То­пче­мо­ся вже 25 ро­ків...

Що­до укра­їн­ської мов­ної по­лі­ти­ки

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - З по­ва­гою, Ана­то­лій ЛІГУН, Чер­ні­гів

...Якщо у п’ятни­цю в по­што­вій скринь­ці не­має «Дня», ме­не осо­би­сто і мою сім’ю це не­по­ко­їть, і все іде шке­ре­берть. Га­зе­та «День» — це ков­ток сві­жо­го по­ві­тря: по­лі­ти­чно­го, істо­ри­чно­го, куль­ту­ро­ло­гі­чно­го та про­сві­тни­цько­го. Ми зба­га­чу­є­мо­ся ма­те­рі­а­ла­ми ва­шої га­зе­ти, ша­нов­на Ла­ри­со Оле­ксі­їв­но. Зав­дя­ки ма­те­рі­а­лам жур­на­лі­стів, пу­блі­ци­стів І. Ло­сє­ва, І. Яко­вен­ка, І. Сюн­дю­ко­ва, І. Ка­пса­му­на, С. Гра­бов­сько­го та ін­ших ми за­йма­є­мось са­мо­осві­тою. Ве­ли­ка вдя­чність вам, ша­нов­на ре­да­кціє!

Дав­но хо­тів на­пи­са­ти вам про ста­но­ви­ще дер­жав­ної мо­ви в на­шій кра­ї­ні. Під­штов­хну­ла роз­мо­ва в одно­му з по­што­вих від­ді­лень Чер­ні­го­ва, в яко­му ча­сто об­слу­го­ву­юсь. У ньо­му за­зви­чай пра­цю­ють опе­ра­то­ра­ми жін­ки. Ось ку­пую ли­стів­ки до свя­та. Звер­та­ю­ся до них дер­жав­ною мо­вою. Всі троє від­по­від­а­ють ро­сій­ською. Я за­пи­тав, чо­му не хо­чуть спіл­ку­ва­ти­ся укра­їн­ською мо­вою. Ви об­слу­го­ву­є­те со­тні лю­дей на день. Від­по­відь ба­наль­на: «А яка рі­зни­ця? Нам так зру­чні­ше. Ми не хо­че­мо роз­мов­ля­ти сур­жи­ком. Лю­ди до нас звер­та­ю­ться ро­сій­ською, ми їм теж від­по­від­а­є­мо ро­сій­ською». А я їм ка­жу: «А якщо до вас звер­та­ти­му­ться ні­ме­цькою чи ан­глій­ською, якою мо­вою бу­де­те від­по­від­а­ти?» Мов­ча­н­ня. Зро­зумі­ли, по­го­ди­ли­ся з мо­їм за­ува­же­н­ням.

По­ді­бна си­ту­а­ція в ди­тя­чих сад­ках, на­вчаль­них за­кла­дах, шко­лах ми­стецтв, у ви­шах, не ка­жу­чи вже про всю сфе­ру об­слу­го­ву­ва­н­ня.

Де­пу­та­ти рі­зних рів­нів до­зво­ля­ють со­бі ви­сту­па­ти де­да­лі біль­ше мо­вою агре­со­ра.

На те­ле­ка­на­ли ста­ло нор­мою за­про­шу­ва­ти по­лі­ти­ків, які «че­шуть» ро­сій­ською. Ве­ду­чі те­ле­ка­на­ла « Укра­ї­на » — під­кре­слюю, те­ле­ка­на­ла « Укра­ї­на » — ін­фор­му­ють на­род Укра­ї­ни ро­сій­ською.

Ве­ду­чі рі­зно­ма­ні­тних кон­цер­тних, кон­кур­сних про­грам взя­ли за пра­ви­ло ве­сти про­гра­ми укра­їн­ською і ро­сій­ською...

Я хо­тів би за­пи­та­ти: «Ви щось по­ді­бне ба­чи­ли, щоб у Ро­сії так ро­сі­я­ни про­па­гу­ва­ли укра­їн­ську мо­ву, як ви про­па­гу­є­те у се­бе вдо­ма чу­жу мо­ву?» При­га­дую 1991 рік — по­ча­ток но­вої істо­рії не­за­ле­жної Укра­їн­ської дер­жа­ви. Де­мо­кра­ти­чні си­ли вже то­ді ви­ма­га­ли від вла­ди більшш иро­ко­го вті­ле­н­ня в жи­т­тя укра­їн­ської мо­ви. По­ча­ло­ся по­вча­н­ня з бо­ку вла­дних стру­ктур. Мов­ляв, не тре­ба так різ­ко, тре­ба пе­ре­хо­ди­ти на укра­їн­ську мо­ву по­сту­по­во. Ось ми і то­пче­мо­ся вже двад­цять п’ять ро­ків, і не­ві­до­мо, скіль­ки ще де­ся­ти­літь бу­де­мо то­пта­ти­ся...

При­кро, ко­ли укра­ї­нець, який має справ­жнє укра­їн­ське по­хо­дже­н­ня, не хо­че за­пи­та­ти се­бе: « Моя Ба­тьків­щи­на, моя дер­жа­ва, моя зем­ля має на­зву Укра­ї­на, а чо­му ж я чи хтось ін­ший спіл­ку­є­мо­ся зі сво­ї­ми ді­тьми, ко­ле­га­ми, су­сі­да­ми ро­сій­ською мо­вою? Чо­му під­ко­ря­є­мо­ся тим, хто зне­ва­жає мою мо­ву?»

За та­ких умов ба­тькам, ви­хо­ва­те­лям, які ба­жа­ють і до­кла­да­ють ба­га­то зу­силь для ви­вче­н­ня, спіл­ку­ва­н­ня, а го­лов­не — ду­ма­н­ня укра­їн­ською, ду­же важ­ко...

Дя­кую га­зе­ті « День » . Во­на — най­кра­ща в Укра­ї­ні. Успі­хів, на­тхне­н­ня і си­ли во­лі!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.