«На­у­ку мо­жна тво­ри­ти вдо­ма!»

Фі­на­ліст між­на­ро­дно­го кон­кур­су Google Science Fair Ні­кі­та Гор­ді­єн­ко — про те, як ство­рю­ва­ти ін­но­ва­ції за до­по­мо­гою смар­тфо­на

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Machine learning, big data, pattern — у мо­ві 17-рі­чно­го ки­їв­сько­го до­слі­дни­ка ба­га­то іно­зем­них слів. « В основ­но­му ма­те­рі­а­ли з те­ми чи­таю ан­глій­ською», — по­яснює Ні­кі­та Гор­ді­єн­ко. Ули­пні хло­пець став фі­на­лі­стом Між­на­ро­дно­го кон­кур­су Google Science Fair із про­е­ктом «Am_I_Fatigued: як роз­пі­зна­ти вто­му і за­по­біг­ти не­по­прав­но­му». У со­тню кра­щих по­тра­пи­ли ще три роз­роб­ки укра­їн­ців: «Роль вла­сти­во­стей ге­ліо­син­хрон­них ор­біт у те­ра­фор­му­ван­ні пла­нет з ви­ко­ри­ста­н­ням лег­ко­до­сту­пних у ко­смо­сі ре­чо­вин» Да­ни­ла Ку­знє­цо­ва, «Фун­кціо­наль­ний про­тез ру­ки для па­ці­єн­тів з ектро­да­кти­лі­єю» Ан­то­на Ти­хен­ка та «Фо­то­ме­три­чне дослідження асте­ро­ї­да 2012 LC1» По­лі­ни Ха­де­є­вої. Із топ-100 обе­руть 16 гло­баль­них фі­на­лі­стів, яких на­звуть 11 сер­пня.

З Нікітою, який цьо­го ро­ку за­кін­чив шко­лу, ми зу­стрі­лись не­за­ба­ром пі­сля за­вер­ше­н­ня всту­пної кам­па­нії. Між ін­шим, хло­пець вчи­ти­ме­ться у На­ціо­наль­но­му те­хні­чно­му уні­вер­си­те­ті Укра­ї­ни «Ки­їв­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут», на фа­куль­те­ті ін­фор­ма­ти­ки та об­чи­слю­валь­ної те­хні­ки. Го­во­ри­ли про ін­но­ва­ції, які мо­жна ство­рю­ва­ти під­ру­чни­ми за­со­ба­ми, на­вча­н­ня в Укра­ї­ні та між­на­ро­дні кон­кур­си. Да­лі — від йо­го осо­би.

НА ВТО­МУ ВКАЖЕ ТРЕМОР

— Ко­лись за­ймав­ся спор­том і ро­зу­мію, що ви­зна­че­н­ня рів­ня вто­ми ва­жли­ве як для спортс­ме­на, так і для зви­чай­ної лю­ди­ни. Моя роз­роб­ка при­зна­че­на для об’єктив­но­го ви­зна­че­н­ня вто­ми, адже ви мо­же­те ду­ма­ти, що не вто­ми­ли­ся, а на­справ­ді вже не мо­же­те ви­ко­ну­ва­ти якісь дії. Для ро­бо­ти обрав смар­тфон, бо це про­стий де­вайс, який є май­же у ко­жно­го.

Якщо вто­ма на­ко­пи­чу­є­ться, мо­зок не мо­же кон­тро­лю­ва­ти де­які м’язи, і з’яв­ля­є­ться тремор — лег­ке трем­ті­н­ня рук. Тремор мо­жна роз­пі­зна­ти за до­по­мо­гою аксе­ле­ро­ме­тра — при­сто­су­ва­н­ня, що ви­мі­рює при­ско­ре­н­ня і є май­же в ко­жно­му смар­тфо­ні. Це і ста­ло осно­вою мо­єї ро­бо­ти.

ДОСЛІДИ

— Я про­сив сво­їх ро­ди­чів і дру­зів ви­мі­рю­ва­ти вто­му пі­сля рі­зної актив­но­сті. Во­ни ви­тя­гу­ва­ли ру­ки, і аксе­ле­ро­метр на смар­тфо­ні зчи­ту­вав да­ні про при­ско­ре­н­ня ру­хів. Да­лі на­ма­гав­ся обро­бля­ти ці да­ні за до­по­мо­гою рі­зних ви­дів ста­ти­сти­чно­го ана­лі­зу і ро­бив ви­снов­ки.

Улю­ди­ни мо­жуть трем­ті­ти ру­ки і в зви­чай­но­му ста­ні. То­му за мо­їм за­ду­мом під час пер­шо­го ви­ко­ри­ста­н­ня до­да­тку лю­ди­на має зро­би­ти те­сто­ве ви­мі­рю­ва­н­ня у ста­ні від­по­чин­ку, ви­зна­чи­ти ну­льо­вий рі­вень вто­ми. Від­по­від­но, якщо тремор збіль­шу­є­ться, по­рів­ня­но з цим рів­нем, — вто­ма зро­стає.

ПОДОРОЖ БЕЗ ЗНЕМОГИ

— Мою те­хно­ло­гію мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти не тіль­ки для спортс­ме­нів. На­при­клад, ви ча­сто від­ві­ду­є­те ін­ші мі­ста. Впро­довж про­гу­лян­ки не по­мі­ча­є­те сво­єї вто­ми, але мо­же­те об’єктив­но її ви­мі­ря­ти. І Google Maps або ін­ший до­да­ток про­кла­де вам мар­шрут че­рез най­ці­ка­ві­ші мі­сця, але во­дно­час так, щоб ви най­мен­ше вто­ми­ли­ся. Хо­тів би, щоб моя роз­роб­ка ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся са­ме так, та­кож хо­чу до­по­мог­ти спортс­ме­нам.

Ще та­кий до­да­ток міг би зна­до­би­ти­ся во­ді­ям, зокре­ма да­ле­ко­бій­ни­кам, адже їм тре­ба по­стій­но бу­ти скон­цен­тро­ва­ни­ми, а че­рез їхню вто­му мо­жуть ви­ни­кну­ти ава­рії з ле- таль­ни­ми на­слід­ка­ми. Та­кож це мо­же бу­ти ко­ри­сним ін­же­не­рам, для яких ду­же ва­жли­ва то­чність.

Свою ідею я по­да­вав на рі­зні кон­кур­си. Хо­чу отри­ма­ти від­гу­ки від пу­блі­ки, на­у­ков­ців, лі­ка­рів — усіх, хто має зна­н­ня у сфе­рі, що до­слі­джую. Пра­гну ство­ри­ти про­дукт, який ре­аль­но до­по­ма­га­ти­ме лю­дям. За­раз хо­чу зро­би­ти про­то­тип до­да­тку для смар­тфо­на, який мо­гли б ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти всі.

СМАР­ТФОН — ДРУГ ПЕНСІОНЕРА

— У2013 ро­ці та­кож по­тра­пив у фі­нал Google Science Fair, це був мій пер­ший са­мо­стій­ний до­свід на­у­ко­вої ро­бо­ти. То­ді я теж ви­ко­ри­сто­ву­вав для роз­роб­ки смар­тфон, зав­дя­ки йо­му на­ма­гав­ся ви­зна­чи­ти вид актив­но­сті лю­ди­ни, щоб мо­жна бу­ло, на­при­клад, за­фі­ксу­ва­ти ін­фор­ма­цію про па­ді­н­ня лі­тньої осо­би і на­ді­сла­ти її ро­ди­чам. Та­кож про­бу­вав ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти спе­ці­аль­ні мі­тки, щоб по­лег­ши­ти де­які по­бу­то­ві зав­да­н­ня. На­при­клад, щоб лі­тня лю­ди­на мо­гла під­не­сти смар­тфон до та­бле­ток і про­чи­та­ти ін­фор­ма­цію про лі­ки.

За­раз при­пи­нив цю роз­роб­ку, бо не отри­мав ба­жа­но­го від­гу­ку. Всі ка­за­ли, що це до­по­мо­же тіль­ки окре­мим лю­дям, не ко­жен мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та­ку те­хно­ло­гію. Унас лі­тні лю­ди ще не зви­кли ко­ри­сту­ва­ти­ся смар­тфо­на­ми, то­му для них це важ­ко. Але че­рез 20—30 ро­ків ця те­хно­ло­гія має шанс на про­дов­же­н­ня.

КОРИСНА ДІАГНОСТИКА ПОВІТРЯ

— У2012 ро­ці мої одно­кла­сни­ки ста­ли гло­баль­ни­ми фі­на­лі­ста­ми Google Science Fair. Я був у їхній ко­ман­ді, до­по­ма­гав ро­би­ти дослідження, але оскіль­ки ме­ні бу­ло мен­ше 13 ро­ків ( у кон­кур­сі бе­руть участь ді­ти від 13 до 18 ро­ків. — Авт.), не по­їхав до Аме­ри­ки, щоб пред­ста­ви­ти ро­бо­ту з ни­ми.

Ідея бу­ла кру­та — це сто­су­ва­лось ви­мі­рю­ва­н­ня рів­ня ви­хло­пних га­зів у по­ві­трі. Ми ку­пи­ли да­тчи­ки, що ви­мі­рю­ва­ли цей по­ка­зник, при­крі­пи­ли їх до рюк­за­ків і гу­ля­ли з ни­ми Ки­є­вом, зби­ра­ю­чи ін­фор­ма­цію про вміст шкі­дли­вих ре­чо­вин у по­ві­трі. По­тім цю ін­фор­ма­цію ви­кла­да­ли на он­лайн-ма­пі, яку ко­жен міг від­кри­ти і по­ба­чи­ти рі­вень за­бру­дне­н­ня у пев­но­му ра­йо­ні.

То­ді ми бу­ли зов­сім ма­лі, якийсь час про­дов­жу­ва­ли ви­кла­да­ти ін­фор­ма­цію на кар­ту, а по­тім ко­ман­да роз­па­ла­ся: шкіль­не жи­т­тя, всі хо­чуть гу­ля­ти з дру­зя­ми, у ко­жно­го свої за­ня­т­тя. Як­би ця ідея з’яви­ла­ся за­раз, ко­ли я май­же сту­дент і маю біль­ше віль­но­го ча­су, мо­жли­во, про­дов­жив би роз­роб­ку.

«НАМАГАЮСЯ ВИ­РІ­ШУ­ВА­ТИ ПРО­БЛЕ­МИ ПІД­РУ­ЧНИ­МИ ЗА­СО­БА­МИ»

— По­чав бра­ти участь у зма­га­н­нях до­слі­дни­ків при­бли­зно з во­сьмо­го кла­су. Я на­вчав­ся на фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чно­му про­фі­лі лі­цею №142, і то­ді шкіль­на вчи­тель­ка фі­зи­ки Не­ля Ма­ксу­тів­на Мень­ши­ко­ва по­зна­йо­ми­ла ме­не з кон­кур­сом Ма­лої ака­де­мії на­ук і за­о­дно мо­ти­ву­ва­ла бра­ти участь у без­лі­чі ін­ших на­у­ко­вих зма­гань. Де­які ідеї роз­ро­бок да­ва­ли вчи­те­лі, де­які зна­хо­див в Ін­тер­не­ті. Сво­ї­ми про­е­кта­ми на­ма­гав­ся ви­рі- шу­ва­ти пев­ні про­бле­ми і по­да­вав їх на рі­зні кон­кур­си, щоб отри­ма­ти від­гук від лю­дей з Укра­ї­ни та ін­ших кра­їн і зро­зу­мі­ти, що хо­чу ви­вча­ти у подаль­шо­му.

За­зви­чай на кон­кур­сах Ма­лої ака­де­мії на­ук я за­ймав не ду­же ви­со­кі мі­сця, на­при­клад, тре­тє. На МАН біль­ше від­зна­ча­ють про­е­кти, пов’яза­ні з до­слі­да­ми у ла­бо­ра­то­рі­ях, а я намагаюся ви­рі­шу­ва­ти пев­ні про­бле­ми вдо­ма, під­ру­чни­ми за­со­ба­ми. А що у ме­не є? Смар­тфон, до яко­го я мо­жу ку­пи­ти сен­со­ри, ще мо­жу за­про­гра­му­ва­ти щось на комп’юте­рі. Тож на МАН я був не ду­же успі­шним, але ста­вав фі­на­лі­стом та­ких про­е­ктів, як Google Science Fair та «Intel-Те­хно Укра­ї­на», де в ко­ман­ді зі сво­їм одно­кла­сни­ком і пар­тне­ром Ми­ки­тою Рє­пі­ним здо­був спе­ці­аль­ну нагороду від ком­па­нії Intel.

«МЕ­НІ СПОДОБАЛОСЯ ВИРОЩУВАТИ СВОЮ ІДЕЮ, НАЧЕ КВІТКУ»

— У2012 ро­ці взя­ти участь у Google Science Fair нам з одно­кла­сни­ка­ми за­про­по­ну­ва­ли ба­тьки. Ска­за­ли, що ми мо­же­мо щось при­ду­ма­ти, а во­ни да­дуть обла­дна­н­ня, під­три­ма­ють. Вре­шті, з’яви­ла­ся ідея з ви­мі­рю­ва­н­ням за­бру­дне­н­ня повітря. Ме­ні ду­же спо­до­бав­ся про­цес роз­роб­ки ідеї, її зро­ста­н­ня: як біо­ло­гу по­до­ба­є­ться вирощувати рід­кі­сну квітку, так ме­ні сподобалося по­тро­ху вирощувати свою ідею. Ви­рі­шив за­йма­ти­ся рі­зни­ми роз­роб­ка­ми на­да­лі.

Не­що­дав­но ді­знав­ся про та­ку те­му, як Huge Data, або Big Data ( « ве­ли­кі да­ні » з ан­глій­ської. — Авт.). Лю­ди сти­ка­ю­ться з ве­ли­ки­ми об­ся­га­ми ін­фор­ма­ції, яку тре­ба філь­тру­ва­ти, зна­хо­ди­ти зв’яз­ки між рі­зни­ми да­ни­ми, і це — ін­стру­мен­ти, що до­по­ма­га­ють. Ду­маю, що ви­вча­ти­му це у сту­дент­ські ро­ки.

«РІ­ВЕНЬ УКРА­ЇН­СЬКИХ ВИШІВ ДО­СИТЬ ПРИСТОЙНИЙ»

— За­раз на­віть не ду­мав про на­вча­н­ня в ін­ших кра­ї­нах. Де­які мої одно­кла­сни­ки за кіль­ка ро­ків до ви­пу­ску ви­вча­ли поль­ську або ні­ме­цьку, ін­ші мо­ви і те­пер всту­па­ють до за­кор­дон­них за­кла­дів. Я ж знаю тіль­ки ан­глій­ську і до­сить по­верх­не­во, то­му на­віть не ду­мав про на­вча­н­ня не в Укра­ї­ні. Але мо­жна з ІІІ-IV кур­су уні­вер­си­те­ту бра­ти участь у про­гра­мах обмі­ну для сту­ден­тів з рі­зних кра­їн. Ро­би­ти­му це, ко­ли при­стой­но во­ло­ді­ти­му ан­глій­ською і зро­зу­мію, що хо­чу ви­вча­ти в окре­мо­му ви­ші чи в кон­кре­тно­го про­фе­со­ра.

Рі­вень окре­мих укра­їн­ських вишів до­сить пристойний, і якщо ще за­йма­ти­ся са­мо­на­вча­н­ням вдо­ма і на від­кри­тих он­лайн-кур­сах, це май­же до­рів­нює рів­ню ні­ме­цьких чи ін­ших єв­ро­пей­ських уні­вер­си­те­тів. На­при­клад, ви­пу­скни­ки фа­куль­те­ту ін­фор­ма­ти­ки На­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту Укра­ї­ни «КПІ» успі­шно пра­цю­ють у ба­га­тьох про­від­них ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних ком­па­ні­ях сві­ту: Google, Apple, Microsoft, Samsung то­що. То­му я прагнув всту­пи­ти до цьо­го ви­шу, і дня­ми це ста­ло­ся. Але ко­жен сту­дент, який за­йма­є­ться ін­же­не­рі­єю, хо­че по­їха­ти у Крем­ні­є­ву до­ли­ну, на­вча­ти­ся у Стен­форд­сько­му уні­вер­си­те­ті — це по­ки ли­ше мрії, які, спо­ді­ва­ю­ся, че­рез па­ру ро­ків ста­нуть ре­аль­ні­стю.

«ЯКЩО СТАРАТИСЯ — ВСЕ ВИЙДЕ»

— На­вча­н­ня у лі­цеї бу­ло до­сить скла­дним. Пі­дго­тов­ка до ЗНО та де­яких олім­пі­ад бу­ла до­во­лі важ­кою, ін­ко­ли спав по п’ять-шість го­дин. Мій успі­шний до­свід тре­ну­ва­н­ня на­по­ле­гли­во­сті — ко­ли пі­сля ро­ку під­го­тов­ки по­до­лав у 2015-му пів­ма­ра­фон­ську ди­стан­цію під час бла­го­дій­но­го про­бі­гу Vyshyvanka Run. То­му те­пер не бо­ю­ся тру­дно­щів. Знаю: якщо старатися — все вийде.

Основ­ний ін­стру­мент, що ви­ко­ри­сто­вую у роз­роб­ках, — смар­тфон. Хо­чу по­ка­за­ти, що на­у­ку мо­жна тво­ри­ти не тіль­ки в за­кри­тих ла­бо­ра­то­рі­ях з про­фе­со­ра­ми, а й вдо­ма, якщо вмі­ти ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти те, що є нав­ко­ло те­бе.

ФОТО НАДАНО НІКІТОЮ ГОРДІЄНКОМ

ФОТО НАДАНО НІКІТОЮ ГОРДІЄНКОМ

ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ. У МАЙ­БУ­ТНЬО­МУ НІ­КІ­ТА ГОР­ДІ­ЄН­КО (НА ФОТО) ПЛАНУЄ ВИ­ВЧА­ТИ ІН­СТРУ­МЕН­ТИ, ЩО ДО­ПО­МА­ГА­ЮТЬ ЛЮ­ДЯМ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ВЕ­ЛИ­КИХ ОБСЯГАХ ІН­ФОР­МА­ЦІЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.