Не­о­за­ле­жність Укра­ї­ни,

Або П’ять основ­них умов на­ко­пи­че­н­ня ка­пі­та­лу, які в нас не пра­цю­ють

Den (Ukrainian) - - Економіка - На­та­ля РЄЗНИКОВА, екс­перт CMD-Ukraine

За весь пе­рі­од не­за­ле­жно­сті роз­ви­ток укра­їн­ської еко­но­мі­ки від­бу­вав­ся в умо­вах від­су­тно­сті дов­го­стро­ко­вих ці­лей і ґрун­ту­вав­ся зде­біль­шо­го на та­кти­чних за­хо­дах з ме­тою одер­жа­н­ня швид­ко­го ефе­кту. Істо­рія від­ста­ло­сті в укра­їн­ській спе­ци­фі­ці — це ре­зуль­тат ді­яль­но­сті не­ефе­ктив­них ін­сти­ту­тів — як тих, що ма­ли ви­клю­чно укра­їн­ське « ко­рі­н­ня » , так і ім­пор­то­ва­них ззов­ні мо­де­лей. Справ­ді, як не по­го­ди­ти­ся зав­то­ра­ми бес­тсе­ле­ра « Чо­му на­ції за­зна­ють нев­да­чі? » Джейм­сом Ро­бін­со­ном та Да­ро­ном Асе­мо­глу, що тим ча­сом як еко­но­мі­чні ін­сти­ту­ти ма­ють ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня у ви­зна­чен­ні то­го, чи бу­де кра­ї­на ба­га­тою чи бі­дною, по­лі­ти­ка та по­лі­ти­чні ін­сти­ту­ти ви­зна­ча­ють, які са­ме еко­но­мі­чні ін­сти­ту­ти кра­ї­на ма­ти­ме.

Уко­рі­не­ні в Укра­ї­ні екс­тр­актив­ні ме­ха­ні­зми го­спо­да­рю­ва­н­ня пе­ред­ба­ча­ють ви­лу­че­н­ня вузь­ким ко­лом осіб ре­сур­сів у основ­ної ча­сти­ни на­се­ле­н­ня. Во­ни не­зда­тні за­хи­ща­ти пра­ва вла­сно­сті або ство­рю­ва­ти сти­му­ли для еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. Тож граль­ний май­дан­чик зрів­ни­ми мо­жли­во­стя­ми, про­зо­ри­ми ці­ля­ми та не­ви­крив­ле­ни­ми сти­му­ла­ми ви­гля­дає не­д­ося­жним у най­ближ­чій пер­спе­кти­ві. Роз­по­діл вла­сно­сті в цьо­му кон­текс­ті ро­зу­мі­є­ться як роз­по­діл всіх пов­но­ва­жень вла­сно­сті сто­сов­но кон­тро­лю та управ­лі­н­ня в сфе­рі обі­гу цьо­го ре­сур­су.

Скла­дність у роз­по­ді­лі прав вла­сно­сті на між­на­ро­дно­му рів­ні пов’яза­на з від­су­тні­стю «аб­со­лю­тної ме­жі» між го­спо­дар­ською ді­яль­ні­стю в ме­жах кра­ї­ни, гру­пи кра­їн та сві­то­вою еко­но­мі­кою в ці­ло­му. То­му між­на­ро­дний роз­по­діл прав вла­сно­сті ні­би на­кла­да­є­ться на на­ціо­наль­ний, утво­рю­ю­чи ви­кли­ки ці­ле­по­кла­дан­ню та ре­гу­лю­ван­ню. Чо­го вар­та умо­ва зня­т­тя за­бо­ро­ни на екс­порт лі­сукру­гля­ка в обмін на чер­го­вий транш МВФ? Не іна­кше, як ле­гі­ти­мі­за­ція си­ро­вин­ної орі­єн­та­ції Укра­ї­ни та уко­рі­не­н­ня її ко­ло­ні­аль­ної при­на­ле­жно­сті.

На­то­мість са­мо­стій­ний роз­ви­ток, на дум­ку пред­став­ни­ка аль­тер­на­тив­ної гло­ба­лі­за­ції Са­мі­ра Амі­на, пе­ред­ба­чає п’ять основ­них умов на­ко­пи­че­н­ня ка­пі­та­лу:

Пер­ша — мі­сце­вий кон­троль над від­тво­ре­н­ням ро­бо­чої си­ли. Він ви­ма­гає на пер­шо­му ета­пі ада­пта­ції дер­жав­ної по­лі­ти­ки, яка за­без­пе­чу­ва­ла б сіль­сько­го­спо­дар­ський роз­ви­ток, зда­тний до ви­ро­бни­цтва про­ду­ктів у до­ста­тній кіль­ко­сті й за ці­на­ми, що від­по­від­а­ють до­хо­дно­сті ка­пі­та­лу. На дру­го­му ета­пі слід за­без­пе­чи­ти умо­ви, за яки­ми ма­со­ве ви­ро­бни­цтво то­ва­рів мо­гло б від­бу­ва­тись одно­ча­сно зі зро­ста­н­ням ка­пі­та­лу і за­ро­бі­тної пла­тні;

Дру­га — мі­сце­вий кон­троль над цен­тра­лі­за­ці­єю «на­дли­шку». Ма­є­ться на ува­зі не ли­ше фор­маль­не існу­ва­н­ня на­ціо­наль­них фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів, а й їх від­но­сна ав­то­но­мія що­до по­то­ків транс­на­ціо­наль­но­го ка­пі­та­лу, га­ран­ту­ю­чи на­ціо­наль­ну спро­мо­жність до здій­сне­н­ня ін­ве­сти­цій;

Тре­тя — мі­сце­вий кон­троль над рин­ком, пе­ре­ва­жно збе­ре­же­ним для на­ціо­наль­но­го ви­ро­бни­цтва. І це на­віть за від­су­тно­сті ви­со­ких та­ри­фів або ін­шо­го за­хи­сту і до­да­тко­вих мо­жли­во­стей за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жнос- ті на сві­то­во­му рин­ку, що­най­мен­ше, в кіль­кох сфе­рах;

Че­твер­та — мі­сце­вий кон­троль над при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, який ви­ма­гає, крім фор­маль­ної дер­жав­ної вла­сно­сті, зда­тно­сті дер­жа­ви ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх або збе­рі­га­ти як ре­зер­ви;

П’ ята — мі­сце­вий кон­троль над те­хно­ло­гі­я­ми: не­за­ле­жно від то­го, мі­сце­во­го ви­ро­бни­цтва чи ім­пор­то­ва­них, во­ни мо­жуть бу­ти швид­ко від­тво­ре­ни­ми. То­му слід не­о­бме­же­но ім­пор­ту­ва­ти не­об­хі­дні ре­сур­си ( уста­тку­ва­н­ня, ноу-хау).

СТОВПИ ЗРО­СТА­Н­НЯ

«Три стовпи» зро­ста­н­ня в ін­тер­пре­та­ції Дже­фрі Са­кса та Ду­гла­са Ма­кар­ту­ра — ма­кро­еко­но­мі­чне се­ре­до­ви­ще, якість дер­жав­них ін­сти­ту­цій і те­хно­ло­гі­чний про­грес — не є не­за­ле­жни­ми. Во­ни вза­є­мо­ді­ють між со­бою. Ці три ва­жли­вих чин­ни­ки пе­ре­плі­та­ю­ться — силь­ні ін­сти­ту­ції, на­при­клад, по­тре­бу­ють те­хно­ло­гі­чно­го роз­ви­тку, а скла­дна те­хно­ло­гі­чна ба­за за­без­пе­чує ма­кро­еко­но­мі­чну ста­біль­ність — во­дно­час ко­жен ізних без­по­се­ре­дньо за­ле­жить від трен­ду еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Втім, вплив на еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня на­у­ко­во-те­хні­чно­го про­гре­су має бу­ти без­пе­рерв­ним. З огля­ду на це, са­ме те­хно­ло­гі­чний чин­ник вва­жа­є­ться най­більш кри­ти­чним в ана­лі­зі про­це­су еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві. При­чо­му в кра­ї­нах, які за­йма­ють про­від­ні по­зи­ції те­хні­чно­го про­гре­су, не­має ін­шо­го шля­ху зро­ста­н­ня, крім ін­но­ва­цій­но­го. А в кра­ї­нах, які ли­ше на­бли­жа­ю­ться до ви­со­ко­ро­з­ви­не­них, ве­ли­ку роль ві­ді­грає по­єд­на­н­ня ада­пту­ва­н­ня на­яв­них роз­ви­ну­тих те­хно­ло­гій та вла­сно­го ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку.

Ві­дно­си­ни Укра­ї­ни й зов­ні­шньо­го сві­ту бу­дуть про­гре­су­ва­ти ли­ше за умо­ви, що їхнім на­слід­ком ста­нуть стру­ктур­ні пе­ре­тво­ре­н­ня в укра­їн­ській еко­но­мі­ці як ре­а­кція на роз­ши­ре­н­ня до­сту­пу до зов­ні­шніх рин­ків та які­сні змі­ни у вну­трі­шньо­му спо­жив­чо­му по­пи­ті. Він, у свою чер­гу, має про­ду­ку­ва­ти по­тре­бу в те­хно­ло­гі­чній та фі­нан­со­вій спів­пра­ці з ура­ху­ва­н­ням від­мін­но­стей у по­тен­ці­а­лі і стра­те­гі­чних зав­да­н­нях роз­ви­тку кра­їн-пар­тне­рів.

У та­кий спо­сіб ми акцен­ту­є­мо ува­гу на мо­жли­во­стях, які від­кри­ва­ю­ться пе­ред Укра­ї­ною. Зві­сно, якщо її уряд ма­ти­ме по­трі­бну для цьо­го по­лі­ти­чну во­лю для ре­а­лі­за­ції стра­те­гі­чних зав­дань со­ці­аль­но- еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку на­віть шля­хом прийня­т­тя не­до­ціль­них, на дум­ку іно­зем­них екс­пер­тів, та­кти­чних рі­шень. Це пе­ред­ба­чає ви­бір вла­сно­го ве­кто­ра фі­скаль­ної, ін­ве­сти­цій­ної, ін­но­ва­цій­но-орі­єн­то­ва­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви, стру­кту­ри пе­ре­роз­по­ді­лу над­хо­джень до бю­дже­ту, по­лі­ти­ки ім­пор­то­за­мі­ще­н­ня. Це за­кла­ло б під­ва­ли­ни для змі­ни на­го­ло­су на яко­сті вста­нов­ле­них між­кра­ї­но­вих вза­є­мозв’ яз­ків: ві­дно­си­ни Укра­ї­ни та її стій­кий роз­ви­ток на осно­ві ін­тен­сив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня її ре­сур­сно­го, люд­сько­го та ін­но­ва­цій­но­го по­тен­ці­а­лу, ма­ють шанс транс­фор­му­ва­тись у ві­дно­си­ни вза­є­мо­за­ле­жно­сті з роз­ви­ну­ти­ми кра­ї­на­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.