Мар­му­ро­вий стейк і йо­го ці­на

Екс­пер­ти ФАО — про те, як Укра­ї­ні за­ро­би­ти $1 мі­льярд на яло­ви­чи­ні й чо­му їй так важ­ко про­би­ти­ся в ЄС

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Ан­дрій ЯРМАК: Пов­на кар­тин­ка що­до пер­спе­ктив яло­ви­чи­ни бу­де пред­став­ле­на ли­ше на­при­кін­ці ро­ку. На які рин­ки, за яки­ми ці­на­ми, який са­ме про­дукт, від­по­від­но до якої ло­гі­сти­ки, в якій упа­ков­ці, а го­лов­не — з ким у спів­пра­ці мо­жна бу­де по­ста­ча­ти. Але по­чи­на­ти тре­ба з то­го, де і як від­го­до­ву­ва­ти й пе­ре­ро­бля­ти. Ми го­во­ри­мо про те, що сьо­го­дні Укра­ї­на втра­чає до 800 ти­сяч би­чків мо­ло­чних по­рід. Це ве­ли­че­зна кіль­кість, яку ми мо­гли б пе­ре­тво­ри­ти на гро­ші, ма­ю­чи до­ста­тню кіль­кість фу­ра­жних куль­тур, від­хо­дів пе­ре­роб­ки олій­них і цукро­во­го бу­ря­ка, від­хо­дів ви­ро­бни­цтва, на­при­клад, пи­ва й ін­ших ви­дів ал­ко­го­лю...

На­віть на най­кру­ті­шо­му сто­ли­чно­му рин­ку — Бес­са­раб­сько­му — да­ле­ко не зав­жди мо­жна ку­пи­ти зви­чай­ну те­ля­ти­ну. І це — по­ка­зник. За сло­ва­ми екс- за­сту­пни­ка гла­ви Мі­на­гро­по­лі­ти­ки й ни­ні­шньо­го ке­рів­ни­ка Дер­жав­ної слу­жби Укра­ї­ни зпи­тань без­пе­ки хар­чо­вих про­ду­ктів і за­хи­сту спо­жи­ва­чів Во­ло­ди­ми­ра Ла­пи, ра­ні­ше в ко­жно­му се­лі бу­ло по два, а то й біль­ше стад ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, а те­пер у на­ших се­лах і ко­ро­ву не зав­жди мо­жна зна­йти. За пер­шу по­ло­ви­ну цьо­го ро­ку по­го­лів’я ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би в Укра­ї­ні (без­ура­ху­ва­н­ня тим­ча­со­во оку­по­ва­ної те­ри­то­рії Кри­му й Се­ва­сто­по­ля, а та­кож ча­сти­ни зо­ни про­ве­де­н­ня АТО) ста­но­вить 4,316 міль­йо­на го­лів, що на 2,4% мен­ше, ніж на ана­ло­гі­чну да­ту 2015 ро­ку. Зокре­ма, по­го­лів’я ко­рів ско­ро­ти­ло­ся на 3,5% — до 2,192 міль­йо­на.

Про­те фа­хів­ці га­лу­зі ба­чать мо­жли­во­сті для то­го, щоб без­ве­ли­ких ви­трат сер­йо­зно під­ви­щи­ти її еко­но­мі­ку. Еко­но­міст де­пар­та­мен­ту те­хні­чної спів­пра­ці Про­до­воль­чої й сіль­сько­го­спо­дар­ської ор­га­ні­за­ції ООН (ФАО) Ан­дрій Ярмак по­ді­лив­ся зжур­на­лі­ста­ми ці­ка­вою ін­фор­ма­ці­єю. За йо­го сло­ва­ми, ро­бо­ча гру­па по рин­ку м’яса, ство­ре­на Мі­на­гро­по­лі­ти­ки за під­трим­ки ФАО і Єв­ро­пей­сько­го бан­ку реконструкції й роз­ви­тку, роз­ро­би­ла ав­то­ма­ти­зо­ва­ний ба­ланс по­пи­ту й про­по­зи­ції на м’ ясо в Укра­ї­ні, що до­зво­ляє швид­ко й ефе­ктив­но від­сте­жу­ва­ти си­ту­а­цію на цьо­му рин­ку й про­гно­зу­ва­ти її роз­ви­ток. Сьо­го­дні ці­ни на м’ясо в Укра­ї­ні біль­шменш ста­бі­лі­зу­ва­ли­ся, за­зна­чає еко­но­міст, але по­рів­ня­но зі сві­то­ви­ми во­ни на до­сить низь­ко­му рів­ні. Ця об­ста­ви­на, як вва­жає екс­перт, є не­га­тив­ною для ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­ка, але во­дно­час ство­рює пе­ред­умо­ви для ін­ве­сти­цій у пе­ре­роб­ку й роз­ви­ток екс­пор­ту м’яса й м’ясо­про­ду­ктів.

Ярмак ствер­джує. що в ли­пні екс­порт м’яса зУкра­ї­ни акти­ві­зу­вав­ся, то­ді як до цьо­го йо­го (окрім м’яса пти­ці) пра­кти­чно не бу­ло, що пов’яза­но із за­бо­ро­ною з бо­ку РФ, яка ра­ні­ше бу­ла основ­ним пар­тне­ром. І до­би­ва­ти­ся до­сту­пу в ін­ші кра­ї­ни ви­я­ви­ло­ся на­ба­га­то скла­дні­шим, ніж роз­ра­хо­ву­ва­ли ба­га­то ком­па­ній. До то­го ж сьо­го­дні в Укра­ї­ні, роз­по­вів фа­хі­вець ФАО, ду­же ма­ло ком­па­ній, що за­йма­ю­ться ви­ро­щу­ва­н­ням ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би до м’ ясних кон­ди­цій. І спо­жи­ва­н­ня яло­ви­чи­ни в Укра­ї­ні по­стій­но па­дає. Сьо­го­дні во­но зни­зи­ло­ся до одно­зна­чних цифр, ів з агаль­но­му хар­чо­во­му ба­лан­сі яло­ви­чи­на пра­кти­чно не­по­мі­тна. Це по­ясню­є­ться як еко­но­мі­чни­ми при­чи­на­ми ( низь­кою ку­пі­вель­ною спро­мо­жні­стю на­се­ле­н­ня), так і від­су­тні­стю до­бро­які­сно­го про­ду­кту.

«За­мо­жні­ша ча­сти­на на­се­ле­н­ня, — за­зна­чає Ярмак, — яка мо­же обі­да­ти або ве­че­ря­ти у ре­сто­ра­нах, знає, що та­ке справ­жній стейк. Але біль­ша ча­сти­на на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни спри­ймає яло­ви­чи­ну як ді­є­ти­чне, але не ду­же сма­чне й, мо­жли­во, жорс­тку­ва­те м’ясо». При цьо­му екс­перт під­кре­слює, що в до­ма­шніх го­спо­дар­ствах, де ве­ли­ку ро­га­ту ху­до­бу від­го­до­ву­ють екс­тен­сив­ним спосо­бом, ви­тра­ча­ють на це при­бли­зно стіль­ки ж ко­штів на кі­ло­грам жи­вої ва­ги, скіль­ки й при ін­тен­сив­ній від­го­дів­лі. Але при цьо­му тва­ри­ни ро­стуть по­віль­но, і їхня за­бій­на ва­га на 100—200 кі­ло­грам ниж­ча, ніж у ін­ших кра­ї­нах сві­ту, де ви­ро­щу­ють які­сну яло­ви­чи­ну. Від­по­від­но, за­ку­пі­вель­на ці­на м’ яса, ви­ро­бле­но­го на­се­ле­н­ням й під­при­єм- ства­ми Укра­ї­ни май­же вдві­чі (на 80%) ниж­ча, ніж в ін­ших кра­ї­нах.

Але у сві­ті на яло­ви­чи­ну до­сить ви­со­кий по­пит, і ми мо­гли б її ім­пор­ту­ва­ти (у му­суль­ман­ських кра­ї­нах уза­га­лі не їдять сви­ни­ну), оскіль­ки у нас є ло­гі­сти­чні пе­ре­ва­ги пе­ред США, Бра­зи­лі­єю, Ар­ген­ти­ною, які є основ­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми цьо­го про­ду­кту, — ми ближ­че до кра­їн-спо­жи­ва­чів. Ду­же при­ва­бли­вий для нас ри­нок — це Єв­ро­со­юз, який істо­ри­чно є нет-

то-ім­пор­те­ром яло­ви­чи­ни. І якщо не ра­ху­ва­ти ме­ду, то це най­до­сту­пні­ший для нас ри­нок ЄС. «Про­те це про­сто та ягід­ка, яку ми не по­мі­ча­є­мо й не зри­ва­є­мо, хо­ча здатні це зро­би­ти, — за­зна­чає Ярмак і до­дає: — У нас є всі роз­ра­хун­ки, що до­зво­ля­ють на­ла­го­ди­ти ефе­ктив­ну від­го­дів­лю мо­ло­дня­ка на­віть мо­ло­чних по­рід. «Сьо­го­дні ці би­чки для нас пра­кти­чно втра­че­ні, — під­кре­слює еко­но­міст. — Ми їх за­би­ва­є­мо, ко­ли їм щой­но два­три дні, і ці­на, яку го­спо­дар­ства отри­му­ють за жи­ву ва­гу на­віть при екс­пор­ті, ли­ше на 10—20% ви­ща, ніж при ре­а­лі­за­ції вдо­ма. Але в будь-яко­му ра­зі во­на на 70% ниж­ча, ніж отри­му­ють за свою про­ду­кцію тва­рин­ни­ки в ін­ших кра­ї­нах».

Ще біль­ша проблема, за йо­го сло­ва­ми, пе­ре­роб­ка. «Пра­виль­ний» стейк ви­ма­гає гли­бо­кої пе­ре­роб­ки, щоб мо­жна бу­ло про­да­ва­ти все, а не ли­ше най­кра­щі шма­то­чки м’яса. А у нас пра­кти­чно не­має та­ких під­при­ємств, які ма­ють бу­ти до­сить по­ту­жни­ми, — зоб­ся­гом за­бою 20-25 ти­сяч го­лів на рік. «Ли­ше та­ке під­при­єм­ство, за на­ши­ми по­пе­ре­дні­ми роз­ра­хун­ка­ми, мо­же бу­ти ефе­ктив­ним і фор­му­ва­ти екс­порт­ні пар­тії про­ду­кції для

рі­зних кра­їн сві­ту, — кон­ста­тує Ярмак, але зжа­лем за­зна­чає, що еко­но­мі­чна ча­сти­на пе­ре­роб­ки сьо­го­дні ще не го­то­ва (не про­ра­хо­ва­на). «Пов­на кар­тин­ка що­до пер­спе­ктив яло­ви­чи­ни бу­де пред­став­ле­на ли­ше на­при­кін­ці ро­ку, — го­во­рить він. — На які рин­ки, за яки­ми ці­на­ми, який са­ме про­дукт, від­по­від­но до якої ло­гі­сти­ки, в якій упа­ков­ці, а го­лов­не — зким у спів­пра­ці мо­жна бу­де по­ста­ча­ти. Але по­чи­на­ти тре­ба зто­го, де і як від­го­до­ву­ва­ти й пе­ре­ро­бля­ти».

«Ми го­во­ри­мо про те, що сьо­го­дні Укра­ї­на втра­чає до 800 ти­сяч би­чків мо­ло­чних по­рід, — по­вто­рює екс­перт. — Це ве­ли­че­зна кіль­кість, яку ми мо­гли б пе­ре- тво­ри­ти на гро­ші, ма­ю­чи до­ста­тню кіль­кість фу­ра­жних куль­тур, від­хо­дів пе­ре­роб­ки олій­них і цукро­во­го бу­ря­ка, від­хо­дів ви­ро­бни­цтва, на­при­клад, пи­ва й ін­ших ви­дів ал­ко­го­лю...» Ярмак та­кож по­яснив, що за­раз у від­го­ді­вель­них го­спо­дар­ствах дво­мі­ся­чних би­чків за­зви­чай пе­ре­во­дять на па­со­ви­ща. І в цьо­му ви­пад­ку на стей­ки вже не до­во­ди­ться роз­ра­хо­ву­ва­ти, а за­би­ва­ють та­ких тва­рин ва­гою до 200 кі­ло­гра­мів. Але ще

два мі­ся­ці від­го­дів­лі про­те­ї­но­ви­ми кор­ма­ми до­зво­ля­ють до­ве­сти їхню ва­гу до 400—450 кі­ло­гра­мів і отри­ма­ти в ре­зуль­та­ті пе­ре­роб­ки так зва­ні мар­му­ро­ві стей­ки, що ма­ють до­брий по­пит у всьо­му сві­ті й ви­со­ко ці­ну­ю­ться. Са­ме на та­кій про­ду­кції Укра­ї­на мо­гла б до­да­тко­во за­ро­би­ти мі­льярд до­ла­рів, упев­не­ний Ярмак.

Але на шля­ху ці­єї впев­не­но­сті, як по­яснив на­ціо­наль­ний екс­перт ФАО Ві­та­лій Ба­шин­ський, сто­ять ви­со­кі са­ні­тар­ні й фі­то­са­ні­тар­ні нор­ми, пе­ред­ба­че­ні си­сте­мою зов­ні­шньо­го дер­жав­но­го кон­тро­лю в Єв­ро­со­ю­зі. Упер­ше Укра­ї­на на­ма­га­ла­ся подолати цей бар’ єр і отри­ма­ти до­ступ сво­їй яло­ви­чи­ні до ЄС ще 2008 ро­ку. 2009 ро­ку у нас по­бу­ва­ла від­по­від­на мі­сія, й Укра­ї­на отри­ма­ла 15 за­ува­жень. Біль­шу ча­сти­ну по­ру­шень одра­зу усу­ну­ла, а з ре­штою за­ба­ри­ла­ся. Про­це­ду­ра бу­ла про­лон­го­ва­на ще й то­му, що си­сте­ма фі­то­са­ні­тар­но­го кон­тро­лю уві­йшла в пе­рі­од ре­фор­му­ва­н­ня. І ко­ли Єв­ро­со­ю­зна­га­ду­вав про не­за­вер­ше­ну про­це­ду­ру, то від­по­від­на слу­жба по­си­ла­ла­ся на ре­фор­му­ва­н­ня.

У та­ко­му ж ста­ні пе­ре­бу­ва­ло й Агент­ство зі­ден­ти­фі­ка­ції тва­рин, а са­ме до ньо­го бу­ли го­лов­ні за­ува­же­н­ня ЄС. Укра­ї­на з1992 ро­ку є чле­ном Між­на­ро­дно­го епі­зоо­ти­чно­го бю­ро (пра­виль­ні­ше — Мі­жна­ро­дної ор­га­ні­за­ції за­хи­сту здо­ров’ я тва­рин), до яко­го вхо­дять по­над 180 кра­їн сві­ту. 2009 ро­ку Укра­ї­на отри­ма­ла по­зи­тив­ну оцін­ку цьо­го бю­ро. Але у зв’яз­ку з ре­фор­му­ва­н­ням зга­да­но­го агент­ства сьо­го­дні не­об­хі­дно отри­ма­ти по­втор­ну оцін­ку що­до йо­го від­по­від­но­сті стан­дар­там бю­ро. Що­до біль­шо­сті хво­роб тва­рин, вне­се­них до спи­ску бю­ро, на­ша кра­ї­на є бла­го­по­лу­чною. Але з’явив­ся ще один стан­дарт, у яко­му пе­ре­ра­хо­ва­ні хво­ро­би, не­без­пе­чні як для тва­рин, так і для лю­ди­ни. І Укра­ї­на має ще отри­ма­ти пев­ний ста­тус що­до ті­єї або ін­шої хво­ро­би.

2014 ро­ку про­во­ди­ли­ся пе­ре­го­во­ри зЄв­ро­ко­мі­сі­єю, й оскіль­ки всі 28 кра­їн ЄС ма­ють ста­тус бла­го­по­луч­чя що­до губ­ко­по­ді­бної ен­це­фа­ло­па­тії ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, то й Укра­ї­ні за­про­по­ну­ва­ли отри­ма­ти та­кий ста­тус або хо­ча б пе­ре­ко­на­ти, що кра­ї­на на шля­ху до йо­го здо­бу­т­тя. Але для цьо­го слід скла­сти план відповідного мо­ні­то­рин­гу, й дер­жа­ва що­ро­ку має ви­ді­ля­ти на це ко­шти й про­во­ди­ти від­по­від­ні до­слі­дже­н­ня. По­ки во­ни в Укра­ї­ні не по­ча­ли­ся, за­зна­чає Ба­шин­ський. І це одна зо­снов­них при­чин то­го, чо­му так важ­ко про­би­ва­є­ться на­ша яло­ви­чи­на до Єв­ро­со­ю­зу.

Р.S.

На вчо­ра­шньо­му за­сі­дан­ні Ка­бмі­ну бу­ло роз­гля­ну­то по­ря­док ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту на від­шко­ду­ва­н­ня фі­зи­чним осо­бам — вла­сни­кам тва­рин­них ви­трат на опла­ту по­слуг зїх іден­ти­фі­ка­ції й ре­є­стра­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.