­НІ»

Ма­ри­на СНІ­ЖИН­СЬКА, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет « Ки­є­во- Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— Як став­ля­ться ли­тов­ці до на­шо­го спіль­но­го істо­ри­чно­го ми­ну­ло­го? Як ві­до­мо, Укра­ї­на бу­ла ча­сти­ною Ве­ли­ко­го кня­зів­ства Ли­тов­сько­го. І чи ці дав­ні зв’яз­ки вли­ва­ють на укра­їн­сько-ли­тов­ські від­но­си­ни сьо­го­дні?

М. Я.: — На мою дум­ку, без­пе­ре­чно, впли­ва­ють. Ли­тов­ці до цьо­го пе­рі­о­ду став­ля­ться ду­же по­зи­тив­но. Як ми зна­є­мо, у нас не­має жо­дних кон­тро­вер­сій­них пи­тань. Цей пе­рі­од, ко­ли ми на­ле­жа­ли до спіль­ної дер­жа­ви, три­вав по­над 200 ро­ків. Він вва­жа­є­ться по­зи­тив­ним пе­рі­о­дом роз­ви­тку на обох зем­лях. На­при­клад, у пла­ні то­ле­ран­тно­сті: у нас уже бу­ла ри­мо-ка­то­ли­цька ві­ра, а в Укра­ї­ні бу­ла пра­во­слав­на. Але ні­хто не при­му­шу­вав змі­ню­ва­ти ві­ру. Бу­ла ре­лі­гій­на куль­тур­на то­ле­ран­тність, що ста­ла ва­жли­вою єв­ро­пей­ською цін­ні­стю на­шої дер­жа­ви. І ясна річ, ми ду­же ра­ді, що ма­є­мо та­кий фундамент у на­ших від­но­си­нах, який до­по­ма­гає за­раз у на­шо­му спіл­ку­ван­ні.

Ві­та ШНАЙДЕР, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— З яки­ми тру­дно­ща­ми зі­ткну­ли­ся ли­тов­ці пі­сля вхо­дже­н­ня в ЄС і як ви­рі­шу­ва­ли ці про­бле­ми? Які на­строї що­до ЄС у Ли­тві сьо­го­дні?

За­раз го­лов­не зав­да­н­ня для Єв­ро­пи — щоб Укра­ї­на за­ли­ши­ла­ся в по­ряд­ку ден­но­му Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, НАТО й ін­ших за­хі­дних стру­ктур, бо ми ба­чи­мо, що ува­га до Укра­ї­ни де­що спа­дає. Укра­ї­на і са­ма має ро­би­ти кро­ки: пра­цю­ва­ти на За­хо­ді, по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма­цію і го­во­ри­ти про цю си­ту­а­цію. Бо ми ба­чи­мо, що ро­сій­ська агре­сія не зу­пи­ни­ла­ся, і на­віть остан­ні­ми дня­ми си­ту­а­ція на схо­ді по­гір­шу­є­ться. Мін­ські до­мов­ле­но­сті, на жаль, не ви­ко­ну­ю­ться. То­му ми не мо­же­мо го­во­ри­ти про якусь пер­спе­кти­ву. Укра­ї­на за­ли­ша­є­ться ду­же ва­жли­вою дер­жа­вою у пла­ні єв­ро­пей­ської і на­віть гло­баль­ної без­пе­ки. Але за­раз у са­мій Єв­ро­пі скла­дна си­ту­а­ція: Brexit, мі­гра­ція, те­ро­ризм та ін­ші про­бле­ми. І ще один ду­же ва­жли­вий мо­мент — Укра­ї­на по­вин­на про­во­ди­ти успі­шні ре­фор­ми, адже Захід по­ба­чив, що все це ду­же сер­йо­зно. А ще — укра­їн­ська вла­да на­ла­што­ва­на на ін­те­гра­цію в ЄС, і від­бу­ва­ю­ться ре­аль­ні кро­ки в цьо­му на­прям­ку. Ба­га­то зро­бле­но, але ще біль­ше по­трі­бно зро­би­ти.

М. Я.: — З мо­мен­ту на­шо­го вхо­дже­н­ня до ЄС ми за­ли­ша­є­мось єв­ро­опти­мі­ста­ми. На­при­клад, у рі­зних єв­ро­пей­ських кра­ї­нах є ба­га­то по­пу­ліст­ських та єв­ро­ске­пти­чних по­гля­дів і там під­трим­ка член­ства в Єв­ро­со­ю­зі слаб­шає. Але в Ли­тві під­трим­ка за­ли­ша­є­ться на рів­ні 70%. Єв­ро­со­юз при­ніс для нас ба­га­то по­зи­тив­них ре­чей: фі­нан­со­ву до­по­мо­гу, до­по­мо­гу в роз­ви­тку кра­ї­ни, зокре­ма для аграр­но­го се­кто­ру Ли­тви то­що. Країна по­ча­ла швид­ше роз­ви­ва­ти­ся. Справ­ді, за ці 12 ро­ків ба­га­то що змі­ни­ло­ся в по­зи­тив­но­му сен­сі. Зви­чай­но, є й не­га­тив­ні про­це­си, як емі­гра­ція на­ших гро­ма­дян до ін­ших кра­їн Єв­ро­со­ю­зу, але на це ми не мо­же­мо впли­ва­ти, до­ки є рі­зни­ця в до­хо­дах на­се­ле­н­ня. На це ду­же скла­дно впли­ва­ти, і мо­жна спо­ді­ва­тись хі­ба що на те, що лю­ди, які ви­їха­ли, че­рез пев­ний час по­вер­ну­ться до кра­ї­ни. Адже та­ких лю­дей стає біль­ше.

«УКРА­Ї­НА ТА­КОЖ ПО­ВИН­НА ПРЕД’ЯВИ­ТИ РА­ХУ­НОК РО­СІЇ ЗА ТЕ, ЩО ВО­НА ЗРО­БИ­ЛА З ПО­ЧА­ТКУ 2014 РО­КУ»

Ма­рія ЧАДЮК, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— Ли­тва вва­жає дії СРСР оку­па­ці­єю, пред­став­ни­ки уря­ду пе­рі­о­ди­чно по­ру­шу­ють пи­та­н­ня про те, що не­об­хі­дна ком­пен­са­ція за цю ра­дян­ську оку­па­цію. Як ви вва­жа­є­те, чи Ро­сія, спад­ко­є­ми­ця Со­ю­зу, за­пла­тить за оку­па­цію?

М. Я.: —

Так, ми офі­цій­но вва­жа­є­мо цей ра­дян­ський пе­рі­од оку­па­ці­єю, бо це бу­ла про­ти­прав­на й не­за­кон­на оку­па­ція, і ми ма­є­мо пра­во ви­ма­га­ти ком­пен­са­цію за це. Та­кож є ве­ли­кі ци­фри, мі­льяр­ди до­ла­рів та єв­ро, але не це го­лов­не пи­та­н­ня. Для нас най­го­лов­ні­шим є прин­ци­по­ве і мо­раль­не став­ле­н­ня Ро­сії, що­би во­на ви­зна­ла факт оку­па­ції та факт зби­тків, зав­да­них Ли­тві. І во­на мо­же ска­за­ти від іме­ні Ра­дян­сько­го Со­ю­зу: «Так, ми це зро­би­ли. Ми бу­ли оку­пан­та­ми. Ми вам го­то­ві за­пла­ти­ти». Для нас це ду­же ва­жли­во і юри­ди­чно, і мо­раль­но, бо це фундамент на­шої по­лі­ти­ки і на­шої істо­ри­чної пам’яті. І ми про це го­во­ри­мо й укра­їн­ським по­лі­ти­кам. Укра­ї­на та­кож по­вин­на пред’яви­ти ра­ху­нок Ро­сії за те, що во­на зро­би­ла з по­ча­тку 2014 ро­ку: за ане­ксію Кри­му, за фа­кти­чну оку­па­цію. Ма­рія ЧАДЮК, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— За­ли­ши­мо це пи­та­н­ня по­лі­ти­кам. А які про­гра­ми що­до роз­ви­тку під­при­єм­ни­цтва є в Ли­тві для са­мо­зайня­то­сті вну­трі­шньо пе­ре­мі­ще­них осіб?

М. Я.:

— Ми на­ма­га­є­мо­ся під­три­му­ва­ти тих лю­дей, які по­стра­жда­ли че­рез конфлікт на Дон­ба­сі, й ро­би­мо де­я­кі про­гра­ми. Ми до­по­ма­га­є­мо пе­ре­се­лен­цям, від­кри­ва­є­мо й утри­му­є­мо та­бо­ри для ді­тей, на­вча­є­мо шкіль­них учи­те­лів. У Ли­тві уже два ро­ки на­вча­ю­ться гру­пи укра­їн­ських шко­ля­рів. Бу­ли дві гру­пи по 15 учнів, які про­ве­ли ці­лий рік у Ли­тві і про­йшли курс на­вча­н­ня укра­їн­ською мо­вою в ли­тов­ській шко­лі ра­зом з ви­кла­да­ча­ми. Це ду­же ва­жли­во, хоч ми не ма­є­мо стіль­ки ре­сур­сів для ці­єї до­по­мо­ги, як між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції. Хри­сти­на ПЕТРЕНКО, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Ме­чни­ко­ва:

— Ви ска­за­ли, що бо­ро­ти­ся з про­па­ган­дою по­трі­бно, і вам теж до­во­ди­ло­ся по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма­цію ро­сій­ською мо­вою. Чи го­стро сто­їть мов­не пи­та­н­ня в Ли­тві з огля­ду на те, що ду­же ба­га­то лю­дей роз­мов­ля­ють та­ко­жін­ши­ми мо­ва­ми? І як вам вза­га­лі да­ло­ся ви­вче­н­ня укра­їн­ської мо­ви?

М. Я.:

— Я хо­тів, щоб моя укра­їн­ська бу­ла кра­щою, але са­ме та­ке спіл­ку­ва­н­ня до­по­ма­гає ме­ні у ви­вчен­ні мо­ви. Якщо від­вер­то, то я спе­ці­аль­но не ви­вчав укра­їн­ської мо- ви. Я ди­вив­ся те­ле­ві­зор, слу­хав ра­діо, чи­тав укра­їн­ські книж­ки, на­ма­гав­ся спіл­ку­ва­ти­ся, і це все. До то­го ж, я вже п’ять ро­ків пра­цюю в Укра­ї­ні.

А що­до ро­сій­ської мо­ви в Ли­тві — це вза­га­лі не про­бле­ма. У нас не­ба­га­то ро­сій­сько­мов­них гро­ма­дян: при­бли­зно 14 — 15%, у то­му чи­слі на­віть по­ля­ків (при­бли­зно 7% ро­сі­ян і 7% по­ля­ків).

«ЛИ­ТОВ­СЬКИЙ БІ­ЗНЕС СТИКАЄТЬСЯ В УКРА­Ї­НІ З ЧИ­СЛЕН­НИ­МИ ПЕРЕШКОДАМИ»

Ма­рія МАТЯЖ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Як роз­ви­ва­є­ться ли­тов­ський бі­знес в Укра­ї­ні? Чи ба­га­то ли­тов­ських ком­па­ній в Укра­ї­ні, і з яки­ми перешкодами во­ни сти­ка­ю­ться на сво­є­му шля­ху?

М. Я.:

— Справ­ді, за­ці­кав­ле­н­ня ли­тов­сько­го бі­зне­су до Укра­ї­ни є ду­же ве­ли­ким, як і до бі­зне­су ін­ших кра­їн. Але умо­ви мо­жуть бу­ти кра­щи­ми. Ко­ро­тко мо­жу ска­за­ти, ін­ве­сти­цій­на при­ва­бли­вість Укра­ї­ни має по­кра­щу­ва­тись. Тут пра­цю­ють чи­ма­ло ли­тов­ських ком­па­ній, але ін­ве­сти­цій мо­гло бу­ти ще біль­ше. Най­біль­ша ли­тов­ська ін­ве­сти­ція — це ме­ре­жа су­пер­мар­ке­тів NOVUS, а та­кож бу­ді­вель­на ком­па­нію «Сто­ли­ця», яка бу­дує жи­тло в Ки­є­ві. Інвестиції ста­нов­лять по­над 200 млн до­ла­рів.

Та­кож ве­ли­ка ува­га ли­тов­сько­го бі­зне­су до агро­се­кто­ру. Про­те бі­знес стикається на сво­є­му шля­ху з чи­слен­ни­ми перешкодами: не­об­хі­дно по­кра­щу­ва­ти фі­скаль­ну, ми­тну слу­жби, від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ. Ще є адмі­ні­стра­тив­ні бар’єри, пи­та­н­ня вла­сно­сті зем­лі, які важ­ко ви­рі­шу­ю­ться. Бо якщо ти по­го­див своє пи­та­н­ня з мі­ні­стер­ством чи гу­бер­на­то­ром, то на мі­сце­во­му рів­ні, в ра­йо­ні, не обов’яз­ко­во ви­йде щось зро­би­ти. Оле­на КУРЕНКОВА, абі­ту­рі­єн­тка На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т. Шев­чен­ка:

— Цьо­го ро­ку від­був­ся спіль­ний укра­їн­сько- ли­тов­ський кон­курс «Здай кров за­ра­ди жи­т­тя» за під­трим­ки Мі­ні­стер­ства охо­ро­ни здо­ров’я Укра­ї­ни і по­соль­ства Ли­тов­ської Ре­спу­блі­ки. Пе­ре­мож­ці цьо­го кон­кур­су ма­ли на­го­ду по­бу­ва­ти у ва­шій кра­ї­ні й під час ці­єї по­до­ро­жі по­зна­йо­ми­ти­ся з ли­тов­ським на­ціо­наль­ним цен­тром «Про­мінь» і з ін­ши­ми на­вчаль­ни­ми та ме­ди­чни­ми уста­но­ва­ми. От­же, від­бу­ва­є­ться спів­пра­ця в ме­ди­чній га­лу­зі. У яких ще га­лу­зях Ли­тва мо­же ста­ти для Укра­ї­ни при­кла­дом для на­слі­ду­ва­н­ня?

М. Я.: — На­пев­но, в ба­га­тьох сфе­рах ми ма­є­мо до­во­лі успі­шні від­но­си­ни, в яких Ли­тва мо­же по­ді­ли­тись до­сві­дом. Ми на­ма­га­є­мо­ся пе­ре­да­ва­ти до­свід укра­їн­ським пар­тне­рам — це і аграр­ний се­ктор, ска­жі­мо, са­ні­та­рія та фі­то­са­ні­та­рія. І ін­ші се­кто­ри — транс­порт­ний, ме­ди­чний, ре­фор­му­ва­н­ня Ми­тної слу­жби. Ми ба­га­то ро­ків пра­цю­є­мо над цим з укра­їн­ською фі­скаль­ною слу­жбою. Еле­ктрон­ні по­слу­ги з’яв­ля­ю­ться в Ли­тві на ви­со­ко­му рів­ні. У нас ба­га­то що­ден­них по­слу­гна­да­ю­ться тіль­ки зав­дя­ки Ін­тер­не­ту. На­при­клад, все, що на­ле­жить до опо­да­тку­ва­н­ня, бан­ків­ських по­слуг. Ли­тов­ці уже за­бу­ли ті ча­си, ко­ли тре­ба бу­ло ку­дись іти, щоб за­не­сти якісь па­пе­ри. Ві­та ШНАЙДЕР, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— Цьо­го ро­ку га­зе­ті «День» ви­пов­ню­є­ться 20 ро­ків. Як ви оці­ню­є­те вплив га­зе­ти на фор­му­ва­н­ня ін­фор­ма­цій­но­го про­єв­ро­пей­сько­го і про­на­тів­сько­го про­сто­ру в Укра­ї­ні?

М. Я.:

— Ми ра­ді, що є та­ка га­зе­та «День», яка за­ли­ша­є­ться ду­же па­трі­о­ти­чною та яка зав­жди ці­ка­ви­ться між­на­ро­дни­ми пи­та­н­ня­ми і пи­та­н­ня­ми без­пе­ки. Це для нас як кон­та­ктно­го по­соль­ства ду­же ва­жли­во. На­ше вра­же­н­ня про га­зе­ту ду­же по­зи­тив­не.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.