У бій ідуть... «Фу­рії»

По­тре­ба у без­пі­ло­тни­ках для­укра­їн­ських вій­сько­вих ве­ли­че­зна, та по­тен­ці­ал цьо­го ви­ду озбро­єнь оці­не­но ще не пов­ні­стю

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Ми­ну­ло­го ти­жня в Чер­ні­го­ві від­бу­ли­ся ви­зна­чаль­ні ві­дом­чі ви­про­бу­ва­н­ня без­пі­ло­тних лі­таль­них ком­пле­ксів ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­цтва. У них мо­гли б узя­ти участь 30 зраз­ків те­хні­ки, але на­ва­жи­ли­ся на це да­ле­ко не всі ви­ро­бни­ки. Та все ж 15 ма­шин бу­ло ви­про­бу­ва­но. «У нас сфор­му­ва­ло­ся ядро з при­ва­тних і дер­жав­них ком­па­ній, зда­тних ви­ро­бля­ти без­пі­ло­тні апа­ра­ти, — за­зна­чає ди­ре­ктор ін­фор­ма­цій­но-кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії Defense Express Сер­гій Згу­рець. — За під­сум­ка­ми ви­про­бу­вань ви­зна­че­на пер­ша п’ятір­ка ком­пле­ксів, що від­по­від­ає ви­мо­гам Мі­ні­стер­ства оборони. Мо­жли­во, бу­де прийня­то рі­ше­н­ня про їх ви­ро­бни­цтво і подаль­шу екс­плу­а­та­цію у вій­ськах».

Вій­на на схо­ді від­кри­ла в Укра­ї­ні но­вий пер­спе­ктив­ний ри­нок як для ві­тчи­зня­них, так і для іно­зем­них ви­ро­бни­ків і ін­ве­сто­рів. Адже ви­яви­ло­ся, що укра­їн­ська ар­мія й на­ціо­наль­на гвар­дія офі­цій­но ма­ють на озбро­єн­ні ли­ше не­ве­ли­ку кіль­кість без­пі­ло­тни­ків дав­но за­ста­рі­ло­го ра­дян­сько­го ви­ро­бни­цтва. Тим ча­сом у ко­жній бри­га­ді ар­мії США сьо­го­дні має бу­ти за шта­том не менш як 50 та­ких лі­таль­них апа­ра­тів. При­чо­му ком­пле­кси та­кти­чних без­пі­ло­тни­ків, які нам про­по­ну­ють ку­пу­ва­ти рі­зні кра­ї­ни, роз­по­від­ає Згу­рець, ко­шту­ють від 10 до 15 міль­йо­нів до­ла­рів. «При­пу­сти­мо, в укра­їн­ській ар­мії 125 бри­гад. Зро­зумі­ло, — ро­бить ви­сно­вок ві­до­мий вій­сько­вий екс­перт, — нам кра­ще ви­ро­бля­ти їх на ві­тчи­зня­них під­при­єм­ствах».

«За два ро­ки бо­їв у зо­ні АТО ста­ло зро­зумі­ло, що без без­пі­ло­тних си­стем під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність дій військ про­сто не­мо­жли­во, — го­во­рить він, — і за­раз Мі­н­обо­ро­ни й ін­ші си­ло­ві стру­кту­ри до­кла­да­ють усіх зу­силь, щоб осна­сти­ти ар­мію й ін­ші си­ло­ві ві­дом­ства та­ки­ми си­сте­ма­ми, але цей про­цес пов’яза­ний з пев­ни­ми те­хні­чни­ми, фі­нан­со­ви­ми, ор­га­ні­за­цій­ни­ми й ін­ши­ми тру­дно­ща­ми. І на осна­щен­ні укра­їн­ської ар­мії без­пі­ло­тних ком­пле­ксів, м’яко ка­жу­чи, не­до­ста­тньо».

Екс­перт пе­ре­ра­хо­вує нор­ма­тив­ні до­ку­мен­ти Укра­ї­ни, що від­кри­ва­ють шлях для ма­со­во­го ви­ро­бни­цтва й ви­ко­ри­ста­н­ня без­пі­ло­тни­ків у вій­ськах. Це Кон­це­пція за­без­пе­че­н­ня зброй­них сил без­пі­ло­тни­ми лі­таль­ни­ми апа­ра­та­ми, роз­ра­хо­ва­на до 2025 ро­ку, дер­жав­на про­гра­ма роз­ви­тку озбро­єнь до 2020 ро­ку, що пе­ред­ба­чає ви­мо­ги для кіль­ко­сті без­пі­ло­тних ком­пле­ксів (по ро­ках), які ма­ють бу­ти за­ку­пле­ні в рам­ках ці­єї про­гра­ми, а та­кож стан­дар­ти, що ви­зна­ча­ють ви­мо­ги до без­пі­ло­тних апа­ра­тів і їхню кла­си­фі­ка­цію. Апа­ра­ти «по­ля бою» й «мі­кро» лі­та­ють від двох до 15 км, та­кти­чні — до 80 км, опе­ра­тив­но-та­кти­чні — ма­ють ра­ді­ус дії від 300 до 800 км.

А ще є си­сте­ма прийня­т­тя зраз­ків озбро­є­н­ня, що пе­ред­ба­чає ви­мо­ги до тих чи ін­ших зраз­ків. Во­на ви­зна­чає зав­да­н­ня для них, про­во­дить їх ви­про­бу­ва­н­ня й ста­вить на озбро­є­н­ня. «Це та­ке скла­дне си­то, че­рез яке, за ве­ли­ким ра­хун­ком, про­хо­дять усі без­пі­ло­тні ком­пле­кси, як і ін­ші ви­ди озбро­єнь, що ма­ють бу­ти прийня­ті на озбро­є­н­ня. Ця про­це­ду­ра до­зво­ляє від­сі­я­ти все те, що мо­жна на­зва­ти бі­лим шу­мом», — під­кре­слює Згу­рець.

При цьо­му він на­зи­ває но­мер прийня­тої то­рік по­ста­но­ви уря­ду, що до­зво­ляє роз­ро­бни­кам без­пі­ло­тних си­стем по­ста­ча­ти ці ком­пле­кси на до­слі­дну екс­плу­а­та­цію у вій­ська. За ре­зуль­та­та­ми ви­ко­ри­ста­н­ня у бо­йо­вих умо­вах вій­сько­ві ро­блять ви­снов­ки, чи під­хо­дять їм ті чи ін­ші апа­ра­ти. Про­те Згу­рець на­рі­кає на те, що в рам­ках за­твер­дже­но­го обо­рон­за­мов­ле­н­ня не пе­ред­ба­че­но ні до­слі­дно­кон­стру­ктор­ські ро­бо­ти що­до без­пі­ло­тни­ків, ні від­по­від­но­го фі­нан­су­ва­н­ня. Та й кон­кур­си із за­ку­пі­вель без- пі­ло­тни­ків, як вва­жає екс­перт, слід бу­ло б про­во­ди­ти про­зо­рі­ше.

У цьо­му йо­го під­три­мує ди­ре­ктор ком­па­нії «Атлон Авіа», де осво­є­но ви­ро­бни­цтво без­пі­ло­тни­ків мар­ки «Фу­рія», Ар­тем В’юн­ник. Він та­кож за­зна­чає, що на «без­пі­ло­тно­му рин­ку» в Укра­ї­ні роз­гор­ну­ла­ся кон­ку­рен­ція. «Де­я­кі во­лон­тер­ські гру­пи, що пе­ре­йшли на про­фе­сій­ний рі­вень, за­йма­ю­ться ці­єю те­ма­ти­кою сер­йо­зно, — за­зна­чає ін­же­нер. — На жаль, де­я­кі з них ви­ко­ри­сто­ву­ють своє во­лон­тер­ське ми­ну­ле з ме­тою отри­ма­н­ня кон­ку­рен­тних пе­ре­ваг. Але ми в ці­ло­му спо­кій­ні: у Зброй­них си­лах і СБУ рі­ше­н­ня при­йма­ю­ться ви­клю­чно на під­ста­ві тих чи ін­ших те­хні­чних кри­те­рі­їв». «Ви­мо­ги вій­сько­во­го при­йма­н­ня, що пред’яв­ля­ю­ться до зраз­ків озбро­єнь, без­умов­но, пра­виль­ні, — під­кре­слює він. — Але аж ні­як не спра­ва вій­ськ­пре­дів ці­ка­ви­ти­ся по­да­тко­ви­ми на­кла­дни­ми й вар­ті­стю ко­жно­го ку­пле­но­го на­ми гвин­ти­ка».

Ди­ре­ктор під­при­єм­ства має до Зброй­них сил і ін­ші пре­тен­зії. На йо­го дум­ку, у вій­ськах не­має ро­зу­мі­н­ня та­кти­ки ви­ко­ри­ста­н­ня без­пі­ло­тни­ків. По­га­но по­став­ле­не на­вча­н­ня екі­па­жів. Він упев­не­ний, що за два мі­ся­ці з лю­ди­ни, яка не має від­по­від­ної осві­ти, ква­лі­фі­ко­ва­но­го опе­ра­то­ра без­пі­ло­тни­ків не мо­жна під­го­ту­ва­ти. Біль­ше то­го, сьо­го­дні у вій­ськах, за йо­го сло­ва­ми, за­ли­ши­ло­ся, не більш як 10— 15% лю­дей, що про­йшли на­вча­н­ня за цим фа­хом. А ча­сом тра­пля­ю­ться про­сто анек­до­ти­чні си­ту­а­ції. Так, для одні­єї з та­ких ма­шин бу­ли під­го­тов­ле­ні два опе­ра­то­ри. Але по­тім її на­пра­ви­ли в одну ча­сти­ну, а їх у дві ін­ші. « Ма­ши­на те­пер про­хо­дить до­слі­дну екс­плу­а­та­цію на скла­ді. На­ві­що ми лю­дей вчи­ли?» — на­рі­кає В’юн­ник.

На про­ха­н­ня «Дня» Згу­рець по­рів­нює «без­пі­ло­тні по­тен­ці­а­ли» агре­со­ра й Зброй­них сил Укра­ї­ни. За йо­го сло­ва­ми, Ро­сія ви­ко­ри­сто­вує зо­ну бо­йо­вих дій на Дон­ба­сі для роз­ро­бле­н­ня но­вих зраз­ків озбро­єнь, зокре­ма й без­пі­ло­тних ком­пле­ксів. Пі­сля вій­ни в Гру­зії у РФ, за сло­ва­ми екс­пер­та, зро­би­ли став­ку на роз­роб­ку без­пі­ло­тних си­стем, і по­ки агре­сор нас у цьо­му ви­пе­ре­джає. «Але ми цю ди­стан­цію ско­ро­чу­є­мо й до­сить ефе­ктив­но бо­ре­мо­ся з ро­сій­ськи­ми без­пі­ло­тни­ка­ми, — ска­зав Згу­рець. — На­ші ком­пле­кси «Стрі­ла-10» зби­ли за час бо­йо­вих дій близько 30 ро­сій­ських апа­ра­тів кла­су «Ор­лан».

За ці пів­то­ра-два ро­ки ми під­тя­гну­ли­ся в кон­стру­кці­ях та­ких ком­пле­ксів не ли­ше до рівня ро­сій­ських, а й за­хі­дних зраз­ків, го­во­рить Згу­рець. «А за кіль­кі­стю ми від­ста­є­мо, — про­дов­жує екс­перт. — У нас ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться так зва­ні во­лон­тер­ські ком­пле­кси, але їхні те­хні­чні мо­жли­во­сті є не­до­ста­тні­ми. Во­ни не мо­жуть пра­цю­ва­ти вно­чі — не за­без­пе­чу­ють у та­ких умо­вах ав­то­ном­ну по­сад­ку й ду­же чу­тли­ві до за­со­бів еле­ктрон­ної бо­роть­би, що при­зво­дить до істо­тних їх втрат. «Біль­ше то­го, ви­ко­ри­ста­н­ня не­до­ско­на­лих ком­пле­ксів ство­рює за­гро­зи для ко­манд, які ни­ми ке­ру­ють, і про­бле­ми для під­роз­ді­лів».

На­скіль­ки ско­ро про­ми­сло­вість Укра­ї­ни мо­же осво­ї­ти стан­дар­ти НАТО й пе­ре­йти на се­рій­ний ви­пуск та­ких апа­ра­тів, як «Фу­рія» або її мо­ди­фі­ка­ції? В’юн­ник вва­жає, що це ста­не­ться ще не­ско­ро: спо­ча­тку на ці стан­дар­ти ма­ють пе­ре­йти на­ші ви­ші, що на­вча­ють вій­сько­вих. «Ми, зві­сно, вра­хо­ву­є­мо у сво­їх роз­роб­ках стан­дар­ти НАТО, осо­бли­во що­до яко­сті. Щой­но ви­ші під­тя­гну­ться, ви­ро­бни­ки ду­же швид­ко пе­ре­йдуть. Нам бай­ду­же, як по­зна­ча­ти танк, ром­бом чи ква­дра­том, але сол­дат має ро­зу­мі­ти, що це і як цим ко­ри­сту­ва­ти­ся».

«Що сто­су­є­ться се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва й ма­со­во­го рин­ку, — по­яснює ди­ре­ктор під­при­єм­ства-ви­го­тів­ни­ка, — тут по­тре­ба ве­ли­че­зна, але по­ки не сфор­му­льо­ва­на вій­сько­ви­ми. Во­ни ще до кін­ця не оці­ни­ли по­тен­ці­ал без­пі­ло­тної авіа­ції » . « У нас іще до­сить скром­ні ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті, — ви­знає В’юн­ник, але за­пев­няє: — За рік-пів­то­ра ми змо­же­мо пов­ні­стю за­без­пе­чи­ти на­ші Зброй­ні си­ли».

ФОТО З САЙТА ESPRESO.TV

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.