Кри­ва­во, кра­си­во, прі­сно

У про­кат ви­йшов фільм «Не­о­но­вий де­мон»

Den (Ukrainian) - - Культура -

При пе­ре­гля­ді «Не­о­но­во­го де­мо­на» (спіль­на про­ду­кція США, Да­нії і Фран­ції) спа­дає на дум­ку один вже за­бу­тий жур­нал, сво­го ча­су (в 1990-ті ро­ки) ша­ле­но по­пу­ляр­ний, — «Птюч». За­чи­ту­ва­ла­ся ним уся мо­лодь ко­ли­шньо­го СРСР.

Зві­сно, та­ка асо­ці­а­ція ви­ни­кає в пер­шу чер­гу че­рез опе­ра­тор­ську ро­бо­ту (На­та­ша Брайєр): дов­гі ста­ти­чні пла­ни, на­си­че­ні яскра­ви­ми, шту­чно - » ки­сло­тни­ми », ди­ско теч ни­ми ко­льо­ра­ми. В то­му ж ду­сі й люд­ське на­пов­не­н­ня цих ка­дрів: слі­пу­че вро­дли­ві і до хи­мер­но­сті мо­дно вдя­гне­ні мо­ло­ді жін­ки, екс­цен­три­чні або зло­ві­сні, але так са­мо при­ва­бли­ві чо­ло­ві­ки. Плюс сце­ни ди­ко­го на­силь­ства і по­то­ки бу­та­фор­ської кро­ві на­при­кін­ці. Чи­стий «Птюч», одне сло­во — якщо хто пам’ятає.

Оче­ви­дно, що по­ді­бні­стьдо глян­це­во­го жур­на­лу є ціл­ком про­ду­ма­ною, бо, вла­сне, « Не­о­но­вий де­мон » — про мо­ду. Го­лов­на ге­ро­ї­ня, 16- рі­чна ам­бі­тна дів­чи­на на ім’ я Джес­сі ( Ел­льФан­нінг), при­їзди­тьдо Лос- Ан­дже­ле­са, щоб зро­би­ти кар’ єру мо­де­лі. І на­ві­тьро­би­тьїї: швид­ко зна­йо­ми­ться із пра­ців­ни­ка­ми фешн-ін­ду­стрії, під­пи­сує кон­тракт з агент­ством, ви­хо­ди­тьна по­ді­ум; але не­о­но­вий де­мон ( до­во­лі про­зора ме­та­фо­ра для озна­че­н­ня сві­ту мо­ди) ви­ма­гає жер­тво­при­не­сень.

Ре­жи­сер філь­му — 46-рі­чний да­не­цьНі­ко­лас Він­дінг Ре­фн — тра­ди­цій­но змі­шує у сво­їх істо­рі­ях на­силь­ство й секс. Ін­ко­ли це при­но­си­ть­йо­му сер­йо­зні на­го­ро­ди на фе­сти­ва­лях ( на­при­клад, приз за ре­жи­су­ру в Кан­нах за «Драйв» з Райа­ном Го­слін­гом (2010). З ка­со­вим успі­хом ре­зуль­та­ти скром­ні­ші; оста­н­ня стрі­чка — не ви­ня­ток: 1 300 000 збо­рів за се­ми­міль­йон­но­го бю­дже­ту.

І це не­див­но, адже тут на­яв­на не­від­по­від­ність очі­ку­ва­н­ням ав­ди­то­рії. В« Де­мо­ні» є яв­на пре­тен­зія на (естет­ський) три­лер. Про­те, на­ві­тьу най­більш жор­сто­ких епі­зо­дах, не­має на­пру­ги й стра­ху, не­від’ єм­них від цьо­го жан­ру. При­чи­на оче­ви­дна: для емо­цій­них афе­ктів по­трі­бні більш- менш ви­ра­же­ні, пе­ре­кон­ли­ві ха­ра­кте­ри, жи­ві й при­стра­сні ге­рої та ге­ро­ї­ні; на­то­мі­стьу Ре­фна ді­ю­тьпла­скі ма­ріо­не­тки, яким не спів­чу­ва­єш жо­дної ми­ті.

По су­ті, «Не­о­но­вий де­мон» — чи­ста й від то­го прі­сна впра­ва у фор­мі. Охо­ло­дже­ний на­пів­фа­бри­кат. Бу­та­фор­ська гра­на­та з від­ді­лу ігра­шок. Ви­бу­ху не бу­де — однак нам по­ка­жу­ть­йо­го гар­ну фо­то­гра­фію.

Ма­буть, оце і є акт жа­хли­во­го на­силь­ства: гла­мур з’їв кі­но.

ФОТО З САЙТА KINOAFISHA.UA

Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.