До­ма­шній фронт

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

Іван ( ім’ я змі­не­но), уча­сник ан­ти­те­ро­ри­сти­чної опе­ра­ції, « аф­га­нець » , пі­сля по­ра­не­н­ня від­ле­жав у ра­йон­ній лі­кар­ні Хер­сон­ської обла­сті й по­вер­нув­ся до­до­му. За­пив ще біль­ше, ніж до АТО. Одно­го дня від­кру­тив на ку­хні газ, під­па­лив бу­ди­нок, сів у ма­ши­ну і зник. У бу­дин­ку пі­сля га­сі­н­ня по­же­жі по­лі­ція і пра­ців­ни­ки СБУ зна­йшли гра­на­ту...

Сьо­го­дні в су­спіль­стві дис­ку­ту­ють, на­скіль­ки ети­чно го­во­ри­ти про на­си­л­ля в сім’ях уча­сни­ків АТО, якщо во­ни — ге­рої? Ети­чно, але тре­ба ро­би­ти це під ку­том зо­ру не­об­хі­дно­сті на­да­н­ня пси­хо­ло­гі­чної, ко­ре­кцій­ної до­по­мо­ги. Це ду­же ва­жли­во, бо сто­су­є­ться без­пе­ки, і не тіль­ки в сім’ях бій­ців АТО.

«ТАМ, ДЕ НА­СИ­Л­ЛЯ Є ЗА­РАЗ, ВО­НО БУ­ЛО І ДО ВІЙ­НИ»

На на ці о наль ну га ря чу лі нію гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ла Стра­да — Укра­ї­на», яка спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ро бо ті з по пе ред жен ня до - ма­шньо­го на­силь­ства, у пер­шо­му пів річ чі 2016 ро ку на дій ш ло 16,7 ти ся­чі дзвін ків ( для по рів - нян ня: за весь по пе ред ній рік — дев’ ять ти сяч, 2014-го — сім ти - сяч). Зро стан ня кіль кос ті звер - нень фа­хів­ці по­ясню­ють не збіль­ше­н­ням кіль­ко­сті на­си­л­ля, а тим, що во но пе ре стає бу ти при хо ва - ним. Те ма на силь ст ва в сім’ ях учас ни ків АТО — у 0,9% дзвін - ків, під час яких жін­ки роз­по­від­а­ють, що чо ло ві ки по во дять ся агре­сив­но, під­ні­ма­ють на них і ді­тей ру­ку, по­гро­жу­ють збро­єю, по­де­ко­ли втра­ча­ють зв’язок з ре­аль­ні­стю. Ек­спер­ти за­зна­ча­ють: при ан ке ту ван ні дру жин учас ни ків АТО зви­чним є за­пи­та­н­ня, чи має чо­ло­вік зброю.

« На ша ор га ні за ція пра цює з ве­те­ра­на­ми, які хо­чуть зна­йти ро­бо ту, по вер ну ти ся до ци віль но го жи­т­тя. У про­це­сі кон­суль­та­ції ви­хо­дять на по­верх­ню рі­зно­ма­ні­тні мо­мен­ти жи­т­тя ро­ди­ни. Вій­на на­кла дає від би ток на спіл ку ван ня, але ми до слід жу є мо, чи бу ло на - сил ля в сім’ ї до то го, як лю ди на пі­шла во­ю­ва­ти. За­зви­чай там, де на сил ля є за раз, во но бу ло і до вій ни, — за зна чає пси хо лог гро - мад­ської ор­га­ні­за­ції «Центр зайня­то­сті віль­них лю­дей» Ка­те­ри­на ГОРІШНЯ. — Ін­ко­ли ка­жуть, що вій на ста ла при чи ною на сил ля, роз­лу­че­н­ня чи по­гір­ше­н­ня сі­мей­них сто­сун­ків. Так, вій­на за­го­стрює про­бле­ми, але якщо сто­сун­ки « до » бу ли гар мо ній ни ми, сім’ я стає ре сур сом, який під три мує лю ди ну в АТО й пі сля по вер нен - ня. Якщо нав­па­ки — ситуація за­го­стрю­є­ться. Жін­ки біль­ше го­во - рять про фі­зи­чне та пси­хо­ло­гі­чне на­си­л­ля. А про еко­но­мі­чне та се­ксу аль не — тіль ки як що від чу ва - ють це як про­бле­му. Якщо ж це — нор­ма, що бу­ла до вій­ни, то проблема не ви­зна­є­ться. На мою дум­ку, нам тре­ба го­во­ри­ти про те, що на­си­л­ля в сім’ї є вза­га­лі ».

«КО­ЛИ ЖІН­КА ВИРІШУЄ БО­РО­ТИ­СЯ ЗА СЕ­БЕ, СИ­ЛИ НА ЦЕ ЗНА­ХО­ДЯ­ТЬСЯ»

Фа­хів­ці ка­жуть, що на­си­л­ля в на­ших ро­ди­нах зав­жди бу­ло, і не ли­ше в сто­сун­ках між чо­ло­ві­ком та жін­кою, а й що­до ді­тей, ба­тьків. «Ра­ні­ше був сте­ре­о­тип, що не тре­ба ви­но­си­ти смі­т­тя з ха­ти. Ни­ні він теж є, але ситуація змі­ню­є­ться. Так, не­рід­ко жін­ки не зна­ють, що на­си­л­ля бу­ває еко­но­мі­чним і се­ксу­аль­ним: во­ни вва­жа­ють, що так і тре­ба, і не зав­жди го­то­ві щось змі­ню­ва­ти в жит­ті, не від­чу­ва­ють в со­бі сил на це, бо­я­ться пе­ре­слі­ду­вань. А ле, на ща­стя, де­да­лі біль­ше жертв на­ва­жу­ю­ться на пер­ший крок — це мо­же бу­ти дзві­нок на га­ря­чу лі­нію або звер­не­н­ня до пси­хо­ло­га. Ал­го­ритм дій жін­ки, яка зі­ткну­ла­ся з на­силь­ством, має бу­ти та­ким: зі­бра­ти­ся з си­ла­ми і звер­ну­ти­ся до по­лі­ції, щоб при­тя­гну­ти крив­дни­ка до від­по­від­аль­но­сті. Якщо є ді­ти, слід за­лу­чи­ти слу­жбу у спра­вах ді­тей, якщо не­має ку­ди пі­ти — звер­ну­ти­ся до со­ці­аль­них служб. Ва­жли­во зро­би­ти пер­ший крок: ко­ли жін­ка вирішує бо­ро­ти­ся за се­бе, на це зна­хо­дя­ться си­ли, світ від­кри­ва­є­ться з ін­шо­го бо­ку. Але рі­ше­н­ня во­на має прийняти са­ма», — пе­ре­ко­на­на юрис­тка ГО « Ла Стра­да — Укра­ї­на» Ан­на САЄНКО.

Жін­ки біль­ше стра­жда­ють від на­си­л­ля, хо­ча із 65 ти­сяч осіб, які пе­ре­бу­ва­ють на облі­ку в На­ціо­наль­ній по­лі­ції як сі­мей­ні крив­дни­ки, п’ять ти­сяч — жін­ки. За да­ни­ми ці­єї стру­кту­ри, за шість мі­ся­ців 2016 ро­ку на­ді­йшло 67 ти­сяч звер­нень що­до фа­ктів на­силь­ства в сім’ї.

«Проблема бу­ла ра­ні­ше, є й те­пер. Але На­цпо­лі­ція ро­бить все, щоб зна­хо­ди­ти кон­такт з лю­дьми і вжи­ва­ти пре­вен­тив­ні за­хо­ди. Кіль­кість звер­нень збіль­ши­ла­ся, але, вва­жаю, не то­му, що ста­ло біль­ше на­си­л­ля. Лю­ди по­чи­на­ють біль­ше до­ві­ря­ти по­лі­ції, і цей вид зло­чи­ну пе­ре­стає бу­ти ла­тен­тним», — за­ува­жує за­сту­пник начальника від­ді­лу Де­пар­та­мен­ту пре­вен­тив­ної ді­яль­но­сті На­ціо­наль­ної по­лі­ції Укра­ї­ни Ва­силь БО­Г­ДАН. За йо­го сло­ва­ми, окре­мої ста­ти­сти­ки що­до на­си­л­ля в сім’ях ве­те­ра­нів АТО не­має, оскіль­ки ви­ни­ка­ють за­пи­та­н­ня, чи має крив­дник по­свід­че­н­ня ве­те­ра­на АТО, чи він є та­ким зі слів дру­жи­ни, чи во­ю­вав він на­справ­ді.

Чи впли­ває вій­на на на­силь­ство в сім’ї?

ДОПОМОГА ЗАКОНУ

Спів ро біт ни ки Цен т ру ін фор - ма­ції про пра­ва лю­ди­ни спіль­но з Укра їнсь ким жі но чим фон дом у ме жах кам па нії « Вій на, яка не від пус кає » про ве ли зу стріч з ко - ли­шні­ми бій­ця­ми АТО на те­му на­си­л­ля в сім’ї. За сло­ва­ми ко­ор­ди­на то­ра кам па нії Іри ни Вир то су, бій­ці ви­зна­ють не­об­хі­дність ро­бо­ти з пси­хо­ло­гом, зокре­ма з усі­єю сім’ єю. Екс пер ти на го ло шу ють: рух і змі­ни мо­жли­ві, тіль­ки якщо до та ко го рі шен ня лю ди на прий - шла са­мо­стій­но.

Якою мо­же бу­ти до по­мо­га? Фа­хо­ва пси­хо­ло­гі­чна ін­ди­ві­ду­аль­на, гру по ва в ме жах пси хо ло гіч - них ре­а­бі­лі­та­цій­них проектів для бій­ців АТО є осо­бли­во цін­ни­ми — за прин­ци­пом «рів­ний — рів­но­му», ко­ли ко­ли­шній вій­сько­вий, який знай шов у со бі ре сурс для змін, до­по­ма­гає лю­дям із ци­ми ж про­бле­ма­ми. Для жі­нок — ана­ло­гі­чний ал­го­ритм. Зокре­ма, за сло­ва­ми ко­ор­ди­на­тор­ки про­грам Укра­їн­сько­го жі­но­чо­го фон­ду Іри­ни Кол ковсь кої, в Пол та ві ни ні пра­цю­ють над ство­ре­н­ням цен­тру до­по­мо­ги жін­кам, щоб на­вча­ти їх спо со бів пси хо ло гіч ної са мо ре гу - ля­ції та схі­дних єди­но­борств. Ме­та — зро­би­ти жін­ку обі­зна­ною та впев­не­ною в со­бі. По­ді­бна про­гра­ма діє на Во­ли­ні й роз­ро­бля­є­ться в Лу­ган­ській обла­сті.

Се­ред до­брих но­вин — в Укра­ї­ні опра­цю­ва­ли за­ко­но­про­ект «Про за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дію до­ма­шньо­му на­силь­ству», який від­по­від­ає єв­ро­пей­ським нор­мам і бу­де ефе­ктив­ним у бо­роть­бі з на­си­л­лям у сім’ях. Як ствер­джує Ва­силь Бо­г­дан, у за­ко­ні бу­де кар­ди­наль­но ін­ший під­хід до крив­дни­ка та жер­тви — ізоляція їх одне від одно­го на пе­рі­од про­ве­де­н­ня ро­бо­ти з сім’єю. Та­кож уже го­то­вий до­ку­мент для ра­ти­фі­ка­ції Стам­буль­ської кон­вен­ції що­до за­по­бі­га­н­ня до­ма­шньо­му на­силь­ству.

ПЛАКАТ ЮЛІЇ СТАХІВСЬКОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.