РЕФОРМИ на «сла­бень­ку трі­є­чку»

Мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри Во­ло­ди­мир Оме­лян оці­нив 100 днів ро­бо­ти уря­ду

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - «ТУПИКОВА ГІЛКА»

Мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри Во­ло­ди­мир ОМЕ­ЛЯН — це осо­бли­ва для «Дня» істо­рія. Він один з двох пред­став­ни­ків за­про­по­но­ва­но­го ре­да­кці­єю та екс­пер­та­ми аль­тер­на­тив­но­го Ка­бмі­ну, який став чин­ни­ми мі­ні­стром.

У ві­дом­стві Оме­ля­на — ба­га­то про­блем: ста­рі те­хно­ло­гії, зно­ше­ні до­ро­ги і ло­ко­мо­ти­ви, ко­ру­пція, низь­ка ква­лі­фі­ка­ція ка­дрів. Але від йо­го успі­ху за­ле­жить, хай би як па­фо­сно це зву­ча­ло, ці­лі­сність Укра­ї­ни в май­бу­тньо­му. Ки­їв та Львів, Луцьк і Ма­рі­у­поль ма­ють об’єд­ну­ва­ти не ли­ше спіль­ні за­ко­ни і про­бле­ми, а й до­ско­на­ле та до­сту­пне авіа— ав­то і за­лі­зни­чне спо­лу­че­н­ня. При­кме­тно, що за­пи­су­ва­ли це ін­терв’ю ми якраз удень ста днів Во­ло­ди­ми­ра Оме­ля­на на по­са­ді мі­ні­стра.

— 100 днів ро­бо­ти в но­во­му уря­ді: яку оцін­ку со­бі ста­ви­те? — Сла­бень­ка трі­є­чка... — Чо­му так? — На­справ­ді те, що ми за­раз ро­би­мо, не мо­жна оці­ни­ти аде­ква­тно. Бу­ло за­по­ча­тко­ва­но ба­га­то про­це­сів, кон­кре­тний ре­зуль­тат яких ми по­ба­чи­мо вже на­при­кін­ці цьо­го ро­ку чи на по­ча­тку на­сту­пно­го. — Що це за про­це­си? — Пе­ред­усім йде­ться про но­ву ар­хі­те­кту­ру ро­бо­ти Мі­ні­стер­ства ін­фра­стру­кту­ри. Є без­ліч ба­зо­вих ре­чей, для яких по­трі­бно бу­ло за­кла­сти фун­да­мент. Це по­тре­бу­ва­ло ве­ли­ких ви­трат ча­су, бо ми не ма­є­мо пра­ва на по­мил­ку. — Кон­кре­ти­зуй­те, будь ла­ска. — Йде­ться про па­кет до­ро­жніх ре­форм, який ми роз­ро­би­ли і вже вне­сли на роз­гляд пар­ла­мен­ту; ре­фор­му « Укр­за­лі­зни­ці » — ство­ре­н­ня за­лі­зни­чної адмі­ні­стра­ції, вер­ти­каль­но­го хол­дин­гу все­ре­ди­ні стру­кту­ри...

Ці ре­чі не­від­чу­тні для су­спіль­ства. Лю­ди ба­жа­ють вдо­ско­на­ле­н­ня транс­порт­них по­слуг, щоб бу­ло зру­чні­ше здій­сню­ва­ти по­їзд­ки кра­ї­ною, а та­кож лег­ко­сті ве­де­н­ня ло­гі­сти­чно­го бі­зне­су. І ті ре­чі, які нам вда­ло­ся зро­би­ти за ці 100 днів, — це си­стем­ні кро­ки, які за­кла­да­ють під­ва­ли­ни до то­го, що по­трі­бно су­спіль­ству.

Цьо­го ро­ку ми за­по­ча­тко­ву­є­мо при­швид­ше­ний (на жаль, по­ки не мо­жу на­зва­ти йо­го швид­кі­сним) рух по те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Змі­ню­є­мо ло­гі­сти­ку та­ких спо­лу­чень, щоб мо­жна бу­ло з будь- якої то­чки кра­ї­ни ді­ста­ти­ся на пів­день, по­тім — на за­хід, до тих місць, які ма­ють най­біль­шу по­пу­ляр­ність се­ред укра­їн­ців. Сьо­го­дні ба­га­то гро­ма­дян пла­ну­ють свій лі­тній від­по­чи­нок в Укра­ї­ні. Мен­ше їдуть за кор­дон, че­рез вій­ну. І ми на­ма­га­є­мось іти на­зу­стріч лю­дям, щоб во­ни мо­гли швид­ко та які­сно ді­ста­ти­ся будь- яко­го ку­то­чка Укра­ї­ни. Не зав­жди це вда­є­ться. Бо, на­справ­ді, ре­сурс у нас ду­же зно­ше­ний — і за­лі­зни­ці, і до­ро­ги...

— При­швид­ше­ний, а не швид­кі­сний рух Укра­ї­ною че­рез зно­ше­ність чо­го? По­ло­тна чи ло­ко­мо­ти­вів?

— Є де­кіль­ка ко­рей­ських швид­кі­сних по­тя­гів, які їздять мар­шру­том. Я ра­дий, що « Укр­за­лі­зни­ця » за­пу­скає вже дру­гий дво­по­вер­хо­вий по­тяг Scoda, який три­ва­лий час сто­яв « під пар­ка­ном » за не­зро­зу­мі- лих об­ста­вин... Але цих по­тя­гів не ви­ста­чає. По­пит на за­лі­зни­цю ду­же ви­со­кий. Ста­ном на сьо­го­дні най­біль­шу по­пу­ляр­ність ма­ють пів­ден­ні на­прям­ки. То­му ми ви­рі­ши­ли за­пу­сти­ти ту­ди так зва­ні Intercity зви­чай­ні. Йде­ться про мо­дер­ні­зо­ва­ні ва­го­ни, пе­ре­ва­жно ви­ро­бни­цтва Крю­ків­сько­го ва­го­но­бу­дів­но­го за­во­ду. Це — « си­дя­чий » по­тяг, але який до­став­ляє па­са­жи­рів, ска­жі­мо, до Хер­со­на чи Ми­ко­ла­є­ва удві­чі швид­ше, ніж ра­ні­ше.

При­єм­но, що акти­ві­зу­ва­ло­ся не­бо. Цьо­го ро­ку зна­чно по­біль­ша­ло па­са­жи­рів, які го­то­ві лі­та­ти. Ко­жні два-три ти­жні ми від­кри­ва­є­мо в то­му чи ін­шо­му мі­сті ре­гіо­наль­ний ае­ро­порт. Збіль­шив­ся об­сяг вну­трі­шньо­го па­са­жи­ро­по­то­ку й в ае­ро­пор­ту « Бо­ри­спіль » , і в ае­ро­пор­ту «Львів». І це від­зна­ча­є­мо не ли­ше ми, а й на­ші пар­тне­ри на за­хо­ді. Де­да­лі біль­ше єв­ро­пей­ських ком­па­ній ці­кав­ля­ться мо­жли­ві­стю сво­єї при­су­тно­сті на укра­їн­сько­му рин­ку. Цьо­го ти­жня у ме­не бу­дуть пе­ре­го­во­ри, при­найм­ні, з одні­єю, а мо­же, й кіль­ко­ма авіа­ком­па­ні­я­ми з араб­ських кра­їн. Во­ни го­то­ві спів­пра­цю­ва­ти з Укра­ї­ною. По­ди­ви­мось, який ре­зуль­тат ма­ти­муть ці пе­ре­го­во­ри. За­раз ми пе­ре­бу­ва­є­мо на по­ча­тко­вій ста­дії. Ін­ве­стор оці­нює ри­нок. Але вже той факт, що во­ни за­ці­ка­ви­ли­ся, озна­чає ба­га­то чо­го.

НЕ­БО СТАЄ «ДОСТУПНІШИМ»

— Чо­му ра­птом за умов, ко­ли ку­пі­вель­на спро­мо­жність укра­їн­ців впа­ла, і не­зро­зумі­ло, ко­ли по­чне зро­ста­ти, в кра­ї­ні — бум рин­ку вну­трі­шніх авіа­пе­ре­ве­зень, які про­тя­гом усіх ро­ків не­за­ле­жно­сті вва­жа­ли­ся роз­кіш­шю для на­ших гро­ма­дян?

— Еко­но­мі­ка справ­ді пе­ре­жи­ває не­лег­кі ча­си. Але на­віть за та­ких умов авіа­ри­нок по­ка­зав при­ріст близь­ко 15%. Лю­ди го­то­ві лі­та­ти, при то­му що ці­ни на кви­тки ви­со­кі. Ми ві­ри­мо, що ко­ли ці­ни зни­зя­ться, охо­чих лі­та­ти бу­де біль­ше. Клю­чо­ве пи­та­н­ня — рів­ний до­ступ до рин­ку для всіх, лі­бе­ра­лі­за­ція авіа­пе­ре­ве­зень. Без­пе­ре­чно, го­лов­ним є пи­та­н­ня під­пи­са­н­ня від­кри­то­го не­ба з Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом. По­ки що во­но для нас ду­же бо­лю­че. На жаль, ми все ще не мо­же­мо пе­ре­ла­ма­ти си­ту­а­цію.

— За ра­ху­нок чо­го ви очі­ку­є­те зни­же­н­ня цін на вну­трі­шні авіа­пе­ре­ве­зе­н­ня? Ви пра­цю­є­те над па­ке­том пільг для опе­ра­то­рів вну­трі­шньо­го авіа­спо­лу­че­н­ня?

— Ми ро­зу­мі­є­мо, що з при­хо­дом на укра­їн­ський ри­нок ло­у­ко­стів по­трі­бно бу­де змі­ню­ва­ти по­лі­ти­ку дер­жа­ви що­до них. Увесь світ іде до зде­шев­ле­н­ня по­слуг. Ре­чі, які тра­ди­цій­но вва- жа­ли­ся роз­кіш­шю, пе­ре­хо­дять у зви­чай­ний фор­мат. В окре­мих кра­ї­нах авіа­спо­лу­че­н­ня — як у нас « мар­шру­тне та­ксі » . Для Укра­ї­ни по­літ лі­та­ком із Ки­є­ва до Оде­си — це все ще по­двиг. Так не має бу­ти. Ме­ні це на­га­дує, як моя сім’я за ра­дян­ських ча­сів че­ка­ла на ав­то­мо­біль. Ко­ли ми йо­го отри­ма­ли, то на­дзви­чай­но ті­ши­ли­ся, що ми ним їзди­мо. І це в той час, ко­ли пе­ре­сі­чна сім’ я в будь- якій за­хі­дній кра­ї­ні ма­ла по два чи три ав­то...

Я ві­рю, що нам вда­сться змі­ни­ти си­ту­а­цію на рин­ку авіа­пе­ре­ве­зень в Укра­ї­ні. Го­лов­не за­раз — роз­ро­би­ти пра­виль­ну по­лі­ти­ку дер­жа­ви. Є кри­за від­но­син між до­ро­ги­ми авіа­ком­па­ні­я­ми і де­ше­ви­ми. Ло­у­ко­сти на­по­ля­га­ють на то­му, що для них ма­ють бу­ти мі­ні­маль­ні пла­те­жі, зокре­ма ае­ро­пор­то­ві збо­ри, а тра­ди­цій­ні ком­па­нії ма­ють пла­ти­ти за пов­ною шка­лою. Ко­ли ми з бо­ку дер­жа­ви до­о­пра­цю­є­мо цей ме­ха­нізм, на­ші гро­ма­дя­ни змо­жуть ви­би­ра­ти, що їм бу­де за кра­ще. Атлан­ти­ку мо­жна пе­ре­ле­ті­ти за 300 до­ла­рів еко­ном- кла­сом і за 10 000 до­ла­рів — пер­шим. До сло­ва, че­рез низь­ку за­ван­та­же­ність пер­шо­го кла­су в Укра­ї­ну не за­хо­дять пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ські авіа­ком­па­нії. Во­ни ро­зу­мі­ють: еко­ном-кла­сом по­ле­тять ба­га­то, біль­шість ку­пить бі­знес- клас, а от пер­ший мо­же лі­та­ти не за­пов­не­ний, то­му що лю­дей, які го­то­ві пла­ти­ти най­ви­щу ці­ну за пе­ре­літ, в Укра­ї­ні ду­же ма­ло.

«МАЗЕПА МЕ­НІ БЛИЖЧИЙ. АЛЕ СТРАТЕГІЧНО МАЄ БУ­ТИ МАЛЕВИЧ»

— Пе­рей­ме­ну­ва­н­ня ае­ро­пор­ту «Бо­ри­спіль»: бу­де чи ні? Ко­ли?

— Ми по­ста­ви­мо кра­пку в цьо­му пи­тан­ні у ве­ре­сні. Це бу­ла ве­ли­ка за­ан­га­жо­ва­ність усіх, хто має сто­су­нок до цьо­го, хто — ні. То­му ви­рі­ши­ли, щоб ні­ко­го не обра­жа­ти — у ве­ре­сні збе­ре­мо­ся всі ра­зом і ви­рі­ши­мо. — Всі — це хто? — Мі­ні­стер­ство, де­пу­та­ти і гро­мад­ськість, яку це пи­та­н­ня справ­ді хви­лює. Я спо­ді­ва­юсь, що ті по­над 40 000 лю­дей, які про­го­ло­су­ва­ли, не при­йдуть у мі­ні­стер­ство. Але спо­ді­ва­ю­ся, що нам вда­сться про­ве­сти нор­маль­ну дис­ку­сію.

Як на ме­не, пи­та­н­ня пе­рей­ме­ну­ва­н­ня ае­ро­пор­ту «Бо­ри­спіль» — це ва­жли­ве пи­та­н­ня. Йде­ться, на­справ­ді, про орен­ду­ва­н­ня кра­ї­ни. Бо це — го­лов­ні по­ві­тря­ні во­ро­та дер­жа­ви. І ми по­вин­ні від­хо­ди­ти від яко­їсь мі­сте­чко­во­сті, що це ні­чо­го не озна­чає. Озна­чає. І за­раз ва­жли­во обра­ти пра­виль­но раз, щоб по­тім не пе­ре­йме­но­ву­ва­ти кіль­ка ра­зів по­спіль. — А ви за що го­ло­су­ва­ли? — З емо­цій­но­го по­гля­ду, ме­ні ближчий, зви­чай­но, Мазепа — вна­слі­док ро­дин­них ре­чей... Але під ку­том зо­ру гло­баль­но­го по­зи­ціо­ну­ва­н­ня май­бу­тньо­го Укра­ї­ни — це має бу­ти Малевич.

— Не менш ва­жли­вим, аніж ім’я для «Бо­ри­спо­ля», є йо­го ке­рів­ник. Па­не мі­ні­стре, по­ясніть, у чо­му проблема — чо­му кон­курс на по­са­ду ди­ре­кто­ра ДП ае­ро­порт «Бо­ри­спіль» ні­як не мо­же від­бу­ти­ся? Хто, як і чо­му за­ва­жає ро­бо­ті кон­кур­сної ко­мі­сії?

— На­справ­ді, обра­н­ня бу­ло не зов­сім про­зоре. Я спо­ді­ва­ю­ся, що най­ближ­чим ча­сом ми все ж та­ки про­ве­де­мо цей кон­курс. Бу­ло де­кіль­ка ва­рі­ан­тів що­до тер­мі­нів, і я при­хиль­ник то­го, щоб зро­би­ти це якнай­швид­ше, але ми за­раз вхо­ди­мо в пе­рі­од лі­тніх від­пу­сток, і я не хо­чу, щоб уряд отри­мав пор­цію зви­ну­ва­чень, що ми спе­ці- аль­но про­во­ди­ло кон­курс то­ді, ко­ли зде­біль­шо­го лю­ди пе­ре­бу­ва­ють на лі­тньо­му від­по­чин­ку, що­би про­тя­гну­ти свою кан­ди­да­ту­ру». То­му я за те, щоб кон­курс від­був­ся на­при­кін­ці ве­ре­сня, то­ді ми ма­кси­маль­но за­лу­чи­мо всіх про­фе­сій­них лю­дей. які ба­жа­ють по­да­ва­ти свої кан­ди­да­ту­ри. — Не зов­сім про­зо­ро — це як? — Ми під­ня­ли про­то­кол схва­ле­н­ня цьо­го рі­ше­н­ня і по­ба­чи­ли, що по­зи­ція всіх між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, які бу­ли при­су­тні як спо­сте­рі­га­чі на цьо­му кон­кур­сі, бу­ла про­ти обра­ної кан­ди­да­ту­ри. Із п’яти уря­дов­ців один теж був про­ти. І ми вва­жа­є­мо це сут­тє­вим ар­гу­мен­том, щоб пе­ре­гля­ну­ти кон­курс. — Це ви — про тре­тій кон­курс? — Так. За два по­пе­ре­дніх бу­ли рі­зні істо­рії. Мі­нін­фра­стру­кту­ри бу­ло іні­ці­а­то­ром цих кон­кур­сних від­бо­рів. На­справ­ді проблема з ка­дра­ми в Укра­ї­ні ве­ли­че­зна. Аб­стра­ктно ми ка­же­мо, що в нас ду­же ба­га­то чу­до­вих укра­їн­ців, які ціл­ком мо­жуть очо­лю­ва­ти всі на­прям­ки. Та ко­ли ми по­чи­на­є­мо го­во­ри­ти пре­дме­тно, ква­лі­фі­ко­ва­них ме­не­дже­рів ви­яв­ля­є­ться не так ба­га­то. Ска­жі­мо, про­по­ну­єш ро­бо­ту на бла­го дер­жа­ви лю­дям, про­фе­сій­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки яких ду­же ви­со­кі, чі­тко ви­дно, що у них — не ко­ру­пцій­не ми­ну­ле, а во­ни ка­жуть: за ці гро­ші та в цих умо­вах, без чі­тко­го ро­зу­мі­н­ня змін — ми не го­то­ві пра­цю­ва­ти.

— То­ді див­но, чо­му по­го­джу­ю­ться іно­зем­ці...

— Ві­дмов­ляє один, дру­гий, тре­тій, і ли­ше п’ятий, мо­жли­во, по­го­джу­є­ться. То­му я вва­жаю, що кон­курс — це не най­кра­щий ва­рі­ант. В Укра­ї­ні по­трі­бно змі­ню­ва­ти під­хо­ди. Нам по­трі­бні швид­кі які­сні ка­дро­ві змі­ни.

— Та й за при­зна­че­н­ня пев­ної лю­ди­ни мі­ністр чи Пре­зи­дент, який її при­зна­чив на по­са­ду, то­ді не­сти­ме по­лі­ти­чну від­по­від­аль­ність, а не без­ли­ка кон­кур­сна ко­мі­сія або ре­кру­тин­го­ва ком­па­нія...

— Са­ме так.

«ЩО­ДО РО­БО­ТИ БАЛЬЧУНА Є ПИ­ТА­Н­НЯ»

— При­зна­че­н­ня Вой­це­ха Бальчуна ди­ре­кто­ром «Укр­за­лі­зни­ці» — це чия від­по­від­аль­ність?

— Він обра­ний но­мі­на­цій­ним ко­мі­те­том при Мі­ні­стер­стві еко­но­мі­ки під час про­зо­ро­го кон­кур­су. Я не знаю, чи він сам, чи хтось йо­му по­ре­ко­мен­ду­вав по­да­ти свою кан­ди­да­ту­ру на цей кон­курс. Ка­жуть, що сам.

У скла­ді но­мі­на­цій­но­го ко­мі­те­ту бу­ло п’ять мі­ні­стрів і п’ять спо­сте­рі­га­чів. Баль­чун про­йшов кон­курс. І я, як лю­ди­на, яка твер­до до­три­му­є­ться де­мо­кра­ти­чних цін­но­стей і до­мов­ле­но­стей, не міг не під­три­ма­ти кан­ди­да­ту­ру пе­ре­мож­ця. При­зна­че­н­ня Бальчуна, як і при­зна­че­н­ня Іго­ря Смі­лян­сько­го в «Укр­по­шті», я вва­жаю пе­ре­мо­гою.

Що­до ро­бо­ти Бальчуна є пи­та­н­ня. Я спо­ді­ва­ю­ся, що во­ни швид­ко ви­рі­ша­ться. Не все так про­сто. Ек­спа­ту не зав­жди про­сто ін­те­гру­ва­ти­ся в укра­їн­ські ре­а­лії...

— Ек­спа­ту, який не знає мо­ви... Вас під час то­го пер­шо­го за­сі­да­н­ня уря­ду, ко­ли всі мі­ні­стри, про­слу­хав­ши до­по­відь, яку біль­шість, я пев­на, не зро­зумі­ли, під­три­ма­ли кан­ди­да­ту­ру Бальчуна одно­го­ло­сно, це пи­та­н­ня не збен­те­жи­ло?

— Про­блем ба­га­то. Осо­би­сто для ме­не іно­зе­мець — це лю­ди­на, яка го­то­ва які­сно пра­цю­ва­ти за до-

стой­ну за­ро­бі­тну пла­ту і без ха­ба­рів. Але то є не зав­жди так. Всі ми лю­ди. І хоч би ко­го ти взяв, мо­жеш отри­ма­ти без­ліч сюр­при­зів че­рез пер­ший мі­сяць йо­го ро­бо­ти. Це — об’єктив­на ре­аль­ність, з якою по­трі­бно ра­ху­ва­ти­ся.

— Для то­го щоб та­ких сюр­при­зів не отри­му­ва­ти, вар­то озна­йо­ми­ти­ся з бек­гра­ун­дом кан­ди­да­та. Мі­сяць то­му я бу­ла в Поль­щі і про­ве­ла не­ве­ли­чке жур­на­ліст­ське роз­слі­ду­ва­н­ня — хто та­кий Вой­цех Баль­чун? Так-от, по-пер­ше, йо­го як су­пер­кру­то­го ме­не­дже­ра, яким нам йо­го пред­ста­ви­ли тут, на ба­тьків­щи­ні не зна­ють. По-дру­ге, ре­фор­ма поль­ської за­лі­зни­ці — основ­на за­слу­га, за яку Баль­чун отри­мав тут ро­бо­ту і ви­со­ку за­ро­бі­тну пла­ту, — від­бу­ла­ся ко­стру­ба­то: гро­ма­дя­ни не за­до­во­ле­ні які­стю по­слуг — є скар­ги на те, що не­зру­чний роз­клад, по­до­рож­ча­ли кви­тки, не­ко­ре­ктне спо­лу­че­н­ня — бу­ва­ють пе­ре­сад­ки там, де їх ра­ні­ше не бу­ло, то­що. Ли­ше один екс­перт із Ло­дзя за­ува­жив, що на за­лі­зни­ці ста­ли мен­ше кра­сти: мов­ляв, до реформи на ван­та­жних пе­ре­ве­зе­н­нях бу­ло ба­га­то ко­ру­пції, а Баль­чу­ну та ко­ман­ді вда­ло­ся це змі­ни­ти. То, па­не мі­ні­стре, по­ясніть, що в Укра­ї­ні має зро­би­ти Баль­чун?

— Так, ви ма­є­те ра­цію. Баль­чун очо­лю­вав біль­ше ван­та­жні пе­ре­ве­зе­н­ня, хо­ча до­свід за­галь­но­го ке­ру­ва­н­ня за­лі­зни­цею він має теж. Ко­ли ми як но­мі­на­цій­ний ко­мі­тет роз­гля­да­ли йо­го кан­ди­да­ту­ру, то про ньо­го бу­ли тіль­ки по­зи­тив­ні від­гу­ки, а за­раз я чую су­пе­ре­чли­ві. Хо­ча ко­ман­да у ньо­го справ­ді силь­на. З Вой­це­хом Баль­чу­ном пра­цює Мі­хе­їл Па­шке­вич. Він був осо­би­стим по­мі­чни­ком та ке­рів­ни­ком офі­су Ле­ше­ка Баль­це­ро­ви­ча. До ре­чі, Баль­це­ро­вич та­кож ре­ко­мен­ду­вав Бальчуна.

Ра­зом з тим, не­об­хі­дно зва­жа­ти на той факт, що «Укр­за­лі­зни­ця» — це єди­на за­лі­зни­ця Єв­ро­пи, до якої рі­зні ком­па­нії сто­ять у чер­зі з про­ха­н­ням пе­ре­вез­ти їхній ван­таж. Єв­ро­пей­ські за­лі­зни­ці, нав­па­ки, бу­кваль­но до­га­ня­ють клі­єн­тів, умов­ля­ють їх, щоб ті пе­ре­во­зи­ли свої ван­та­жі не ав­то­мо­біль­ним чи рі­чко­вим транс­пор­том, а за­лі­зни­цею. По-дру­ге, по­рів­ню­ва­ти мас­шта­би PKP Kargo та «Укр­за­лі­зни­ці» про­сто не­мо­жли­во. Це — аб­со­лю­тно рі­зні стру­кту­ри з рі­зни­цею в де­ся­тки ра­зів. Про­це­си — по­ді­бні: га­даю, ста­но­ви­ще поль­ської за­лі­зни­ці на той час, ко­ли її очо­лив Баль­чун, бу­ло схо­же на ста­но­ви­ще «Укр­за­лі­зни­ці» в пла­ні ко­рум­по­ва­но­сті, не­ефе­ктив­но­сті, від­су­тно­сті мо­ти­ва­ції пра­цю­ва­ти.

Єди­не зав­да­н­ня, яке я став­лю пе­ред Баль­чу­ном, — здій­сни­ти змі­ни. Ми по­вин­ні від­чу­ти, що йо­го ро­бо­та ефе­ктив­на, і він ро­бить те ж са­ме, що сво­го ча­су в Поль­щі.

— Ці змі­ни, які ви очі­ку­є­те, якось мо­жна ви­мі­ря­ти? Ска­жі­мо, «Укр­за­лі­зни­ця» має що­ро­ку при­но­си­ти мі­льярд при­бу­тку.

— «Укр­за­лі­зни­ця» сьо­го­дні зби­тко­ва че­рез ане­ксію Кри­му та дії оку­пан­тів на схо­ді. Але я спо­ді­ва­ю­ся, що ми ду­же швид­ко змо­же­мо ви­йти на рі­вень при­бу­тко­во­сті, якщо здій­сни­мо очи­ще­н­ня. «Укр­за­лі­зни­ця» сво­го ча­су бу­ду­ва­ла ав­то­ба­ни, за­пу­ска­ла лі­та­ки, то­му все в їхніх ру­ках.

Па­са­жир­ські пе­ре­ве­зе­н­ня не та­кі зби­тко­ві, як про них ка­жуть. Є ба­га­то ма­ні­пу­ля­цій. А все — то­му, що в нас не­має чі­тко­го ана­лі­зу, що від­бу­ва­є­ться у сфе­рі па­са­жир­ських пе­ре­ве­зень. То­му що цей на­пря­мок був ру­ди­мен­том за­лі­зни­ці: най­пер­ше — ван­та­жі, по­тім — лю­ди. За­раз ми на­ма­га­є­мо­ся змі­ни­ти цей під­хід. Від Бальчуна я ви­ма­гаю змі­ни­ти ке­рів­ни­цтво па­са­жир­ських пе­ре­ве­зень, зна­йти лю­дей, які пе­ре­ла­ма­ють про­це­си...

— Чи зда­тен Баль­чун кон­ку­ру­ва­ти з рі­дною для се­бе PKP Kargo? Адже, на­при­клад, роз­ре­кла­мо­ва­ний в Укра­ї­ні як ша­ле­но пер­спе­ктив­ний та при­бу­тко­вий но­вий «шов­ко­вий шлях» до­став­ки ки­тай­ських то­ва­рів до Єв­ро­пи че­рез Іл­лі­чів­ський порт та Укра­ї­ну вже про­грає кон­ку­рен­цію за­лі­зни­чній ма­гі­стра­лі «Шень­гу — Лодзь». Гла­ва КНР на­звав цей на­пря­мок стра­те­гі­чни­ми во­ро­та­ми в Єв­ро­пу, а не наш. За та­ких умов чи не ри­зи­ку­є­мо ми не те що не за­ро­би­ти на цьо­му «шов­ко­во­му шля­ху», а й по­не­сти зби­тки?

— Ми по­вин­ні зро­би­ти все, щоб зби­тку не бу­ло. По­лі­ти­чно — про­ект пра­виль­ний. Еко­но­мі­чно — теж пра­виль­ний. Нам вда­є­ться фо­к­усу­ва­ти­ся не ли­ше на «шов­ко­во­му шля­ху», а й на кра­ї­нах Пер­ської за­то­ки — че­рез Іран. Ми мо­же­мо го­во­ри­ти про спо­лу­че­н­ня з пів­ніч­чю Єв­ро­пи. Всі ці ре­чі — в на­ших ру­ках. Пи­та­н­ня ли­ше в то­му, як ми ни­ми ско­ри­ста­є­мось. На­справ­ді, нам за­раз бра­кує ли­ше одно­го — по­ту­жної ко­ман­ди в са­мій «Укр­за­лі­зни­ці», яка має за­пу­сти­ти цей на­пря­мок. Якщо це вда­сться зро­би­ти, ми ви­гра­є­мо. Ми бу­де­мо пе­ре­мож­ця­ми в кон­ку­рен­тній бо­роть­бі ли­ше то­ді, ко­ли за­про­по­ну­є­мо швид­ше, де­шев­ше та які­сні­ше до­став­ля­ти ван­та­жі, аніж на­ші кон­ку­рен­ти. Ко­ли «Дой­че­бан» за­пу­ска­ла свій «шов­ко­вий шлях» че­рез Бі­ло­русь та Ро­сію до Ки­таю, в це не ві­ри­ли, на­зи­ва­ли це да­рем­ною спра­вою, мов­ляв, за­лі­зни­ця, ні­ко­ли не бу­де де­шев­шим ва­рі­ан­том, аніж мо­ре. Пер­шим клі­єн­том «Дой­че­ба­ну» ста­ла ком­па­нія BMW, якій тер­мі­но­во по­трі­бно бу­ло до­ста­ви­ти свої ав­то­мо­бі­лі до Ки­таю. Сьо­го­дні ми ма­є­мо бум за­лі­зни­чних пе­ре­ве­зень — де­да­лі біль­ше ком­па­ній го­то­ві пла­ти­ти гро­ші за швид­кість.

— Ви го­во­ри­те про KPI, за яки­ми Баль­чун як ме­не­джер отри­му­ва­ти­ме за­ро­бі­тну пла­ту? Що це за кри­те­рії? Ко­ли їх бу­де опри­лю­дне­но?

— Ситуація та­ка: Баль­чун сьо­го­дні отри­мує ста­лу за­ро­бі­тну пла­тню. Во­на до­сить ви­со­ка. А КРІ — це бо­ну­си. «Укр­за­лі­зни­ця» має вне­сти на роз­гляд на­гля­до­вої ра­ди, яку бу­ло про­го­ло­со­ва­но Ка­бмі­ном, але ще не ви­пу­ще­но з уря­ду, на за­твер­дже­н­ня ці КРІ. Я ду­маю, що це має від­бу­ти­ся не­вдов­зі. То­му що те­о­ре­ти­чно прав­лі­н­ня УЗ в цьо­му осо­би­сто за­ці­кав­ле­не. Во­дно­час ми чі­тко сте­жи­ти­ме­мо за до­три­ма­н­ням цих КРІ. Це не бу­де ав­то­ма­ти­чне на­ра­ху­ва­н­ня всіх 100% бо­ну­сів. Ке­рів­ник по­ви­нен бу­де відзві­ту­ва­ти, яку ро­бо­ту і як він ви­ко­нав — якщо він не справ­ля­ти­ме­ться, йо­го бу­де звіль­не­но.

— За та­кою жсхе­мою пра­цю­ва­ти­муть і ін­ші ке­рів­ни­ки ДП?

— Так.

— Сво­го ча­су ми чу­ли про са­бо­та­жно­во­го ке­рів­ни­цтва на УЗ. При­га­дую, як із Ки­є­ва не ви­їха­ли вча­сно ві­сім по­тя­гів, бо їх не уком­пле­кту­ва­ли по­стіль­ною бі­ли­зною. Баль­чун на­звав цей ін­ци­дент спро­ти­вом си­сте­ми. Яка ситуація за­раз? На­скіль­ки зла­го­дже­но пра­цює УЗ сьо­го­дні?

— На­справ­ді у Бальчуна ду­же скла­дна мі­сія. Він отри­мав про­бле­ми з де­ся­ти­лі­тні­ми бек­гра­ун­да­ми. Ко­ру­пція — це не якесь аб­стра­ктне яви­ще для УЗ. Баль­чун по­ви­нен ви­рі­шу­ва­ти ці пи­та­н­ня. Клю­чо­ва ви­мо­га до ньо­го — щоб він пра­цю­вав над ре­фор­ма­ми. І тут че­ка­ти ми не ма­є­мо пра­ва. За­лі­зни­ця — це стра­те­гі­чний об’єкт дер­жа­ви, осо­бли­во під час вій­ни. То­му УЗ має пра­цю­ва­ти без­до­ган­но. Спо­ді­ва­ю­ся, що Баль­чу­ну вда­сться ви­ко­на­ти свою мі­сію. Опір, без­умов­но, бу­де. І він бу­де рі­зно­ха­ра­ктер­ним. Опір олі­гар­хі­чних груп — це одне, а опір лю­дей, які не хо­чуть змін, — ін­ше.

ПРИВАТИЗАЦІЯ УЗ ТА МОНЕТИЗАЦІЯ ПІЛЬГ — НЕМИНУЧІ

— Ро­зді­ле­н­ня та приватизація «Укр­за­лі­зни­ці» все ще є у ва­ших пла­нах? Ко­ли?

— Одна із сут­тє­вих про­блем на­ших ре­форм — не­до­лу­га за­ко­но­дав­ча ба­за і ду­же важ­кий про­цес її змі­не­н­ня. Ми­ну­ло­го ро­ку бу­ло вкрай скла­дно ухва­лю­ва­ти за­ко­ни. Спо­ді­ва­ю­ся, цьо­го ро­ку бу­де лег­ше. Га­даю, ми змо­же­мо про­го­ло­су­ва­ти па­кет до­ро­жніх ре­форм, за­кон про за­лі­зни­чний транс­порт, який вла­сне ство­рить ри­нок у за­лі­зни­чній ін­фра­стру­кту­рі. Це — на­дзви­чай­но ва­жли­во. Бо хоч би скіль­ки ми вкла­да­ли гро­шей із бю­дже­ту, їх не ви­ста­чить для то­го, щоб за­пу­ска­ти над­швид­кі­сні за­лі­зни­ці, які є в біль­шо­сті роз­ви­ну­тих кра­їн сві­ту. Ду- же ба­жа­но, щоб за­кон про за­лі­зни­цю був про­го­ло­со­ва­ний цьо­го ро­ку. Я до­кла­даю всіх зу­силь до цьо­го. По­я­снюю де­пу­та­там: адже на­справ­ді ви від­кри­ва­є­те для Укра­ї­ни но­ві мо­жли­во­сті, бо за­пу­ска­є­те ці­лі се­кто­ри еко­но­мі­ки Укра­ї­ни. Спо­ді­ва­ю­ся, що во­ни до­слу­ха­ю­ться.

— За ва­ши­ми про­гно­за­ми, чи зро­стуть ці­ни на по­слу­ги «Укр­за­лі­зни­ці» пі­сля її при­ва­ти­за­ції?

— Ко­ли в «Укр­за­лі­зни­ці» бу­ли по­га­ні спра­ви, во­ни під­ви­щу­ва­ли та­ри­фи. Ми хо­че­мо це змі­ни­ти. По­до­рож­ча­н­ня, зви­чай­но, не уни­кну­ти. Ми ро­зу­мі­є­мо, що за кра­щі по­слу­ги по­трі­бно пла­ти­ти біль­ше. Спо­ді­ва­ю­ся, що при­ва­тні опе­ра­то­ри в за­лі­зни­чній га­лу­зі в Укра­ї­ні ство­рять та­ке кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще, ко­ли лю­ди не пе­ре­пла­чу­ва­ти­муть утри­до­ро­га, але ма­ти­муть ком­форт і швид­кість.

— Ця ре­фор­ма мо­жли­ва без мо­не­ти­за­ції пільг в Укра­ї­ні? Скіль­ки не­до­о­три­мує сьо­го­дні транс­порт від «піль­го­ви­ків»?

— Аб­со­лю­тно під­три­мую мо­не­ти­за­цію пільг. Вва­жаю це єди­ним здо­ро­вим ви­хо­дом із то­го ста­но­ви­ща, яке ма­є­мо сьо­го­дні. За­лі­зни­ця не­до­о­три­мує мі­льяр­ди че­рез від­су­тність ком­пен­са­ції за пе­ре­ве­зе­н­ня па­са­жи­рів піль­го­вих ка­те­го­рій. Ве­ли­че­зна проблема з цим на при­мі­ських еле­ктро­по­їздах. І це — ду­же ши­ро­ке по­ле для зло­вжи­вань.

— Ви роз­по­від­а­ли в одно­му з ін­терв’ю про те, що в Укра­ї­ні ма­ють з’яви­ти­ся пла­тні ав­то­ба­ни. Ко­ли, де і хто ін­ве­стор?

— Це ре­аль­но за де­яких умов. Пер­ша — за­ко­но­дав­ча. Має бу­ти ухва­ле­но За­кон Укра­ї­ни про до­ро­жній фонд. Він уже є на роз­гля­ді у Вер­хов­ній Ра­ді. Я спо­ді­ва­ю­ся, що во­се­ни пар­ла­мент йо­го про­го­ло­сує ра­зом із па­ке­том за­ко­но­дав­чих змін що­до де­цен­тра­лі­за­ції Украв­то­до­ру, си­сте­ми тол­лін­гу, си­сте­ми ва­го­во­го кон­тро­лю та ін­ших но­ва­цій, які ми про­по­ну­є­мо. І по-дру­ге — за­кон про кон­це­сію. Ли­ше пі­сля цьо­го ми мо­же­мо го­во­ри­ти про пла­тні до­ро­ги. Ін­те­рес із бо­ку ін­ве­сто­ра є. І якщо пар­ла­мент ви­ко­нає всі не­об­хі­дні для цьо­го умо­ви, я спо­ді­ва­ю­ся, що на­сту­пно­го ро­ку ми про­ве­де­мо пер­ші змі­стов­ні пе­ре­го­во­ри що­до бу­дів­ни­цтва ав­то­ба­ну в Укра­ї­ні.

— Чи пла­нує Мі­нін­фра­стру­кту­ри ре­фор­му па­са­жир­сько­го ав­то­транс­пор­ту? Чи ре­аль­но сьо­го­дні при­бра­ти з на­ших до­ріг ста­рі, ржа­ві, пе­ре­о­бла­дна­ні з ван­та­жних мар­шру­тки, які пе­ре­во­зять лю­дей між­мі­ста­ми й се­ла­ми в ре­гіо­нах, та­ким чи­ном, щоб це не при­зве­ло до со­ці­аль­но­го і транс­порт­но­го ко­ла­псу?

— Ре­аль­но, до кін­ця про­бле­му ви­рі­ши­ти не вда­сться. Але ру­бі­кон ми вже пе­ре­тну­ли. Ми ма­кси­маль­но лі­бе­ра­лі­зу­є­мо цей ри­нок, але ви­су­ва­є­мо чі­ткі ви­мо­ги з безпеки та ком­фор­ту. Я спо­ді­ва­юсь, ми не бу­де­мо че­ка­ти тут на за­ко­но­дав­чі змі­ни, а обі­йде­мо­ся підза­кон­ни­ми акта­ми на рів­ні уря­ду. З ве­ре­сня — жов­тня бу­де за­пу­ще­на аб­со­лю­тно но­ва си­сте­ма. Не бу­де при­ва­ре­них та­бу­ре­ток до за­лі­зно­го кор­пу­су ав­то­мо­бі­ля.

ПРО СИСТЕМУ, СПРОТИВ ТА HYPERLOOP В УКРА­Ї­НІ

— Про­гра­ма-ма­кси­мум — мі­ні­мум, яку ви ста­ви­те со­бі на по­са­ді мі­ні­стра?

— Ма­кси­мум — Hyperloop до 2020 ро­ку. Це — ве­ли­ка моя мрія. Але ро­зу­мію, що в ре­аль­но­сті це на­вряд чи вда­сться. Мі­ні­мум — це ство­ри­ти про­зо­рі пра­ви­ла гри, які не мо­жна бу­де змі­ни­ти одним роз­чер­ком пе­ра.

— При­га­дую на­шу те­ле­фо­ну роз­мо­ву, ко­ли ви зби­ра­ли­ся йти з по­са­ди за­сту­пни­ка мі­ні­стра ін­фра­стру­кту­ри в ми­ну­ло­му Ка­бмі­ні. Ви то­ді ка­за­ли, що ва­ші ко­ман­ді не да­ють пра­цю­ва­ти. Сьо­го­дні цей спротив си­сте­ми ви вже не від­чу­ва­є­те?

— Не­має жо­дно­го спро­ти­ву си­сте­ми. Си­сте­ма — це ви­гад­ка. Ми ма­є­мо спротив кіль­кох клю­чо­вих грав­ців, які ні­би­то хо­чуть ро­би­ти змі­ни, але не ро­блять їх. І про це тре­ба го­во­ри­ти від­вер­то. Во­ни впли­во­ві, і від них за­ле­жить ім­пульс, який від­бу­ва­є­ться по си­сте­мі. якої не існує. Си­сте­ма в Укра­ї­ні — це та­ка со­бі «ма­три­ця». До­сить під­ня­ти слу­хав­ку, і во­на зни­кне.

...Зви­чай­но, бо­лить, що ми за­над­то по­віль­ні у сво­їх ді­ях. Я був на похо­ро­ні Павла Ше­ре­ме­та. Йо­го пі­дір­ва­ли в цен­трі мі­ста. Від­су­тність швид­ких змін при­зво­дить до та­ких тра­гі­чних ви­пад­ків. Лю­ди по­ми­ра­ють на фрон­ті, вдо­ма, від то­го, що не ма­ють до­сту­пу до які­сної ме­ди­ци­ни, осві­ти. А все че­рез те, що кіль­ка лю­дей при вла­ді не хо­чуть змін. Во­ни хо­чуть ма­ти кар­тин­ку в те­ле­ві­зо­рі, що змі­ни від­бу­ва­ю­ться, а на­справ­ді — за­йма­ти­ся ти­ми ре­ча­ми, яки­ми за­йма­ли­ся...

— А що ви їм мо­же­те про­ти­ста­ви­ти? Пу­блі­чність є ін­стру­мен­том?

— Так. Зви­чай­но.

— Ви го­то­ві на­зва­ти прі­зви­ща?

— З одно­го бо­ку — Ай­ва­рас (Ай­ва­рас Абро­ма­ві­чус — ексмі­ністр еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та тор­гів­лі. — « День» ) зро­бив ду­же пра­виль­ну річ, то­му що пі­ді­рвав бо­ло­то. А з дру­го­го... Ма­буть, він був би зна­чно ефе­ктив­ні­шим, як­би про­дов­жив пра­цю­ва­ти і змі­ню­ва­ти крок за кро­ком Укра­ї­ну. Ме­ні за­раз ви­йти з пра­по­ром ре­во­лю­ціо­не­ра про­бле­ми не скла­дає, але то не дасть жо­дно­го тол­ку.

— А якщо ви під­ні­ме­те слу­хав­ку і за­те­ле­фо­ну­є­те Ар­те­мо­ві Си­тни­ку?

— Я з ним спіл­ку­ю­ся. І він теж ба­га­то чо­го знає. Проблема в то­му, що ці зна­н­ня тре­ба кон­вер­ту­ва­ти.

Те, що мо­ти­вує ме­не пра­цю­ва­ти в цих умо­вах, — це ві­ра в те, що я ро­блю змі­ни, які ін­ші не ро­би­ли б.

ФОТО ПАВЛА ПАЩЕНКА

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

КЕ­РІВ­НИ­ЦТВО «УКР­ЗА­ЛІ­ЗНИ­ЦІ» 25 ЛИ­ПНЯ ПРЕДСТАВИЛО МІ­НІ­СТЕР­СТВУ ІН­ФРА­СТРУ­КТУ­РИ ДЕТАЛЬНИЙ ПЛАН РОЗ­ВИ­ТКУ КОМ­ПА­НІЇ НА НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ. ЗА СЛО­ВА­МИ ВОЙ­ЦЕ­ХА БАЛЬЧУНА, ГОЛОВНОЮ МЕ­ТОЮ ВПРОДОВЖ НАЙБЛИЖЧИХ ШЕ­СТИ МІ­СЯ­ЦІВ БУ­ДЕ БО­РОТЬ­БА З КОРУПЦІЄЮ, ЗОКРЕ­МА ШЛЯХОМ ЗА­ПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ ПРОЗОРИХ ТЕНДЕРНИХ ПРОЦЕДУР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.