Дон­ба­ський «зем­ле­трус»

Ми­ко­ла ГРЄКОВ: «Не­ма­є­більш стра­шні­шо­го зло­чи­ну, ніж по­ся­га­н­ня на те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність дер­жа­ви, і пе­ре­ко­на­ний, що свід­ків про­ти Єфре­мо­ва і Ме­дя­ни­ка зна­йде­ться вдо­сталь»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Кі­нець ми­ну­ло­го ти­жня озна­ме­ну­вав­ся сер­йо­зним зем­ле­тру­сом на Дон­ба­сі. Як в пря­мо­му, так і в пе­ре­но­сно­му сен­сі. Бі­ля се­ли­ща Вол­но­ва­ха став­ся зем­ле­трус на гли­би­ні 10 км зам­плі­ту­дою 4,5 ба­ла за шка­лою Рі­хте­ра. До епі­цен­тру по­штов­хів по­тра­пив, зокре­ма, ура­но­вий мо­гиль­ник, який роз­мі­ще­ний на те­ри­то­рії, що під­кон­троль­на ро­сій­ським те­ро­ри­стам. На­слід­ки по­ді­бних ви­пад­ків мо­жна уяви­ти ли­ше при­бли­зно. Тим біль­ше, вра­хо­ву­ю­чи те, що від­по­від­ні об’єкти не мо­ні­то­ри­ли спе­ці­а­лі­сти май­же три ро­ки.

Дон­бас «тря­се» кіль­ка ро­ків, і ко­ли­ва­н­ня схі­дно­го «ґрун­ту» вже до­не­слось до Ки­є­ва, де не­що­дав­но був за­три­ма­ний і по­ки що взя­тий під вар­ту на два мі­ся­ці ко­ли­шній очіль­ник Лу­ган­щи­ни і го­ло­ва фра­кції ко­ли­шньої Пар­тії ре­гіо­нів Оле­ксандр Єфре­мов. Слі­дом за ним до 4 жов­тня ана­ло­гі­чно за ґра­ти пі­шов Во­ло­ди­мир Ме­дя­ник — пер­со­на, яка ви­яви­лась для біль­шо­сті укра­їн­ців не­ві­до­мою. Зви­ну­ва­че­н­ня йо­му іден­ти­чне єфре­мів­сько­му — по­ся­га­н­ня на те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність.

Хто та­кий Ме­дя­ник? Якщо від­ки­ну­ти, так би мо­ви­ти, не­о­фі­цій­ні зна­н­ня мі­сце­вих лу­ган­чан про цей пер­со­наж, то мо­жна з впев­не­ні­стю ска­за­ти, що пан Ме­дя­ник, по-пер­ше, є (або був?) лу­ган­ським ма­гна­том, який спер­шу за­ро­бив ста­тки в сфе­рі ву­гі­л­ля, а зго­дом успі­шно вкла­дав їх у тор­го­вель­ні цен­три. По-дру­ге, Ме­дя­ник, ко­ли­шній де­пу­тат Вер­хов­ної Ра­ди, при­му­дрив­ся за свою по­лі­ти­чну кар’єру хи­та­ти­ся від по­ма­ран­че­вої «На­шої Укра­ї­ни» до лу­ган­ської КПУ. Спо­сте­рі­га­ти за ба­га­ті­єм, що хи­зу­вав­ся «Бен­тлі», в ла­вах Ком­пар­тії на­їв­ним лу­ган­ча­нам бу­ло осо­бли­во ди­во­ви­жно. По-тре­тє, Ме­дя­ник під час по­ча­тку ро­сій­ської агре­сії по­тра­пив до ко­ла тих, ко­му зда­ва­ло­ся, що ро­сій­ська на­ва­ла — це зов­сім не оку­па­цій­ний ре­жим, а нав­па­ки но­вий шанс по­хо­ва­ти ста­рі грі­хи і «ле­га­лі­зу­ва­тись» вже при но­вих «па­тро­нах» зКрем­ля.

На дум­ку ко­ли­шньо­го на­ро­дно­го де­пу­та­та, лу­ган­ча­ни­на Во­ло­ди­ми­ра Лан­ді­ка, «са­ме то­ді і При­стюк, і Го­лен­ко, і Ме­дя­ник, і Струк роз­по­ді­ля­ли сфе­ри впли­ву і до­хо- ду від Лу­ган­щи­ни. Ко­му ді­ста­ну­ться ша­хти, ко­му тор­го­вель­ні цен­три, ко­му рин­ки то­що». Лан­дік пе­ре­ко­на­ний, що фа­кти­чно Пу­тін «ки­нув» тих, хто йо­го за­вів на Лу­ган­щи­ну «за ру­ку». Дій­сно, в ре­аль­но­сті кон­троль за ти­ми ж ша­хта­ми і ко­пан­ка­ми отри­мав сум­но­зві­сний Ігор Пло­тни­цький, який ще з2015-го впри­тул зайняв­ся сво­ї­ми «кон­ку­рен­та­ми». Не­кон­тро­льо­ва­ні Мо­зго­ві, Дрє­мо­ви, «Бе­тме­ни» та ін­ші одіо­зні анар­хі­чні фі­гу­ри бу­ли про­сто вби­ті. Вби­ті «під ключ», не те що при не­вда­ло­му за­ма­ху на са­мо­го Пло­тни­цько­го. Го­ло­ва лу­ган­ської «МГБ» Ле­о­нід Па­сі­чник був де-фа­кто від­сто­ро­не­ний від до­сту­пу до ву­гіль­них до­хо­дів, а йо­го за­сту­пник по­тра­пив «на під­вал». Та ж На­та­лія Ко­ро­лев­ська вза­га­лі по­тра­пи­ла в спи­сок тих, ко­го роз­шу­кує «про­ку­ра­ту­ра «ЛНР». «На го­спо­дар­стві» в Лу­ган­ську фа­кти­чно за­ли­шив­ся один Пло­тни­цький, який ще до вій­ни у сво­їй ха­ра­кте­ри­сти­ці на­пи­сав про се­бе «умею под­чи­ня­ться» і в сво­їх ко­лах на­зи­вав се­бе «сол­да­том ім­пе­рії».

Але Пло­тни­цько­го ми­ну­лої су­бо­ти спі­тка­ла нев­да­ча — на ньо­го, як вже бу­ло ска­за­но, ско­ї­ли за­мах, йо­го джип по­тра­пив під спря­мо­ва­ний ви­бух. На­слі­док — по­ра­не­н­ня рі­зно­го сту­пе­ню тяж­ко­сті, але вже на­сту­пно­го дня в Ін­тер­не­ті з’явив­ся ау­діо­за­пис, в яко­му Пло­тни­цький зяв­ною, але не сут­тє­вою дис­фун­кці­єю ви­мо­ви вна­слі­док нар­ко­зу у за­ма­ху на се­бе зви­ну­ва­тив укра­їн­ське ДРГ і, тра­ди­цій­но, аме­ри­кан­ців, по­обі­цяв­ши на днях ви­йти на ро­бо­ту.

Пло­тни­цько­го, мо­жли­во, й не пла­ну­ва­ли «при­бра­ти» (він є фі­гу­рою, яка аб­со­лю­тно вла­што­вує Кремль, адже є слу­хня­ним і пра­це­зда­тним чи­нов­ни­ком). Йо­му, ско­рі­ше за все, ду­же сер­йо­зно на­тя­кну­ли. При цьо­му не мо­жна не вра­хо­ву­ва­ти й ін­шої вер­сії, яка по­ля­гає в то­му, що для розв’яза­н­ня Мін­сько­го ту­пи­ка і роз­мов про ам­ні­стію дій­сно не­об­хі­дно по­збу- ти­ся низ­ки на­йо­діо­зні­ших фі­гур. Пло­тни­цький є тим, хто не про­сто сто­яв бі­ля скринь­ки «ре­фе­рен­ду­му». Він, як і «до­не­цький» За­хар­чен­ко, брав без­по­се­ре­дню участь у бо­йо­вих ді­ях. В цьо­му сен­сі, якщо сто­ро­ни кон­флі­кту — а це РФ і Укра­ї­на — дій­сно при­йшли до пев­ної зго­ди, то лі­кві­да­ція ва­таж­ків «ЛНР» і «ДНР» бу­де ви­гі­дна всім. На їхнє ж мі­сце при­йдуть ком­про­мі­сні фі­гу­ри, які мо­жна бу­де «ле­га­лі­зу­ва­ти» че­рез ви­бо­ри. То­ді, мо­жли­во, і Вер­хов­на Ра­да бу­де більш гну­чкою що­до від­по­від­них за­ко­но­про­е­ктів.

Але то вер­сії. Го­лов­на ін­три­га ни­ні — що роз­по­вість слід­ству Ме­дя­ник, який ще не­що­дав­но «цу­пив­ся» за при­мі­ще­н­ня на Бес­са­раб­ці в Ки­є­ві, а те­пер бу­де ви­му­ше­ний да­ва­ти по­ка­зи на «ко­лег» за за­кли­ка­ми до фе­де­ра­лі­за­ції? І чи за­вер­ша­ться за­три­ма­н­ня ко­гор­ти, що «ді­ли­ла Лу­ган­щи­ну» загре­со­ром, ци­ми прі­зви­ща­ми?

По­ки що за­га­лу де­мон­стру­ва­ли на­різ­ку з ви­слов­лю­ва­н­ня­ми, де зга­да­ні фі­гу­ри ли­ше го­во­рять про те, що не ви­зна­ють «но­вої вла­ди». Окре­мо звер­та­є­ться ува­га на за­яви Ме­дя­ни­ка ве­сною 2014-го про ам­ні­стію тих, хто брав участь у за­хо­плен­ні бу­дів­лі Лу­ган­сько­го СБУ, і про фе­де­ра­лі­за­цію. От­же, ре­аль­ні зви­ну­ва­че­н­ня на адре­су від­по­від­них осіб з’яв­ля­ться то­ді, ко­ли свід­ки по­чнуть ви­зна­ва­ти, хто, скіль­ки і ко­ли да­вав гро­ші за кон­кре­тні про­во­ка­ції. І тут осо­бли­вою лан­кою є прі­зви­ще, на­при­клад, то­го ж та­ки «кри­ку­на» Ар­се­на Клін­ча­є­ва, який вже два ро­ки ме­шкає в Ки­є­ві, по­лю­бляє від­по­чи­нок в ба­рах і на­віть одно­го ра­зу був по­мі­че­ний в су­ти­чці.

Це все ва­жли­ві де­та­лі, але ці­ка­вим є ще й те, на­скіль­ки Ген­про­ку­ра­ту­ра зі сво­їм но­вим очіль­ни­ком сер­йо­зно ви­рі­ши­ла зайня­ти­ся зга­да­ни­ми фі­гу­ра­ми. Тут ду­же ва­жли­вою є до­ка­зо­ва ба­за і пе­ре­кон­ли­вість фа­ктів, щоб су­спіль­ство по­ві­ри­ло в щи- рість на­мі­рів, а не ста­ло свід­ком чер­го­во­го пі­ар-шоу і імі­та­ції по­ка­ра­н­ня зло­чин­ців.

Ми­ко­ла ГРЄКОВ, мер мі­ста Оле­ксан­дрівськ Лу­ган­ської обла­сті, офі­цер ЗСУ:

— Я не знаю, яка ста­т­тя мо­же бу­ти більш сер­йо­зні­шою, ніж зра­да Ба­тьків­щи­ни та по­ся­га­н­ня на те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність дер­жа­ви. Що­до до­ка­зо­вої ба­зи, то мо­жна ска­за­ти, що якщо лю­ди­на є при­су­тньою на ві­део мі­тин­гів, це не озна­чає, що во­на бра­ла в цьо­му мі­тин­гу без­по­се­ре­дню участь. Але тре­ба ро­зу­мі­ти, що ор­га­ні­зу­ва­ти так зва­ний «ре­фе­рен­дум» в трав­ні 2014 ро­ку на те­ри­то­рії Лу­ган­ська без­ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня бу­ло про­сто не­мо­жли­во. Лу­ган­ську область зав­жди на­зи­ва­ли фе­одаль­ною. Іє­рар­хія вла­ди в Лу­ган­ській обла­сті зав­жди ви­бу­до­ву­ва­лась за вер­ти­ка­л­лю. То­му не ду­маю, що при сер­йо­зно­му під­хо­ді у ор­га­ні­за­то­рів «ре­фе­рен­ду­му» є шан­си уни­кну­ти від­по­від­аль­но­сті. На­при­клад, всі діль­ни­ці роз­та­шо­ву­ва­лись в шко­лах, лі­кар­нях то­що. Ті ж са­мі ди­ре­кто­ри шкіл на­пря­му ви­ко­ну­ва­ли на­каз кон­кре­тних го­лів управ­лінь, а ті в свою чер­гу на­ка­зи отри­ма­ли від кон­кре­тних осіб мі­сце­вої вла­ди. Де­які мі­сце­ві ра­ди на­віть всти­гли ви­зна­ти «ЛНР». В 2014 ро­ці я на­ма­гав­ся до­гу­ка­тись до Асо­ці­а­ції ме­рів міст Укра­ї­ни, щоб во­на зі­бра­лась і ви­сту­пи­ла зцьо­го при­во­ду. До­сі від них так і не з’яви­ло­ся жо­дних за­яв. А от се­кція Лу­ган­ської мі­ської ра­ди то­ді пов­ні­стю під­три­ма­ла рі­ше­н­ня що­до роз­ко­лу Укра­ї­ни, звер­та­лась до Яну­ко­ви­ча зви­мо­гою ро­зі­гна­ти Май­дан. Свід­ків бу­де вдо­сталь, і за умов нор­маль­но­го під­хо­ду слід­ства до­ста­тньо ти­жня для отри­ма­н­ня від­по­від­них свід­чень. У нас же ви­хо­дить так, що ті, що й до­сі слу­жать «ЛНР», спо­кій­но пе­ре­ти­на­ють лі­нію роз­ме­жу­ва­н­ня і про­во­дять зу­стрі­чі у віль­ній Укра­ї­ні.

ЧИ «ЗДАСТЬ» МЕ­ДЯ­НИК ЄФРЕ­МО­ВА І ХТО НАСТУПНИМ ОПИНИТЬСЯ ЗА ҐРАТАМИ — ЦІ ПИ­ТА­Н­НЯ ОБГОВОРЮЮТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ. АЛЕ ЧИ НАВАЖИТЬСЯ ГЕН­ПРО­КУ­РА­ТУ­РА КОПНУТИ ДО ВИТОКІВ «СЕПАРАТИЗМУ» В 90-ті РО­КИ?

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.