Про укра­їн­ський фе­сти­валь в ін­ду­стрі­аль­но­му По­дні­пров’ї,

Або Чо­му куль­тур­ну про­мо­цію слід по­чи­на­ти з не­ве­ли­чких міст

Den (Ukrainian) - - Культура - Олег КОЦАРЕВ

Дня ми за вер шив ся фес ти валь « З кра ї ни в Укра ї ну » . Це та ке со бі тур­не му­зи­кан­тів, по­е­тів, май­стрів, фа хів ців із но віт ніх тех но ло гій і, зви­чай­но, куль­тур-ме­не­дже­рів мі­ста­ми схо ду й пів дня, де во ни ор га ні зо ву ють кон­цер­ти, май­стер-кла­си, чи­та­н­ня, кон­кур­си та ін­ші за­хо­ди. Суть — ще раз по - ка­за­ти жи­те­лям те­ри­то­рій, на яких три­ва лий час ці ле спря мо ва но ви трав лю ва­ло­ся або дис­кри­мі­ну­ва­ло­ся все укра­їн­ське, куль­тур­ні й те­хно­ло­гі­чні ці­ка­вин­ки су час ної Укра ї ни. Все від бу ва єть ся на во­лон­тер­ських за­са­дах.

■ Ме ні ви па ло взя ти участь у та ко - му ви­їзді до трьох міст ін­ду­стрі­аль­но­го По­дні­пров’я — Ні­ко­по­ля, Кри­во­го Ро­гу та За­по­ріж­жя, а пе­ред тим ор­га­ні­за­то­ри про­ве­ли акції в По­кров­ську, Ко­стян­ти - нів­ці, Ба­хму­ті, Ли­си­чан­ську, Сє­ве­ро­до­не­цьку, Ста­ро­біль­ську. Всю­ди до ува­ги міс це вих гля да чів бу ли кон цер ти рок­гур тів — від ки ївсь ких Nesprosta і Drunk&Drowned до кри­во­різь­кої «Ґе­не­зи » , — де мон ст ра ції тех но ло гіч них но - ви­нок, від­кри­ті бі­бліо­те­ки, ле­кції, фа­єр­шоу та ін­ші куль­тур­но-роз­ва­жаль­ні за­хо­ди. Ми з по­е­том Бо­г­да­ном-Оле­гом Го­роб чу ком ви сту па ли на не ве ли ких по - ети­чних чи­та­н­нях.

■ Три мі­ста роз­та­шо­ва­ні до­сить не­да­ле­ко, про­те во­ни ду­же рі­зні. Най­мен­ший — Ні­ко­поль, зда­є­ться, від­зна­чив­ся най чис лен ні шою пуб лі кою, і то на всіх за­хо­дах. Мі­сто на бе­ре­зі не­озо­ро­го в цих кра ях Дніп ра ( а ще тут не по да лік, по - бли зу міс та По кров, у кур га ні Тов с та Мо ги ла бу ло знай де но ле ген дар ну скі­фсь ку пек то раль) ви гля дає доб ря че ру си фі ко ва ним і не над то ба га тим на куль тур ні по дії. Якщо пер ше до пев ної мі ри мог ло ство рю ва ти пе ре шко ди в сприйнят­ті су­ча­сно­го укра­їн­сько­го про­дук ту ( хо ча, ска жі мо, се ред рок- гур тів на кон­цер­тах ціл­ком со­бі до­бре ви­сту­па­ли й ро сійсь ко мов ні ко ман ди), то дру - ге — ли ше під жив лю ва ло ін те рес місь - ких гля да чів. Я за ува жив, що де хто з від­ві­ду­ва­чів на­ших лі­те­ра­тур­них чи­тань ма­ли не над­то ши­ро­кі уяв­ле­н­ня про су­ча­сну по­е­зію як та­ку, але та­ким лю­дям бу­ло ці­ка­во з нею по­зна­йо­ми­ти­ся, зро­зу­мі­ти її й від­чу­ти.

■ Кри­вий Ріг, га­даю, є справ­жньою сто­ли­цею укра­їнсь ко­го ін­ду­стрі­аль­но­го сти лю. Міс то не ймо вір но го роз мі ру і дов жи ни ( « дов жи ною в жит тя » , як пи - шуть на ту­те­шніх тро­лей­бу­сах), спов­не - не шахт та ком бі на тів, бу ді вель хи мер - ної «ко­смі­чно»-бру­таль­ної ар­хі­те­кту­ри, не­зви­чних транс­порт­них ком­бі­на­цій ти­пу «ме­тро­трам­ва­їв», але во­дно­час і пар­ків, став­ків та іди­лі­чних роз­пи­сів на сті­нах... Мі­сто, яке ви­гля­дає менш ру­си­фі­ко­ва­ним, по­рів­ня­но з Ні­ко­по­лем і За­по­ріж­жям. Зда­є­ться, тут на фе­сти­валь «З кра­ї­ни в Укра­ї­ну» при­йшло біль­ше влас-

Pне ці­льо­вої ау­ди­то­рії, лю­дей, які зна­ли, що са­ме їх ці­ка­вить, що во­ни хо­чуть по­чу­ти й по­ба­чи­ти.

■ І За­по­ріж­жя — мі­сто Хор­ти­ці, істо­ри­чної ро­ман­ти­ки, кон­стру­кти­віст­ської ар­хі­те­кту­ри та ін­ду­стрії. Тут ми роз­та­шу­ва­ли­ся в пар­ку «Ду­бо­вий гай». Ці­ка­во, що в най­біль­шо­му мі­сті ту­ру фе­сти­валь від­ві­да­ла не най­біль­ша кіль­кість лю­дей. Про­те на лі­те­ра­тур­ній сце­ні в За­по­ріж­жі ви­сту­па­ли не ли­ше го­сті, а й мі­сце­ві ав­то­ри. На жаль, ми роз­ми­ну­ли­ся з ці­ка­вим гур­том «99» — це ав­то­ри, ко­трих за­ра­хо­ву­ють до лі­те­ра­тур­но­го фе­но­ме­ну «дво­хти­ся­чни­ків», за­те ма­ли на­го­ду по­слу­ха­ти тексти їхніх мо­лод­ших ко­лег, на­при­клад, по­е­тів із «Пла­тфор­ми 9». А ще не­по­да­лік пар­ку бу­ла одна з мі­сце­вих на­бе­ре­жних над Дні­пром і не­ве­ли­чка рі­чка із за­бав­ною на­звою Мо­кра Мо­сков­ка.

■ Це кіль ка ден не фес ти валь не тур­не за­ли­ши­ло кіль­ка вра­жень. По-пер­ше, від­чу­ва­є­ться, що за­раз ми ма­є­мо не­по­га­ний мо мент для про мо ції ук ра їнсь кої куль ту ри в, так би мо ви ти, на шій про - він ції. Са ме там брак ін фор ма ції, вра - жень час то по єд на ний з ін те ре сом, ба - жа­н­ням за­пов­ни­ти ла­ку­ни. В обла­сних і прос то ве ли ких міс тах, га даю, тро хи біль ше ін фор ма ції, але мен ше за ці кав - ле­но­сті. А от­же, вар­то за­по­ча­тко­ву­ва­ти, про дов жу ва ти й під три му ва ти по діб ні іні ці а ти ви — і їх, до ре чі, стає біль ше: бу­кваль­но дня­ми до­во­лі мас­шта­бний лі­те­ра­тур­ний за­хід «Ме­тро до Ки­би­нець» від­бу­де­ться в одно­ймен­но­му се­лі на Пол­тав щи ні. Ма буть, який- не будь ана лог «Дня не­за­ле­жно­сті з Ма­хном» у Гу­ляй­по­лі зраз­ка се­ре­ди­ни дво­ти­ся­чних ро­ків сьо­го­дні міг би мати кра­щий від­гук.

■ По-дру­ге, всу­пе­реч сте­ре­о­ти­пам, фе­сти­валь не су­про­во­джу­вав­ся жо­дни­ми про­я­ва­ми укра­ї­но­фо­бії чи крем­лів­ської про­па­ган­ди. При­найм­ні, я та­ко­го не ба­чив і про та­ке не чув, а по­ді­бні скан­да­ли, на­пев­но, ді­ста­ли б роз­го­ло­су. Зві­сно, По­дні­пров’я в цьо­му пла­ні не на­ле­жить до най­більш ри­зи­ко­ва­них ре­гіо­нів, але все-та­ки має стій­ку «по­лі­ти­чно схі­дну» ре­пу­та­цію.

■ І на­о­ста­нок: ду­же ва­жли­во, що ро­стуть і роз­га­лу­жу­ю­ться та­кі ін­фор­ма­цій­ні про­е­кти. До­ки по­ту­жні за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції в куль­тур­но­му сен­сі про­дов­жу­ють пе­ре­бу­ва­ти в іно­зем­ній ті­ні, зро­ста­ють і по­си­лю­ю­ться го­ри­зон­таль­ні іні­ці­а­ти­ви, по­тен­цій­но зда­тні ба­га­то чо­го змі­ни­ти. Чу­до­во, що де­да­лі біль­ше лю­дей це ро­зу­мі­ють, що до­лу­ча­ю­ться гро­мад­ські во­лон­те­ри. А фе­сти­валь «З кра­ї­ни в Укра­ї­ну» тим ча­сом за­вер­шив­ся за­хо­да­ми в Бер­дян­ську і Ма­рі­у­по­лі, там, де все ска­за­не — ще ва­жли­ві­ше.

ФОТО ПАВЛА КОРОБЧУКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.