Кам’ян­ка – за­мість Біль­ма­ка

Гро­ма­да і ра­да на За­по­ріж­жі на­ре­шті зна­йшли спіль­ну мо­ву. Сло­во — за ви­щи­ми ін­стан­ці­я­ми

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ко­стян­тин ПРИЧИНЕНКО За­по­різь­ка область

На ви­ко­на­н­ня За­ко­ну про де­ко­му­ні­за­цію-де­ста­лі­ні­за­цію рай­центр Куй­би­ше­ве на За­по­ріж­жі (на­зва­ний на честь со­ра­тни­ка Ста­лі­на) на­ле­жа­ло пе­ре­йме­ну­ва­ти. Пі­сля ан­ке­ту­ва­н­ня та гро­мад­ських слу­хань се­сія се­ли­щної ра­ди шо­сто­го скли­ка­н­ня да­ла рай­цен­тру но­ве ім’я — Тав­рій­ське. Йо­го схва­ли­ла ко­мі­сія при За­по­різь­кій обла­сній держ­адмі­ні­стра­ції.

Та ба­га­тьом жи­те­лям не по­до­ба­ла­ся та­ка на­зва: «Ми ж — укра­їн­ці, а не тав­ри, не тав­ро­скі­фи».

Но­вий се­ли­щний го­ло­ва Пав­ло Бу­дник, обра­ний у жов­тні 2015 ро­ку, іні­ці­ю­вав но­ві гро­мад­ські слу­ха­н­ня. Акти­ві­сти, пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті за­про­по­ну­ва­ли на­зву До­бро­піль і До­бро­дар. Очіль­ник се­ли­щної ра­ди і ви­кон­ко­му Пав­ло Бу­дник за­про­по­ну­вав свій ва­рі­ант — Бла­го­піль. Та на гро­мад­ських слу­ха­н­нях бу­ла за­твер­дже­на на­зва До­бро­дар.

На­пе­ре­до­дні се­сії го­ло­ва се­ли­ща від­пра­вив ли­ста в Укра­їн­ський ін­сти­тут на­ціо­наль­ної пам’яті. Ки­їв­ські екс­пер­ти за­бра­ку­ва­ли всі ва­рі­ан­ти назв і по­ві­до­ми­ли, що ре­ко­мен­ду­ва­ти­муть на­зву Бель­ма­чан­ське (від Бель­мак-Мо­ги­ли — най­ви­щої то­чки При­а­зов­ської ви­со­чи­ни). Пав­ло Бу­дник на­пи­сав ли­ста в УІНП, в яко­му про­те­сту­вав про­ти тюрк­ської на­зви рай­цен­тру. Йо­го він за­чи­тав на се­сії й за­про­по­ну­вав де­пу­та­там но­вий ва­рі­ант — Ви­со­чи­на!

Але біль­шість де­пу­та­тів про­го­ло­су­ва­ли за на­зву Біль­мак — мі­сце- ву, про­сто­на­ро­дну на­зву Бель­ма­кМо­ги­ли. Ні­яких гро­мад­ських слу­хань не бу­ло, бо час піджи­мав. Бу­ло по­ві­дом­ле­но: за день- два бу­де ухва­ле­на по­ста­но­ва Вер­хов­ної Ра­ди. Але пар­ла­мен­ту бу­ло не до пе­ре­йме­ну­вань.

Жи­те­лі се­ли­ща і ра­йо­ну бу­ли шо­ко­ва­ні та­ким по­во­ро­том по­дій. На до­да­чу Укра­їн­ський тлу­ма­чний слов­ник і слов­ник Бо­ри­са Грін­чен­ка по­ясня­ли: біль­мак — це лю­ди­на із біль­мом на оці. Ін­сти­тут укра­їн­ської мо­ви На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни під­твер­див це, ще й « обра­ду­вав » : жи­те­лі по­се­ле­н­ня Біль­мак — біль­ма­ки.

Лю­ди по­ча­ли пи­са­ти чи­слен­ні ко­ле­ктив­ні та ін­ди­ві­ду­аль­ні звер­не­н­ня в усі ор­га­ни вла­ди, в то­му чи­слі у се­ли­щну ра­ду. Але де­пу­та­ти не за­хо­ті­ли мі­ня­ти тюрк­ську на­зву на укра­їн­ську. Не зва­жи­ли во­ни і на ре­ко­мен­да­ції се­сії ра­йон­ної ра­ди (де­пу­та­ти рай­ра­ди бу­ли про­ти на­зви « Біль­мак » ) . Не від­ре­а­гу­вав де­пу­тат­ський кор­пус і на звер­не­н­ня де­пу­та­тів обла­сної ра­ди, обра­них від на­шо­го ра­йо­ну. Го­ло­ва се­ли­щної ра­ди Пав­ло Бу­дник че­рез ра­йон­ну га­зе­ту агі­ту­вав, що не тре­ба со­ро­ми­ти­ся тюрк­ської на­зви Біль­мак. А тут са­ме Вер­хов­на Ра­да пе­ре­йме­ну­ва­ла се­ли­ще на Біль­мак, а ра­йон на Біль­ма­цький.

Лю­ди по­ба­чи­ли, що на їхні ко­ле­ктив­ні звер­не­н­ня мі­сце­ва вла­да не ре­а­гує, по-про­сто­му ігно­рує дум­ку гро­ма­ди. То­ді то одні гру­пи акти­ві­стів, то ін­ші по­ча­ли ре­гу­ляр­но хо­ди­ти на при­йо­ми до се­ли­щно­го го­ло­ви, ве­ли мо­ву про від­кли­ка­н­ня де­пу­та­тів, роз­пуск се­ли­щної ра­ди.

Вла­да то­ді по­го­ди­ла­ся на гро­мад­ські слу­ха­н­ня, спо­ді­ва­ю­чись, що лю­ди під­три­ма­ють на­зву «Біль­мак » . У ра­йон­но­му бу­дин­ку куль­ту­ри за­ре­є­стру­ва­ло­ся 673 жи­те­лі се­ли­ща із мі­сце­вою про­пи­скою. Пі­сля обго­во­ре­н­ня про­ти істо­ри­чної на­зви « Кам’ ян­ка » про­го­ло­су­ва­ло 11 осіб, 1 чо­ло­вік утри­мав­ся, 661 голос був за «Кам’ян­ку» (укра­їн­ську істо­ри­чну на­зву по­се­ле­н­ня).

Гро­мад­ські слу­ха­н­ня ма­ють ре­ко­мен­да­цій­ний ха­ра­ктер. Гро­ма­да по­бо­ю­ва­ла­ся, що де­пу­та­ти про­і­гно­ру­ють їхню дум­ку. Але со­вість про­ки­ну­ла­ся, ма­буть, у на­ро­дних обран­ців. За укра­їн­ську істо­ри­чну на­зву був і ви­кон­ком, і по­стій­ні де­пу­тат­ські ко­мі­сії. На са­мій се­сії із при­су­тньо­го 21 де­пу­та­та 20 бу­ли за Кам’ян­ку (один де­пу­тат утри­мав­ся). Се­ли­щний го­ло­ва теж про­го­ло­су­вав за укра­їн­ську істо­ри­чну на­зву. При­су­тні на се­сії гро­мад­ські акти­ві­сти опле­ска­ми ві­та­ли дов­го­о­чі­ку­ва­не рі­ше­н­ня де­пу­тат­сько­го кор­пу­су!

Се­сія схва­ли­ла та­кож звер­не­н­ня до на­ро­дно­го де­пу­та­та Укра­ї­ни Оле­ксан­дра По­но­ма­рьо­ва, щоб по­с­при­яв вті­лен­ню во­лі гро­ма­ди в жи­т­тя. Рі­ше­н­ня се­ли­щної ра­ди має за­твер­ди­ти ра­йон­на ра­да, по­тім — За­по­різь­ка обла­сна, а за нею — вже Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.