Світ пі­сля «по­ке­мо­нів»

Ма­ри­на ТАРАСОВА: «Най­ближ­чим ча­сом бі­знес на осно­ві те­хно­ло­гій до­да­тко­вої ре­аль­но­сті по­чне бу­ду­ва­ти мі­ста май­бу­тньо­го»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

Ми вже на­віть не по­мі­ча­є­мо, як до­пов­не­на ре­аль­ність уві­йшла у на­ше жи­т­тя. Її мо­жна по­ба­чи­ти як під час спор­тив­них транс­ля­цій (тра­є­кто­рія по­льо­ту сна­ря­ду пі­сля уда­ру), так і на он­лайн-кар­тах (Google View).

Скла­дно уяви­ти со­бі, як жи­ло люд­ство, ко­ли не бу­ло по­шу­ко­вої си­сте­ми, ін­тер­нет-пе­ре­кла­да­ча чи он­лайн-карт. Сьо­го­дні ж, ма­ю­чи до­ступ до Ме­ре­жі, мо­жна лег­ко ді­зна­тись, які лі­кар­ні, бібліотеки, шко­ли чи му­зеї є по­бли­зу тебе. Зав­дя­ки про­е­кту «Ци­фро­ве пе­ре­тво­ре­н­ня Укра­ї­ни» ком­па­нії «GoogleУкра­ї­на» ми отри­ма­ли мо­жли­вість вір­ту­аль­но по­до­ро­жу­ва­ти мі­сця­ми, які ли­ше зби­ра­є­мось від­ві­да­ти. Ци­фро­ві ман­дрів­ки до­сту­пні вже Львів­ською, Рів­нен­ською, Хер­сон­ською, Ми­ко­ла­їв­ською та Оде­ською обла­стя­ми, і най­ближ­чим ча­сом за­пра­цює в Іва­но-Фран­ків­ській та Кро­пив­ни­цькій.

Біль­ше то­го, во­на впев­не­на — по­при те, що ін­фор­ма­ції в Ін­тер­не­ті з’яв­ля­є­ться що­раз біль­ше, одні­єю з ха­ра­кте­ри­стик су­ча­сно­го сві­ту є бо­роть­ба за до­ступ до ін­фор­ма­ції. То­му па­ні Ма­ри­на ра­дить бі­зне­сме­нам по­зна­ча­ти свої за­кла­ди на кар­ті, а та­кож в опи­сі за­ли­ша­ти основ­ну ін­фор­ма­цію, на­при­клад, го­ди­ни ро­бо­ти чи кон­та­ктний но­мер те­ле­фо­ну.

Во­дно­час но­ві те­хно­ло­гії можуть ста­ти не­без­пе­чни­ми. Спро­щу­ю­чи жи­т­тя лю­дей, во­ни можуть зро­би­ти їх більш вра­зли­ви­ми до про­блем ре­аль­но­го сві­ту. Про це по­пе­ре­джа­ють сьо­го­дні ба­га­то фу­ту­ро­ло­гів, як-от Ел­він Тоф­флер. Про­те пі­ар-ме­не­джер ком­па­нії «GoogleУкра­ї­на» Ма­ри­на ТАРАСОВА пе­ре­ко­на­на: стра­хи без­під­став­ні. Ком­па­нії, які сьо­го­дні пра­цю­ють з до­да­тко­вою ре­аль­ні­стю, як Google, усві­дом­лю­ють свою від­по­від­аль­ність, і їхня го­лов­на мі­сія — зро­би­ти за допомогою те­хно­ло­гій жи­т­тя лю­дей лег­шим і ком­фор­тні­шим. Про те, як змі­ню­ва­ти­ме­ться світ під впли­вом ІТ та як сьо­го­дні укра­їн­ці під­го­тов­ле­ні до цих ви­кли­ків, Ма­ри­на Тарасова роз­по­ві­ла під час зу­стрі­чі в ре­да­кції з уча­сни­ка­ми Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки.

Ма­рія ЧАДЮК, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— Google — одна з тих кор­по­ра­цій, яка го­ту­є­люд­ство до но­вої ери ви­со­ких те­хно­ло­гій. Як ви оці­ню­є­те сьо­го­дні­шню го­тов­ність Укра­ї­ни?

— Укра­ї­на під­го­тов­ле­на. Ми вхо­ди­мо в ТОП-10 кра­їн з роз­ви­тку те­хно­ло­гій в EMEA. Це — ре­гіон, в який вхо­дять Єв­ро­па, Афри­ка та Близь­кий Схід. За остан­ні­ми да­ни­ми, про­ни­кне­н­ня Ін­тер­не­ту в Укра­ї­ні сягає по­над 60%. У нас ду­же ви­со­кий рі­вень ко­ри­сту­ва­н­ня смар­тфо­на­ми. Укра­ї­на до­сі ди­вує нас тем­па­ми зро­ста­н­ня ко­ри­сту­ва­чів но­ві­тніх те­хно­ло­гій. Я мо­жу це до­ве­сти на при­кла­ді YouTube: у сві­ті ко­ри­сту­ва­н­ня цим ві­део-до­да­тком на­шої ком­па­нії ко­жно­го ро­ку зро­стає на 50% , а в Укра­ї­ні — на 70%. На­ше су­спіль­ство де­мон­струє ба­жа­н­ня роз­ви­ва­ти­ся на­віть в тій скла­дній еко­но­мі­чно-по­лі­ти­чній си­ту­а­ції, яка в нас скла­лась.

За остан­ні­ми ци­фра­ми, на ли­пень 2016 близь­ко 83% всіх ко­ри­сту­ва­чів YouTube в Укра­ї­ні ко­ри­сту­ю­ться ним раз на ти­ждень, і більш ніж 55% — що­дня. Лю­ди актив­но осво­ю­ють те­хно­ло­гії. Вже 49% ко­ри­сту­ва­чів ви­ко­ри­сто­ву­ють са­ме смар­тфо­ни для то­го, щоб ди­ви­ти­ся ві­део.

Укра­ї­на — одна з най­ро­з­ви­ну­ті­ших кра­їн, з то­чки зо­ру ши­ро­ко­по- ло­сно­го Ін­тер­не­ту. Звер­ніть ува­гу, по­до­ро­жу­ю­чи Єв­ро­пою, що там ду­же важ­ко зна­йти «нор­маль­ний» Ін­тер­нет.

Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА:

— Чи про­во­дить Google ана­ліз кон­тен­ту, який шу­ка­ють укра­їн­ські ко­ри­сту­ва­чі? Ви мо­же­те спро­сту­ва­ти су­дже­н­ня що­до сві­то­вої тен­ден­ції оту­пі­н­ня юзе­рів? Зокре­ма, яка си­ту­а­ція в Укра­ї­ні?

— Га­даю, як­би лю­ди ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли біль­ше ча­су на роз­ва­жаль­ний кон­тент, то у сві­ті бу­ло би мен­ше війн, вбивств та ін­ших ка­та­строф. Що­до кон­тен­ту, то якщо по­ди­ви­ти­ся на ТОП-10 укра­їн­ських ка­на­лів і на най­по­пу­ляр­ні­ші те­ми — це дій­сно роз­ва­ги, але во­ни рі­зні. Це — до­сить ін­те­ле­кту­аль­ний гу­мор, а ще є ба­га­то му­зи­ки. Укра­ї­на справ­ді ви­прав­до­вує імідж спів­у­чої кра­ї­ни і пе­ре­мож­ця «Єв­ро­ба­че­н­ня».

Уні­каль­на річ, але біль­шість укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів охо­че ви­кла­да­ють свій кон­тент у віль­ний до­ступ на YouTube. Біль­ше то­го, во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють на­шу пла­тфор­му як до­да­тко­вий ре­сурс — пу­блі­ку­ють, на­при­клад, те, що не уві­йшло в ефір ток-шоу. І в них є актив­на ау­ди­то­рія, яку ці­ка­вить цей кон­тент.

YouTube — ця пла­тфор­ма ці­ка­ва тим, що там ко­жен мо­же зна­йти свою ні­шу, ко­ло сво­їх ін­те­ре­сів. У ТОП-5 укра­їн­ських ютуб-ка­на­лів вхо­дить ва­жли­вий, як на ме­не, роз­діл «зро­би сам». В нас є про­сто уні­каль­ні YouTube-ге­рої. На пів­дні Укра­ї­ни жи­ве чо­бо­тар, який по­ка­зує свою ро­бо­ту на вла­сно­му YouTube-ка­на­лі, і в ньо­го уже де- ся­тки ти­сяч під­пи­сни­ків. Ще один яскра­вий при­клад — ка­нал в’язаль­ниць з Кри­во­го Ро­гу. Ми ду­же пи­ша­є­мо­ся тим, що та­ла­но­ви­ті лю­ди можуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на­ші ре­сур­си для по­пу­ля­ри­за­ції се­бе і сво­їх ро­біт. Так ось у цих в’язаль­ниць з Кри­во­го Ро­гу є чо­ти­ри ка­на­ли на YouTube на рі­зних мо­вах. На них во­ни де­мон­стру­ють те­хні­ку в’яза­н­ня га­чком і по­ка­зу­ють свої ви­ро­би. За­раз за їхнім ка­на­лом спо­сте­рі­га­ють більш ніж у двох­стах кра­ї­нах сві­ту. Для ме­не це фе­но­мен, який зай­вий раз на­га­дує, що в Ін­тер­не­ті не­має бар’єрів.

Та­кож ко­ри­сту­ва­чі ме­реж актив­но ці­кав­ля­ться зви­чай­ним жи­т­тям ін­ших лю­дей. Осо­бли­ву по­пу­ляр­нісь ма­ють ді­ти. На­при­клад, є ка­нал Mister Max та Miss Katy: ба­тьки ма­лень­ко­го хло­пчи­ка та дів­чин­ки з Оде­си зні­ма­ють що­ден­не жи­т­тя сво­їх ді­тей та ви­кла­да­ють йо­го в Ін­тер­нет. Для ме­не — це ду­же по­зи­тив­ні ка­на­ли, адже во­ни роз­по­від­а­ють про те, як про­сто жити і на­со­ло­джу­ва­ти­ся. І лю­ди пе­ре­йма­ють одне у одно­го рі­зні «фі­шки», тра­ди­ції.

«У БІЛЬ­ШО­СТІ ПРО­БЛЕМ З ХАКЕРАМИ ВИННІ СА­МІ ЮЗЕРИ»

Ан­на ГОЛІШЕВСЬКА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Іва­на Фран­ка:

— На­скіль­ки спра­ве­дли­вим є твер­дже­н­ня, що в де­яких кра­ї­нах, в то­му числі в Ро­сії, Google зму­ше­ний на­да­ва­ти спец­слу­жбам до­ступ до еле­ктрон­ної скринь­ки gmail?

— У нас про­зора си­сте ма. Gmail, як і YouTube, під­по­ряд­ко­ву­ю­ться за­ко­нам Америки. Я ні­чо­го не мо­жу го­во­ри­ти про Ро­сію, бо пра­цюю в укра­їн­сько­му офі­сі. І ко­ли до нас при­хо­дить за­пит на до­ступ до чи­є­їсь скринь­ки, ми ра­ди­мо звер­та­тись за юри­ди­чною адре­сою в Аме­ри­ці. Юри­сти роз­гля­да­ти­муть це пи­та­н­ня.

У опу­блі­ко­ва­но­му на­ми зві­ті йде­ться про те, що з дев’яти за­пи­тів на до­ступ до еле­ктрон­ної скринь­ки, які ком­па­нія отри­ма­ла від пра­во­охо­рон­ців жоден не отримав по­зи­тив­ної від­по­віді.

Окса­на КОВАЛЬ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Іва­на Фран­ка:

— Чи ба­га­то ха­ке­рів, злов­ми­сни­ків на­ма­га­ю­ться зла­ма­ти еле­ктрон­ні скринь­ки? У вас є ін­фор­ма­ція, яка б по­ка­зу­ва­ла, які з пошт на­ма­га­лись зла­ма­ти?

— На скринь­ці Google є дво­ета­пна си­сте­ма ав­тен­ти­фі­ка­ції. Ви не ли­ше за­хи­ща­є­те свою по­шту па­ро­лем, а й ма­є­те під­твер­ди­ти вхід за допомогою мо­біль­но­го те­ле­фо­ну. Якщо на по­шту за­хо­дять з не­зна­йо­мих де­вай­сів — ви одра­зу отри­му­є­те про це по­ві­дом­ле­н­ня на свій те­ле­фон. Це до­сить на­дій­на си­сте­ма.

У біль­шо­сті про­блем з хакерами винні са­мі юзери, ко­трі зне­ва­жли­во став­ля­ться до сво­єї без­пе­ки. Ви­ко­ри­ста­н­ня лег­ко­го або одна­ко­во­го па­ро­лю для всіх ака­ун­тів — се­ред най­по­ши­ре­ні­ших при­чин зло­му.

Є ду­же про­сте пра­ви­ло, по­водь­те­ся у вір­ту­аль­но­му сві­ті так, як по­во­ди­тесь в ре­аль­но­му. Ви ж не ви­ві­шу­є­те у се­бе на две­рях свої фото в бі­кі­ні.

Хри­сти­на СОЛТИС, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Іва­на Фран­ка:

— Чи пе­ред­ба­чає Google якийсь ме­ха­нізм ви­яв­ле­н­ня «тро­лів», який би до­по­міг ко­ри­сту­ва­че­ві зо­рі­єн­ту­ва­тись, чи прав­да на­пи­са­на в ко­мен­та­рі, чи ні?

— Так, це прав­да, те­хно­ло­гії ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться не тіль­ки для роз­ви­тку, а й для вла­сно­го зи­ску. Але лю­ди зав­жди від­чу­ва­ють, де прав­да, а де — ні.

Су­ча­сний світ ім­по­нує ме­ні мо­жли­ві­стю прийня­т­тя рі­ше­н­ня. Ви оби­ра­є­те кін­це­вий про­дукт. Ви­бір за­ли­ша­є­ться за ва­ми. А ін­тер­нет-те­хно­ло­гії тіль­ки до­по­ма­га­ють зро­би­ти цей ви­бір. Ми жи­ве­мо у сві­ті суб’єкти­ві­зму. Ко­жен отри­мує ба­га­то ін­фор­ма­ції, ана­лі­зує для се­бе і оби­рає те, що під­хо­дить са­ме йо­му.

«СУ­ЧА­СНИЙ СВІТ ВИМАГАЄ ЗАВ­ЖДИ БУТИ ГОТОВИМ ЗМІНЮВАТИСЬ»

Ма­ри­на СНІЖИНСЬКА, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Ки­є­во-Мо­ги­лян­ська ака­де­мія»:

— Гра Pokemon GO на­бу­ла величезної по­пу­ляр­но­сті. Є про­гно­зи що­до її впли­ву на подаль­ший роз-

ви­ток вір­ту­аль­но­го про­сто­ру та актив­ної ін­те­гра­ції йо­го у ре­аль­не жи­т­тя. Як ви уяв­ля­є­те жи­т­тя пі­сля «по­ке­мо­нів»? І чи має від­но­ше­н­ня ком­па­нія Google до ство­ре­н­ня гри?

— Моя осо­би­ста дум­ка, що це про­сто но­ва мо­да. Я пам’ятаю, де­кіль­ка ро­ків над­зви­чай­но по­пу­ляр­ною бу­ла Ingress. Той са­мий під­хід — бі­га­ти мі­стом і за­хо­плю­ва­ти якісь то­чки.

Я зав­жди ра­дію, ко­ли з’яв­ля­є­ться щось но­ве. У су­ча­сно­му сві­ті по­стмо­дер­ні­зму, ко­ли все стає ци­та­тою, все — по­вто­ре­н­ням, ду­же важ­ко зна­йти щось та­ке, що вра­зить та­ку ве­ли­ку кіль­кість лю­дей. «По­ке­мо­ни» — це щось но­ве, вда­ле ви­ко­ри­сто­ву­ва­н­ня су­ча­сних те­хно­ло­гій. Це при­клад ду­же вда­ло­го по­єд­на­н­ня гар­ної ідеї, гар­но­го вті­ле­н­ня і но­ві­тніх те­хно­ло­гій.

Я не во­ло­дію ін­фор­ма­ці­єю що­до при­че­тно­сті Google до ство­ре­н­ня гри Pokemon GO.

А. Д.-Р.: — Чи мо­жли­ве в май­бу­тньо­му від­ре­че­н­ня лю­дей від ре­аль­но­го сві­ту і пов­не за­гли­бле­н­ня у світ вір­ту­аль­ної ре­аль­но­сті? А «по­ке­мо­ни» — це та­ка со­бі ре­пе­ти­ція, успі­шний тест-драйв ІТ-сві­том ін­те­ре­су люд­ства до вір­ту­аль­ної ре­аль­но­сті?

— Я не по­го­джу­юсь з цим твер­дже­н­ням. І не лю­блю сло­во­спо­лу­че­н­ня «вір­ту­аль­ний світ», кра­ще — « до­да­тко­ва ре­аль­ність». За цим май­бу­тнє. Вже ба­га­то ро­ків обго­во­рю­є­ться, як бу­дуть виглядати мі­ста май­бу­тньо­го. Ме­ні по­до­ба­ю­ться при­пу­ще­н­ня про те, що ви бу­де­те йти і ба­чи­ти вір­ту­аль­ні ви­ві­ски на ма­га­зи­нах чи ре­сто­ра­нах, де одра­зу мо­жна бу­де отри­ма­ти ін­фор­ма­цію, що сьо­го­дні від ше­фа або де на цій ву­ли­ці сьо­го­дні роз­про­даж­то­що.

Су­ча­сний світ і світ май­бу­тньо­го — це бо­роть­ба за мо­жли­вість на­да­ти свою ін­фор­ма­цію лю­ди­ні. Будь- яка те­хно­ло­гія — це до­да­тко­ва мо­жли­вість. Я ра­дію, що в су­ча­сно­му сві­ті са­ме бі­знес за­ці­кав­ле­ний у ви­ко­ри­стан­ні цих те­хно­ло­гій. На при­кла­ді « по­ке­мо­нів » мо­жна ба­чи­ти, що ба­га­то бі­зне­сів схо­пи­ли­ся за цю мо­жли­вість. І я очі­кую, що най­ближ­чим ча­сом во­ни по­чнуть бу­ду­ва­ти мі­ста май­бу­тньо­го з до­пов­не­ною ре­аль­ні­стю.

Я не під­три­мую сте­ре­о­тип, що лю­ди якось від­ри­ва­ю­ться від ре­аль­но­сті, мо­лодь на тих же YouToub- ка­на­лах по­ка­зує, що хо­че жити ре­аль­ним жи­т­тям, хо­че роз­ва­жа­ти­ся, спіл­ку­ва­ти­ся одне з одним.

Ме­ні по­до­ба­є­ться в су­ча­сній мо­ло­ді те, що во­ни не став­лять між­ра­со­вих, між­ві­ко­вих, між­на­ціо­наль­них бар’ єрів. Во­ни го­то­ві спіл­ку­ва­тись з лю­дьми від­по­від­но до сво­їх ін­те­ре­сів. YouToub це ду­же чі­тко по­ка­зує. Ко­жен зна­хо­дить свою ні­шу. Ді­ти ці­кав­ля­ться на­у­кою, са­ме при­кла­дною. Є чи­ма­ло ка­на­лів з рі­зни­ми фі­зи­чни­ми, хі­мі­чни­ми до­слі­да­ми. Ду­же по­пу­ляр­ні ка­на­ли, які пра­кти­чно від­по­від­а­ють на пи­та­н­ня, а на­ві­що нам фі­зи­ка. В них ба­га­то під­пи­сни­ків. Ро­зби­т­тям вну­трі­шніх сте­ре­о­ти­пів для ме­не ста­ло те, що ко­ли ви бу­де­те спіл­ку­ва­тись з топ-кре­а­то­ра­ми, во­ни не бу­дуть ба­га­то ча­су роз­по­від­а­ти про се­бе, а роз­ка­жуть, де во­ни чо­го на­вчи­лись, з якими ін­ши­ми ка­на­ла­ми спіл­ку­ва­лись. І це — по­ка­зник су­ча­сно­го сві­ту, який го­то­вий змінюватись. Успі­шні лю­ди зав­жди го­то­ві змінюватись.

«СУ­СПІЛЬ­СТВО МАЙ­БУ­ТНЬО­ГО — СУ­СПІЛЬ­СТВО ПО­ШУ­КУ»

О. К.: — Чи не ба­чи­те ви про­бле - му в то му, що сьо год ні лю ди на мо же за гу би тись в над мі рі ін - фор ма ції? Як шу ка ти філь т ри, зокре­ма в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто рі Ін­тер не ту?

— Вва­жаю, що аль­тер­на­тив­ні дум­ки ма­ють пра­во на існу­ва­н­ня. Я ро­би­ла, ро­блю і бу­ду ро­би­ти все для то­го, щоб у цьо­му сві­ті бу­ла сво­бо­да ви­бо­ру. Я ві­рю в те, що люд­ство ро­зум­не, що ми ру­ха­є­мо­ся до сві­тло­го май­бу­тньо­го і що те­хно­ло­гії у цьо­му до­по­ма­га­ють. Якщо в лю­ди­ни є ви­бір, во­на від­по­від­ає за ньо­го.

Су­спіль­ство го­то­вих від­по­від­ей — це су­спіль­ство ми­ну­ло­го. Су­спіль­ство май­бу­тньо­го — це су­спіль­ство від­кри­тих за­пи­тань, від­кри­тих на­прям­ків до по­шу­ків. По­шук — це по­стій­ний стан су­ча­сної лю­ди­ни. Ви зав­жди шу­ка­є­те, ку­ди вам по­їха­ти, зав­жди шу­ка­є­те но­вих знань, но­ву ін­фор­ма­цію, но­вих дру­зів, від­крит­тів то­що. Окса­на ВОЙТКО, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— 2014 ро­ку аме­ри­кан­ський та ро­сій­ський офі­си Google на кар­ті по­зна­чи­ли Крим від­окрем­ле­ним від Укра­ї­ни. У той час, ко­ли ком­па­нія Google в Укра­ї­ні чі­тко за­яви­ла про те, що «Крим — це Укра­ї­на!». Ска­жіть, будь ла­ска, як від­бу­ва­є­ться по­лі­ти­ка прийня­т­тя по­ді­бних рі­шень? І чи не­се хтось по­ка­ра­н­ня, якщо від­бу­ва­ю­ться по­ді­бні кон­флі­ктні си­ту­а­ції?

— Усі важ ли ві по лі тич ні рі - ше­н­ня при­йма­ю­ться пі­сля дов­го­го об го во рен ня з ло каль ни ми ком па ні я ми. Але фі наль не рі - ше­н­ня зав­жди за цен траль ною ко­ман­дою.

На­ша го­лов­на ме­та — у вір­ту­аль­но­му сві­ті по­ка­зу­ва­ти об’єктив­ну ре­аль­ність. З по­зи­ції Укра­ї­ни це ви­гля­дає по-одно­му, з усьо­го сві­ту — по-ін­шо­му.

Х. С.: — GoogleGlass на­да­ють до­да­тко­ві мо­жли­во­сті. Чи існує за­раз імо­вір­ність то­го, що їх бу­де за­ве­зе­но в Укра­ї­ну?

— Че­сно ка­жу­чи, ми й не на­ма­га­ли­ся за­во­зи­ти GoogleGlass. В укра­їн­сько­му офі­сі Google не­має цьо­го де­вай­су. За за­ко­на­ми Укра­ї­ни цей про­дукт має прой­ти сер­ти­фі­ка­цію. У нас не­має та­кої по­тре­би че­рез те, що де­вайс вза­га­лі не за­пу­ще­но у се­рій­ний ви­пуск.

М. Ч.: — Час від ча­су в Google з’яв­ля­ю­ться ду­дли на укра­їн­ську те­ма­ти­ку. Чи не пла­ну­є­те ви до 25-ї рі­чни­ці Не­за­ле­жно­сті ви­пу­сти­ти якийсь те­ма­ти­чний дудл ?

— Я осо­би­сто цим за­йма­юсь. Але це — сюр­приз, то­му не мо­жу роз­по­ві­сти про ньо­го де­таль­но.

М. М.: — Ко­го бе­руть на ста­жу­ва­н­ня в офіс Google, і як ту­ди мо­жна по­тра­пи­ти?

— Ком­па­нію Google за­сну­ва­ли сту­ден­ти. То­му у нас є ба­га­то про­грам, спря­мо­ва­них са­ме на сту­ден­тів. В укра­їн­сько­му офі­сі ком­па­нії че­твер­та ча­сти­на пра­ців­ни­ків скла­да­є­ться з ін­тер­нів. У нас є спе­ці­аль­ний блог для сту­ден­тів, де ви­ві­шу­ю­ться всі но­ви­ни, пов’яза­ні з про­гра­ма­ми та лі­тні­ми ста­жу­ва­н­ня­ми в ком­па­нії. По всіх офі­сах ви­ві­ше­но від­кри­ті ва­кан­сії, будь-хто мо­же по­да­ти­ся. Але пам’ятай­те, що хоч оцін­ки і втра­ти­ли своє зна­че­н­ня в Укра­ї­ні, Google доби­рає лю­дей ли­ше з хо­ро­ши­ми ба­ла­ми, бо в за­хі­дно­му сві­ті оцін­ка є по­ка­зни­ком успі­шно­сті й від­по­від­аль­но­сті лю­ди­ни. Хри­сти­на СОЛТИС, Ма­рія МАТЯЖ, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»-2016

МА­ЛЮ­НОК PAWEL KUCZYNSKI

ФОТО РЕЙТЕР

ДОДАТОК ДЛЯ СМАРТФОНІВ POKEMON GO Б’Є ВСІ РЕКОРДИ МАСОВОСТІ — НИМ ЗА­РАЗ ЧА­СТІ­ШЕ КО­РИ­СТУ­Ю­ТЬСЯ, НА­ВІТЬ НІЖ ІНСТАГРАМОМ. ЗА ПЕР­ШІ ТРИ ДНІ КОМ­ПА­НІЯ-РОЗРОБНИК ГРИ NINTENDO НА «ПОКЕМОНАХ» ЗАРОБИЛА ПО­НАД 8 МІ­ЛЬЯР­ДІВ ДО­ЛА­РІВ. ЗА­РАЗ ЖЕ ЇЇ ВАР­ТІСТЬ ЗБІЛЬШИЛАСЯ МАЙ­ЖЕ В 2,5 РА­ЗУ — ІЗ 17,1 МІ­ЛЬЯР­ДА ДО­ЛА­РІВ ДО 42,5 МІ­ЛЬЯР­ДА ДО­ЛА­РІВ

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.