Чо­му сві­тло з во­ди – роз­кіш

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Еко­ло­ги роз­кри­ти­ку­ва­ли уря­до­ву про­гра­му роз­ви­тку гі­дро­енер­ге­ти­ки, бо вва­жа­ють її за­ста­рі­лою та по­бу­до­ва­ною на бі­знес-ін­те­ре­сах

Шість но­вих гі­дро­еле­ктро­стан­цій на Дні­стрі, до­бу­до­ва дру­гої та тре­тьої черг Дні­стров­ської гі­дро­а­ку­му­лю­валь­ної еле­ктро­стан­ції, роз­бу­до­ва Ка­нів­ської ГАЕС, за­вер­ше­н­ня роз­бу­до­ви Та­шли­цької ГАЕС... Це ко­ро­тке ре­зю­ме з но­вої уря­до­вої Про­гра­ми роз­ви­тку гі­дро­енер­ге­ти­ки Укра­ї­ни на пе­рі­од до 2026 ро­ку, не­дав­но під­три­ма­ної Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів.

Ра­зом із роз­ви­тком во­дної енер­ге­ти­ки йде­ться, во­че­видь, про за­то­пле­н­ня но­вих те­ри­то­рій по­бли­зу рік, руй­ну­ва­н­ня при­ро­дних ланд­ша­фтів та еко­си­стем. Тож низ­ка гро­мад­ських еко­ло­гі­чних ор­га­ні­за­цій пі­дго­ту­ва­ла за­яву до уря­ду з ви­мо­го­ю­від­хи­ли­ти но­ву гі­дро­енер­ге­ти­чну про­гра­му. Як за­ува­жу­ють еко­ло­ги, ри­зи­ків та не­га­тив­них на­слід­ків від неї значно біль­ше, ніж пе­ре­ваг: ре­гіо­наль­ні те­хно­ген­ні ава­рії та ка­та­стро­фи, ни­щів­ний вплив на гі­дро­си­сте­му та дов­кі­л­ля в ці­ло­му, вплив на об’єкти при­ро­дно-за­по­від­но­го фон­ду, зни­ще­н­ня істо­ри­чних та куль­тур­них пам’яток.

НОВІ ГРЕБЛІ БУДУЮТЬ ЛИ­ШЕ РО­СІЯ, КИТАЙ І БРАЗИЛІЯ

Обу ри ло еко ло гів пев не за сек ре - че­н­ня про­гра­ми від фа­хо­вої спіль­но­ти, адже з’яви­лась во­на без жо­дно­го гро­мад­сько­го обго­во­ре­н­ня. З одно­го бо­ку, це по­ру­шує чин­не за­ко­но­дав­ство, з ін­шо­го — по­ро­джує дум­ки, що уря­дов­цям є що при­хо­ву­ва­ти від су­спіль­ства. Са­му про­гра­му еко­ло­ги вва­жа­ють за­ста­рі­лою, оскіль­ки не вра­хо­ву­є­ться ні між­на­ро­дний до­свід роз­ви­тку енер­ге­ти­чно­го се­кто­ру, ні за­про­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій при бу­дів­ни­цтві гі­дро­еле­ктро­стан­цій.

«Цей до­ку­мент за­ста­рів ро­ків на 70, по­рів­ня­но з су­ча­сни­ми те­хно­ло­гі­я­ми, бо є де­ся­тки ін­ших спосо­бів от ри­ма­н­ня енер­гії. Ми по­вин­ні ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ін­ші ти­пи дви­гу­нів, увійти в ін­ший те­хно­ло­гі­чний світ, зга­да­ти про ро­зум­ні ме­ре­жі та від­нов­лю­валь­ну енер­ге­ти­ку. За хід на Єв­ро па знач ну час ти ну енер­гії отри­мує без ву­гі­л­ля, ато­му та во­ди, не руй­ну­ю­чи ланд­ша­фти, тоб­то роз­ви­ва­ю­чи від­нов­лю­валь­ні дже­ре­ла. Ці кра­ї­ни не зни­щу­ють рі­ки, як на­ші олі­гар­хи, бу­ду­ю­чи у Кар­па­тах греблі», — за­ува­жив один з ав­то­рів за­яви, го­ло­ва На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни Яро­слав МОВЧАН.

За сло­ва­ми еко­ло­га, бу­дів­ни­цтво но­вих гре­бель сьо­го­дні у сві­ті до­зво­ляє со­бі ли­ше Ро­сія, Китай та Бразилія, тоб­то кра­ї­ни з ве­ли­че­зни­ми те­ри­то­рі­аль­ни­ми ре­сур­са­ми. «До­зво­ли­ти со­бі втра­ча­ти те­ри­то­рії шля­хом ство­ре­н­ня гре­бель — це сум­нів­на ідея. Ма­є­мо до­свід Дні­пра, де по­бу­до­ва­но шість гре­бель, і те­пер ці так зва­ні мо­ря цві­туть, а Дні­про як рі­ка зни­ще­ний, — про­дов­жує Яро­слав Мовчан. — Про­гра­ма не пе­ред­ба­чає, що бу­де че­рез 20 чи 50 ро­ків пі­сля бу­дів­ни­цтва ГЕС, до то­го ж для її ре­а­лі­за­ції по­трі­бні ве­ли­кі гро­ші. За ці ко­шти ко­жен з нас мо­же вста­но­ви­ти в се­бе на бал­ко­ні со­ня­чні па­не­лі чи ві­тря­чки, і так ми ви­рі­ши­мо всі на­ші енер­ге­ти­чні про­бле­ми, не зни­щу­ю­чи рі­чки та ланд­ша­фти. Але це не те, чо­го хо­чуть пев­ні бі­знес-ком­па­нії».

ПРИБУТКИ ПРО­ТИ... КАНЬЙОНУ

За при­пу­ще­н­ня­ми Яро­сла­ва Мов­ча­на, но­ва гі­дро­енер­ге­ти­чна про­гра­ма не мо­гла опи­ни­тись на уря­до­во­му сто­лі про­сто так, за цим одно­зна­чно сто­ять пев­ні до­мов­ле­но­сті. «Це лю­ди, які при­смо­кта­лись до дер­жав­ної кор­по­ра­ції «Укр­гі­дро­енер­го», та ро­блять не­хо­ро­ші спра­ви, — за­зна­чає Яро­слав Мовчан. — При­мі­ром, роз­бу­до­ва Та­шли­цької ГАЕС зни­щує унікальний кань­йон Пів­ден­но­го Бу­гу. На цій рі­чці ми спро­мо­гли­ся по­бу­ду­ва­ти 13 гре­бель, а роз­ви­ва­ю­чи Та­шли­цьку гі­дро­а­ку­му­лю­ю­чу стан­цію, зни­щу­є­мо еко­си­сте­му, якій міль­йо­ни ро­ків».

Зав­да­ні при­ро­ді зби­тки не вра­хо­ву­ю­ться. На пер­шо­му мі­сці — прибутки. При­мі­ром, ком­па­нії, що про­па­гу­ють ство­ре­н­ня мі­ні-ГЕС (ні­би­то так во­ни роз ви ва ють аль тер на тив ні дже ре ла енер­гії), на­справ­ді дба­ють ви­клю­чно про бі­знес-ін­те­ре­си. Умов­но ка­жу­чи, про­да­ва­ти сві­тло, отри­ма­не з во­ди, є при­бу­тко­вою спра­вою зав­дя­ки вста­нов­ле­ним дер­жа­вою «зе­ле­ним» та­ри­фам. Са­ме то­му у вер­хів’ї Дні­стра цьо­го ро­ку пла­ну­ва­лось бу­дів­ни­цтво ка­ска­ду ма­лих гі­дро­еле­ктро­стан­цій. Цей проект схва­ли­ла Іва­но-Фран­ків­ська обла­сна держ­адмі­ні­стра­ція, яка чо­мусь не по­мі­ти­ла, що п’ять із се­ми за­пла­но­ва­них мі­ні-гі­дро­еле­ктро­стан­цій ма­ють зве­сти на те­ри­то­рії На­ціо­наль­но­го при­ро­дно­го пар­ку «Дні­стров­ський кань­йон». Проект при­тих пі­сля спро­ти­ву еко­ло­гів. Та якщо дер­жа­ва схва­лює бу­дів­ни­цтво но­вих ве­ли­ких гре­бель на по­ту­жних рі­ках, що те­пер зу­пи­нить по­яву ма­лих ГЕС у Кар­па­тах?

«ПЕРЕТВОРЮВАЧІ ПРИРОДИ» РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ

В еко­ло­гі­чній гро­мад­ській ор­га­ні­за­ції «МАМА-86», яка по­ши­ри­ла вла­сну за­яву з кри­ти­кою уря­до­вої гі­дро­енер­ге­ти­чної про­гра­ми, на­зва­ли її по­яву «бру­таль­ним до­мі­ну­ва­н­ням еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів над еко­ло­гі­чни ми». «Уря­дов­ці но­вої фор­ма­ції де­мон­стру­ють сві­до­мість «пе­ре­тво­рю­ва­чів природи» радянської доби, впер­то ігно­ру­ю­чи пе­ред­ба­чу­ва­ні руй­нів­ні на­слід ки сво їх дій, — за зна ча ють екс пер ти « МАМА- 86 » . — Про ект пла но ва ної Ка­нів­ської ГАЕС не бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но на зла­мі 1990-х ро­ків са­ме че­рез йо­го ка­те­го­ри­чне не­с­прийня­т­тя гро­мад­ські­стю, ко­тра ви­сту­пи­ла про­ти руй­ну­ва­н­ня куль­тур­но­го та ланд­ша­фтно­го се­ре­до­ви­ща. Та­кож не­об­хі­дно ви­зна­чи­ти со­ці­аль­ні за­гро­зи окре­мих про­е­ктів, зок ре ма Таш лиць кої ГАЕС, Дніс т - ров­сько­го гі­дро­ком­пле­ксу, Ка­хов­ської ГЕС-2, що пов’яза­ні з по­ста­ча­н­ням пи­тної во­ди, про­до­воль­чою та те­хно­ген­ною без­пе­кою в умо­вах змі­ни клі­ма­ту, перш за все по­су­ха­ми».

Мі­ні­стер­ство еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів має по­ясни­ти своє став­ле­н­ня до уря­до­вої про­гра­ми. Тим па­че, зві­ту­ю­чи за сто днів ро­бо­ти в уря­ді, мі­ністр еко­ло­гії Остап Се­ме­рак по­обі­цяв до­кла­да­ти зу­силь, щоб за­хист дов­кі­л­ля про­хо­див чер­во­ною ни­ткою по всіх сфе­рах дер­жав­ної по­лі­ти­ки. Та­кож мі­ністр до­дав, що на­сту­пив на гор­ло ба­га­тьом діл­кам, ко­трі зви­кли на­жи­ва­тись на при­ро­дних ре­сур­сах, і за­пев­нив, що не зій­де з обра­но­го кур­су. Що ж, гро­мад­ськість че­кає від­по­віді.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.