У Льво­ві пред­ста­ви­ли кон­це­пту­аль­ний про­ект, при­свя­че­ний 160-річ­чю від дня на­ро­дже­н­ня Іва­на Фран­ка та 150-річ­чю Ми­хай­ла Гру­шев­сько­го

Den (Ukrainian) - - Наприкінці «дня» - Йо­сип МАРУХНЯК, Львів, фото ав­то­ра

Во­сно­ві про­е­кту, що пред­ста­ви­ли у львів­сько­му Па­ла­ці ми­стецтв, — ви­став­ка тво­рів скуль­пту­ри, жи­во­пи­су та гра­фі­ки про­від­них львів­ських ми­тців Іва­на Кри­сла­ча, Оре­ста Ско­па, Бо­ри­са Бу­ря­ка, Пе­тра Си­пня­ка, Ми­хай­ла Дем­цю, Дми­тра Па­ру­ти, Ві­кто­ра Мо­ска­лю­ка, Во­ло­ди­ми­ра Ско­ло­здри, Іго­ря Гав­ри­шке­ви­ча, Ва­ле­рія Ша­лен­ка, Лю­бо­ми­ра Ярем­чу­ка, Ва­си­ля Яри­ча та ін­ших, у яких пред­став­ле­на те­ма Кри­во­рів­ні — укра­їн­сько­го се­ла в Карпатах, яке ко­лись бу­ло ве­ли­ким цен­тром куль­тур­но­го жи­т­тя. Та­кож на ви­став­ці пред­став­ле­ні порт­ре­ти та скуль­птур­ні зо­бра­же­н­ня тих ві­до­мих укра­їн­ців, які сво­го ча­су жи­ли там чи при­їжджа­ли до Кри­во­рів­ні. Са­ме тут Ми­хай­ло Ко­цю­бин­ський на­пи­сав свої зна­ме­ни­ті «Ті­ні забутих предків», а че­рез пів­сто­лі­т­тя зняв зна­ме­ни­тий фільм Сер­гій Па­ра­джа­нов.

Кри­во­рів­ня ста­ла ві­до­ма пе­ред­усім зав­дя­ки Іва­но­ві Фран­ку, який при­їхав ту­ди на за­про­ше­н­ня ві­до­мо­го фоль­кло­ри­ста Гу­цуль­щи­ни Во­ло­ди­ми­ра Гна­тю­ка. Ці мі­сця на­стіль­ки йо­му спо­до­ба­ли­ся, що він оби­рає Кри­во­рів­ню для сво­го по­стій­но­го лі­тньо­го від­по­чин­ку і при­їздить сю­ди май­же що­лі­та з сім’єю про­тя­гом 12-ти ро­ків. Так ма­ло­ві­до­ме гір­ське се­ло пе­ре­тво­ри­ло­ся на лі­тню сто­ли­цю укра­їн­ської куль­ту­ри, бо до Фран­ка при­їжджа­ло ба­га­то ці­ка­вих лю­дей. Та­кож тут, у при­сіл­ку Гру­шів­ка, ще до по­ча­тку Пер­шої сві­то­вої вій­ни мав свою віл­лу Ми­хай­ло Гру­шев­ський, який зго­дом став пер­шим Пре­зи­ден­том Укра­ї­ни. Ав­тен­ти­чна бу­дів­ля не збе­ре­глась (зго­рі­ла в 1914 ро­ці), а в наш час її від­бу­до­ва­но і ство­ре­но му­зей.

Ре­льєф Кри­во­рів­ні має фор­му гір­сько­го ам­фі­те­а­тру, й то­му Во­ло­ди­мир Гна­тюк на­звав це се­ло «укра­їн­ськи­ми Афі­на­ми».

У Кри­во­рів­ні є му­зей Іва­на Фран­ка, ха­та-гра­жда, са­ди­ба ху­до­жни­ці і етно­гра­фа Па­ра­ски Пли­тки-Го­ри­цвіт і про­сто чу­до­ві мі­сця для від­по­чин­ку, тож у пред­став­ле­но­му про­е­кті опи­са­ні всі ці об’єкти, які ма­ють від­но­ше­н­ня до куль­тур­ної спад­щи­ни, їхній ре­аль­ний стан і про­по­по­зи­ції що­до впо­ряд­ку­ва­н­ня.

«По­ля­ки ма­ють Ва­вель, гре­ки — Афі­ни, єги­птя­ни — пі­ра­мі­ди, й нам, укра­їн­цям, по­трі­бно ма­ти свою куль­тур­ну і ду­хов­ну Мек­ку, свої Афі­ни, й це — Кри­во­рів­ня», — вва­жає львів­ський ху­до­жник Ро­ман ОПАЛИНСЬКИЙ.

Сьо­го­дні ті мі­сця, ті об’єкти куль­ту­ри, ку­ди би ма­ли від­бу­ва­ти­ся ма­со­ві па­лом­ни­цтва ту­ри­стів, в не­на­ле­жно­му ста­ні, ту­ди й дороги не­ма нор­маль­ної, міст по­ла­ма­ний, то й ту­ри­сти не по­спі­ша­ють (пе­ре­ві­зни­ки від­мов­ля­ю­ться від та­ких мар­шру­тів). Львів­ські ми­тці ма­ють кон­кре­тні пла­ни, ідеї для від­нов­ле­н­ня ці­єї уні­каль­ної мі­сци­ни, для пе­ре­тво­ре­н­ня її у справ­жній укра­їн­ський ду­хов­ний центр. Во­ни го­ло­сно за­яви­ли про це й звер­та­ю­ться до дер­жа­ви, до ме­це­на­тів, до всьо­го су­спіль­ства за до­по­мо­гою.

РОМАНОПАЛИН СЬКИЙ. «ГУЦУЛЬСЬКИЙ ТЕ­АТР»

ВIКТОР МОСКАЛЮК. «ЛЕ­СЯ УКРА­ЇН­КА»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.