Дру­гий на­пад на Крим

«По­лі­ти­ка Мо­скви сто­сов­но оку­по­ва­но­го пів­остро­ва пе­ре­хо­дить від «ме­до­во­го мі­ся­ця» до су­во­рих бу­днів», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Хре­сна хо­да, про яку тру­би­ли ЗМІ остан­ній мі­сяць, за­вер­ши­лась бла­го­по­лу­чним мо­ли­тов­ним сто­я­н­ням на Во­ло­ди­мир­ській гір­ці. Ексце­сів не бу­ло, але РПЦ ру­ка­ми УПЦ МП, пі­сля Все­пра­во­слав­но­го Со­бо­ру на Кри­ті, на­ма­га­є­ться про­де­мон­стру­ва­ти, що са­ме во­на є до­мі­нан­тою в Укра­ї­ні. Хо­ча, за дум­кою екс­пер­тів і со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень, та­ка до­мі­на­ція умов­на і не від­по­від­ає дій­сно­сті. Але від­по­від­на кар­тин­ка ці­єю хо­дою бу­ла зро­бле­на. І це — го­лов­не зав­да­н­ня, яке пра­гну­ло ви­рі­ши­ти мо­сков­ське ду­хо­вен­ство.

На про­ти­ва­гу — 28 ли­пня про­лу­на­ли за­яви Пре­зи­ден­та, який ви­сту­пив за ство­ре­н­ня єди­ної По­мі­сної цер­кви. Але се­ред укра­їн­сько­го ду­хо­вен­ства до­сі за­ли­ша­є­ться роз­ме­жу­ва­н­ня — хто стар­ший і хто біль­ший. Хо­ча ті жсо­цо­пи­ту­ва­н­ня свід­чать про те, що де­да­лі біль­ше пра­во­слав­них українців ви­сту­па­ють за єди­ну По­мі­сну ав­то­ке­фаль­ну церкву. За сло­ва­ми Пре­зи­ден­та Пе­тра По­ро­шен­ка, він роз­ра­хо­вує на до­по­мо­гу Все­лен­сько­го па­трі­ар­ха Вар­фо­ло­мія у ство­рен­ні єди­ної По­мі­сної Укра­їн­ської пра­во­слав­ної цер­кви.

«Ми зна­є­мо, ба­га­то зу­силь бу­ло до­кла­де­но йо­го все­свя­ті­стю для ор­га­ні­за­ції Все­пра­во­слав­но­го Со­бо­ру, — ска­зав Пре­зи­дент на Во­ло­ди­мир­ській гір­ці в Ки­є­ві, — і дуж е ра­дий то­му, що він успішно про­йшов і прийняв ва­жли­ві рі­ше­н­ня і до­ку­мен­ти». По­ро­шен­ко пе­ре­ко­на­ний, що Вар­фо­ло­мій ду­має над тим, як до­по­мог­ти цер­кві у цьо­му пи­тан­ні, і за­зна­чив, що «Вар­фо­ло­мій єди­ний, хто зда­тний до­по­мог­ти пра­во­слав­ним укра­їн­цям об’єд­на­ти­ся і вре­гу­лю­ва­ти ка­но­ні­чний ста­тус Укра­їн­ської цер­кви у стру­кту­рі сві­то­во­го пра­во­слав’я».

«Ду­же до­бре, що у на­шої вла­ди є ба­жа­н­ня під­три­ма­ти ідею ство­ре­н­ня єди­ної По­мі­сної цер­кви, — ко­мен­тує « Дню » ре­лі­гі­є­зна­вець Лю­дми­ла Фи­ли­по­вич. — Але про­ха­н­ня По­ро­шен­ка не бу­де основ­ним ва­же­лем для прийня­т­тя рі­ше­н­ня Вар­фо­ло­мі­єм що­до на­да­н­ня Укра­їн­ській цер­кві ав­то­ке­фа­лії. Там ді­ють свої за­ко­ни і свої цер­ков­ні пра­ви­ла. Для цьо­го по­трі­бна чі­тка ар­ти­ку­ля­ція са­мих укра­їн­ських ві­ру­ю­чих. Ті ж, хто брав участь у ході Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту, та­ко­го об’єд­на­н­ня не хо­чуть. То­му Вар­фо­ло­мій бу­де утри­му­ва­тись від та­ких ра­ди­каль­них рі­шень. Нам тре­ба по­стій­но пра­цю­ва­ти і під­твер­джу­ва­ти ідею Ки­є­ва як істо­ри­чно­го, куль­тур­но­го і ду­хов­но­го цен­тру, де, вла­сне, і від­бу­ло­ся хре­ще­н­ня. Тоб­то хре­сти­лись ки­я­ни, а не мо­скви­чі, вя­зем­ці чи су­рож­ці. Ми ма­є­мо на­га­ду­ва­ти і роз­по­від­а­ти, що це і бу­ла Русь, а не Мо­ско­вія».

Про­цес об’єд­на­н­ня цер­ков триває, хоч і по­віль­но. При цьо­му ро­би­ться це «зни­зу» на при­кла­ді кон­кре­тних цер­ков, які за­ли­ша­ють Мо­сков­ський па­трі­ар­хат. Так, на Ко­ло­мий­щи­ні 11 ре­лі­гій­них гро­мад ав­то­ке­фаль­них цер­ков ра­зом зі свя­ще­ни­ка­ми на осно­ві про­то­ко­лу збо­рів одно­го­ло­сно пе­ре­йшли у під­по­ряд­ку­ва­н­ня Укра­їн­ської пра­во­слав­ної цер­кви Ки­їв­сько­го па­трі­ар­ха­ту. Про це по­ві­дом­ля­ють мі­сце­ві ЗМІ. Ці хра­ми бу­ли прийня­ті до скла­ду Ко­ло­мий­ської єпар­хії УПЦ КП та пе­ре­йшли під юрис­ди­кцію вла­ди­ки Юлі­а­на (Га­та­ли). Ав­то­ке­фаль­на цер­ква, на дум­ку мі­сце­вих ві­рян, є са­те­лі­том Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту, яка не єд­нає, нав­па­ки, роз’єд­нує. 31 ли­пня очі­ку­є­ться, що від­бу­ду­ться збо­ри гро­мад ще в ше­сти па­ра­фі­ях Ко­ло­мий­сько­го ра­йо­ну.

Якраз учо­ра хре­сну хо­ду на честь Свя­та Хре­ще­н­ня Ру­си-Укра­ї­ни ор­га­ні­зо­ву­ва­ла УПЦ Ки­їв­сько­го па­трі­ар­ха­ту. По­дія стар­ту­ва­ла від Во­ло­ди­мир­сько­го со­бо­ру. Зран­ку кіль­ка ти­сяч лю­дей, хо­ва­ю­чись у ті­ні де­рев та ка­фе­драль­но­го со­бо­ру, че­ка­ли на за­кін­че­н­ня свя­тко­вої лі­тур­гії, щоб ру­ши­ти до Во­ло­ди­мир­ської гір­ки і там про­ве­сти свя­тко­вий мо­ле­бен. Та, на від­мі­ну від аске­ти­зму і пев­ної на­пру­же­но­сті че­рез без­пре­це­ден­тні за­хо­ди без­пе­ки під час хре­сної хо­ди Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту, уча­сни­ки вчо­ра­шньої ре­лі­гій­ної акції ви­про­мі­ню­ва­ли зов­сім ін­ші на­строї. Лю­ди, одя­гне­ні у свя­тко­ві й бі­лі ви­ши­ван­ки, ра­ді­сні облич­чя, на­ро­дні ре­лі­гій­ні пі­сні, укра­їн­ські та пов­стан­ські пра­по­ри в ру­ках во­ї­нів-до­бро­воль­ців — хі­ба це не атмо­сфе­ра на­ціо­наль­но­го свя­та? Все го­во­ри­ло про те, що укра­їн­ці ро­зу­мі­ють гли­бин­ну су­тність хре­ще­н­ня Ру­си-Укра­ї­ни 1028 ро­ків то­му.

«Осо­би­сто для ме­не День Хре­ще­н­ня Ру­сі — це укра­їн­ське свя­то, бо, по­чи­на­ю­чи з Во­ло­ди­ми­ра, пра­во­слав’я оста­то­чно при­йшло до на­шої дер­жа­ви. За­раз та­кі часи, що ми ма­є­мо під­си­лю­ва­ти й під­кре­слю­ва­ти наш український дух», — ді­ли­ться із «Днем» па­ні Сві­тла­на — жи­тель­ка Жи­то­ми­ра, яка ра­зом із по­дру­га­ми що­ро­ку при­їздить на свя­тку­ва­н­ня. «Сьо­го­дні при­єм­но ди­ви­ти­ся на лю­дей дов­ко­ла, які при­йшли на цю хо­ду, на ді­тей, які із усмі­шка­ми на облич­чях та у ви­ши­ван­ках ща­сли­ві бі­га­ють дов­ко­ла нас — ми по-справ­жньо­му від­чу­ва­є­мо атмо­сфе­ру свя­та», — про­дов­жи­ла во­на.

Па­ні Сві­тла­на роз­по­від­ає, що во­на, як і міль­йо­ни укра­їн­ських пра­во­слав­них, че­ка­ють на на­да­н­ня УПЦ ав­то­ке­фа­лії. «Укра­їн­цям по­трі­бна на­ціо­наль­на ав­то­ке­фаль­на і не­за­ле­жна від Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту пра­во­слав­на цер­ква, щоб в УПЦ МП біль­ше не екс­плу­а­ту­ва­ла те­зу про те, що «ли­ше во­ни є ка­но­ні­чни­ми», — до­дає во­на.

Про­те па­ні Сві­тла­на, як і ба­га­то ін­ших уча­сни­ків свя­та Хре­ще­н­ня Ру­си-Укра­ї­ни, із якими встиг по­спіл­ку­ва­ти­ся «День», спо­кій­но по­ста­ви­ли­ся до хре­сної хо­ди УПЦ МП, яка ми­ну­лої се­ре­ди ді­йшла до Ки­є­ва: мов­ляв, всі ма­ють пра­во на мо­ли­тву, ін­ша річ — що на цій те­мі на­ма­га­ю­ться на­жи­ти­ся рі­зні по­лі­ти­чні си­ли як всередині Укра­ї­ни, так і за її ме­жа­ми.

Так са­мо спо­кій­но до хре­сної хо­ди Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту став­ля­ться і свя­ще­ни­ки із УПЦ КП. «Ми по­ба­чи­ли, що лю­ди про­йшли ба­га­то кі­ло­ме­трів, щоб мо­ли­ти­ся. Те, що нав­ко­ло цьо­го спе­ку­лю­ють, — це по­лі­ти­чне пи­та­н­ня вла­ди й опо­зи­ції», — го­во­рить ієрей Ро­ман із Охтир­ки. Він під­кре­слює, що вже у че­твер дов­ко­ла Укра­їн­ської пра­во­слав­ної цер­кви об’єд­на­ло­ся ба­га­то па­трі­о­тів Укра­ї­ни із одні­єю ме­тою — «по­мо­ли­ти­ся за дер­жа­ву, за на­ших хло­пців, які за­хи­ща­ють її від агре­со­ра на пе­ре­до­вій, і в ці­ло­му об’єд­на­ти гро­ма­ду й зро­би­ти її мі­цні­шою». І це, ма­буть, ще одна ра­зю­ча рі­зни­ця між­Ки­їв­ським і Мо­сков­ським па­трі­ар­ха­том, оскіль­ки свя­ще­ни­ки і при­хо­жа­ни остан­ньо­го бо­я­ться вго­лос го­во­ри­ти, що від­но­сно Укра­ї­ни від­бу­ва­є­ться зов­ні­шня ро­сій­ська агре­сія.

«Хре­сна хо­да — це зав­жди чу­до­ва спра­ва, але ін­ша річ — ко­ли в неї за­кла­да­ють га­сла, які нав’язує нам агре­сор, а пред­став­ни­ки «Опо­бло­ку» го­во­рять, що мо­ля­ться «за при­пи­не­н­ня бра­то­вбив­чої вій­ни», — ді­ли­ться свя­ще­ник Оле­ксандр із цер­кви в Пи­ро­го­ві. — В Укра­ї­ні не­має бра­то­вбив­чої вій­ни. Всі лю­ди, у яких є голова на пле­чах, бачать, що на­справ­ді від­бу­ва­є­ться в на­шій дер­жа­ві. Тре­ба мо­ли­ти­ся за те, щоб во­рог пі­шов з на­шої зем­лі, то­ді ми са­мі по­ми­ри­мо­ся, об’єд­на­є­мо­ся, і все бу­де до­бре».

Та про­бле­му хре­сної хо­ди Мо­сков­сько­го па­трі­ар­ха­ту він роз­гля­дає де­що шир­ше: «Хре­сна хо­да УПЦ МП могла бути де­мон­стра­ці­єю Кон­стан­ти­но­поль­сько­му па­трі­ар­ха­ту то­го, що ро­сій­ське пра­во­слав’я по­ту­жне в Укра­ї­ні, має ба­га­то прихильників».

На йо­го дум­ку, сим­во­лі­чним і ва­жли­вим є те, що сьо­го­дні­шнє свя­тку­ва­н­ня Дня Хре­ще­н­ня Ру­си-Укра­ї­ни від­бу­ва­є­ться на тлі роз­гля­ду Кон­стан­ти­но­поль­ським па­трі­ар­ха­том мо­жли­во­сті ви­зна­н­ня УПЦ: «Більш ніж­че­рез 1000 ро­ків для Укра­їн­ської пра­во­слав­ної цер­кви на­да­н­ня їй ав­то­ке­фа­лії та ви­зна­н­ня все­лен­ським пра­во­слав’ям озна­ча­ло б зня­т­тя за­ки­дів і яр­ли­ків, які на­ві­шує Мо­сков­ський па­трі­ар­хат, — «без­бла­го­да­тні», «не­ка­но­ні­чні» і т.д. Так, ми до­сі не ви­зна­ні сві­то­вим пра­во­слав’ям, але най­дов­ше із По­мі­сних пра­во­слав­них цер­ков не ви­зна­ва­ла­ся са­ме Мо­сков­ська цер­ква — по­над 150 ро­ків».

«Кон­стан­ти­но­поль зва­жає на ту по­ту­гу, яку до­кла­дає укра­їн­ське пра­во­слав’я, і ту про­ти­дію, яку чи­нить йо­му Мо­сков­ський па­трі­ар­хат, який істо­ри­чно діє в ру­слі шо­ві­ні­сти­чної ро­сій­ської ім­пер­ської по­лі­ти­ки, — про­дов­жує клі­рик. — То­му ви­зна­н­ня при­йде са­мо, ко­ли на­род бу­де одно­го­ло­сним в цьо­му пи­тан­ні, ко­ли він зро­зу­міє, в якій кра­ї­ні хо­че жити, а вла­да ді­я­ти­ме згі­дно з ба­жа­н­ня­ми на­ро­ду», — за­вер­шує отець Оле­ксандр.

«Нам по­трі­бна єди­на По­мі­сна, не­за­ле­жна від Мо­скви, цер­ква, — заявив під час під час за­хо­дів з на­го­ди Дня хре­ще­н­ня Ки­їв­ської Ру­си­Укра­ї­ни Па­трі­арх Фі­ла­рет, Пред­сто­я­тель УПЦ КП. — Якщо цер­ква бу­де за­ле­жа­ти від Мо­скви, то Укра­їн­ської дер­жа­ви не бу­де. І Пу­тін про це знає, і то­му спо­ді­ва­є­ться на ро­сій­ську церкву в Укра­ї­ні, що во­на до­по­мо­же під­ко­ри­ти Укра­ї­ну Ро­сії. За­раз ство­рю­ю­ться спри­я­тли­ві умо­ви для ви­зна­н­ня не­за­ле­жною Укра­їн­ської пра­во­слав­ної цер­кви, яка мо­же увійти в сім’ю по­мі­сних пра­во­слав­них цер­ков. Ми по­вин­ні зна­ти, що дер­жа­ва мо­же бути мі­цною і не­зни­щен­ною, якщо бу­дуть мі­цні ду­хов­ні осно­ви, і та­ки­ми мі­цни­ми ду­хов­ни­ми осно­ва­ми для Укра­ї­ни і для Ки­їв­ської Ру­сі бу­ла цер­ква. І то­му во­рог наш, Ро­сія, роз­ді­лив на­шу Укра­їн­ську церкву на дві ча­сти­ни, зна­ю­чи: якщо не бу­де єди­ної мі­цної ду­хов­ної осно­ви, то й Укра­їн­ської дер­жа­ви не бу­де. Але ми ро­зу­мі­є­мо це, і то­му на­ма­га­є­мо­ся всі­ля­ко об’єд­на­ти все укра­їн­ське пра­во­слав’я у єди­ну церкву».

МА­ЛЮ­НОК ВІКТОРА БОГОРАДА

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

28 ЛИ­ПНЯ 2016 р. ВОЛОДИМИРСЬКА ГІРКА У КИ­Є­ВІ. У СПІЛЬНІЙ МОЛИТВІ ТА УРОЧИСТИХ ЗА­ХО­ДАХ ІЗ НА­ГО­ДИ ДНЯ ХРЕ­ЩЕ­Н­НЯ РУ­СИ-УКРА­Ї­НИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ ГЛА­ВИ УКРА­ЇН­СЬКИХ РЕ­ЛІ­ГІЙ­НИХ КОНФЕСІЙ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.