По­верх­ня

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День» Оде­са—Ки­їв

«Єчу­до­ві по­вер­хо­ві філь­ми. Є глиб­ші, і во­ни рід­кі­сні. Про по­верх­ню у ме­не теж був фільм « За­хо­пле­н­ня » . Про іпо­дром, про кра­си­вих ко­ней, про кра­си­вих дів­чат, про кра­си­ві пе­ре­го­ни, про кра­си­ві за­хо­пле­н­ня. Ко­ли у ме­не за­пи­ту­ва­ли, що це за фільм, я від­по­від­а­ла: «Це фільм са­лон­ний » . Тоб­то по­вер­хо­вий. Про по­верх­ню. Та­ке теж бу­ває кра­си­вим ( зі смі­хом). Ду­же гли­бо­кий фільм про по­верх­ню — теж мо­жна так ска­за­ти. Ро­зу­мі­є­те, якщо ска­за­ти « гли­бо­кий » — то роз­мо­ва три­ває. А ска­за­ла «про по­верх­ню» — і все, до­сить, від­че­пі­ться.

Гли­бо­ких філь­мів — один, дру­гий і кі­нець. А по­вер­хо­вих — ба­га­то. По­верх­ню всім від­ра­зу ви­дно, во­на при­стой­на. Гли­бо­кі філь­ми за­зви­чай кри­ють у со­бі не­зви­чність, не­при­стой­ність, щось на­стра­шли­ве. Будь- який зво­ро­тній бік, тим па­че зво­ро­тній бік люд­ський — ля­кає. А по­верх­ня є при­ли­за­ною, окуль­ту­ре­ною, обро­бле­ною. Її лег­ко спри­йма­ти і ство­рю­ва­ти. Во­на бу­ває есте­ти­чно пре­кра­сною, на­віть му­дрою. Бо по­верх­ня — це і є жи­т­тя як та­ке. Лю­ди уни­ка­ють ду­мок про смерть. По­чнеш ду­ма­ти — не зу­пи­ни­шся. Або зу­пи­ни­шся — але бу­де ні­яко­во.

Ча­сом ди­ви­шся на лю­дей на ву­ли­ці і ду­ма­єш: «Во­ни жи­вуть, на­че без­смер­тні». А як же ще їм жи­ти? Це як у ві­до­мій при­тчі: лю­ди­на ви­сить над прір­вою на тра­вин­ці, але при цьо­му з на­со­ло­дою сма­кує яго­да­ми з су­сі­дньої тра­вин­ки. Ось це і є жи­т­тя. А щой­но во­на цю яго­ду їсти пе­ре­ста­не — по­ба­чить бе­зо­дню. Від­чує, що тра­вин­ка за­кін­чу­є­ться. То­му лю­ди так і жи­вуть. Адже лю­ди­на знає, що по­мре так чи іна­кше — як би їй до­бре не бу­ло сьо­го­дні. І ця гли­би­на є сум­ною і жа­хли­вою, лю­ди­на пра­гне про неї не ду­ма­ти. То­му ду­же ба­га­то по­вер­хо­во­го ми­сте­цтва. І це пра­виль­но. Це жи­ва трем­ка по­верх­ня всьо­го.

Вза­га­лі так і тре­ба жи­ти. Тре­ба жи­ти по­верх­нею. Це чу­до­во, зви­чай­но — зня­ти один та­кий фільм, зро­би­ти твір, який від­ве­де те­бе у гли­би­ну. А то­ді гля­ну­ти на со­не­чко і жи­ти зно­ву так, на­че ти без­смер­тний».

Ве­ли­ке екс­клю­зив­не ін­терв’ ю з Кі­рою Му­ра­то­вою чи­тай­те у на­шій га­зе­ті на­сту­пно­го ти­жня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.