Про ари­сто­кра­тизм ду­ху

До­слі­дни­ця На­дія Ча­ста­ко­ва та ви­дав­ни­цтво «Пуль­са­ри» пред­ста­ви­ли лі­те­ра­тур­ний порт­рет Іва­на Дзю­би

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! - Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Дня­ми ви­да­тно­му укра­їн­сько­му лі­те­ра­ту­ро­знав­цю, кри­ти­ку, куль­ту­ро­ло­гу Іва­ну Дзю­бі ми­ну­ло 85 ро­ку (див. ма­те­рі­ал Миколи Жу­лин­сько­го «Три­во­ги й бо­лі Iва­на Дзю­би» у № 130 від 26 ли­пня ц. р.) До зна­ко­во­го юві­лею уні­вер­си­тет­ське ви­дав­ни­цтво «Пуль­са­ри» під­го­ту­ва­ло но­ве ви­да­н­ня — книж­ку до­слі­дни­ці На­дії Ча­ста­ко­вої «Іван Дзю­ба: Дух і твор­чість», озна­че­ну як лі­те­ра­тур­ний порт­рет.

Як йде­ться в ано­та­ції, у ро­бо­ті зо­се­ре­дже­но ува­гу на спе­ци­фі­ці ме­то­до­ло­гі­чно­го під­хо­ду вче­но­го до явищ лі­те­ра­ту­ри й ми­сте­цтва, до­мі­нан­тах лі­те­ра­тур­но-кри­ти­чних праць, зна­чен­ні осо­би­сто­сті І. Дзю­би в куль­тур­но­му й су­спіль­но­істо­ри­чно­му жит­ті Укра­ї­ни др. пол. ХХ — поч. ХХІ сто­літь, по­зна­че­них не­про­сти­ми яви­ща­ми й про­це­са­ми. Про­бле­ма­ти­ку роз­кри­то в ме­жах чо- ти­рьох роз­ді­лів: «Іван Дзю­ба й укра­їн­ська куль­ту­ра др. пол. ХХ — поч. ХХІ сто­лі­т­тя», «Шев­чен­кі­а­на Іва­на Дзю­би», «Лі­те­ра­тур­на кри­ти­ка і са­мо­по­шук» та «Лі­те­ра­ту­ро­знав­ство як апо­ло­гія ду­ху».

« Ав­тор­ка пе­ре­кон­ли­во до­во­дить, що основ­ним пра­гне­н­ням Іва­на Дзю­би на всіх ета­пах йо­го твор­чо­сті бу­ло за­свід­чи­ти єв­ро­пей­ський рі­вень укра­їн­ської куль­ту­ри, осми­сли­ти її ду­хов­не ба­гат­ство у сві­то­вих об­ши­рах, — роз­по­від­ає в ко­мен­та­рі « Дню » ди­ре­ктор ви­дав­ни­цтва « Пуль­са­ри » Ла­ри­са Ко­пань. — Від са­мо­го по­ча­тку вхо­дже­н­ня в лі­те­ра­ту­ру і до сьо­го­дні Іван Дзю­ба — не тіль­ки ре­чник сво­го по­ко­лі­н­ня, сво­єї на­ції, а й кри­тик сво­єї епо­хи. Ін­те­ле­кту­аль­на сво­бо­да, про­зір­ли­вість, гро­ма­дян­ська від­по­від­аль­ність, гу­ма­нізм — ці до­мі­нан­ти Дзю­би- ші­ст­де­ся­тни­ка, вче­но­го, увін­ча­но­го у на­сту­пні де­ся­ти­лі­т­тя чи­слен­ни­ми ла­у­ре­ат­ськи­ми зва­н­ня­ми й пре­мі­я­ми, не менш ва­жли­ві й ни­ні, ко­ли в Укра­ї­ні й сві­ті від­бу­ва­є­ться мас­шта­бна куль­тур­на де­фор­ма­ція. Ма­є­мо ща­сли­ву на­го­ду в день по­ва­жно­го юві­лею го­во­ри­ти не тіль­ки про ве­ли­че­зні на­бу­тки юві­ля­ра в ро­ки ми­ну­лі, а й про но­ві пра­ці, ідеї, су­го­ло­сні три­во­жним по­ді­ям на йо­го ма­лій ба­тьків­щи­ні — До­неч­чи­ні. « Тра­ктат « Ін­тер­на­ціо­на­лізм чи ру­си­фі­ка­ція » , — пи­сав Є. Свер­стюк, — сво­го ча­су по­ста­вив автора в си­ту­а­цію по­лі­ти­чно­го лідера, чо­го він сам, зви­чай­но, не пра­гнув » . А ни­ні по­над усі при­та­ман­ні Іва­но­ві Ми­хай­ло­ви­чу ри­си ми най­ча­сті­ше зга­ду­є­мо йо­го ари­сто­кра­тизм ду­ху. Мо­жли­во, то­му, що це та ри­са, яку нам би хо­ті­ло­ся ба­чи­ти і в укра­їн­ських про­від­ни­ків » .

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.