ЩЩоо зза­ад­ду­ум­ма­авв ааг­гр­ре­ес­со­орр??

«У най­ближ­чі кіль­ка ти­жнів у Ро­сії існує ве­ли­ка спо­ку­са ви­рі­ши­ти «про­бле­му Укра­ї­ни» си­лою. Але укра­їн­ська ар­мія вже не та, що 2014-го», — ек­сперт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Що­до си­ту­а­ції на Дон­ба­сі остан­нім ча­сом над­хо­дять три­во­жні но­ви­ни. Все ча­сті­ше зву­чить ін­фор­ма­ція про мо­жли­вість сут­тє­во­го по­си­ле­н­ня во­єн­них дій з бо­ку агре­со­ра — Крем­ля. Про це свід­чать остан­ні за­я­ви і фа­кти.

«Сьо­го­дні (3 ли­пня. — Ред.) бу­ли ду­же важ­кі пе­ре­го­во­ри в Мін­ську, — пи­ше у се­бе в ФБ пред­став­ник Укра­ї­ни у ро­бо­чій гру­пі з пи­тань без­пе­ки Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи Єв­ген Марчук. — Ро­сій­ська сто­ро­на, як зав­жди, ка­те­го­ри­чно за­пе­ре­чує свою участь в цій вій­ні і за­пе­ре­чує на­віть оче­ви­дні фа­кти сво­єї при­су­тно­сті на тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях Дон­ба­су. У зв’яз­ку з цим сьо­го­дні на за­сі­дан­ні ро­бо­чої гру­пи з пи­тань без­пе­ки, яке про­во­див гла­ва Мі­сії ОБСЄ в Укра­ї­ні пан Апа­кан Е., я за­чи­тав ін­фор­ма­цію з сай­ту т.зв. ДНР».

На за­зна­че­но­му ін­тер­нет-ре­сур­сі бо­йо­ви­ків зокре­ма йде­ться: «Зав­дя­ки під­трим­ці Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції зброй­ні си­ли ДНР істо­тно на­ро­сти­ли озбро­є­н­ня, в то­му чи­слі по­си­ле­ні тан­ко­ві та ар­ти­ле­рій­ські бри­га­ди, а ро­сій­ські до­бро­воль­ці, які при­бу­ли, на­вче­ні кра­щи­ми ін­стру­кто­ра­ми Ро­сії для ура­же­н­ня про­тив­ни­ка» (dnr.one/novosti/329-armiya-dnr-usilenanovoj-tekhnikov-i-ekipazhami).

Го­лов­не в сло­вах Єв­ге­на Мар­чу­ка не те, що він вка­зав на оче­ви­дні і ци­ні­чні ре­чі, які ви­ко­ри­сто­вує Ро­сія і її ма­ріо­не­тка «ДНР», а те, що де­хто на За­хо­ді ча­сто йде на по­вод­ку у Крем­ля, на­зи­ва­ю­чи ро­сій­ську агре­сію про­ти Укра­ї­ни, на­при­клад, «вну­трі­шнім кон­флі­ктом». Зві­сно, та­ка пра­кти­ка не мо­же не ви­кли­ка­ти за­не­по­ко­є­н­ня.

Про під­го­тов­ку Ро­сії до ве­ли­кої вій­ни пи­ше і польська Gazeta Wyborcza з по­си­ла­н­ням на дже­ре­ло, близь­ке до мі­ні­стра обо­ро­ни РФ. За йо­го сло­ва­ми, Мо­сква кон­цен­трує 200 тис. сол­да­тів і ра­ке­тно-по­ві­тря­ні си­ли по­бли­зу кор­до­ну з Укра­ї­ною. Про змі­цне­н­ня сил РФ на кор­до­ні з Укра­ї­ною мі­ністр обо­ро­ни Ро­сії Сер­гій Шой­гу го­во­рив ще ми­ну­ло­го ти­жня. Він за­явив, що «у зв’яз­ку зі зро­ста­ю­чою за­гро­зою з бо­ку НАТО і Укра­ї­ни», сфор­мо­ва­на ар­мія в пів­ден­но­му ре­гіо­ні з чо­ти­рьох ди­ві­зій і дев’яти бри­гад. «Сенс цих за­хо­дів оче­ви­дний: на кор­до­ні з Укра­ї­ною (де ще три ро­ки то­му не існу­ва­ло військ) ро­сій­ська сто­ро­на ство­рює на пів­но­чі три основ­ні гру­пи, го­то­ві на ра­пто­вий удар у на­прям­ку Ки­є­ва, а на пів­дні ство­рює ар­мію для ото­че­н­ня основ­них укра­їн­ських сил на те­ри­то­рії Лі­в­обе­ре­жної Укра­ї­ни», — по­яснює ро­сій­ський вій­сько­вий ек­сперт Ру­слан Пу­хов (wyborcza.pl/1,75399,20487199,rosjaszykuje-sie- do- wielkiej- wojny. html? disableRedirects=true).

Тим ча­сом кіль­кість мир­них жи­те­лів, по­стра­жда­лих вна­слі­док зброй­но­го кон­флі­кту на Дон­ба­сі, в ли­пні до­ся­гла ре­кор­дної по­зна­чки з сер­пня ми­ну­ло­го ро­ку, го­во­ри­ться в за­яві на сай­ті Управ­лі­н­ня Вер­хов­но­го ко­мі­са­ра ООН з прав лю­ди­ни. Так, у черв­ні 2016 ро­ку за­до­ку­мен­то­ва­но 69 по­стра­жда­лих се­ред ци­віль­но­го на­се­ле­н­ня, вклю­ча­ю­чи 12 за­ги­блих і 57 по­ра­не­них. Це май­же вдві­чі біль­ше, ніж в трав­ні, і ре­кор­дний по­ка­зник з сер­пня 2015 ро­ку. У ли­пні кіль­кість по­стра­жда­лих се­ред мир­но­го на­се­ле­н­ня до­ся­гла 73, вклю­ча­ю­чи ві­сім за­ги­блих і 65 по­ра­не­них. Біль­ше по­ло­ви­ни всіх лю­дей за остан­ні два мі­ся­ці за­ги­ну­ли в ре­зуль­та­ті ар­ти­ле­рій­сько­го об­стрі­лу.

Як ба­чи­мо, агре­сор не по­ки­дає сво­їх пла­нів що­до Укра­ї­ни. Ме­та Крем­ля — зни­щи­ти укра­їн­ську дер­жав­ність або по­ста­ви­ти її під пов­ний кон­троль. Для цьо­го він за­сто­со­вує рі­зні ме­то­ди — ін­фор­ма­цій­ні, во­єн­ні, гео­по­лі­ти­чні... Більш гло­баль­на ме­та Ро­сії — пі­ді­рва­ти єд­ність за­хі­дно­го сві­ту, зокре­ма, і що­до укра­їн­сько­го пи­та­н­ня. Ви­хо­дя­чи з остан­ніх по­дій, ба­га­то що їй вда­є­ться — си­ту­а­ція в Си­рії, по­дії в Ту­реч­чи­ні, Brexit у Ве­ли­ко­бри­та­нії, емі­грант­ська кри­за у Єв­ро­пі, пре­зи­дент­ські ви­бо­ри в США... От­же, що вар­то очі­ку­ва­ти від Ро­сії в Дон­ба­сі, і що го­то­ва про­ти­ста­ви­ти Укра­ї­на?

«НА ЗАГРОЗУ ПО­ТРІ­БНО РЕ­А­ГУ­ВА­ТИ ЗА­ХО­ДА­МИ СТРИ­МУ­ВА­Н­НЯ І СТВОРЕННЯМ ВІДПОВІДНИХ УГРУ­ПО­ВАНЬ» Ігор КАБАНЕНКО, адмі­рал, екс-за­сту­пник мі­ні­стра обо­ро­ни Укра­ї­ни:

— Ро­сія про­дов­жує на­ко­пи­че­н­ня на­сту­паль­них угру­по­вань, які ство­рю­ю­ться для то­го, щоб ви­рі­шу­ва­ти кон- кре­тні зав­да­н­ня — ра­но чи пі­зно во­ни бу­дуть за­сто­со­ва­ні. Са­ме під цим ку­том тре­ба роз­гля­да­ти да­ну си­ту­а­цію. Хтось го­во­рить, що ши­ро­ко­мас­шта­бна вій­на ма­ло­ймо­вір­на, але во­дно­час тре­ба ду­ма­ти про кра­ще, але го­ту­ва­ти­ся до гір­шо­го. Укра­ї­на роз­гля­да­є­ться РФ як « зо­на ро­сій­ських ін­те­ре­сів » , то­му мо­жли­ві будь- які сце­на­рії. У вій­сько­во­му ми­сте­цтві не бу­ває та­ко­го, щоб вій­ська роз­гор­та­ли­ся про­сто для то­го, аби зо­се­ре­ди­ти їх в яки­хось районах чи ви­ко­ри­ста­ти гро­ші. На загрозу по­трі­бно ре­а­гу­ва­ти від­по­від­ним чи­ном — за­хо­да­ми стри­му­ва­н­ня і створенням відповідних угру­по­вань, які змо­жуть ней­тра­лі­зу­ва­ти цю загрозу в ра­зі акти­ва­ції будь-яких сце­на­рі­їв — на су­хо­до­лі, на мо­рі чи в по­ві­трі.

Ми є свід­ка­ми вій­ни но­вої ге­не­ра­ції — « гі­бри­дної вій­ни » . З одно­го бо­ку, з рі­зних дже­рел лу­на­ють пе­ре­ко­на­н­ня, упев­не­н­ня, на­во­дя­ться « ар­гу­мен­ти», що ні­би­то «Ро­сія му­сить се­бе за­хи­ща­ти » . Так, в по­лі­ти­чно­му сен­сі Ро­сія го­во­рить одне, але ро­бить зов­сім ін­ше. На­при­клад, те­за про те, що Пу­тін « вто­мив­ся від Дон­ба­су » слід роз­гля­да­ти у кон­текс­ті гі­бри­дно­го про­ти­сто­я­н­ня. Це від­во­лі­кає ува­гу лю­дей, дає їм мо­жли­вість роз­сла­би­ти­ся, і на цьо­му спа­ді хви­лі мо­жли­вий ве­ли­кий під­йом. Но­ві­тня зброй­на бо­роть­ба має хви­льо­вий ха­ра­ктер і, з одно­го бо­ку, ні­би­то від­бу­ва­є­ться кон­цен­тра­ція на по­лі­ти­чних кро­ках, отри­ма­н­ня по­лі­ти­чної пе­ре­ва­ги, а по­тім — за­сто­су­ва­н­ня вій­сько­вої си­ли або бо­дай ство­ре­н­ня умов для її за­сто­су­ва­н­ня.

Су­ча­сне управ­лі­н­ня кри­за­ми пе­ред­ба­чає фор­му­ва­н­ня вну­трі­шніх умов для на­сту­пу — ство­ре­н­ня осе­ред­ків не­ста­біль­но­сті, їх об’єд­на­н­ня, а по­тім — за­сто­су­ва­н­ня вій­сько­вої си­ли під при­во­дом « під­три­ма­ти » , « за­без­пе­чи­ти пра­ва ро­сій­сько­мов­но­го на­се­ле­н­ня » , мо­жуть бу­ти під­ня­ті ре­лі­гій­ні пи­та­н­ня і будь- що ін­ше.

«ВИСОКОПОСАДОВИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ ДИПЛОМАТ РОЗ­ПО­ВІВ МЕ­НІ, ЩО РО­СІЯ ГО­ТУЄ НА­СТУП» Пав­ло ФЕЛЬГЕНГАУЕР, вій­сько­вий огля­дач ро­сій­ської «Но­вой га­зе­ты»:

— За­раз існує ре­аль­на во­єн­на за­гро­за — на Пів­ден­но-За­хі­дно­му на­прям­ку Ро­сії справ­ді від­бу­ва­є­ться на­ко­пи­че­н­ня зброй­них сил. На цьо­му на­прям­ку — Кав­каз, За­кав­каз­зя, Ту­реч­чи­на, Си­рія. Але Укра­ї­на у цьо­му пла­ні ду­же істо­тна і ва­жли­ва. Ви­слов­лю­ва­н­ня Сер­гія Шой­гу на ко­ле­гії Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни ми­ну­ло­го ти­жня — це не єди­на по­га­на озна­ка. Ще одна не­при­єм­на звіс­тка — офі­цій­ний лист Ві­та­лія Чур­кі­на від 22 ли­пня го­ло­ві Ра­дбе­зу Ор­га­ні­за­ції об’єд­на­них на­цій, опу­блі­ко­ва­ний на сай­ті ро­сій­ської мі­сії. У ньо­му Чур­кін опи­сує, які жа­хи від­бу­ва­ю­ться на Дон­ба­сі і що в усьо­му вин­на Укра­ї­на, яка го­тує новий ве­ли­кий на­ступ. Про це ба­га­то і дав­но го­во­рять й ін­ші ро­сій­ські офі­цій­ні осо­би. Це рад­ше ви­гля­дає як «офі­цій­на від­маз­ка» в ра­зі мас­шта­бних бо­йо­вих дій в Укра­ї­ні, про які Чур­кін «по­пе­ре­джає».

Не так дав­но високопосадовий американський дипломат роз­по­вів ме­ні, що про те са­ме ми­ну­ло­го мі­ся­ця під час те­ле­фон­ної роз­мо­ви Пу­тін го­во­рив Оба­мі. Той са­мий дипломат ствер­джу­вав, що, за да­ни­ми США, не Укра­ї­на го­тує на­ступ, а са­ме Ро­сія. Ро­змо­ва Пу­ті­на з Оба­мою мо­же бу­ти за­со­бом ти­ску на Ва­шинг­тон, щоб той у свою чер­гу ти­снув на Ки­їв і ви­ма­гав від По­ро­шен­ка по­сту­пок.

Ще одна істо­рія — зі звіль­не­н­ням по­сла РФ в Укра­ї­ні Ми­хай­ла Зу­ра­бо­ва. Влі­тку по­слів і ди­пло­ма­тів у Мо­скві мі­ня­ють, але звіль­не­н­ня Зу­ра­бо­ва бу­ло аб­со­лю­тно не­пі­дго­тов­ле­ним: МЗС РФ за­зда­ле­гідь не за­пи­та­ло «агре­ма­на», а для схва­ле­н­ня кан­ди­да­ту­ри но­во­го по­сла в Укра­ї­ні Ми­хай­ла Ба­би­ча в Ду­му, яка на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів пі­шла на ка­ні­ку­ли, за­тя­гну­ли яки­хось де­пу­та­тів. Як ствер­джу­ють, Зу­ра­бо­ва при­бра­ли так тер­мі­но­во че­рез те, що він за­над­то дру­жний з Пе­тром По­ро­шен­ком.

Ко­жна з цих ознак окре­мо мо­же ма­ти не обов’яз­ко­во ка­та­стро­фі­чне по­ясне­н­ня, але всі ра­зом во­ни не­при­єм­ні. То­му є пев­на ві­ро­гі­дність то­го, що в сер­пні роз­по­чне­ться ве­ли­ка укра­їн­сько-ро­сій­ська вій­на.

Ни­ні­шній ро­сій­ський ре­жим ні­ко­ли і під жо­дним при­во­дом не до­зво­лить Укра­ї­ні єв­ро­ін­те­гра­цію. Кремль го­во­рив По­ро­шен­ко­ві, що во­ни мо­жуть до­мо­ви­ти­ся про щось, але по­за­бло­ко­вий ста­тус Укра­ї­ни — це осно­ва будь-якої уго­ди між дер­жа­ва­ми. Зві­сно, Дон­бас, як При­дні­стров’я, за­ли­ши­ться під ро­сій­ським про­те­кто­ра­том у скла­ді Укра­ї­ни. Та­кож ба­жа­но отри­ма­ти офі­цій­не ви­зна­н­ня ане­ксії Кри­му. У Крем­ля є рі­зні ва­рі­ан­ти до­ся­гне­н­ня ці­єї ме­ти. У Мо­скві ба­га­то хто впев­не­ний (і про це від­кри­то го­во­рив го­ло­ва Ра­дбе­зу РФ Ми­ко­ла Па­тру­шев), що Укра­ї­на роз­ва­ли­ться і ни­ні­шній ре­жим за­знаэ кра­ху в ре­зуль­та­ті по­лі­ти­чних, еко­но­мі­чних, со­ці­аль­них і ін­ших не­га­ра­здів. На­ві­що ж то­ді ри­зи­ку­ва­ти і во­ю­ва­ти, якщо мо­жна по­че­ка­ти? Але ни­ні­шня си­ту­а­ція по­ка­зує, що Укра­ї­на не роз­ва­ли­ться.

З ін­шо­го бо­ку, за­раз для Ро­сії скла­ла­ся уні­каль­на і зру­чна си­ту­а­ція, яка на­га­дує між­на­ро­дні по­дії дов­ко­ла Гру­зії 2008 ро­ку: Олім­пі­а­да, пе­ред­ви­бор­на бо­роть­ба у США і зру­чний за по­го­дни­ми умо­ва­ми сер­пень. Аме­ри­ка роз­ко­ло­ла­ся че­рез під­го­тов­ку до ви­бо­рів, а Ба­рак Оба­ма — «куль­га­ва ка­чка». Зви­чай­но, Ро­сія мо­же спо­ді­ва­ти­ся, що До­нальд Трамп у ли­сто­па­ді ви­грає і з ним мо­жна бу­де до­мо­ви­ти­ся що­до Укра­ї­ни. Але Трамп не­пе­ре­дба­чу­ва­ний, і вже за­раз схо­же, що все ж та­ки програє.

Єв­ро­па та­кож пе­ре­жи­ває не­га­ра­зди, роз­кол, на­слід­ки «Брек­зі­та», кри­зу мі­гран­тів, сан­кції то­що. У ра­зі, якщо Ро­сія вла­штує щось ве­ли­ке в Укра­ї­ні з ме­тою змі­сти­ти ни­ні­шній ре­жим, За­хід бу­де не в змо­зі щось ор­га­ні­зо­ва­но зро­би­ти, окрім як го­ло­сно кри­ча­ти.

То­му най­ближ­чі кіль­ка ти­жнів — та­кий ча­со­вий про­мі­жок, ко­ли для Ро­сії існує ве­ли­ка спо­ку­са ви­рі­ши­ти «про­бле­му Укра­ї­ни» си­лою. Най­ві­ро­гі­дні­ше — ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти як при­від по­си­ле­н­ня бо­йо­вих дій на Дон­ба­сі, в ре­зуль­та­ті яких Мо­сква за­явить, що біль­ше не мо­же це тер­пі­ти і роз­по­чне ве­ли­ку «гу­ма­ні­тар­ну опе­ра­цію», як у Гру­зії, з «при­му­су до ми­ру». Мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся всі за­со­би ро­сій­ської ар­мії, за ви­ня­тком ядер­них, і більш ніж 100 ти­сяч військ, щоб «зла­ма­ти» фронт. Але для цьо­го бу­де по­трі­бна ве­ли­ка си­ла, адже ВСУ вже не ті, що 2014 ро­ку.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.