на за­мов­ле­н­ня. Який ре­зуль­тат?

Пер­ший «при­зов» дав скан­даль­ні ре­зуль­та­ти, але у вла­ді не вга­му­ва­ли­ся...

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Не зва­жа­ю­чи на по­стій­ну кри­ти­ку і не­га­тив­ну пра­кти­ку, схо­же, ни­ні­шня вла­да пра­гне про­дов­жи­ти тра­ди­ці­ю­при­зна­че­н­ня іно­зем­ців на ви­со­кі по­са­ди в Укра­ї­ні. В ЗМІ по­ча­ли актив­но обго­во­рю­ва­ти мо­жли­ве пра­це­вла­шту­ва­н­ня в Укра­ї­ні ексмі­ні­стра транс­пор­ту Поль­щі Сла­во­мі­ра Но­ва­ка гла­вою«Украв­то­до­ру». І одра­зу пи­та­н­ня. В са­мій Поль­щі нав­ко­ло ці­єї пер­со­ни в 2013-му роз­го­рів­ся скан­дал, в ре­зуль­та­ті яко­го Но­вак був зму­ше­ний по­да­ти у від­став­ку з по­са­ди мі­ні­стра і до­бро­віль­но від­ре­кти­ся від де­пу­тат­сько­го іму­ні­те­ту. Це ста­ло­ся пі­сля то­го, як Окру­жна про­ку­ра­ту­ра Вар­ша­ви ви­су­ну­ла зви­ну­ва­че­н­ня Но­ва­ку в при­хо­ву­ван­ні ін­фор­ма­ції про своє май­но, зокре­ма від­су­тність у по­да­тко­вій де­кла­ра­ції згад­ки про го­дин­ник вар­ті­стю май­же 6 тис. дол. Та­кож ти­жне­вик Wprost зви­ну­ва­ти­ло чин­но­го то­ді мі­ні­стра транс­пор­ту в за­над­то ті­сних осо­би­стих кон­та­ктах з пред­став­ни­ка­ми бі­зне­су. По­ка­зо­во, що ці роз­мо­ви про при­зна­че­н­ня Но­ва­ка від­бу­ва­ю­ться на фо­ні, ко­ли остан­ні кіль­ка ти­жнів укра­їн­ське су­спіль­ство роз­дра­то­ва­но рі­ше­н­ням поль­сько­го Се­йму, який ви­знав Во­лин­ську тра­ге­дію«ге­но­ци­дом» укра­їн­ців про­ти по­ля­ків.

■ Пра­кти­ка при­зна­чень по­ля­ків на ви­со­кі по­са­ди в Укра­ї­ні вже існує. На­га­да­є­мо, що в кві­тні по­са­ду го­ло­ви прав­лі­н­ня «Укр­за­лі­зни­ці» отри­мав ко­ли­шній го­ло­ва ра­ди ди­ре­кто­рів Поль­ської за­лі­зни­ці Вой­цех Баль­чун. Фа­кти­чно лю­ди­на із поль­ським гро­ма­дян­ством, яка не знає укра­їн­ської мо­ви, сьо­го­дні пра­цює в одно­му з най­біль­ших під­при­ємств-мо­но­по­лі­стів дер­жа­ви. На­сту­пний по­ляк — 68рі­чний поль­ський ре­фор­ма­тор Лє­шек Баль­це­ро­вич — став пред­став­ни­ком Пре­зи­ден­та в Уря­ді, а та­кож ра­зом із сло­ва­цьким екс-мі­ні­стром еко­но­мі­ки Іва­ном Мі­кло­шем гла­вою Стра­те­гі­чної гру­пи ра­дни­ків з під­трим­ки ре­форм в Укра­ї­ні. До ре­чі, слід зга­да­ти, що в 2000-2002 рр. Баль­це­ро­вич вже був ра­дни­ком пре­зи­ден­та Гру­зії Еду­ар­да Ше­вар­на­дзе з еко­но­мі­чних пи­тань. Ре­зуль­тат? Да­лі в Гру­зії бу­ла Ре­во­лю­ція тро­янд, в ре­зуль­та­ті якої до вла­ди при­йшов Мі­хе­їл Са­а­ка­шві­лі.

■ Остан­ньо­го, пі­сля то­го як він втра­тив вла­ду у сво­їй кра­ї­ні, та­кож пра­це­вла­шту­ва­ли в Укра­ї­ні. В трав­ні 2015-го Са­а­ка­шві­лі на­да­ли укра­їн­ське гро­ма­дян­ство і при­зна­чи­ли го­ло­вою Оде­ської дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції. У ни­ні­шньо­го очіль­ни­ка Оде­щи­ни — свій т.в.о. на­чаль­ни­ка Го­лов­но­го управ­лі­н­ня На­ціо­наль­ної по­лі­ції в обла­сті («ім­пор­то­ва­ний» із Гру­зії Ге­ор­гі Лор­ткі­па­ні­дзе), свій про­ку­рор обла­сті (ра­ні­ше був Да­від Са­ква­ре­лі­дзе, те­пер — близь­кий до прем’єра Грой­сма­на — Олег Жу­чен­ко), свій го­ло­ва Оде­ської ми­тни­ці (чи не за­над­то мо­ло­да для та­кої по­са­ди акти­віс­тка Єв­ро­май­да­ну 26-рі­чна Юлія Ма­ру­шев­ська). Але по­ка­зо­во, що та­кий сер­йо­зний адмін­ре­сурс не до­по­міг екс-за­сту­пни­ку Са­а­ка­шві­лі Са­ші Бо­ро­ви­ку ста­ти ме­ром Оде­си. Цю по­са­ду вчер­го­ве обійняв Ген­на­дій Тру­ха­нов, який, згі­дно з опри­лю­дне­ним жур­на­ліст­ським роз­слі­ду­ва­н­ня­ми, має ро­сій­ський па­спорт та пов’яза­ний із бі­зне­сом в офшо­рах.

■ Ще в ли­сто­па­ді 2015 ро­ку Са­а­ка­шві­лі в одно­му з ін­терв’ю, від­по­від­а­ю­чи на пи­та­н­ня, чи го­то­вий він ста­ти прем’єр-мі­ні­стром, за­зна­чив: «Я хо­тів би взя­ти участь у ве­ли­ких змі­нах і ре­фор­мах. Я мо­жу це зро­би­ти у будь-якій яко­сті».

■ «Пі­сля сво­го «гру­зин­сько­го ди­ва» Мі­хе­ї­лу Са­а­ка­шві­лі не вда­ло­ся «з на­ско­ку» по­тра­пи­ти на най­ви­щі ща­блі укра­їн­ської вла­ди, — ко­мен­тує «Дню» по­лі­то­лог Ми­хай­ло Ба­са­раб. — Для та­ко­го бліц­кри­гу ко­ли­шній пре­зи­дент Гру­зії на­віть по­го­див­ся зі­гра­ти роль «та­ра­ну» в бо­роть­бі По­ро­шен­ка про­ти прем’єра Яце­ню­ка. Са­а­ка­шві­лі сві­до­мо йшов на це, але спо­ді­вав­ся, що сам ви­ко­ри­сто­вує Пе­тра По­ро­шен­ка. На пев­но­му ета­пі ста­ло зро­зумі­ло, що По­ро­шен­ко пе­ре­грає Са­а­ка­шві­лі і прем’єром бу­де хтось ін­ший. Ко­ли очіль­ник Оде­щи­ни зба­гнув це, бу­ло пі­зно. Але він про­дов­жу­вав гра­ти цю роль до кін­ця».

■ «На­сту­пне зав­да­н­ня Мі­хе­ї­ла Са­а­ка­шві­лі — по­сі­сти по­са­ду прем’єра че­рез про­хо­дже­н­ня йо­го по­лі­ти­чної си­ли до пар­ла­мен­ту і вхо­дже­н­ня до ко­а­лі­ції, — про­дов­жує по­лі­то­лог. — Тож йо­му ще за­ра­но пе­ре­хо­ди­ти до пря­мо­го кон­флі­кту із По­ро­шен­ком. При­найм­ні, до­ки не­ві­до­мо при­бли­зно­го ре­зуль­та­ту «БПП» на на­сту­пних пар­ла­мент­ських ви­бо­рах. Як тіль­ки Са­а­ка­шві­лі зро­зу­міє, що зда­тен до­сяг­ти сво­єї ці­лі без під­трим­ки По­ро­шен­ка і йо­го по­лі­ти­чної си­ли, пря­мий і ре­зо­нан­сний кон­флікт із Пре­зи­ден­том не­від­во­ро­тний. Це ма­ло б на­слід­ком від­став­ку Са­а­ка­шві­лі з по­са­ди го­ло­ви Оде­ської ОДА, а мо­жли­во й по­збав­ле­н­ня йо­го гро­ма­дян­ства чи кри­мі­наль­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня. Са­а­ка­шві­лі до­бре ро­зу­міє хи­ткість сво­го сьо­го­дні­шньо­го ста­но­ви­ща. То­му за­раз він так обе­ре­жно по­во­дить се­бе у сто­сун­ках із Пе­тром По­ро­шен­ком. Ни­ні основ­ні зу­си­л­ля Са­а­ка­шві­лі скон­цен­тро­ва­ні на роз­бу­до­ві вла­сної по­лі­ти­чної си­ли, яка на­пев­но ма­ти­ме на­зву «Хви­ля». Успіх ці­єї пар­тії за­ле­жа­ти­ме від рів­ня опо­зи­цій­ної на­ла­што­ва­но­сті Са­а­ка­шві­лі са­ме до Пре­зи­ден­та. І тут все за­ле­жа­ти­ме від то­го, як той по­ве­де се­бе у від­по­відь. Да­лі істо­рія їхніх вза­є­мин і май­бу­тнє Са­а­ка­шві­лі мо­жуть мати най­не­спо­ді­ва­ні­ші ва­рі­ан­ти».

■ В істо­рії з при­зна­че­н­ням Са­а­ка­шві­лі на­справ­ді про­я­ви­ла­ся ще одна проблема — не­хту­ва­н­ня і зне­ва­гою до ін­сти­ту­ту гро­ма­дян­ства Укра­ї­ни. Яка про­це­ду­ра за за­ко­ном? Щоб бу­ти гро­ма­дя­ни­ном Укра­ї­ни, тут тре­ба на­ро­ди­ти­ся або до­ве­сти своє те­ри­то­рі­аль­не по­хо­дже­н­ня. Ін­ший ва­рі­ант — до­три­ма­ти­ся кон­кре­тних ви­мог за­ко­но­дав­ства: ви­зна­н­ня і до­три­ма­н­ня за­ко­нів Укра­ї­ни; по­да­н­ня де­кла­ра­ції про від­су­тність іно­зем­но­го гро­ма­дян­ства або зо­бов’яза­н­ня при­пи­ни­ти іно­зем­не гро­ма­дян­ство; без­пе­рерв­не про­жи­ва­н­ня на за­кон­них під­ста­вах на те­ри­то­рії Укра­ї­ни про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків; отри­ма­н­ня до­зво­лу на ім­мі­гра­цію; во­ло­ді­н­ня дер­жав­ною мо­вою або її ро­зу­мі­н­ня в об­ся­зі, до­ста­тньо­му для спіл­ку­ва­н­ня; на­яв­ність за­кон­них дже­рел існу­ва­н­ня. Ін­ший ва­рі­ант — за осо­бли­ві за­слу­ги пе­ред дер­жа­вою — у цьо­му ра­зі Пре­зи­дент мо­же ви­да­ти від­по­від­ний Указ.

■ Пре­зи­дент По­ро­шен­ко ско­ри­став­ся сво­єю пре­ро­га­ти­вою, фа­кти­чно за ніч на­дав­ши гро­ма­дян­ство ко­ли­шньо­му пре­зи­ден­ту Гру­зії, хо­ча ні­ко­му так і не по­ясни­ли — за які та­кі за­слу­ги пе­ред укра­їн­кою дер­жа­вою. І це сто­су­ва­ло­ся не ли­ше Мі­хе­ї­ла Са­а­ка­шві­лі. Зга­да­ти хо­ча б, на­зве­мо її — опе­ра­ці­єю «Шир­ма» під час фор­му­ва­н­ня дру­го­го уря­ду Ар­се­нія Яце­ню­ка, ко­ли ба­га­тьом «па­ра­шу­ти­стам» — «ва­ря­гам» роз­да­ва­ли па­спор­ти укра­їн­ських гро­ма­дян як без­ко­штов­ні бро­шур­ки, зно­ву ж та­ки за одну ніч.

■ Пе­ред укра­їн­ця­ми ро­зі­гра­ли по­лі­ти­чне шоу зі ство­ре­н­ня обра­зу «уря­ду ре­фор­ма­то­рів». Як по­ві­дом­ля­ють ЗМІ, На­цра­да ре­форм, очо­лю­ва­на за­сту­пни­ком гла­ви АП Дми­тром Шим­кі­вим, за­мо­ви­ла двом хед­хан­тін­го­вим ком­па­ні­ям Pedersen & Partners та WE Partners по­шук пре­тен­ден­тів на по­са­ду мі­ні­стрів но­во­го уря­ду, а гро­ші на це ви­ді­лив між­на­ро­дний фонд «Ві­дро­дже­н­ня» Джор­джа Со­ро­са. Ком­па­нії ні­би­то ма­ли основ­ні ви­мо­ги до кан­ди­да­тів — чи­ста ре­пу­та­ція, не­при­че­тність до олі­гар­хів, ко­ру­пцій­них схем, фі­нан­со­вих ма­хі­на­цій та скан­да­лів. Пі­зні­ше від­бір з 24 кан­ди­да­тів та осо­би­сту спів­бе­сі­ду про­во­ди­ли осо­би­сто Пе­тро По­ро­шен­ко та Ар­се­ній Яце­нюк. Та пі­зні­ше зі слів екс-мі­ні­стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку Ай­ва­ра­са Абро­ма­ві­чу­са ви­яви­ло­ся, що від­бір все-та­ки про­во­див гла­ва АП Бо­рис Лож­кін: «Пі­дбо­ром пер­со­на­лу для те­хно­кра­ти­чно­го, ре­фор­ма­тор­сько­го, мо­ло­до­го про­за­хі­дно­го ка­бі­не­ту за­ймав­ся осо­би­сто Бо­рис Лож­кін».

■ Тож Ука­зом Пре­зи­ден­та гро­ма­дян­ство Укра­ї­ни отри­ма­ли аме­ри­кан­ська укра­їн­ка На­та­лія Яре­сько, пі­зні­ше при­зна­че­на мі­ні­стром фі­нан­сів, ли­то­вець Ай­ва- рас Абро­ма­ві­чус (став мі­ні­стром еко­ном­ро­з­ви­тку), гру­зи­ни Оле­ксандр Кві­та­шві­лі (мі­ністр охо­ро­ни здо­ров’я) та Ека Згу­ла­дзе (пер­ший за­сту­пник го­ло­ви МВС).

■ Які ж ре­зуль­та­ти ро­бо­ти ві­ді­бра­них кан­ди­да­тів? Не­ве­ли­кий «спой­лер»: сьо­го­дні жо­ден з цих про­фе­сіо­на­лів, ві­ді­бра­них хед­хан­тін­го­ви­ми аген­ці­я­ми, не пра­цює в укра­їн­сько­му уря­ді.

■ На­та­лію Яре­сько, спів­за­снов­ни­цю ком­па­нії Horizon Capital, ма­буть хед­хан­ті­го­ве агент­ство шу­ка­ло не­дов­го, оскіль­ки май­бу­тній мі­ністр бу­ла по­стій­ною уча­сни­цею фо­ру­мів зя­тя Ле­о­ні­да Ку­чми Ві­кто­ра Пін­чу­ка — Yalta European Strategy. Де­хто на­зи­вав Яре­сько чи не най­ефе­ктив­ні­шим мі­ні­стром дру­го­го уря­ду Яце­ню­ка і на­віть роз­гля­да­ли на по­са­ду прем’єра. Про­те до ни­ні­шньо­го уря­ду во­на так і не по­тра­пи­ла. Як роз­по­від­ав прем’єр-мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман, їй ро­би­ли­ся та­кі про­по­зи­ції: «Я вва­жаю, що На­та­ля ба­га­то зро­би­ла. Я го­во­рив із нею про це. Я був від­кри­тий із про­по­зи­ці­єю, хо­тів, щоб На­та­лія за­ли­ши­ла­ся пра­цю­ва­ти в уря­ді. Але во­на прийня­ла рі­ше­н­ня пі­ти ще до на­шої роз­мо­ви».

■ Ай­ва­рас Абро­ма­ві­чус пі­шов із уря­ду зі скан­да­лом, зви­ну­ва­тив­ши за­сту­пни­ка фра­кції «Блок Пе­тра По­ро­шен­ка» у втру­чан­ні у ро­бо­ту мі­ні­стер­ства. За йо­го сло­ва­ми, він від­мо­вив ви­ко­нав­чо­му ди­ре­кто­ро­ві НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» Ан­дрію Па­сі­шни­ку, кан­ди­да­ту­ра яко­го ні­би­то бу­ла по­го­дже­на «на­го­рі», у прийнят­ті на ро­бо­ту за­сту­пни­ком мі­ні­стра. «Я за­пи­тав, хто кон­кре­тно взяв йо­го у свою ко­ман­ду, то він на­звав Іго­ря Ко­но­нен­ка. І пі­сля цьо­го ме­ні по­дзво­ни­ли (з Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та) і ска­за­ли, що обов’яз­ко­во в се­ре­ду по­трі­бно вно­си­ти цю кан­ди­да­ту­ру (на при­зна­че­н­ня). У під­сум­ку я по­про­сив звіль­ни­ти ме­не з ці­єї по­са­ди», — за­зна­чив Абро­ма­ві­чус ЗМІ.

Сьо­го­дні екс-мі­ністр за­вив ЗМІ, що по­го­див­ся увійти до уря­ду Ли­тви у ра­зі пе­ре­мо­ги пар­тії Ли­тов­ські хри­сти­ян­ські де­мо­кра­ти.

■ Що ж до екс-мі­ні­стра охо­ро­ни здо ров’ я Укра ї ни Олек сан д ра Кві­та­шві­лі, то під час прийня­т­тя йо­го на ро­бо­ту у ЗМІ під­кре­слю­ва­ли, що як раз гру зинсь ка сфе ра охо­ро­ни здо­ров’я, яку він очо­лю­вав — це слаб­ке мі­сце ці­єї кра­ї­ни. В на­шій дер­жа­ві ж він не зміг по­до­ла­ти фар­ма­цев­ти­чну ма­фію та ре­а­лі­зу­ва­ти хоч якісь ре­фор­ми. А най­біль­ший скан­дал — це бло­ку­ва­н­ня в МОЗ між­на­ро­дних за­ку­пі­вель лі­ків.

■ Екс-мі­ністр по­лі­ції Гру­зії Ека Згу­ла­дзе звіль­ни­ла­ся із по­са­ди за­сту­пни­ка го­ло­ви МВС Укра­ї­ни, як пи­шуть у мас-ме­діа, че­рез пев­ні про­бле­ма­ми у шлю­бі. Та від­зна­ча­ють і те, що во­на не ві­ді­гра­ла осо­бли­вої ро­лі у ре­фор­му­ван­ні МВС, бу­ла ли­ше облич­чям ре­форм, а ро­бо­ту ви­ко­ну­ва­ла ни­ні­шній ке­рів­ник На­цпо­лі­ції Укра­ї­ни Ха­тія Де­ка­но­ї­дзе.

■ Тож в су­хо­му за­ли­шку зга­да­ні лю­ди вже не пра­цю­ють на укра­їн­ську дер­жа­ву. А як то­ді бу­ти з укра­їн­ським гро­ма­дян­ством? А з від­по­від­аль­ні­стю? Сьо­го­дні це ви­кли­кає ще біль­ше за­пи­тань. Чи ві­до­мі нам всі об­ста­ви­ни на­йму іно­зем­ців? Чо­му всі ці при­зна­че­н­ня від­бу­ва­ю­ться в аб­со­лю­тній ізо­ля­ції від укра­їн­сько­го су­спіль­ства? З при­во­ду остан­ньо­го Ігор Най­да пи­ше у «ФБ»: «При­зна­че­н­ня в. о. мі­ні­стра охо­ро­ни здо­ров’я Уля­ни Су­прун (аме­ри­кан­ська укра­їн­ка. — Ред.) від­бу­ло­ся без по­пе­ре­дніх кон­суль­та­цій з про­філь­ним Ко­мі­те­том, ме­ди­чним акти­вом та актив­ною ме­ди­чною гро­мад­ські­стю на тлі під­трим­ки остан­ні­ми по­пе­ре­дньо­го в. о. В. Ша­фран­сько­го. Та­кож не бу­ло ні­яко­го кон­кур­су.

Ці дві об­ста­ви­ни — ве­ли­кий мі­нус». Чо­му вза­га­лі ни­ні­шня вла­да ігно­рує укра­їн­ців-про­фе­сіо­на­лів ( зга­да­є­мо на­при­клад Іго­ря Ка­ба­нен­ко, який пер­шим по­тра­пив під так зва­ну лю­стра­цію), а при­зна­чає або « сво­їх » , або іно­зем­ців?

Від­по­від­ає ко­ли­шній ві­це­прем’єр, мі­ністр еко­но­мі­ки Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир ЛАНОВИЙ:

— Дру­гий уряд Яце­ню­ка із за­лу­че­н­ням іно­зем­ців був пу­блі­чно­ю­пі­ар-ком­па­ні­єю . На­при­клад, я до­бре зна­ю­па­ні Яре­сько, по­чи­на­ю­чи з 1992 ро­ку, ко­ли во­на при­їха­ла пра­цю­ва­ти до по­соль­ства США, знаю по­ту­жні ком­па­нії, на які во­на пра­цює в Аме­ри­ці. Але її рі­вень — не уря­до­вий рі­вень, це не рі­вень управ­лі­н­ня ма­кро­еко­но­мі­чни­ми про­це­са­ми. То­му ми не по­ба­чи­ли жо­дних осо­бли­вих рі­шень ні з по­да­тко­вої, ні з ці­но­вої про­бле­ма­ти­ки, ні зі стру­кту­ри бю­дже­тних по­то­ків. Во­на об­слу­го­ву­ва­ла ін­ве­сти­цій­ні про­е­кти, то­му спів­пра­ця з при­ва­тни­ми кре­ди­то­ра­ми бу­ла в ме­жах її по­пе­ре­дніх ро­біт. Що ж до Абро­ма­ві­чу­са, то це вза­га­лі не­ві­до­ма пер­со­на, яка ра­ні­ше пра­цю­ва­ла в Ро­сії зі швед­ськи­ми гро­ши­ма.

Мо­жно­влад­цям тре­ба мати під­ста­ви для то­го, щоб по­ясню­ва­ти сво­ю­не­вда­лу ді­яль­ність тим, що це ро­би­ли іно­зем­ці, яким до­ві­ри­ли пов­но­ва­же­н­ня, але во­ни цьо­го не ви­пра­вда­ли. Са­ме так мо­жна го­во­ри­ти про дру­гий уряд Яце­ню­ка, за яко­го від­бу­ва­ла­ся ша­ле­на ін­фля­ція, де­валь­ва­ція, па­ді­н­ня ви­ро­бни­цтва, до­хо­дів гро­ма­дян. Нам же по­ясню­ва­ли, що во­ни «за­йма­ю­ться де­ре­гу­ля­ці­єю». Уря­дов­ці мо­жуть за­йма­ти­ся чим зав­го­дно, але еко­но­мі­ка має бу­ти віль­но­юі про­ду­ктив­ною.

Те­пер же ре­а­лі­зу­є­ться де­що ін­ший під­хід — на пев­ні га­лу­зе­ві си­сте­ми шу­ка­ють спе­ці­а­лі­стів за­кор­до­ном. Скла­дно го­во­ри­ти про до­ціль­ність на­йму та­ких спе­ці­а­лі­стів — мо­жли­во, дій­сно, в за­лі­зни­чно­му, ав­то­мо­біль­но­му транс­пор­ті чи до­ро­жньо­му го­спо­дар­стві не­має спе­ці­а­лі­стів до­ста­тньо­го рів­ня, то­му не мо­жна чу­ра­ти­ся чу­жо­го. Але це зов­сім не озна­чає, що во­ни ма­ють отри­ма­ти ін­дуль­ген­цію.

До то­го ж, іно­зем­цям пла­тять аб­со­лю­тно не­нор­маль­ні зар­пла­ти — во­ни отри­му­ють 1 млн грн, ко­ли на­ші спе­ці­а­лі­сти, в то­му чи­слі по­ча­тків­ці, які мо­жуть ста­ти зір­ка­ми сві­то­во­го рів­ня, отри­му­ють 2—3 тис. грн. Ме­ні важ­ко по­го­ди­тись з дум­кою, що «уря­дов­цям тре­ба пла­ти­ти ба­га­то — то­ді во­ни бу­дуть ефе­ктив­ни­ми». Не тре­ба при­йма­ти їх на ро­бо­ту, якщо во­ни не зби­ра­ю­ться пра­цю­ва­ти за ма­лу зар­пла­тню, від­по­від­ну до укра­їн­ських ре­а­лій. Крім то­го, не тре­ба бу­ло так силь­но про­ва­лю­ва­ти грив­ню, щоб до­ве­сти зар­пла­тні до рів­ня Мол­до­ви і най­від­ста­лі­ших єв­ро­пей­ських кра­їн.

Я ба­чу, що справ­жніх спе­ці­а­лі­стів сві­то­во­го рів­ня в Укра­ї­ну не за­лу­ча­ють. Мо­жли­во, в неї не ві­рять чи не хо­чуть пра­цю­ва­ти з ни­ні­шньою ко­ман­дою. І тіль­ки ці управ­лін­ці по­го­ди­ли­ся тим­ча­со­во, за ве­ли­ку зар­пла­тню, не втра­ча­ю­чи сво­го гро­ма­дян­ства, при­їха­ти пра­цю­ва­ти до на­шої дер­жа­ви.

Нам по­трі­бні про­фе­сіо­на­ли, які ро­зу­мі­ю­ться на дер­жав­них си­сте­мах управ­лі­н­ня і фун­кціо­ну­ва­н­ня. Во­ни ма­ють бу­ти ре­фор­ма­то­ра­ми, а не про­сто фа­хо­ви­ми спе­ці­а­лі­ста­ми, а це лю­ди рі­шу­чі, від­да­ні, кри­ти­чно ми­сля­чі лю­ди, які ба­чать не­до­лі­ки і не ми­ря­ться з ни­ми. Ко­ли­шні уря­дов­ці не ма­ють та­ких ха­ра­кте­ри­стик, то­му ми отри­ма­ли не­вда­лий ре­зуль­тат і по­ки на­віть не на­бли­зи­лись до ре­форм.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ, АРТЕМА СЛІПАЧУКА, МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.