«Сім’я ви­сто­я­ла...»

Укра­їн­ський ін­сти­тут до­слі­дже­н­ня екс­тре­мі­зму про­ана­лі­зу­вав, як вій­на впли­ває на де­мо­гра­фію та транс­фор­ма­цію цін­но­стей

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Во лон те ри, Цер к ва, ар - мія — це ін­сти­ту­ції, яким ук ра їн ці най біль ше до ві - ря ють. Го лов ною цін ніс - тю вва­жа­ють сім’ю. За оцін­ка­ми Укра їнсь ко го ін с ти ту ту до слід - жен ня екс тре міз му, вій на та еко но міч на кри за ста ли при чи - ною зни­же­н­ня на­ро­джу­ва­но­сті в остан ні ро ки. Ра зом із тим, з 2014 ро ку, за їх ні ми да ни ми, в Укра­ї­ні по­мен­ша­ло роз­лу­чень, а кіль кість одру жень за ли ша єть - ся пра­кти­чно не­змін­ною.

■ «На­ше на­се­ле­н­ня біль­ше орі­єн­то­ва­не на прі­о­ри­тет сім’ї у сво­є­му жит­ті. За да­ни­ми мо­ні­то­рин­гу, який ве­де Ін­сти­тут со­ціо­ло гії з 1991 ро ку, рі­вень до ві ри до сім’ї та ро­ди­чів до 2008 ро­ку був на рів ні 90%, по тім тро хи під няв ся і за раз скла дає 94— 95%. Це — на рів­ні ста­ти­сти­чної по хиб ки. То му я б не ска за ла, що щось не змі­ни­ло­ся у зв’яз­ку з вій­ною. Але те, що сім’я ви­сто - я ла — факт, — го во рить ака де - мік НАН Укра ї ни, ди рек тор Ін­сти­ту­ту де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до слід жень НАН Укра ї ни Ел­ла ЛІБАНОВА. — Що­до смерт нос ті і на род жу ва нос ті, то ці пи­та­н­ня ду­же скла­дні. Як­би на­род жу ва ність за ле жа ла від еко - но­мі­чних при­чин, у нас не бу­ло б си­ту­а­ції, що в бі­дних ро­ди­нах її рі вень ви щий, ніж в ро ди нах за­мо­жних. Пов’яза­но це пе­ред­усім із тим, що жінка в бі­дних ро­ди­нах біль­ше за­мкне­на в ро­дин­но му ко лі, ніж жін ка, яка має ви со кий рі вень осві ти, ви со кий со­ці­аль­ний ста­тус. Що­до впли­ву вій ни на на род жу ва ність, то, без­пе­ре­чно, во­на впли­ває, але — че­рез страх не­ві­до­мо­сті».

■ Фа­хів­ці Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту до­слі­дже­н­ня екс­тре­мі­зму на го ло шу ють, що че рез вій ну в нас на чверть зрос ло со ці аль не си ріт ст во. При чи ни оче вид ні: еко­но­мі­чне зу­бо­жі­н­ня і ба­жа­н­ня пра­ців­ни­ків ін­тер­на­тів збе­рег­ти свої ро­бо­чі мі­сця. Остан­ні ча­сто під­штов­ху­ють без­ро­бі­тних і оди­но­ких ба­тьків від­да­ва­ти ді­тей до ін­тер­на­тів, на­го­ло­шу­ють фа­хів­ці. Та­кож, за да­ни­ми Ген­про­ку­ра ту ри, пі сля по чат ку вій ни кіль кість кри мі наль них пра во - по­ру­шень, пов’яза­них із на­силь­ством у ро­ди­нах, ско­ро­ти­ла­ся.

■ «Це по­ясню­є­ться, по-пер­ше, пе ре не сен ням на силь ниць - кої по­ве­дін­ки за ме­жі сім’ї. Ча­сти­на осіб, схиль­них до на­си­л­ля, знай ш ли ви ра жен ня сво їй де - струк тив ній по ве дін ці в ін ших сфе­рах — по­лі­ти­чній, еко­но­мі­чній, вій­сько­вій. По-дру­ге, по­при зро стан ня агре сив нос ті в сус - піль­стві, у пе­ре­ва­жної біль­шо­сті ук ра їн ців мо раль ні цін нос ті збе рі га ють ся » , — за зна чив за - сту­пник ди­ре­кто­ра Укра­їн­сько­го ін с ти ту ту до слід жен ня екс - тре­мі­зму Бо­г­дан ПЕТРЕНКО.

■ Про не без пе ку на сил ля в ро­ди­нах укра­їн­ців — фі­зи­чно­го, мо­раль­но­го, еко­но­мі­чно­го — го­во­рять і со­ціо­ло­ги. Вій­на тіль­ки за­го­стрює ці пи­та­н­ня. «Ду­же бо- ю ся, що ми при ви ка є мо до на - сил ля, і те, що ра ні ше вва жа ли ак том на силь ст ва, пе ре ста є мо вва жа ти та ким. Із од но го бо ку, від­по­від­ні стру­кту­ри і ра­ні­ше не бу­ли схиль­ні ре­є­стру­ва­ти ви­пад­ки ро­дин­но­го на­силь­ства, а сьо­год ні до цьо го до да єть ся те, що жін ки пе ре ста ють вва жа ти на - си­л­ля на­си­л­лям, — акцен­тує Ел­ла Лі ба но ва. — Є й еко но міч не на­си­л­ля. Сьо­го­дні рі­вень бі­дно­сті в сім’ях з ді­тьми удві­чі ви­щий за рі­вень бі­дно­сті в сім’ях без ді­тей . Це по­ка­зує, в яких умо­вах ді­ти ви­хо­ву­ю­ться, в яких умо­вах ба­тьки на­ма­га­ю­ться за­без­пе­чи­ти їм розвиток. Я не схиль­на пе­ре­оці­ню­ва­ти не­га­ра­зди, але ста­но­ви ще ді тей в Укра ї ні вкрай скла­дне, і з цим тре­ба щось ро­би­ти, не очі ку ю чи до по мо ги від дер жа ви. По тріб на ак тив ність гро ма дянсь ко го сус піль ст ва. В умо вах де цен т ра лі за ції це стає ще важ ли ві шим, то му що од на спра ва — ви рі шу ва ти якесь пи - та­н­ня на рів­ні дер­жа­ви, ін­ша — на рів­ні сіль­ра­ди. Га­даю, в ба­га­тьох ви пад ках міс це ві ор га ни вла­ди не ро­зу­мі­ють про­блем, які на них пе ре кла да ють ся ( в хо ро - шо му смис лі). Во ни ще не зна - ють, як са­мим за­ро­бля­ти гро­ші. При най м ні про це свід чить те, як іде про цес де цен т ра лі за ції бю­дже­тної сфе­ри».

■ Ек­спер­ти ствер джу ють, що в Укра ї ні прі о ри те том має ста­ти не збіль­ше­н­ня на­ро­джу­ва­но­сті, а під­ви­ще­н­ня яко­сті й три­ва лос ті жит тя ук ра їн ців. Адже для то го, щоб на се лен ня у нас збіль­шу­ва­ло­ся, тре­ба, щоб ко­е­фі­ці єнт на род жу ва нос ті скла дав хо­ча б 2,25 (ко­е­фі­ці­єнт по­ка­зує, скіль ки ді тей має на род жу ва ти ко­жна жінка ре­про­ду­ктив­но­го ві­ку), у нас — 1,5. У жо­дній кра­ї­ні Єв­ро­пи не­має цьо­го по­ка­зни­ка на рів­ні біль­ше двох.

■ На най­ближ­чі ро­ки де­мо­гра­фи у сво­їх про­гно­зах «за­кла­да ють » ста біль ну на род жу ва - ність, вва­жа­ю­чи, що за­раз не­має під­став роз­ра­хо­ву­ва­ти ні на ком­пен са цію від кла де них на род - жень, ні на подаль­ше її зни­же­н­ня. Фа хів ці на го ло шу ють: за будь-яких умов на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни ско­ро­чу­ва­ти­ме­ться. Основ­на при­чи­на — ви­чер­па­ний по­тен­ці­ал де мо гра фіч но го зро стан ня. То­му що з 1960-х ро­ків укра­їн­ська жінка не на­ро­джу­ва­ла стіль­ки, скіль­ки по­трі­бно для про­сто­го від тво рен ня по ко лінь, і сьо - год ні в струк ту рі на се лен ня Укра ї ни 75- річ них жі нок біль - ше, ніж п’яти­рі­чних дів­чат. Від­по від но, кож не на ступ не по ко - лі­н­ня, хоч не на­ба­га­то, але мен­ше за по­пе­ре­днє.

■ Та кож, за сло ва ми Ел ли Лі­ба­но­вої, на 2020-й рік в Украї ні пла ну єть ся Все ук ра їнсь кий пе ре пис на се лен ня. По- пер ше, ООН ре­ко­мен­дує про­во­ди­ти йо­го в рік, який за­кін­чу­є­ться на «0», плюс-мі­нус один рік, — щоб по­тім мо­жна бу­ло зве­сти ці да­ні по Єв­ро­пі та всьо­му сві­то­ві. По-дру­ге, ще «тре­ба вла­дна­ти си­ту­а­цію з Дон­ба­сом».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.