Про ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чне пар­тнер­ство

По­сол Ка­на­ди в Укра­ї­ні Ро­ман ВАЩУК: ко­жна кра­ї­на зна­хо­дить свої пе­ре­ва­ги, а гро­ші — на сві­то­вих рин­ках

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Оле­на КУРЕНКОВА, Окса­на КОВАЛЬ, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»-2016

Зу­стріч студентів Лі­тньої шко­ли «Дня» з по­слом Ка­на­ди в Укра­ї­ні Ро­ма­ном ВАЩУКОМ від­бу­ла­ся бу­кваль­но че­рез кіль­ка днів пі­сля під­пи­са­н­ня Уго­ди про ЗВТ між обо­ма кра­ї­нам під час ві­зи­ту но­во­го ка­над­сько­го прем’єра до Ки­є­ва. То­му, зві­сно, студентів ці­ка­ви­ло на­сам­пе­ред зна­че­н­ня ці­єї уго­ди і те, які це від­кри­ває пер­спе­кти­ви для роз­ви­тку еко­но­мі­чних від­но­син між Ка­на­дою та Укра­ї­ною. По­сол, який чу­до­во роз­мов­ляє укра­їн­ською мо­вою, та­кож поділився се­кре­том, як йо­го кра­ї­на до­мо­гла­ся рів­но­прав­них від­но­син зі сво­їм су­сі­дом США, які є най­біль­шою по­ту­гою у сві­ті, а та­кож про те, як ре­гу­лю­є­ться в Ка­на­ді дво­мов­ність.

«ЦЯ УГО­ДА Є ВИГІДНІШОЮ ДЛЯ УКРА­Ї­НИ, НІЖ УГО­ДА З ЄС»

Оле­на КУРЕНКОВА, абі­ту­рі­єнт Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т. Шев­чен­ка:

— Не­що­дав­но в Ки­є­ві бу­ло під­пи­са­но Уго­ду про зо­ну віль­ної тор­гів­лі Укра­ї­ни з Ка­на­дою, і прем’єр-мі­ністр Ка­на­ди Джа­стін Трю­до по­обі­цяв, що це бу­де но­вий сплеск роз­ви­тку на­шої еко­но­мі­ки. Як ви оці­ню­є­те цей до­ку­мент?

Ро­ман ВАЩУК: — Зав­дя­ки цьо­му до­ку­мен­ту мо­жна бу­де ви­ко­ри­ста­ти пов­ною мі­рою на­яв­ний по­тен­ці­ал цих еко­но­мі­чних від­но­син. На мою дум­ку, де­я­кі екс­пер­ти звер­та­ли ува­гу на до­сить скром­ні ци­фри. Але в цій уго­ді йде­ться про те, щоб їх зна­чно збіль­ши­ти. На­при­клад, що сто­су­є­ться пе­ре­роб­ки аграр­них про­ду­ктів, то укра­їн­ський екс­порт до Ка­на­ди має ве­ли­кий по­тен­ці­ал, і ця уго­да є вигіднішою для Укра­ї­ни, ніж Уго­да про асо­ці­а­цію з ЄС, за ви­ня­тком кіль­кох се­кто­рів, які в нас для всіх ін­ших є від­но­сно за­кри­ти­ми, а це: ку­ря­чий, мо­ло­чний, яє­чний се­кто­ри. Усі ін­ші — спа­да­ють ме­то­дом «ну­ля» одра­зу, як на­бу­де чин­но­сті ця уго­да, і без жо­дних квот. От­же, тут для укра­їн­ських ви­ро­бни­ків олії, кон­сер­вів та ін­ших про­ду­ктів існує від­но­сна пе­ре­ва­га та ве­ли­кі мо­жли­во­сті. Іми вже по­ча­ли пра­цю­ва­ти з пред­став­ни- ка­ми най­біль­ших ка­над­ських су­пер­мар­ке­тів, щоб озна­йо­ми­ти їх з укра­їн­ськи­ми ви­ро­бни­ка­ми, які во­ни мо­гли б вклю­чи­ти у свої ме­ре­жі.

Крім то­го, ми ще за­пу­сти­ли ка­над­сько-укра­їн­ський про­ект з під­трим­ки тор­гів­лі та ін­ве­сти­цій на су­му 13 млн ка­над­ських до­ла­рів про­тя­гом п’яти ро­ків. Ме­та цьо­го про­е­кту, по­пер­ше, ви­бу­ду­ва­ти в Мі­ні­стер­стві еко­но­мі­ки та в ін­ших уря­до­вих стру­ктур ана­лі­ти­чні мо­жли­во­сті, щоб мог­ти ви­зна­ча­ти екс­порт­ні про­ри­ви для укра­їн­сько­го, пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­сько­го та ін­ших рин­ків. А по-дру­ге, під­три­му­ва­ти на­ма­га­н­ня Укра­ї­ни під­тя­гу­ва­ти ін­ве­сто­рів, зокре­ма в цьо­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку ка­над­ських. Від­так є під­трим­ка укра­їн­ських се­ре­дніх та ма­лих під­при­ємств, що­би пред­став­ля­ти свою про­ду­кцію на ка­над­сько­му рин­ку, так і для Укра­ї­ни у ви­ро­блен­ні до­ку­мен­та­ції, яка до­по­мо­гла б пе­ре­ко­на­ти на осно­ві прав­ди­вої ін­фор­ма­ції по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів у мо­жли­во­стях Укра­ї­ни.

«ТРИ КОНТРАКТИ ЦЬО­ГО РО­КУ — ЦЕ ДУ­ЖЕ ДОБРИЙ ПОЧАТОК»

Ві­та ШНАЙДЕР, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— А що ви ска­же­те про коментар ана­лі­ти­ка, який брав участь у під­го­тов­ці уго­ди і ска­зав, що во­на не на ко­ристь Укра­ї­ні?

Р. В.: — Нав­па­ки, для Укра­ї­ни діє пе­ре­хі­дний пе­рі­од — сім ро­ків що­до ба­га­тьох та­ри­фів, а для Ка­на­ди та­ко­го не­має. Для нас во­ни від­па­да­ють одра­зу за ра­ти­фі­ка­ції, на­бра­н­ня уго­дою чин­но­сті. Якщо хтось є укра­їн­ським ви­ро­бни­ком, ска­жі­мо, ку­ря­ти­ни, то, на­пев­но, він мо­же ма­ти пев­ні за­сте­ре­же­н­ня, бо наш під­хід до цьо­го се­кто­ру є та­ким, як і до США, ЄС та ін­ших кра­їн, з яки­ми ми під­пи­са­ли Уго­ду про ЗВТ. Ми не ма­є­мо мер­кан­ти­ліст­сько­го під­хо­ду, за яким якщо Укра­ї­на біль­ше екс­пор­тує, то це чи­мось гір­ше для нас. А вза­га­лі ми та­кож хо­че­мо спри­я­ти то­му, щоб від­бу­ва­ли­ся спіль­ні про­е­кти, спря­мо­ва­ні на тре­ті рин­ки. Якщо ви сте­жи­ли за новинами із Фар- нбо­ро, то вам ві­до­мо, що там під­при­єм­ство «Ан­то­нов» під­пи­са­ло уго­ду з дво­ма ка­над­ськи­ми під­при­єм­ства­ми — SMС Esterline із Мон­ре­а­ля, які є ви­ро­бни­ка­ми си­стем авіо­ні­ки. От­же, но­ві си­сте­ми управ­лі­н­ня для «Руслана» Ан-124 і для се­рії лі­та­ків Ан-148, Ан-158, Ан-178 бу­де осна­ще­но ка­над­ською авіо­ні­кою, і їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­муть на тре­тіх рин­ках. Спіль­но з Са­у­дів­ською Ара­ві­єю роз­ро­бля­є­ться про­ект Ан-132: тут є ка­над­ські дви­гу­ни на укра­їн­сько­му фю­зе­ля­жі. Оче­ви­дно, це якраз при­клад ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чно­го пар­тнер­ства, за яко­го ко­жна кра­ї­на зна­хо­дить свої пе­ре­ва­ги, а гро­ші — на сві­то­вих рин­ках. Я вва­жаю, що це ба­га­то­на­дій­ний факт: дві ком­па­нії та три контракти цьо­го ро­ку — це ду­же хо­ро­ший початок.

«УКРА­ЇН­ЦІ Й НАДАЛІ ЗА­ЛИ­ША­Ю­ТЬСЯ ВАЖЛИВИМИ В КАНАДСЬКІЙ МОЗАЇЦІ»

Хри­сти­на СОЛТИС, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Офі­цій­но Ка­на­да є дво­мов­ною, за ви­ня­тком Кве­бе­ка. Як ви за­га­лом ре­гу­лю­є­те мов­ну по­лі­ти­ку?

Р. В.: — Слід одра­зу уто­чни­ти, що вся Ка­на­да — на фе­де­раль­но­му рів­ні і сто­сов­но фе­де­раль­них по­слуг — є дво­мов­ною. Кве­бек на про­він­цій­но­му рів­ні є одно­мов­ним офі­цій­но, але з по­слу­га­ми ан­глій­ською, якщо її по­тре­бу­ють. New Brunswick — офі­цій­но дво­мов­на про­він­ція; Он­та­ріо має ду­же ши­ро­кий на­бір фран­цузь­кий по­слуг — ска­жі­мо, те­ле­ба­че­н­ня тут та­кож фран­цузь­кою; те­ри­то­рія Ну­на­вут є три­мов­ною: тут офі­цій­ни­ми є ан­глій­ська, фран­цузь­ка та іну­кти­тут; шість офі­цій­них мов у пів­ні­чно-за­хі­дних те­ри­то­рі­ях. От­же, по Ка­на­ді ми ма­є­мо рі­зні ва­рі­ан­ти. Наш фе­де­раль­ний устрій до­зво­ляє при­сто­со­ву­ва­ти та­кі мов­но-куль­тур­ні ре­жи­ми до по­треб кон­кре­тно­го ре­гіо­ну. Ко­ли ме­не в Укра­ї­ні роз­пи­ту­ють про це, я зав­жди ка­жу, що не мо­жна copy-paste’тну­ти досвід одні­єї кра­ї­ни на дру­гу. Фран­цузь­ка мо­ва є за­ко­но­дав­чо за­без­пе­че­ною що­до куль­тур­ної та ме­дій­ної ін­фра­стру­кту­ри. Мож- ли­во, з ча­сом тре­ба бу­де де­що пе­ре­гля­ну­ти. Якщо в мі­стах бри­тан­ської ко­ло­нії, ска­жі­мо, кіль­кість лю­дей, які роз­мов­ля­ють ки­тай­ською чи пан­джа­бі, — у де­сять-двад­цять ра­зів біль­ша, ніж тих, хто роз­мов­ляє фран­цузь­кою. Але тут є ду­же ва­жли­вий фа­ктор, на який не­об­хі­дно зва­жа­ти: все-та­ки фран­цузь­ка та ан­глій­ська — мо­ви по­лі­ти­чних куль­тур, які сфор­му­ва­ли на­цію, са­му стру­кту­ру на­шо­го су­спіль­ства. Іто­му во­ни ма­ють, не­зва­жа­ю­чи на рі­зні хви­лі емі­гра­ції, уні­каль­не зна­че­н­ня для на­шо­го су­спіль­ства. Ба­га­то­куль­тур­ність є ва­жли­вим фа­кто­ром. Ці­ка­во, що те­пе­рі­шній прем’єр-мі­ністр Трю­до про­дов­жує по­лі­ти­ку сво­го ба­тька, про­го­ло­ше­ну 45 ро­ків то­му са­ме на Кон­гре­сі українців Ка­на­ди у Він­ні­пе­гу. Це пла­тфор­ма, на якій бу­ло де­кла­ро­ва­но по­лі­ти­ку ба­га­то­куль­тур­но­сті в Ка­на­ді. Те­пер уже на­ба­га­то біль­ше етні­чних груп до­лу­чи­ло­ся до ка­над­сько­го су­спіль­ства й ці­єї політики, але, так са­мо як фран­цузь­ка та ан­глій­ська, за­ли­ша­ться основ­ни­ми но­сі­я­ми іден­ти­чно­сті. Так са­мо й та­кі дав­ні­ші гру­пи емі­гра­ції, як укра­їн­ці, й надалі за­ли­ша­ю­ться важливими в канадській мозаїці.

«ПРО­СТІР ДЛЯ АВТОНОМНОЇ ДІЇ НЕ ВИМОЛЮЮТЬ, А ВИБУДОВУЮТЬ»

Х. С.: — Ка­на­да, як і Укра­ї­на, є су­сі­дом ду­же силь­них гео­по­лі­ти­чних дер­жав, але нам, на від­мі­ну від вас, не вда­ло­ся вста­но­ви­ти рів­но­прав­ні від­но­си­ни. По­ді­лі­ться, будь ла­ска, як це вда­ло­ся ва­шій кра­ї­ні.

Р. В.: — Пе­ред­усім, жо­дна сто­ро­на не одер­жа­ла без­за­пе­ре­чної пе­ре­мо­ги у вій­ні 1812 — 1815 рр., ко­ли бу­ло вста­нов­ле­но кор­дон між Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми і Бри­тан­ською Пів­ні­чною Аме­ри­кою, яка пі­зні­ше ста­ла Ка­на­дою. Але за остан­ні 50 ро­ків, у пе­рі­од пі­сля Дру­гої сві­то­вої війни, ва­жли­вим бу­ло ви­бу­ду­ва­ти вла­сні стру­кту­ри і вла­сні під­хо­ди до справ, а та­кож ство­ри­ти про­стір для автономної дії в куль­тур­но­му та по­лі­ти­чно­му аспе­ктах. А йо­го не вимолюють, а ви­бу­до- ву­ють вла­сни­ми іде­я­ми, ре­сур­са­ми та гро­ма­дя­на­ми. Це ми зро­би­ли: то­ді­шній ка­над­ський мі­ністр за­кор­дон­них справ, а пі­зні­ше прем’єр-мі­ністр Ле­стер Пір­сон, який пер­шим за­по­ча­тку­вав ми­ро­твор­чі си­ли ООН і ство­рив зав­дя­ки цьо­му ні­шу, яка здій­сни­ла ве­ли­че­зний вплив на ста­нов­ле­н­ня й роз­ви­ток ка­над­ських зброй­них сил упро­довж 40 — 50 ро­ків по то­му. Ми тро­хи ві­ді­йшли від ці­єї ді­яль­но­сті, але зби­ра­є­мо­ся не­вдов­зі по­вер­ну­ти­ся у ми­ро­твор­чий кон­тин­гент Об’єд­на­них На­цій. У цьо­му ми ма­є­мо свій вла­сний, окре­мий від Спо­лу­че­них Шта­тів про­стір. А ба­га­то в чо­му ма­є­мо еко­но­мі­чно спіль­ний з уго­дою НАФТА. Але свої ні­ші за­три­му­є­мо і при цьо­му та­кож зна­хо­ди­мо ро­лі за кор­до­ном, на ін­ших кон­тин­ген­тах, де ми мо­же­мо ві­ді­гра­ва­ти роль, яка є ко­ри­сною для на­шо­го ве­ли­ко­го су­сі­да. Тоб­то де їхня пря­ма при­су­тність, мо­жли­во, не да­ла б опти­маль­них ре­зуль­та­тів, а де­що менш кон­тро­вер­сій­на — мо­гла б розв’яза­ти якусь про­бле­му.

«БІЛЬ­ШІСТЬ ОСНОВ­НИХ АНГЛОМОВНИХ ПІДРУЧНИКІВ ІСТО­РІЇ УКРА­Ї­НИ НАПИСАНО В КА­НА­ДІ»

Дми­тро БАЙДА, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Острозь­ка ака­де­мія»:

— Як у Ка­на­ді ви­вча­ють істо­рію Укра­ї­ни? Чи змі­ни­лось, зокре­ма, її ви­вче­н­ня пі­сля по­дій, які від­бу­ва­ли­ся про­тя­гом остан­ніх двох ро­ків в Укра­ї­ні?

Р. В.: — Ме­ні зда­є­ться, що біль­шість основ­них англомовних підручників істо­рії Укра­ї­ни написано в Ка­на­ді. Є ду­же ба­га­то їхніх пе­ре­кла­дів, і ни­ми ко­ри­сту­ю­ться й тут, в Укра­ї­ні, як і пра­ця­ми про­фе­со­ра По­ла Ма­ґо­чі з То­ронт­сько­го уні­вер­си­те­ту. У нас, мо­жли­во, се­ред усіх за­хі­дних кра­їн є най­біль­ша — я би не ска­зав укра­ї­но­цен­три­чна — але по­ді­бна си­ту­а­ція, де українців спри­йма­ють як при­ро­дну да­ність: що це не якась ек­зо­ти­ка чи ско­ро­ми­ну­щий тренд. Це — ча­сти­на ре­гіо­ну, з якою ко­жна лю­ди­на, яка ви­вчає істо­рію, має ра­ху­ва­ти­ся. Я не ба­чу ду­же сер­йо­зних змін, але це то­му, що істо­рія Укра­ї­ни вже бу­ла до­сить ши­ро­ко і про­фе­сіо­наль­но пред­став­ле­на в на­ших уні­вер­си­те­тах.

Ія хо­тів би від­зна­чи­ти ще одну змі­ну, яка від­бу­ла­ся у ва­шій кра­ї­ні — укра­їн­ський книж­ко­вий ри­нок. Укра­ї­но­мов­не кни­го­ви­да­н­ня ви­йшло із фі­ло­ло­гі­чно-істо­ри­чно-етно­гра­фі­чно­го гет­то і спря­му­ва­ло­ся в більш ко­мер­цій­ні пра­кти­чні сфе­ри. На мою дум­ку, це над­зви­чай­но по­зи­тив­на змі­на і на­бли­же­н­ня до пев­ної па­ра­ди­гми, яку ми ви­ро­би­ли в Ка­на­ді. По­трі­бно, щоб бу­ло куль­тур­не роз­ма­ї­т­тя — і щоб рі­зні куль­ту­ри вза­єм­но під­три­му­ва­ли одна одну.

«Я МАЮ У СВО­ЇХ АРХІВАХ ПЕР­ШИЙ НО­МЕР ГА­ЗЕ­ТИ «День» 1996 РО­КУ»

Окса­на КОВАЛЬ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Цьо­го ро­ку га­зе­та «День» від­зна­чає своє двад­ця­ти­річ­чя. Як ви оці­ню­є­те по­зи­цію га­зе­ти, зокре­ма вплив на пев­ні ве­кто­ри роз­ви­тку Укра­ї­ни?

Р. В.: — Я маю десь у сво­їх архівах пер­ший но­мер га­зе­ти «День» 1996 ро­ку, але він, ма­буть, за­ли­шив­ся у Ка­на­ді. А вза­га­лі, ме­ні шко­да, що га­зе­та «День» не має біль­ше кон­ку­рен­ції в Укра­ї­ні як чу­до­ва пла­тфор­ма не тіль­ки для дис­ку­сій про що­ден­ні но­ви­ни, а й подаль­ших трен­дів роз­ви­тку Укра­ї­ни, і яка ці­ка­ви­ться жи­т­тям у ре­гіо­нах. Це два ду­же важливих на­прям­ки га­зе­ти.

Але той факт, що во­на про­дов­жи­ла свою ро­бо­ту за та­ких скла­дних умов — са­мо по со­бі є по­двиг. Ідо­три­му­є­ться сво­го ін­те­ле­кту­аль­но­го рів­ня упро­довж усьо­го цьо­го ча­су — теж. На­га­да­є­мо: цьо­го ро­ку Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки від­бу­ва­є­ться за під­трим­ки Цен­тру ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

НА ПАМ’ЯТЬ ПРО ЛЕКЦІЮ В ЛІТНІЙ ШКОЛІ ЖУР­НА­ЛІ­СТИ­КИ КА­НАД­СЬКО­МУ ПОСЛУ РОМАНОВІ ВАЩУКУ ПОДАРУВАЛИ ФУТБОЛКУ ТА КНИГУ З БІБЛІОТЕКИ «Дня» «ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ В ЦАРГОРОД»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.