Чи й справ­ді ку­чмізм – не­пе­ре­мо­жний,

Або Про пев­ні під­сум­ки до 25-річ­чя не­за­ле­жно­сті

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

На­бли­жа­є­ться свя­то — 25- та рі­чни­ця про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни. Зна­мен­на да­та, ні­чо­го не ска­жеш. Хоч- не- хоч, а зга­да­єш усі ета­пи цьо­го не­ма­ло­го вже шля­ху. І во­дно­час ні­ку­ди не вте­чеш від дум­ки про те, що біль­шу ча­сти­ну цьо­го ча­су дер­жа­вою ке­ру­вав Ле­о­нід Ку­чма — спо­ча­тку як прем’єр із ле­дьне ди­кта­тор­ськи­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми, по­тім — як пов­но­вла­дний пре­зи­дент. І хо­ча під­ва­ли­ни по­бу­до­ви дер­жа­ви за­кла­дав не він, але «пер­ші по­вер­хи» дер­жав­ної спо­ру­ди — це не­ма­лою мі­рою ви­твір Ку­чми та йо­го най­ближ­чо­го ото­че­н­ня.

■ Зві­сно, да­ле­ко не все, що по­ста­ло за ті ро­ки, є на­слід­ком ді­яль­но­сті Ку­чми і Ко, — вклю­чно з Кон­сти­ту­ці­єю 1996 ро­ку, яка в пов­но­му об­ся­зі так і за­ли­ши­ла­ся не­вті­ле­ною (чи бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но по­ло­же­н­ня про від­су­тність іно­зем­них вій­сько­вих баз на укра­їн­ській те­ри­то­рії? а про­су д при­ся­жних ?). На від­мі­ну від су­сі­дньої Бі­ло­ру­сі та да­ле­ких Ка­зах­ста­ну й Узбе­ки­ста­ну, в Укра­ї­ні вла­да у ті ча­си так і не зумі­ла пе­ре­тво­ри­ти­ся на жорс­тку ав­то­кра­тію. Ці­ла низ­ка зна­ко­вих по­лі­ти­ків ( се­ред них — Єв­ген Марчук, Ва­дим Ге­тьман, В’яче­слав Чор­но­віл...) та ін­те­ле­кту­а­лів про­ти­сто­я­ла на­ма­га­н­ням без­по­во­ро­тно зве­сти Укра­ї­ну на ма­нів­ці істо­ри­чно­го про­гре­су. По­тім, ко­ли у Мо­скві на пре­зи­дент­сько­му пре­сто­лі опи­нив­ся під­пол­ков­ник КҐБ Пу­тін, чия аген­ту­ра май­же від­ра­зу з’яви­ла­ся на ви­со­ких по­са­дах нав­ко­ло Ку­чми, та­ка спро­ба бу­ла здій­сне­на, але від­по­від­дю став Май­дан...

■ Са­ме на по­ча­тку 2000- х до­мі­нан­тою дер­жав­но­го жи­т­тя Укра­ї­ни став ку­чмізм. Йо­го пи­то­ми­ми ри­са­ми по­лі­то­ло­гі­чні слов­ни­ки на­зи­ва­ють кон­цен­тра­цію в ла­див ру­ках єди­ної фі­нан­со­во- ба­га­то­пар­тій­ної кор­по­ра­ції; де­ко­ра­тив­ну де­мо­кра­тію, ко­ли ви­бо­ри з ін­стру­мен­ту ро­та­ції вла­ди пе­ре­тво­ре­но на­за­сі­бїї­пе­рі­о­ди­чно­ї­са­мо­ле­гі­ти­мі­за­ції;єд­ні­стьза­ко­но­дав­чої,ви­ко­нав­чо­ї­та­су­до­во­ї­вла­дя­кці­лі­сно­го­ме­ха­ні­зму­кон­тро­лю­за су­спіль­ством і га­ран­ту­ва­н­ня не­змін­но­сті­ре­жи­му­за­до­по­мо­го­ю­не­під­кон­троль­ни­хсу­спіль­ству«си­ло­вих­стру­ктур»і«пра­виль­них»ЗМІ;су­ціль­ну ко­рум­по­ва­ність дер­жав­но­го апа­ра­ту. На ща­стя, Май­дан 2004 ро­ку пе­ре­рвав оста­то­чне вко­рі­не­н­ня та за­крі­пле­н­ня ці­єї си­сте­ми, але ку­чмізм зу­мів ви­жи­ти, оскіль­ки пе­ре­ва­жне чи­сло й ко­ман­ди Ющен­ка, і ко­ман­ди Ти­мо­шен­ко ( вклю­чно з ни­ми са­ми­ми) сфор­му­ва­ли­ся в ме­жах па­ра­дигм « си­сте­ми іме­ні Ку­чми » та не змо­гли ( чи не схо­ті­ли, що в під­сум­ку ма­ло ті са­мі на­слід­ки) ви­ча­ви­ти з се­бе, хоч по кра­плі, цю си­сте­му.

■ І сьо­го­дні, пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, до­во­ди­ться кон­ста­ту­ва­ти: ку­чмізм, най­ви­щою ста­ді­єю яко­го став ре­жим ви­пле­ка­но­го Ле­о­ні­дом Да­ни­ло­ви­чем Яну­ко­ви­ча, за­знав уда­рів, він не зник, нав­па­ки, за остан­ній час зно­ву на­би­рає си­лу, в то­му чи­слі й у ви­гля­ді більш ви­тон­че­них, ніж ра­ні­ше, форм. До ре­чі: де­хто до­сі пи­ше тер­мін « ку­чмізм» ви­клю­чно у ла­пках, але да­рем­но — це вже не ме­та­фо­ра, а вла­сти­во на­у­ко­ве по­ня­т­тя, яке по­зна­чає ва­жли­вий зріз укра­їн­ської ре­аль­но­сті, і пе­ред­усім по­лі­ти­чної та еко­но­мі­чної.

■ От­же, про цю ре­аль­ність. Що ми ма­є­мо в по­лі­ти­чній си­сте­мі? Змі­ша­ну си­сте­му ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди, ко­ли по­ло­ви­на скла­ду Ра­ди оби­ра­є­ться в ма­жо­ри­тар­них окру­гах, де успі­шно за­сто­со­ву­ю­ться адмін­ре­сурс і « гре­чка » . Хто ство­рив цю си­сте­му, 1997 ро­ку на­клав­ши ве­то на ухва­ле­ний де­пу­та­та­ми за­кон про ви­бо­ри за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми з ви­мо­гою віль­но­го во­ло­ді­н­ня кан­ди­да­та­ми дер­жав­ною мо­вою (бо ж їм до­ве­де­ться осми­слю­ва­ти тон­ко­щі за­ко­но­про­е­ктів)? Пре­зи­дент Ку­чма. Не в остан­ню чер­гу то­му, що та­кий за­кон за­кри­вав шлях у де­пу­та­ти май­же всім олі­гар­хам і пев­ним пер­со­на­жам із ото­че­н­ня са­мо­го Ку­чми, які й до­сі не спро­мо­гли­ся хо­ча б та­ксяк ви­вчи­ти укра­їн­ську. Тож і сум­но­зві­сний за­кон « Кі­ва­ло­ва— Ко­ле­сни­чен­ка » , і пе­ред­ви­бор­чі « па­ра­ди гре­чко­сі­їв » , і ку- пів­ля «ту­шок» у Ра­ді (зга­дай­мо 2002 рік, ко­ли за спи­ска­ми блок « За­ЄдУ » ле­дь­про­повз до пар­ла­мен­ту, але пі­сля при­єд­на­н­ня до ньо­го 99 « не­за­ле­жних » де­пу­та­тів отри­мав най­біль­шу фра­кцію) — все це до­ни­ні жи­ві ви­слі­ди ку­чмі­зму.

■ Але да­ле­ко не тіль­ки це. Пар­ла­мент­ські пар­тії як то­ді, так і за­раз май­же всі пе­ре­бу­ва­ю­тьна утри­ман­ні або олі­гар­хі­чно­го бі­зне­су (в то­му чи­слі не ли­ше «при­пи­са­но­го» до Укра­ї­ни), або пре­тен­ден­тів на роль­май­бу­тніх олі­гар­хів. І на­ві­тьта­кі « прин­ци­по­во но­ві » пар­тії, як « Де­мАльянс » в осо­бі сво­їх зна­ко­вих « облич » по­мі­че­ні у кон­та­ктах із олі­гар­ха­ми, в то­му чи­слі й із усім ві­до­мим зя­тем Ле­о­ні­да Да­ни­ло­ви­ча. Хтось ска­же: « а що тут та­ко­го? » . Зві­сно, ні­чо­го « та­ко­го » не­має, якщо тіль­ки не пре­тен­ду­ва­ти на ви­хід за ме­жі ку­чмі­зму, бо­дай і де­що « мо­дер­ні­зо­ва­но­го » та « єв­ро­пе­ї­зо­ва­но­го » . ..

■ З ін­шо­го бо­ку, хі­ба ни­ні­шня пре­зи­дент­ська адмі­ні­стра­ція не пра­гне, як і за ча­сів Ку­чми, бу­ти « ди­ри­гент­ським цен­тром » ві­тчи­зня­ної по­лі­ти­ки? Хі­ба во­на не на­ма­га­є­ться ( й успі­шно!) мі­ні­мі­зу­ва­ти роль Вер­хов­ної Ра­ди, як- от бу­ло пі­сля 2002 ро­ку, ко­ли в Укра­ї­ні по­ряд­ку­вав трі­ум­ві­рат Ку­чма— Ме­двед­чук— Яну­ко­вич? І хі­ба до­бір ке­рів­ни­ків обла­сних і ре­гіо­наль­них адмі­ні­стра­цій не здій­сню­є­ться, як і ра­ні­ше, пе­ре­ва­жно не за про­фе­сій­ни­ми яко­стя­ми, а за прин­ци­пом осо­би­стої від­да­но­сті? Ну, а про су­ди я про­сто мов­чу: за­кла­де­не в них за ча­сів Ку­чми про­ро­сло буй­ним цві­том, і за­ле­жно­го тіль­ки від норм за­ко­нів та при­пи­сів пра­ва су­ду в Укра­ї­ні на­ра­зі не­має...

■ Жи­ва й кла­но­во- олі­гар­хі­чна еко­но­мі­ка; во­на якщо і змі­ни­ли­ся, то не­зна­чною мі­рою та є не­без­пе­чним па­ра­зи­том на ті­лі зу­бо­жі­лої кра­ї­ни. Втім, це окре­ма те­ма, тут же за­ува­жу: та­ка економічна си­сте­ма — плід сві­до­мої по­лі­ти­ки прем’ єра, а за­тим пре­зи­ден­та Ку­чми, про що я пи­сав у « Дні » по­над два ро­ки то­му. http:// day. kyiv. ua/ uk/ article/ podrobici/ kuchma- ikuchmizm

■І на­ре­шті, Ле­о­нід Да­ни­ло­вич від іме­ні Укра­ї­ни на­ра­зі ве­де пе­ре­го­во­рив Мін­ську й під­пи­сує до­ку­мен­ти, які за­гро­жу­ють існу­ван­ню на­шої дер­жа­ви ...

■Зви­чай­но, сьо­го­дні існу­ють по­ту­жні чин­ни­ки, які про­ти­сто­ять ку­чмі зм у у всіх йо­го фор­мах — і тра­ди­цій­них, і мо­дер­них. По­при зна­чні успі­хи вла­ди у пе­ре­тво­рен­ні біль­шо­сті гро­ма­дян на зли­да­рів (за да­ни­ми ООН, по­над 80% укра­їн­ців уже пе­ре­бу­ва­ю­тьниж­че за ме­жу бі­дно­сті), все ж гро­ма­дян­ське су­спіль­ство про­дов­жує жи­ти і ді­я­ти. Існує й рі­зно­го­лос­ся у ме­ді­а­сві­ті, не всі там «ля­гли» під вла­ду й олі­гар­хів. У си­лу вій­ни з Ро­сі­єю і про­ро­сій­ськи­ми бо­йо­ви­ка­ми (яка офі­цій­но ви­сту­пає під псев­до­ні­мом «АТО»), сьо­го­дні ар­мія, а не по­лі­ція є го­лов­ною си­ло­вою стру­кту­рою в кра­ї­ні, при­чо­му Зброй­ні си­ли та Нац­гвар­дія за­гар­то­ва­ні в бо­ях і на­ла­што­ва­ні пе­ре­ва­жно па­трі­о­ти­чно та від­по­від­аль­но. На­ре­шті, ва­жли­вим чин­ни­ком є і на­яв­ність озбро­є­но­го на­ро­ду( в Укра­ї­ні за­ре­є­стро­ва­но кіль­ка міль­йо­нів оди­ниць стрі­ле­цької зброї) та де­ся­тків ти­сяч чо­ло­ві­ків і жі­нок, які про­йшли фрон­то­вий ви­шкіл.

■Є й ін­ші чин­ни­ки, які бло­ку­ють усе­ося­жний ре­ванш ку­чмі­зму. Але та­ко­го бло­ку­ва­н­ня за­ма­ло — потрібно змі­ню­ва­ти не окре­мі де­та­лі, а всю си­сте­му. Що ж, су­ча­сні по­лі­ти­чні те­хно­ло­гії на­да­ють мо ж л і вість пе­ре­бу­ду­ва­ти кіль­ка« по­вер­хів» дер­жав­ної спо­ру­ди, не руй­ну­ю­чи її всю, як за­кли­ка­ю­тьде­які «га­ря­чі го­ло­ви» та яв­ні про­во­ка­то­ри. Тіль­ки ж ча­су на та­ку пе­ре­бу­до­ву в си­лу ві­до­мих зов­ні­шніх і вну­трі­шніх при­чин у нас обмаль...

ФОТО НАТАЛІ КРАВЧУК

«ДЛЯ ТИХ, ХТО ЧИТАЄ ПО ОБЛИЧЧАХ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.