«Кал­ни­ше­ва ра­да»

На Сум­щи­ні вша­ну­ва­ли пам’ять остан­ньо­го ко­шо­во­го За­по­розь­кої Сі­чі

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ал­ла АКІМЕНКО, Су­ми

Все­укра­їн­ське ко­за­цьке свя­то «Кал­ни­ше­ва ра­да» тра­ди­цій­но від­бу­ло­ся на ба­тьків­щи­ні остан­ньо­го ко­шо­во­го ота­ма­на За­по­розь­кої Сі­чі Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го — у се­лі Пу­сто­вій­тів­ка Ро­мен­сько­го ра­йо­ну Сум­ської обла­сті. Во­но бу­ло за­по­ча­тко­ва­но ще 1991 ро­ку як ра­йон­не з ме­тою від­ро­дже­н­ня ду­ху па­трі­о­ти­зму і на­ціо­наль­них куль­тур­них цін­но­стей, а у 2005-му роз­по­ря­дже­н­ням пре­зи­ден­та офі­цій­но за­сну­ва­ли що­рі­чну «Кал­ни­ше­ву ра­ду».

Ни­ні від­зна­ча­ли 325-річ­чя від дня на­ро­дже­н­ня то­го, ко­го на­зи­ва­ють ли­ца­рем укра­їн­сько­го ду­ху. Вшанувати пам’ять Кал­ни­шев­сько­го з’їха­ли­ся го­сті з усі­єї Укра­ї­ни. Чи­слен­ною бу­ла де­ле­га­ція Асо­ці­а­ції зем­ля­цьких ор­га­ні­за­цій «Ра­да зем­ляцтв обла­стей та ре­гіо­нів Укра­ї­ни» на чо­лі з її го­ло­вою Ві­кто­ром Тка­чен­ком. До­лу­чи­ли­ся до уро­чи­сто­стей пред­став­ни- ки укра­їн­сько­го ко­за­цтва, за­хи­сни­ки укра­їн­ської дер­жав­ної не­за­ле­жно­сті — вій­сько­ві 27-ї Сум­ської ре­актив­но-ар­ти­ле­рій­ської бри­га­ди Зброй­них сил Укра­ї­ни, гро­мад­ськість, мі­сце­ві жи­те­лі.

Роз­по­ча­ло­ся свя­то Бо­же­ствен­ною лі­тур­гі­єю у цер­кві Свя­тої Трій­ці. Храм бу­ло збу­до­ва­но 1773 ро­ку ко­штом Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го. Опі­сля го­сті свя­та уро­чи­стою хо­дою ру­ши­ли до пам’ятни­ка Пе­тру Кал­ни­шев­сько­му, вста­нов­ле­но­му в Пу­сто­вій­тів­ці 1991 ро­ку з на­го­ди 300-річ­чя від дня на­ро­дже­н­ня сла­ве­тно­го ко­шо­во­го ота­ма­на. Спо­ру­дже­но пам’ятник бу­ло за про­е­ктом ар­хі­те­кто­рів Ва­си­ля Бо­ро­дая та Ро­сти­сла­ва Синь­ка. Ни­ні ж йо­го ре­кон­стру­йо­ва­но — за іні­ці­а­ти­ви го­ло­ви Сум­сько­го зем­ля­цтва у мі­сті Ки­є­ві Іва­на Рі­шня­ка. По­стать Кал­ни­шев­сько­го під­ня­ли на три­ме­тро­вий п’єде­стал, адже ра­ні­ше він сто­яв про­сто на узвиш­ші.

«ІСТО­РІЯ РОЗСТАВИЛА ВСЕ НА СВОЇ МІ­СЦЯ»

Са­ме бі­ля під­ніж­жя ре­кон­стру­йо­ва­но­го пам’ятни­ка і роз­по­чав­ся уро­чи­стий мі­тинг. Зі сло­ва­ми при­ві­та­н­ня ви­сту­пи­ли ке­рів­ни­ки обла­сної та ра­йон­ної вла­ди, пред­став­ни­ки Сум­сько­го зем­ля­цтва у мі­сті Ки­є­ві. «Це при­клад для нас і гор­дість усі­єї Укра­ї­ни, — ска­зав, звер­та­ю­чись до уча­сни­ків по­дії, го­ло­ва Сум­ської обла­сної ра­ди, уча­сник АТО Се­мен Са­ла­тен­ко. — Істо­рія розставила все на свої мі­сця. Ро­сій­ської ім­пе­рії вже не­має, а сла­ва ко­за­ків, у то­му чи­слі Кал­ни­шев­сько­го, жи­ве в їхніх на­щад­ках і в тих, хто сьо­го­дні зі збро­єю в ру­ках від­сто­ює незалежність Укра­ї­ни».

Ві­та­ю­чи при­су­тніх зі свя­том, го­ло­ва Сум­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції Ми­ко­ла Кло­чко про­вів істо­ри­чні па­ра­ле­лі між по­дви­гом Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го, який сво­їм при­кла­дом до­вів, що укра­їн­ський дух не­злам­ний, і ге­ро­я­ми сьо­го­де­н­ня, ко­трі бо­ро­нять рі­дну дер­жа­ву. Очіль­ник обла­сті на­га­дав, що дня­ми 27-му Сум­ську ре­актив­но-ар­ти­ле­рій­ську бри­га­ду Зброй­них сил Укра­ї­ни по- пов­нив 41-й мо­то­пі­хо­тний ба­таль­йон. Те­пло при­ві­тав го­стей свя­та го­ло­ва Сум­сько­го зем­ля­цтва у мі­сті Ки­є­ві, го­ло­ва та фун­да­тор Все­укра­їн­сько­го бла­го­дій­но­го фон­ду ім. Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го Іван Рі­шняк. З йо­го рук на­го­ро­ди та від­зна­ки Фон­ду отри­ма­ли ті, хто без­по­се­ре­дньо брав актив­ну участь у ство­рен­ні му­зей­но­го ком­пле­ксу в Пу­сто­вій­тів­ці, обла­шту­ван­ні те­ри­то­рії та дбає про пам’ятку що­дня: го­ло­ва Ро­мен­ської ра­йон­ної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції Ва­ле­рій Бі­ло­ха, дві­чі ла­у­ре­ат дер­жав­ної пре­мії в га­лу­зі ар­хі­те­кту­ри, спів­ав­тор про­е­кту пам’ятни­ка Пе­тру Кал­ни­шев­сько­му ар­хі­те­ктор Во­ло­ди­мир Би­ков та ін­ші.

«ДА­ВАЙ­ТЕ БУДУВАТИ ЗДОРОВЕ, СИЛЬНЕ СУ­СПІЛЬ­СТВО...»

По­тім від­бу­ла­ся по­свя­та у ко­за­ки. До но­во­бран­ців звер­нув­ся кра­йо­вий ота­ман укра­їн­сько­го ко­за­цтва у Сум­ській обла­сті Оле­ксандр Ре­у­та, ба­тько за­ги­бло­го в АТО Ан­дрія Ре­у­ти ( по­зив­ний Ме­док): « Пе­тро Кал­ни­шев­ський про­йшов тяж­кий шлях за­ра­ди Укра­ї­ни, і сьо­го­дні — час, ко­ли Укра­ї­ну зно­ву тре­ба за­хи­ща­ти. Для ме­не як ко­за­ка Ре­у­ти не по­ро­жні­ми є сло­ва, що свій не­злам­ний дух Кал­ни­шев­ський пе­ре­дав на­щад­кам. Мої два си­ни одя­гли фор­му і ска­за­ли: «Ба­тьку, нам по­ра, бла­го­сло­віть». Ан­дрій не по­вер­нув­ся з по­ля бою, за­ги­нув, во­ю­ю­чи у до­бро­воль­чо­му ба­таль­йо­ні « Дон­бас » . Ми пи­ша­є­мо­ся сво­ї­ми си­на­ми, та­ки­ми ко­за­ка­ми, як Іван Пе­рер­ва, який, бу­ду­чи сіль­ським го­ло­вою, пі­шов до­бро­віль­но во­ю­ва­ти у ба­таль­йон « Дон­бас » , як гро­мад­ський ді­яч, істо­рик і пи­сьмен­ник із Сум Олег Кор­ні­єн­ко, який теж до­бро­віль­но пі­шов во­ю­ва­ти. Все це нам на­дає дух ко­за­цтва, який ми уві­бра­ли. Тож да­вай­те по­ва­жа­ти одне одно­го і будувати здорове, сильне су­спіль­ство... »

Ще одні­єю зна­ко­вою по­ді­єю у рам­ках від­зна­че­н­ня 325-річ­чя від дня на­ро­дже­н­ня Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го ста­ла це­ре­мо­нія пе­ре­да­чі ко­ор­ди­на­цій­ної мі­сії Асо­ці­а­ції зем­ляцтв Укра­ї­ни. За сло­ва­ми го­ло­ви Асо­ці­а­ції Ві­кто­ра Тка­чен­ка, зем­ля­цтва рі­зних ре­гіо­нів ство­рю­ва­ли­ся у Ки­є­ві з 1995 по 2000 ро­ки. Во­ни об’єд­на­ли свої зу­си­л­ля і, по­чи­на­ю­чи з 2000 ро­ку, ко­жне зем­ля­цтво по чер­зі, по пів­ро­ку ко­ор­ди­нує ді­яль­ність усіх ін­ших, з ахи­ща­ю­чи с піль­ні і нте­ре­си. Остан­ні пів­ро­ку ко­ор­ди­на­то­ром бу­ло Іва­но- Фран­ків­ське зем­ля­цтво, від­те­пер на та­кий же тер­мін во­но ві ддає с вої пов­но­ва­же­н­ня Сум­сько­му.

«ПАТРІОТИЗМ СЬО­ГО­ДНІ — ШЛЯХ ДО ВИЖИВАННЯ ДЕР­ЖА­ВИ»

Пре­зи­дент На­ціо­наль­ної ака­де­мії пе­да­го­гі­чних на­ук Укра­ї­ни, член Ра­ди сум­сько­го зем­ля­цтва Ва­силь Кре­мень під час спіл­ку­ва­н­ня з ко­ре­спон­ден­том «Дня» роз­по­вів: «Ме­ні бу­ло ду­же при­єм­но при­їха­ти на від­зна­че­н­ня 235-рі­чя від дня на­ро­дже­н­ня Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го. По­пе­ре­дньо­го ра­зу я при­їздив сю­ди 15 ро­ків то­му. Хо­ча «Кал­ни­ше­ва ра­да» від­бу­ва­є­ться у по­рів­ня­но не­ве­ли­ко­му се­лі Пу­сто­вій­тів­ка, як на ме­не, по­дія має за­галь­но­укра­їн­ське зна­че­н­ня. По­пер­ше, ми вша­но­ву­є­мо са­му осо­би­стість Пе­тра Кал­ни­шев­сько­го, лю­ди­ни ге­ро­ї­чної, яка по­жер­тву­ва­ла вла­сним жи­т­тям за­ра­ди утвер­дже­н­ня цін­но­стей Укра­ї­ни. По-дру­ге, ми від­да­є­мо ша­ну укра­їн­сько­му ко­за­цтву, яке бу­ло одним із най­актив­ні­ших су­спіль­них сил, що спри­я­ли іден­ти­фі­ка­ції се­бе й окру­ги як укра­їн­ських. Бо­роть­ба ко­за­ків справ­ді спри­я­ла утвер­джен­ню Укра­ї­ни, хоч це бу­ло скла­дно і не зав­жди опти­маль­ним чи­ном. Сьо­го­дні ми по­вин­ні ще біль­ше усві­дом­лю­ва­ти від­по­від­аль­ність ко­жно­го в умо­вах, ко­ли є за­гро­за не про­сто втра­ти­ти ча­сти­ну те­ри­то­рії Укра­ї­ни, а втра­ти­ти дер­жав­ність уза­га­лі. І це ви­ма­гає ще ін­тен­сив­ні­шо­го фор­му­ва­н­ня па­трі­о­ти­чної скла­до­вої. Патріотизм сьо­го­дні є не про­сто са­мо­ці­л­лю, це шлях до виживання на­ції, виживання дер­жа­ви.

Я уро­дже­нець цих кра­їв, моє се­ло вхо­ди­ло сво­го ча­су до Ко­но­топ­сько­го, а зго­дом — до Кро­ле­ве­цько­го ра­йо­ну. Я на­пи­сав і ви­пу­стив цьо­го ро­ку книж­ку про своє се­ло, на­зи­ва­є­ться « Лю­би­то­ве — моє рі­дне се­ло » . Тут іде­ться і про істо­рію Сум­щи­ни, і про істо­рію Кро­ле­веч­чи­ни, Ко­но­то­пщи­ни, а та­кож про сьо­го­де­н­ня. Пра­цю­ю­чи над ці­єю книж­кою, я ще раз зро­зу­мів, який у нас по­ту­жний край, і йо­го істо­рія мо­же слу­гу­ва­ти, окрім усьо­го ін­шо­го, на­ціо­наль­но-па­трі­о­ти­чно­му ви­хо­ван­ню укра­їн­ської мо­ло­ді.

■ Ко­ри­сту­ю­чись на­го­дою, хо­тів би по дя ку ва ти га зе ті « День » і осо­би­сто го­лов­но­му ре­да­кто­ро­ві Ла ри сі Ів­ши ній за те, що ви дан - ня від­дзер­ка­лює на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си в су­ча­сно­му, не по­пу­ліст­сько­му ду­сі».

ФО­ТО З САЙ­ТА WIKIWAND.COM

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.