ShevChina

У Ка­нів­сько­му му­зеї Та­ра­са Шев­чен­ка від­кри­то без­пре­це­ден­тну ви­став­ку ілю­стра­цій до ки­тай­сько­го пе­ре­кла­ду «Ко­бза­ря»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро КРИВЦУН, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

Ми­ну­ло­го ти­жня в мі­сті Ка­не­ві, або, як йо­го іно­ді на­зи­ва­ють, «Мец­ці укра­їн­сько­го на­ро­ду», від­бу­ла­ся сим­во­лі­чна і вкрай не­пе­ре­сі­чна по­дія. У му­зеї на Чер­не­чій го­рі — са­ме бі­ля мо­ги­ли Та­ра­са Шев­чен­ка — у рам­ках про­е­кту «Сла­ве­тний Ко­бзар очи­ма ки­тай­ських ми­тців» бу­ло пред­став­ле­но ви­став­ку «Нев’яну­ча сла­ва. Сла­ва Та­ра­су Шев­чен­ку». За­зна­чи­мо, що це вже че­твер­тий спіль­ний ки­тай­сько-укра­їн­ський ви­став­ко­вий про­ект, пов­ні­стю про­фі­нан­со­ва­ний ки­тай­ською сто­ро­ною.

Як на­го­ло­сив спів­ор­га­ні­за­тор по­дії про­ре­ктор На­ціо­наль­ної ака­де­мії обра­зо­твор­чо­го ми­сте­цтва та ар­хі­те­кту­ри Остап Ко­валь­чук, найі­ме­ни­ті­ші ху­до­жни­ки пів­то­ра­мі­льяр­дно­го Ки­таю, ві­до­мі в усьо­му сві­ті, пропу­сти­ли крізь се­бе твор­чість укра­їн­сько­го пи­сьмен­ни­ка та пред­ста­ви­ли своє ба­че­н­ня у ви­гля­ді порт­ре­тів Та­ра­са Гри­го­ро­ви­ча, ілю­стра­цій до «Ко­бза­ря» та іє­ро­глі­фів у рі­зних сти­лях ки­тай­ської ка­лі­гра­фії — най­більш по­ці­но­ва­но­го ки­тай­ця­ми ви­ду ми­сте­цтва. «Тут Джі Лон — 79-рі­чний пе­кін­ський ма­е­стро, ака­де­мік, ба­га­то пра­цю­вав на лі­те­ра­тур­ній ни­ві як ілю­стра­тор і те­пер не по­ли­шає пен­зля — він на­пи­сав порт­рет ко­бза­ря Оста­па Ве­ре­сая, ілю­стра­цію до «Ка­те­ри­ни», — за­зна­чив Ко­валь­чук. — Ху­до­жник вник у на­шу істо­рію, був в Укра­ї­ні, ма­лює її. Ін­ша кар­ти­на — «Укра­їн­ська ха­тка у се­лі Мо­рин­ці», яку на­пи­сав ака­де­мік, зір­ка ки­тай­сько­го ми­сте­цтва і те­ле­ба­че­н­ня Дун Хао».

«Як гар­мо­ній­но і кра­си­во пи­са­ла­ся ка­лі­гра­фія, яка є не фо­ном, а ве­ли­че­зним ми­сте­цтвом, яким за­йма­ли­ся всі — від ім­пе­ра­то­ра до Мао. Ка­лі­гра­фію на да­ній ви­став­ці пред­став­ляє ре­ктор Цен­траль­ної ака­де­мії, го­ло­ва Спіл­ки ху­до­жни­ків КНР — уявіть який роз­го­лос ця те­ма ма­ла у Ки­таї! » — на­го­ло­сив пан Остап і до­дав, що за­га­лом зав­дя­ки цьо­му про­е­кту, яко­му спри­я­ли по­соль­ства Укра­ї­ни у Ки­таї і Ки­таю в Укра­ї­ні, Мі­ні­стер­ству куль­ту­ри, МЗС, « ми у куль­тур­них від­но­си­нах ізКНР на пре­кра­сно­му рів­ні».

«СВОБОДА БУ­ЛА

ОСНОВ­НИМ

ПОКЛИКАННЯМ

ШЕВ­ЧЕН­КА»

Го лов ним ор га ні за то ром та ку ра то ром ви став ки з ки тайсь - кої сто ро ни був ві це- пре зи дент Ки тайсь кої ака де мії жи во пи су та ка лі гра фії Алан Юй. « Та рас Шев чен ко — це дух Укра ї ни, бо­рець за сво бо ду ук ра їнсь ко го на­ро­ду і облич­чя укра­їн­ської на­ції. За раз він є тим « мос том » , який по єд нує Ки тай та Укра ї - ну, — за­зна­чив Юй під час ві­зи­ту до Ка не ва. — На сьо год ні Та рас Шев чен ко — це не ли ше ук ра ї - нець, він та­кож ки­та­єць і вза­га­лі лю ди на сві ту, яка об’ єд нує всіх нас. Сво бо да бу ла основ ним по - кли­ка­н­ням у йо­го жит­ті». Ві­це­пре зи дент ки тайсь кої ака де мії та кож по дя ку вав ор га ні за то рам за мо­жли­вість про­ве­сти да­ну ви­став ку у най більш зна ко вих куль тур них міс цях Укра ї ни — у мі­сті Ка­не­ві — на ба­тьків­щи­ні ук ра їнсь ко го по ета, а ра ні ше, у трав ні цьо го ро ку, — у На ці о - наль­но­му му­зеї ім. Та­ра­са Шев­чен­ка у Ки­є­ві. «Шев­чен­ко є зна­ко вою фі гу рою як для Ки таю, так і для ме­не осо­би­сто», — го­во­рить Юй.

Звід ки ж у ки тай ців та кий жи­вий ін­те­рес до Укра­ї­ни і до одно­го з най­біль­ших її сим­во­лів — Та­ра­са Гри­го­ро­ви­ча Шев­чен­ка?

В 1920- х рр. ки тайсь кий пи­сьмен­ник і лі­те­ра­тур­ний кри­тик Мао Дунь впер­ше опу­блі­ку­вав жит тє вий шлях і ви бра ні тво­ри Шев­чен­ка ки­тай­ською мо­вою у « Що мі сяч но му жур на лі роз­по­від­ей». На­да­лі про Шев­чен­ка у Ки таї ді зна ва ли ся за вдя ки «куль­тур­но­му обмі­ну» між КНР та СРСР. « Ки тайсь кі мит ці, які на ма лю ва ли да ні ілюс т ра ції до « Коб за ря » — в основ но му 30— 40-х рр. на­ро­дже­н­ня, то­му во­ни чу­ли про Шев­чен­ка ще за ра­дян­ських ча­сів. До то­го ж ба­га­то ки­тай­ських ху­до­жни­ків є ви­хід­ця­ми зі шко­ли Ма­кси­мо­ва та Те­тя­ни Яблон­ської — ки­тай­ські ху­до­жни­ки є учня­ми ра­дян­ських мит ців, то му во ни зна­ють про Укра­ї­ну», — го­во­рить Алан Юй.

Во­стан­нє ж «Ко­бзар» ви­да­вав­ся у Ки­таї у 1982 ро­ці і був пе­ре­кла­де­ний з ро­сій­ської. Але йо го пе­ре­кла­дач 73-рі­чний Ге Ба­о­цю­ань на цьо­му не зу­пи­нив­ся і роз­по­чав спе­ці­аль но ви­вча­ти укра­їн­ську мо­ву, аби зро­би­ти най­більш на­бли­же­ний пе­ре­клад збір­ки. За­га­лом він зро­бив 130 пе­ре­кла­дів вір­шів з укра­їн­ської. Пла­ну­ва­ло­ся, що са­ме для цьо­го ви­да­н­ня ки­тай­ські ми­тці, які є про­фе­со­ра­ми і ви­кла­да­ча­ми Ки­тай­ської ака­де­мії жи­во­пи­су та ка­лі­гра­фії, ма­ли на­ма­лю­ва­ти ілю­стра­ції. В сер­пні 2015 ро­ку во­ни впер­ше за­ві­та­ли до Укра­ї­ни та із су­про­во­дом го­лов­но­го збе­рі­га­ча На­ціо­наль­но­го му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка Юлії Ши­лен­ко від­ві­да­ли му­зеї, се­ред яких На­ціо­наль­ний му­зей на­ро­дної ар­хі­те­кту­ри та по­бу­ту Укра­ї­ни у Пи­ро­го­ві, На­ціо­наль­ний ху­до­жній му­зей.

« Ху дож ни ки три чі бу ли в Укра ї ні, від ві ду ва ли Ки їв, Ка - нів, Мо­рин­ці, де на­ро­див­ся Шев­чен­ко, — роз­по­від­ає ки­тай­ський ке рів ник про ек ту Алан Юй. — Та­кож їм бу­ло про­де­мон­стро­ва­но ба­га­то кар­тин з усьо­го сві­ту — як ху­до­жни­ки ма­лю­ва­ли укра­їнсь - ко­го пи­сьмен­ни­ка. Во­ни ди­ви­ли­ся на мо­ну­мен­ти Шев­чен­ка у рі­зних кра ї нах. Ко жен з них мав «Ко­бза­ря» ки­тай­ською, то­му міг про чи та ти і знай ти на тхнен ня для ро­біт. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ко - жен ки­тай­ський ми­тець отри­му­вав ро зу мін ня, що він хо че ма - лю­ва­ти — порт­рет, ури­вок з тво­ру Шев­чен­ка чи іє­ро­глі­фи».

«НО­ВИЙ ПОГЛЯД

НА КО­БЗА­РЯ»

Ці лий рік ки тайсь кі мит ці під про во дом Ала на Юя пра цю - ва­ли над сво­ї­ми ви­тво­ра­ми. Про­те да­лі ви­ни­кли пев­ні про­бле­ми, оскіль ки вдо ва пе ре кла да ча Ге Ба­о­цю­а­ня, яка ма­ла пра­ва на йо­го пе­ре­кла­ди, з яки­хось при­чин не за хо ті ла вті лю ва ти цей про - ект. Тож да ні кар ти ни бу ли ви - пу­ще­ні у фор­ма­ті ви­став­ки, а до її ка та ло гу бу ло впи са но ті са мі пе­ре­кла­ди Ге Ба­о­цю­а­ня. До ко­жної ілю­стра­ції ху­до­жни­ки на­пи­са ли свої ко мен та рі. « Ви яви ло - ся, що у де­яких ки­тай­ських ми­тців на ба га то глиб ше, об’ єм ні ше уяв­ле­н­ня та ро­зу­мі­н­ня тво­рів Та­ра­са Шев­чен­ка, — ді­ли­ться вра­жен ня ми спів ор га ні за тор ви - став­ки, го­лов­ний хра­ни­тель На­ціо­наль­но­го му­зею Т. Шев­чен­ка Юлія Ши лен ко. — В Укра ї ні Шев­чен­ко, яко­го за ба­га­то ро­ків зро­би­ли чи­мось «обов’яз­ко­вим» та роз­ти­ра­жо­ва­ним, іно­ді спри­йма єть ся до стат ньо по вер хо во і без ро­зу­мі­н­ня гли­би­ни йо­го твор­чос ті. Ки тай ці ж ду же прой ня - ли­ся ним і з но­во­го бо­ку по­ди­ви­ли­ся на Ко­бза­ря».

«Тож ре­зуль­тат ро­бо­ти ви­явив­ся очі­ку­ва­но чу­до­вим. «Для шев­чен­кі­а­ни, шев­чен­ко­знав­ства, для на­ших му­зе­їв і для на­шої кра­ї­ни від­кри­т­тя ці­єї ви­став­ки і вза­га­лі цей про­ект із«Кобз арем» над­зви­чай­но ве­ли­ка по­дія, — го­во­рить Юлія Ши­лен­ко. — У наш час, ко­ли три­ває вій­на, гро­ші на куль­ту­ру не ви­ді­ля­ють, вті­ли­ти якийсь про­ект над­зви­чай­но скла­дно. І ра­птом ки­тай­ська сто­ро­на, пі­сля ман­дрів­ки Укра­ї­ною про­тя­гом мі­ся­ця, пе­ре­йня­ла­ся цим, вкла­ла не­ма­лі ко­шти в роз­ви­ток на­шої куль­ту­ри, щоб про­су­ва­ти її в сві­ті. Весь світ і ми са­мі змо­же­мо зро­зу­мі­ти Та­ра­са Шев­чен­ка кра­ще ли­ше то­ді, ко­ли спри­йма­ти­ме­мо йо­го не вузь­ко, а в кон­текс­ті. Йо­го по­трі­бно «під­тя­гну­ти» до зро­зумі­лих ка­те­го­рій для всіх на­ро­дів — да­ний про­ект са­ме це і ро­бить. Так са­мо на­сту­пно­го ро­ку ми ра­зом із іспан­ця­ми ро­би­ти­ме­мо про­ект «Гойя і Шев­чен­ко» — один іспан­ський ху­до­жник, що пе­ре­йняв­ся ці­єю іде­єю, вкла­да­ти­ме в ньо­го свої ко­шти — укра­їн­ських ко­штів знов не бу­де ні ко­пій­ки. На жаль, в укра­їн­сько­му уря­ді нас не чу­ють».

Роз­по­від­а­ю­чи «Дню» про пер­спе­кти­ву ки­тай­сько-укра­їн­ських куль­тур­них від­но­син, ві­це- пре­зи­дент ки­тай­ської ака­де­мії Алан Юй за­зна­чив, що вже цьо­го ве­ре­сня у цен­трі Пе­кі­на в Му­зеї сві­ту три­ва­ти­ме ви­став­ка да­них ро­біт за мо­ти­ва­ми тво­рів Шев­чен­ка ізру­шни­ка­ми та ска­тер­ти­на­ми із ко­ле­кції Ві­кто­ра Ющен­ка. «Це бу­де по­єд­на­н­ня Укра­ї­ни та Ки­таю», — за­зна­чив Алан Юй.

«Ки­тай­ці про­дов­жу­ва­ти­муть спів­пра­цю, в то­му чи­слі куль­тур­ну, ізУкра­ї­ною, — про­дов­жує Юй. — Мі­сяць то­му укра­їн­ський та ки­тай­ський уря­ди до­мо­ви­ли­ся про по­лег­ше­н­ня про­це­ду­ри оформ­ле­н­ня ві­здля ки­тай­ців. Ра­ні­ше ки­тай­цям бу­ло лег­ше по­їха­ти до кра­їн Єв­ро­пи, аніж отри­ма­ти укра­їн­ську ві­зу. Те­пер є на­дія на роз­ши­ре­н­ня зв’яз­ків та вза­га­лі на пер­спе­ктив­не май­бу­тнє».

ЗРУЙНОВАНА «УКРА­ЇН­СЬКА МЕККА»

Як по­ді­ли­ли­ся ор­га­ні­за­то­ри ви­став­ки «Нев’яну­ча сла­ва. Сла­ва Та­ра­су Шев­чен­ку», пі­сля зга­да­ної по­дії пла­ну­є­ться здій­сне­н­ня гло­баль­но­го за­ду­му — від­кри­т­тя му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка у Пе­кі­ні. До­стой­ний крок для роз­ви­тку ки­тай­сько-укра­їн­ських вза­є­мин та для під­трим­ки укра­їн­ської куль­ту­ри. І з цьо­го при­во­ду хо­ті­ло­ся б за­зна­чи­ти і про кон­тра­сти да­ної ви­став­ки. За­хо­дя­чи під ви­со­ку сте­лю ззов­ні роз­кі­шної бу­дів­лі Ка­нів­сько­го му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка, пе­ре­бу­ва­ю­чи у про­сто­рій і сві­тлій за­лі, де три­ває ви­став­ка, одра­зу і не здо­га­да­є­шся, що су­сі­дні при­мі­ще­н­ня у цій са­мій бу­дів­лі у жа­хли­во­му на­пів­зруй­но­ва­но­му ста­ні. Ре­кон­стру­кція му­зею, яка від­бу­ва­ла­ся з 2003 по 2010 рік і до якої до­кла­ли ру­ку «ме­не­дже­ри» Яну­ко­ви­ча, бу­ла ви­ко­на­на аби­як, без до­ста­тньо­го рів­ня гі­дро­ізо­ля­ції бу­дів­лі, тож ко­жен дощ при­зво­дить до за­то­пле­н­ня ви­став­ко­вих за­лів, а си­рість, плі­сня­ва та гри­бок зни­щу­ють шту­ка­тур­ку і ро­блять все біль­ше при- мі­щень не­при­да­тни­ми для ви­ко­ри­ста­н­ня. І це, як бу­ло ска­за­но на по­ча­тку, — в «укра­їн­ській Мец­ці»! Якщо укра­їн­ці та­ким чи­ном став­ля­ться до вла­сної «Мек­ки», то го­ді вже го­во­ри­ти про менш куль­то­ві мі­сця. Окрім то­го, як пі­сля та­ко­го ста­ви­ти­му­ться до Укра­ї­ни та її куль­ту­ри іно­зем­ці — ска­жі­мо, ки­тай­ці чи по­ля­ки? Йде­ться про по­зи­ціо­ну­ва­н­ня дер­жа­ви.

«На не­що­дав­ній кон­фе­рен­ції між­на­ро­дно­го об’єд­на­н­ня му­зе­їв та про­фе­сій­них му­зей­них пра­ців­ни­ків в Іта­лії одним зі спі­ке­рів був про­фе­сор Еко­но­мі­чно­го уні­вер­си­те­ту з Ав­стра­лії Де­від Трос­бі, — ко­мен­тує Юлія Ши­лен­ко. — Ще в 90х рр. він на­пи­сав книж­ку «Еко­но­мі­ка та куль­ту­ра», в якій за­зна­чив, що куль­ту­ра є основ­ним чин­ни­ком еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня дер­жа­ви. То­ді йо­го те­зу сприйня­ли ске­пти­чно, але вже у 2002 ро­ці на за­сі­дан­ні Сві­то­во­го бан­ку бу­ло прийня­то цю до­ктри­ну як основ­ну: ін­ве­сти­ція гро­шей у куль­ту­ру по­вер­та­є­ться еко­но­мі­чним зро­ста­н­ням дер­жа­ви. Лю­ди вже дав­но до­ве­ли цю те­зу на­у­ко­во — дер­жав­не ж ке­рів­ни­цтво Укра­ї­ни до­сі не зро­зумі­ло прі­о­ри­те­тів, які по­трі­бно оби­ра­ти при управ­лін­ні дер­жа­вою. Куль­ту­ра — це на­ша іден­ти­чність і осо­бли­вість, яка нас ви­рі­зняє з-по­між ін­ших на­ро­дів. Вкла­да­ю­чи в неї ко­шти, ми ін­ве­сту­є­мо в май­бу­тнє. У ме­не ж ви­ни­кає вра­же­н­ня, що остан­нім ча­сом фі­нан­су­ва­н­ня куль­ту­ри в Укра­ї­ні при­пи­ня­є­ться».

Тож чи ін­ве­стує сьо­го­дні дер­жа­ва у своє май­бу­тнє? Та­ке вра­же­н­ня, що за неї це ро­блять ін­ші суб’єкти між­на ро­дної по­лі­ти­ки.

ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ТА­КИМ ШЕВ­ЧЕН­КА МИ ЩЕ НЕ БАЧИЛИ. КИ­ТАЙ­СЬКІ МИ­ТЦІ ПО-СВО­Є­МУ ЗОБРАЗИЛИ «БОРЦЯ ЗА СВО­БО­ДУ УКРА­ЇН­СЬКО­ГО НА­РО­ДУ І ОБЛИЧ­ЧЯ УКРА­ЇН­СЬКОЇ НА­ЦІЇ»

ПІ­СЛЯ НЕЯКІСНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ МУ­ЗЕЮ (2003—2010 рр.) СИ­РІСТЬ, ПЛІ­СНЯ­ВА ТА ГРИ­БОК РУЙНУЮТЬ ШТУ­КА­ТУР­КУ У ПРИМІЩЕННЯХ І РО­БЛЯТЬ ВСЕ БІЛЬ­ШЕ ВИ­СТАВ­КО­ВИХ ЗАЛ НЕ­ПРИ­ДА­ТНИ­МИ ДЛЯ ВИ­КО­РИ­СТА­Н­НЯ. ОДНА ІЗ НИХ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА «СКЛАД НЕПОТРІБНИХ РЕЧЕЙ»

ДАНА ВИ­СТАВ­КА — ЦЕ МО­ЖЛИ­ВІСТЬ РА­ЗОМ ІЗ КИ­ТАЙ­ЦЯ­МИ ПЕРЕОСМИСЛИТИ ТВОР­ЧІСТЬ ТА­РА­СА ШЕВ­ЧЕН­КА, СПРИЙМАЮЧИ ЙО­ГО У «СХІДНОМУ» КОН­ТЕКС­ТІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.