Ви­про­бу­ва­н­ня... по­пу­лі­змом

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

До пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США за­ли­ша­є­ться мен­ше, ніж сто днів, але за­раз ні­хто не на­ва­жу­є­ться про­гно­зу­ва­ти, хто ста­не но­вим гла­вою най­по­ту­жні­шої дер­жа­ви у сві­ті. Однак во­дно­час де­да­лі біль­ше екс­пер­тів у США й рі­зних по­лі­ти­ків у Єв­ро­пі тур­бує те, що но­вим пре­зи­ден­том мо­же ста­ти ре­спу­блі­ка­нець До­нальд Трамп, ко­трий остан­нім ча­сом ро­бить скан­даль­ні за­яви, де­мон­стру­ю­чи не­зна­н­ня основ зов­ні­шньої по­лі­ти­ки. Це йо­го ко­мен­та­рі що­до за­ста­рі­ло­сті НАТО, що со­ю­зни­ки ма­ють пла­ти­ти США за під­трим­ку, пе­ре­гля­ду тор­го­вель­них угод. Але чи не най­біль­ше ди­вує йо­го не­ро­зу­мі­н­ня си­ту­а­ції в Укра­ї­ні, зокре­ма не­зна­н­ня чи не­ба­жа­н­ня зро­зу­мі­ти, що Ро­сія не­за­кон­но ане­ксу­ва­ла Крим і за­раз ро­сій­ські вій­ська пе­ре­бу­ва­ють на схо­ді Укра­ї­ни. То­му ви­ни­кає за­пи­та­н­ня, чо­му ба­га­то аме­ри­кан­ців під­три­му­ють нью- йорк­сько­го ма­гна­та, який не обі­ймав жо­дних по­сад і про­сла­вив­ся тим, що зба­га­тив­ся на не­ру­хо­мо­сті, отри­мав­ши від сво­го ба­тька у спад­щи­ну один мі­льярд до­ла­рів. Адже один чи не з най­го­лов­ні­ших обов’яз­ків президента США — це вер­хов­ний го­лов­но­ко­ман­ду­вач.

« День » звер­нув­ся до про­фе­со­ра Обрі ДЖЮЕТТА фа­куль­те­ту по­лі­ти­чних на­ук уні­вер­си­те­ту Цен­траль­ної Фло­ри­ди і по­про­сив роз’ясни­ти, чо­му май­же по­ло­ви­на аме­ри­кан­ців під­три­мує Трам­па, що від­бу­ва­є­ться з су­спіль­ством, яке під­три­мує від­вер­то­го по­пу­лі­ста, і чо­му аме­ри­кан­ці не бе­руть до ува­ги до­ся­гнень адмі­ні­стра­ції Ба­ра­ка Оба­ми, за ка­ден­ції ко­тро­го від­бу­ва­ло­ся зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, з’яви­ло­ся по­над 15 міль­йо­нів но­вих ро­бо­чих місць то­що.

Ба га то бі лих, ро біт ни чий та се ред ній клас аме ри кан ців, ду - же роз ча ро ва ні пре зи ден том Оба мою і Де мо кра тич ною пар - ті­єю. Во ни ду же силь но не люб - лять Гіл ла рі Клін тон і до сить стур­бо­ва­ні ста­но­ви­щем еко­но­мі - ки і стра те гіч ним на прям ком кра­ї­ни — по­над 75% аме­ри­кан­ців вва­жа­ють, що він є хи­бним. Ці ж ви бор ці схиль ні вва жа ти, що ба га то хто з ти по вих кан ди - да тів у пре зи ден ти від Рес пуб лі - кансь кої пар тії не бу де ба га то ро би ти для то го, щоб змі ни ти по лі ти ку і, та ким чи ном, во ни під три ма ли До наль да Трам па. Трамп — по­пу­ліст, який апе­лює до го лов них пе ре жи вань ви бор - ців. Звід си йо го за клик збу ду ва - ти сті ну між США і Мек си кою, що би ско ро ти ти не ле галь ну ім - міг ра цію, йо го за клик змі ни ти тор­го­вель­ну уго­ду з ін­ши­ми кра­ї­на­ми, що­би отри­ма­ти ви­гі­дні­ші умо­ви для США, йо­го за­клик чи­ни ти силь ні ший опір іс ламсь ко - му екс тре міз му і те ро риз му, а та кож йо го за клик під три ма ти спів ро біт ни ків по лі ції й бо ро ти - ся зі зло чин ніс тю.

При хиль ни ки Трам па ду же мо ти во ва ні і справ ді ду ма ють, що чо ти ри ро ки з Гіл ла рі Клін - тон на по­са­ді президента ста­нуть ка­та­стро­фою для кра­ї­ни. Є де­я­кі рес пуб лі кан ці, які за яви ли, що не го ло су ва ти муть за Трам па, але біль­шість ре­спу­блі­кан­ців бу­де — на віть як що во ни не в за - хва ті від Трам па, по за як на - справ­ді во­ни не­на­ви­дять Гіл­ла­рі Клін­тон.

«ЧАСТКОВО ПРО­БЛЕ­МА ГІЛ­ЛА­РІ ПО­ЛЯ­ГАЄ В ТО­МУ, ЩО ВО­НА БУ­ЛА ПОВ’ЯЗА­НА З ВЕ­ЛИ­КОЮ КІЛЬ­КІ­СТЮ СКАНДАЛІВ»

Гіл­ла­рі й справ­ді ба­га­тьом не по­до­ба­є­ться в США — її не­га­тив­ні рей­тин­ги при­бли­зно є та­ки­ми ж ви­со­ки­ми, як у До­наль­да Трам­па. Ре­спу­блі­кан­цям во­на не по до ба єть ся то му, що пред с тав - ля­ла Де­мо­кра­ти­чну пар­тію та її лі бе раль ну ідео ло гію впро довж де­ся­ти­літь. І крім то­го, во­ни вва­жа­ють, що во­на не­е­ти­чна і не за­слу­го­вує на до­ві­ру. Ба­га­то не­за­леж них ви бор ців та кож стур бо - ва­ні що­до її на­дій­но­сті, і то­му їм теж во на не над то по до ба єть ся. Ці­ка­во, що в ко­лі най­лі­бе­раль­ні­ших при­хиль­ни­ків Де­мо­кра­ти­чної пар­тії (лю­ди, які під­три­му­ва­ли Бер­ні Сан­дерс у прай­ме­різ Де­мо­кра­ти­чної пар­тії) Гіл­ла­рі вва­жа­ють за­над­то близь­кою до істе­блі­шмен­ту і за­над­то кон­се­рва­тив­ною — ба­га­то при­хиль­ни­ків Бер­ні Сан­дерс, імо­вір­но, не го­ло­су­ва­ти­муть за Гіл­ла­рі.

Гіл­ла­рі не та­ка при­єм­на осо­би­стість, як її чо­ло­вік та ко­ли­шній пре­зи­дент Білл Клін­тон. Біл­ла спри­йма­ли за­га­лом як «хо­ро­шо­го хло­пця», який від­кри­тий до лю­дей (на­віть ба­га­то хто з йо­го по лі тич них суп ро тив ни ків ска - зав, що він хо ро ший хло пець, з яким во­ни хо­ті­ли б ви­пи­ти пи­ва), тим ча­сом як про Гіл­ла­рі ка­жуть, що во на справ ляє не над то дру - же­лю­бне вра­же­н­ня. Частково про­бле­ма Гіл­ла­рі по­ля­гає в то­му, що во­на впро­довж три­ва­ло­го ча­су пе­ре­бу­ва­ла в цен­трі ува­ги гро­мад­сько­сті й пов’яза­на з ве­ли­кою кіль­кі­стю осо­би­стих і про­фе­сій- них скандалів. Ча­сти­ною її про­бле­ми є ли­ше її осо­би­стість — во­на на­справ­ді не є лю­ди­ною з на­ро­ду.

Про­мо­ва Гіл­ла­рі як кан­ди­да­та бу­ла со­лі­дною, і мо­жна очі­ку­ва ти, що її під трим ка зрос те на кіль­ка від­со­тків пі­сля за­вер­ше­н­ня з’ їз ду Де мо кра тич ної пар тії. Це, так би мо­ви­ти, по­стз’їздо­вий стри­бок в опи­ту­ва­н­нях гро­мад­ської дум­ки — До­нальд Трамп здо­був зро стан ня по пу ляр нос ті пі - сля за­вер­ше­н­ня з’їзду Ре­спу­блі­кан­ської пар­тії ми­ну­ло­го ти­жня.

Не ду­маю, що остан­ні ко­мен­та­рі, звер­не­н­ня До­наль­да Трам - па до ро­сі­ян опу­блі­ку­ва­ти 30 000 ви да ле них елек т рон них лис тів Гіл­ла­рі ма­ти­муть ве­ли­ке зна­че­н­ня для пе ре січ но го ви бор ця. Трамп ви сло вив низ ку до сить обур­ли­вих ре­чей, і цей остан­ній ко мен тар був не та ким за паль - ним, як біль­шість із них.

Ма­буть, це бу­дуть ду­же скла­дні ви­бо­ри, на яких пе­ре­мо­жець ма­ти­ме не­ве­ли­ку пе­ре­ва­гу. Гіл­ла­рі, на­пев­но, здо­бу­де під­трим­ку біль­шо­сті ло­яль­них при­хиль­ни­ків Де­мо­кра­ти­чної пар­тії — чор­но­шкі­рих ви­бор­ців, іспа­но­мов­но­го на­се­ле­н­ня, мо­лод­шо­го по­ко - лі­н­ня й са­мо­тніх жі­нок. На­то­мість Трамп за­ру­чи­ться під­трим­кою біль­шо­сті ре­спу­блі­кан­ських при­хиль­ни­ків, у то­му чи­слі бі­лих чо­ло­ві­ків, одру­же­них бі­лих жі­нок і ре­лі­гій­них кон­сер­ва­то­рів.

«БА­ГА­ТО АМЕ­РИ­КАН­ЦІВ ПРАГНУТЬ ЗМІН»

— Не мо­жу ствер­джу­ва­ти на­пев­не, хто пе­ре­мо­же. Сво­го ча­су ви­да­ва­ло­ся ціл­ком ма­ло­ймо­вір­но, щоб хтось по­ді­бний до До­наль­да Трам­па міг бу­ти обра­ним, з огля­ду на йо­го осо­би­стість, змі­ну по­лі­ти­чних по­зи­цій і тен­ден­цію го­во­ри­ти не­о­дно­зна­чні ре­чі. Але ба­га­то аме­ри­кан­ців прагнуть змін. Якщо Гіл­ла­рі Клін­тон змо­же пе­ре­ко­на­ти біль­шість аме­ри­кан­ських гро­ма­дян у то­му, що во­на зда­тна за­про­ва­ди­ти по­зи­тив­ні змі­ни, то змо­же пе­ре­мог­ти в цих ви­бор­чих пе­ре­го­нах і, до то­го ж, ста­не пер­шою жін­кою-пре­зи­ден­том США. Якщо ні, то До­нальд Трамп бу­де на­сту­пним пре­зи­ден­том.

— Чо­му ви­бор­ці не бе­руть до ува ги здо бут ків двох ка ден цій прав­лі­н­ня де­мо­кра­тів?

— Ба­га­то при­хиль­ни­ків Трам­па не від­чу­ва­ють, що еко­но­мі­чне ста­но­ви­ще істо­тно по­кра­щи­ло­ся. Не­зва­жа­ю­чи на те, що пі­сля Ве­ли­кої ре­це­сії з’яви­ло­ся ба­га­то ро­бо­чих місць, не так ба­га­то лю­дей ма­ють сьо­го­дні ро­бо­ту, ба­га­то хто з них є частково зайня­ти­ми, ба на­віть ще біль­ше від­чу­ва­ють се­бе не­за­хи­ще­ни­ми на сво­їй ро­бо­ті. При­хиль­ни­ки Трам­па вва­жа­ють, що Оба­ма та Клін­тон не бу­дуть ні­чо­го змі­ню­ва­ти й біль­ше дба­ти­муть про те, щоб кра­ї­на ста­ла спра­ве­дли­ві­шою і з більш рів­ним до­хо­дом за ра­ху­нок пе­ре­роз­по­ді­лу, а не еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня й за­хи­сту ро­бо­чих місць. Во­ни спо­ді­ва­ю­ться на те, що Трамп з йо­го успі­хом ве­де­н­ня бі­зне­су змо­же по­кра­щи­ти еко­но­мі­чне ста­но­ви­ще й укла­да­ти та­кі тор­го­вель­ні уго­ди, які бу­ли б най­ви­гі­дні­ши­ми для аме­ри­кан­ців.

«ПРИ­ХИЛЬ­НИ­КИ КЛІН­ТОН СПО­ДІ­ВА­Ю­ТЬСЯ, ЩО ВИ­БОР­ЦІ ПОБАЧАТЬ ОБ’ЄДНАНУ ДЕ­МО­КРА­ТИ­ЧНУ ПАР­ТІЮ, НА ВІДМІНУ ВІД РОЗДІЛЕНОЇ РЕ­СПУ­БЛІ­КАН­СЬКОЇ ПАР­ТІЇ...» Ен­дрю СIЛI, ви­ко­нав­чий пре­зи­дент цен­тру ім. Ву­дро Віль­со­на, Ва­шинг­тон:

— Ми зна ти ме мо про оста - то­чний ефект цих двох з’їздів на гро мадсь ку дум ку США ли ше че рез де кіль ка днів. З’ їзд Рес - пуб лі кансь кої пар тії, який від - був­ся ми­ну­ло­го ти­жня, спра­вив по туж ний вплив на опи ту ван ня гро мадсь кої дум ки що до До - наль­да Трам па, ви вів ши йо го на пер­ше мі­сце в цих опи­ту­ва­н­нях. При хиль ни ки Гіл ла рі Клін тон спо ді ва ють ся ж на те, що Де мо - кра тич ний з’ їзд, який від бу вав - ся за вда­ло на­пи­са­ним сце­на­рі­єм і з ен ту зі аз мом, по вер не її на про від ну роль у пре зи ден­тсь ких пе ре го нах. При хиль ни ки Клін - тон спо ді ва ють ся, що ви бор ці побачать об’єднану Де­мо­кра­ти­чну пар тію, на від мі ну від роз ді - ле ної Рес пуб лі кансь кої пар тії, ви бор ці якої бу дуть роз ча ро ва ні ко­мен­та­ря­ми Трам­па про ви­кра­ден ня Ро сі­єю елек т рон них лис - тів Клін тон. Якщо цьо го не від - бу­де­ться і Трамп про­дов­жить лі­ди ру ва ти в опи ту ван нях, то це бу дуть за тяж ли ві чо ти ри мі ся ці кам па нії Клін тон.

Обрі ДЖЮЕТТ: «При­хиль­ни­ки Трам­па вва­жа­ють, що чо­ти­ри ро­ки Клін­тон на по­са­ді президента ста­нуть ка­та­стро­фою для кра­ї­ни»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.