Час від­пла­ти для Гіл­ла­рі?

Чо­му Пу­тін на­ма­га­є­ться дис­кре­ди­ту­ва­ти кан­ди­да­та від де­мо­кра­ти­чної пар­тії і ро­бить став­ку на Трам­па

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Чо­му Пу­тін на­ма­га­є­ться дис­кре­ди­ту­ва­ти кан­ди­да­та від Де­мо­кра­ти­чної пар­тії і ро­бить став­ку на Трам­па

Що ближ­че у США до пре­зи­дент­ських ви­бо­рів 8 ли­сто­па­да, то не­про­гно­зо­ва­ні­ши­ми є ре­зуль­та­ти пе­ре­го­нів у най­впли­во­ві­шій кра­ї­ні сві­ту. Якщо ра­ні­ше пе­ре­ва­га пред­став­ни­ка Де­мо­кра­ти­чної пар­тії Гіл­ла­рі Клін­тон над ре­спу­блі­кан­цем До­наль­дом Трам­пом ся­га­ла де­сять чи на­віть біль­ше від­со­тків, то те­пер опи­ту­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки да­ють не­зна­чну пе­ре­ва­гу нью-йорк­сько­му мі­льяр­де­ру.

Біль­ше то­го, впер­ше в істо­рії аме­ри­кан­ських ви­бо­рів мо­жна го­во­ри­ти про втру­ча­н­ня іно­зем­ної дер­жа­ви у цей про­цес. І са­ме так біль­шість екс­пер­тів роз­гля­да­ють факт пу­блі­ка­ції ви­кра­де­но­го еле­ктрон­но­го ли­сту­ва­н­ня Де­мо­кра­ти­чно­го на­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту — ке­рів­но­го ор­га­ну Де­мо­кра­ти­чної пар­тії на­пе­ре­до­дні з’їзду ці­єї по­лі­ти­чної си­ли у Фі­ла­дель­фії.

Про сер­йо­зність та­ко­го по­во­ро­ту по­дій свід­чить те, що Фе­де­раль­на слу­жба безпеки США взя­лась за роз­слі­ду­ва­н­ня ці­єї спра­ви. Про це за­явив го­лов­ний пред­став­ник де­мо­кра­тів в цьо­му ко­мі­те­ті Адам Шифф. За йо­го сло­ва­ми, про це ви­кра­де­н­ня і про мо­жли­вість при­че­тно­сті до ньо­го Ро­сії або ін­ших кра­їн по­ві­до­ми­ли і чле­нам ко­мі­те­ту у спра­вах роз­від­ки Па­ла­ти пред­став­ни­ків Кон­гре­су США, і там бу­дуть шу­ка­ти до­да­тко­ву ін­фор­ма­цію про це.

Че­рез скан­дал з пу­блі­ка­ці­єю ви­кра­де­них ли­стів у по­не­ді­лок пі­шла у від­став­ку го­ло­ва Де­мо­кра­ти­чно­го на­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту Деб­бі Вас­сер­ма­нШульц. З цих ли­стів ви­пли­ває, що пар­тій­ні апа­ра­тни­ки від­да­ва­ли пе­ре­ва­гу Гіл­ла­рі Клін­тон пе­ред Бер­ні Сан­дер­сом, який був її го­лов­ним су­пер­ни­ком у бо­роть­бі за ви­су­ва­н­ня від пар­тії кан­ди­да­том на по­са­ду пре­зи­ден­та, хо­ча те­о­ре­ти­чно ма­ли бу­ти без­сто­рон­ні­ми в цьо­му.

І, зві­сно, див­ним у цій си­ту­а­ції є те, що до з’їзду Ре­спу­блі­кан­ської пар­тії чо­мусь не бу­ло у ЗМІ ін­фор­ма­ції та ком­про­ма­тів про­ти ре­спу­блі­кан­сько­го кан­ди­да­та, який хва­лив Пу­ті­на і нав­па­ки, що ро­сій­ський лі­дер схваль­но від­гу­ку­вав­ся про Трам­па.

Від­так ви­гля­дає ціл­ком ло­гі­чною по­ява в аме­ри­кан­ських ЗМІ низ­ки пу­блі­ка­цій про те, що Трамп є кан­ди­да­том Пу­ті­на. Але най­біль­ше при­вер­тає ува­гу пу­блі­ка­ція ана­лі­ти­чно­го ма­те­рі­а­лу у Politico під на­звою «Чо­му Пу­тін не­на­ви­дить Гіл­ла­рі».

З одно­го бо­ку, як пи­ше ви­да­н­ня, Клін­тон ні­ко­ли не при­хо­ву­ва­ла сво­єї не­при­я­зні що­до Пу­ті­на. Бу­ду­чи се­на­то­ром в 2008 ро­ці, во­на по­жар­ту­ва­ла з ві­до­мої фра­зи Джор­джа Бу­ша-мо­лод­шо­го, який ска­зав, що він від­чув ду­шу Пу­ті­на, за­зна­чив­ши: Пу­тін як агент КГБ «за ви­зна­че­н­ням не має ду­ші».

Ко­ли­шній по­сол США в Ро­сії Майкл Ма­кфолл роз­по­вів у ко­мен­та­рі Politico, що Клін­тон ске­пти­чно ста­ви- ла­ся до «пе­ре­за­ван­та­же­н­ня» від­но­син з Ро­сі­єю і бу­ла скла­дним пе­ре­го­вір­ни­ком з Лав­ро­вим і Пу­ті­ним.

У сі­чні 2012 ро­ку, ко­ли по­сла Ма­кфол­ла у Москві по­ча­ли бу­кваль­но пе­ре­слі­ду­ва­ти скрізь ре­пор­тер і ро­сій­ські спец­слу­жби, то Клін­тон за­те­ле­фо­ну­ва­ла по не­за­хи­ще­ній лі­нії в ре­зи­ден­цію аме­ри­кан­сько­го по­сла, щоб ви­сло­ви­ти своє обу­ре­н­ня по­ру­ше­н­ням ро­сі­я­на­ми ди­пло­ма­ти­чно­го про­то­ко­лу. «Я хо­ті­ла, щоб во­ни зна­ли, що я знаю», — по­ясни­ла во­на го­ло­ві ди­пло­ма­ти­чної мі­сії під час зу­стрі­чі.

І най­біль­ше, на дум­ку аме­ри­кан­сько­го ви­да­н­ня, обу­ри­ла Пу­ті­на за­ява держ­се­кре­та­ря Клін­тон у гру­дні 2011 ро­ку про пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Під час кон­фе­рен­ції у Ли­тві во­на зро­би­ла го­стру за­яву, за­зна­чив­ши, що ро­сій­ський на­род за­слу­го­вує на те, щоб йо­го го­ло­си бу­ло по­чу­то і по­ра­хо­ва­но, а це озна­чає, що він за­слу­го­вує на спра­ве­дли­ві, віль­ні про­зо­рі ви­бо­ри і лі­де­рів, які є підзві­тни­ми йо­му. Пі­сля цьо­го Пу­тін зви­ну­ва­тив сво­їх опо­нен­тів, що во­ни пра­цю­ють на гро­ші дер­жде­пу.

Уже не бу­ду­чи держ­се­кре­та­рем, Клін­тон, ко­мен­ту­ю­чи ане­ксію Кри­му, у бе­ре­зні 2014 ро­ку по­рів­ня­ла дії Пу­ті­на з тим, що «Гі­тлер ро­бив у 1930-х ро­ках».

Ма­ло хто міг по­ду­ма­ти, що са­ма Клін­тон мо­же опи­ни­ти­ся в си­ту­а­ції, чи не ста­ла во­на мі­шен­ню Пу­тін­ської агре­сії. «Я вва­жаю, що во­ни очі­ку­ють на її пе­ре­мо­гу, ска­зав Politico ди­пло­мат, який має ве­ли­кий до­свід ро­бо­ти в Ро­сії і вва­жає, що Кремль ке­ру­вав ви­кра­де­н­ням еле­ктрон­но­го ли­сту­ва­н­ня, — але во­ни по­си­ла­ють їй си­гнал, що з ни­ми тре­ба ра­ху­ва­тись і во­ни мо­жуть зав­да­ти шко­ди у будь-який мо­мент, то­му їй по­трі­бно спри­йма­ти їх сер­йо­зно».

Сам Ма­кфолл на­пи­сав у Twitter: Пу­тін за­яв­ляв, що Клін­тон «по­да­ла си­гнал» йо­го опо­нен­там у 2011 ро­ці і зви­ну­ва­тив її в за­по­ча­тку­ван­ні про­те­стів. То те­пер на­став час від­пла­ти?».

Схо­же, що ви­кид еле­ктрон­них ли­стів ли­ше спо­ну­кує де­мо­кра­тів до єд­на­н­ня лав у бо­роть­бі з Трам­пом. Про це свід­чить пер­ший день з’їзду, на яко­му се­на­тор Бер­ні Сан­дерс за­явив: «ба­зу­ю­чись на її іде­ях та її лі­дер­стві, Гіл­ла­рі Клін­тон по­вин­на ста­ти на­сту­пним пре­зи­ден­том США».

Тим ча­сом пер­ша ле­ді Мі­шель Оба­ма май­стер­но роз­кри­ти­ку­ва­ла го­лов­не га­сло Трам­па «Зно­ву зро­би­мо Аме­ри­ку ве­ли­кою». Не до­зво­ляй­те ні­ко­му на­віть го­во­ри­ти, що на­ша кра­ї­на не є ве­ли­кою, що по­трі­бен ще хтось, щоб зро­би­ти її ве­ли­кою зно­ву, оскіль­ки во­на і за­раз є най­ве­ли­чні­шою кра­ї­ною на Зем­лі», — на­го­ло­си­ла во­на. І на за­вер­ше­н­ня ви­сту­пу під ша­ле­ні опле­ски ав­ди­то­рії пер­ша ле­ді за­кли­ка­ла де­мо­кра­тів по­вто­ри­ти успіх во­сьми- і чо­ти­ри­рі­чної дав­но­сті.

«МОСКВІ ВИГІДНИЙ ТРАМП ТО­МУ, ЩО ВІН ОБІ­ЦЯЄ НЕОІЗОЛЯЦІОНІЗМ, ЗМЕНШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ»

Ми­ко­ла КАПІТОНЕНКО, ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­дже­н­ня між­на­ро­дних від­но­син, Ки­їв:

— Пер­ший день мас­шта­бно­го і від­мін­но по­став­ле­но­го по­лі­ти­чно­го за­хо­ду — На­ціо­наль­ної кон­вен­ції Де­мо­кра­ти­чної пар­тії — ви­яви­ться, на­пев­но, і най­ва­жли­ві­шим, не­зва­жа­ю­чи на те, що ви­сту­пи та­ких важ­ко­ва­го­ви­ків, як пре­зи­ден­ти Оба­ма і Клін­тон, ві­це-пре­зи­дент Бай­ден, зна­ча­ться в більш пі­зніх ча­сти­нах про­гра­ми. Клю­чо­вим пи­та­н­ням кон­вен­ції ста­ло — на тлі спе­ку­ля­цій про ме­то­ди вну­трі­шньо­пар­тій­ної бо­роть­би — пи­та­н­ня про єд­ність пар­тії. І єд­ність по­ки ви­гля­дає від­нов­ле­ним. Клю­чо­ву роль в цьо­му, схо­же, зі­гра­ли ви­сту­пи Бер­ні Сан­дер­са, Мі­шель Оба­ми і Елі­за­бет Вор­рен. І якщо ви­ступ ни­ні­шньої пер­шої ле­ді США ви­зна­ють най­більш емо­цій­ним і зво­ру­шли­вим, то Са­дерс і Уор­рен — два най­більш сер­йо­зних по­лі­ти­чних кон­ку­рен­та Гіл­ла­рі Клін­тон се­ред де­мо­кра­тів — роз­ста­ви­ли акцен­ти та­ким чи­ном, щоб за­ли­ши­ти вну­трі­шньо­пар­тій­ні кон­флі­кти по­за­ду і об’єд­на­ти зу­си­л­ля за­ра­ди пе­ре­мо­ги над До­наль­дом Трам­пом. Остан­ній, в сво­є­му сти­лі, сар­ка­сти­чно і ла­ко­ні­чно ко­мен­ту­вав те, що від­бу­ва­є­ться в твіт­те­рі, в той час як гля­да­чі мо­гли про­во­ди­ти па­ра­ле­лі між дво­ма гран­діо­зни­ми по­лі­ти­чни­ми шоу: кон­вен­ці­я­ми де­мо­кра­тів і ре­спу­блі­кан­ців. Уни­кну­ти роз­мов про крем­лів­ську ру­ку при роз­ко­лі, який на­мі­тив­ся се­ред де­мо­кра­тів, ви­яви­ло­ся скла­дно. Те, що за­по­ві­тним ба­жа­н­ням Крем­ля є пе­ре­мо­га Трам­па на ви­бо­рах — на сьо­го­дні­шній день улю­бле­на те­ма ба­га­тьох по­лі­ти­чних огля­да­чів. Якщо це і так, то спра­ва, зви­чай­но, не в осо­би­стих ра­хун­ках Пу­ті­на і Клін­тон. Москві вигідний Трамп то­му, що він обі­цяє, по су­ті, неоізоляціонізм: зменшення глобальних гарантій безпеки, які на­да­ю­ться Ва­шинг­то­ном. Що за­ли­шає Ро­сії біль­ше шан­сів — як їй зда­є­ться — обза­ве­сти­ся вла­сною не­ве­ли­кою сфе­рою впли­ву на пост­ра­дян­сько­му про­сто­рі і тим са­мим ре­а­лі­зу­ва­ти свою гео­по­лі­ти­чну мрію остан­ніх де­ся­ти­літь. Ро­зра­ху­нок, як це бу­ває з Ро­сі­єю ча­сто, мо­же ви­яви­ти­ся не­вір­ним. Ри­то­ри­ка Трам­па не обов’яз­ко­во ви­зна­чить йо­го зов­ні­шню по­лі­ти­ку, а на­віть якщо США дій­сно ско­ро­тять свою «об­ще­по­ли­цей­скую» мі­сію, для Ро­сії це мо­же озна­ча­ти за­го­стре­н­ня кон­флі­ктів з низ­кою ін­ших гео­по­лі­ти­чних су­пер­ни­ків, які мо­жуть з ку­ди мен­шим ро­зу­мі­н­ням і обе­ре­жні­стю ста­ви­ти­ся до мо­сков­ських ін­те­ре­сів.

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.