Бо­роть­ба за роз­кіш

Фір­ма, яку пов’язу­ють з екс-ре­гіо­на­лом Юрі­єм Іва­ню­щен­ком, вдру­ге су­ди­ться з дер­жа­вою за 74 ге­кта­ри зем­лі в за­ка­зни­ку «Жу­ків острів»

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Жи­ти на остро­ві в ото­чен­ні озер та ві­ко­вих ду­бів — хі­ба не мрія? Зві­сно, до­сту­пна не ко­жно­му, а, пев­но, лю­дям із ве­ли­ки­ми ста­тка­ми та не­об­хі­дни­ми зв’яз­ка­ми. Бо як іна­кше по­ясни­ти по­яву ма­є­тків по­се­ред за­ка­зни­ка мі­сце­во­го зна­че­н­ня «Жу­ків острів»? На­ра­зі з йо­го пло­щі у май­же дві ти­ся­чі гектарів у при­ва­тні ру­ки, зде­біль­шо­го на під­став­ні фір­ми, оформ­ле­но та роз­да­но по­ло­ви­ну зе­мель. Так, 74 ге­кта­ри остро­ва дев’ять ро­ків то­му опи­ни­лись у ру­ках жи­тло­во­го ко­опе­ра­ти­ву «Ко­тміст», фі­ктив­ної фір­ми, ко­тру пов’язу­ють із екс-ре­гіо­на­лом Юрі­єм Іва­ню­щен­ком. На цій те­ри­то­рії пла­ну­ва­ло­ся збу­ду­ва­ти роз­кі­шний жи­тло­вий ком­плекс, ко­трий за роз­ма­хом, ди­зай­ном та оздо­бле­н­ням мав пе­ре­вер­ши­ти на­віть ре­зи­ден­цію екс-пре­зи­ден­та Віктора Яну­ко­ви­ча. Еко­ло­ги та акти­ві­сти че­рез це іме­ну­ють ма­є­ток Іва­ню­щен­ка на остро­ві «Ме­жи­гір’ям-2».

СУМНІВНА АРГУМЕНТАЦІЯ

До­бу­ду­ва­ти йо­го до кін­ця екснар­де­по­ві не вда­лось че­рез спро­тив гро­ма­ди та втру­ча­н­ня Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри. Пі­сля Єв­ро­май­да­ну ГПУ по­да­ла по­зов до Го­спо­дар­сько­го су­ду мі­ста Ки­є­ва та по­вер­ну­ла де­ся­тки острів­них гектарів у вла­сність те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди сто­ли­ці. На від­во­йо­ву­ва­н­ня зе­мель пі­шло два ро­ки. Те­пер цей шлях акти­ві­стам і про­ку­ра­ту­рі до­ве­де­ться прой­ти знов: ко­опе­ра­тив «Ко­тміст» по­дав ка­са­цій­ну скар­гу на рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду Ки­є­ва до Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду, при то­му, що тер­мін оскар­же­н­ня дав­но ми­нув. Як по­ясню­ва­ли пред­став­ни­ки фір­ми на су­до­во­му за­сі­дан­ні, во­ни не всти­гли по­да­ти ка­са­цію вча­сно, оскіль­ки не ма­ли ко­штів для спла­ти су­до­во­го збо­ру. Див­на аргументація для ко­опе­ра­ти­ву з та­ки­ми мас­шта­ба­ми бу­дів­ни­цтва.

Утім, суд­ді на це не зва­жи­ли та по­вер­ну­ли спра­ву на роз­гляд су­ду пер­шої ін­стан­ції. «Суд­ді фа­кти­чно від­да­ли зем­лі при­ро­дно-за­по­від­но­го фон­ду, що вхо­дять до скла­ду за­ка­зни­ка «Жу­ків острів», у ру­ки Юрія Іва­ню­щен­ка. Мо­же­мо при­пу­сти­ти, що ста­тки суд­дів від та­ко­го рі­ше­н­ня сут­тє­во збіль­ша­ться», — про­ко­мен­ту­ва­ли у Facebook акти­ві­сти спіль­но­ти «Еко­май­дан». Та­кож ого­ло­си­ли іме­на суд­дів, ко­трі прийня­ли та­ке рі­ше­н­ня, і вка­за­ли, з по­си­ла­н­ням на сайт «На­ші гро­ші», їхні ста­тки: Ла­ри­са Ро­гач (одна квар­ти­ра, один бу­ди­нок, один ав­то­мо­біль і рі­чні при­бу­тки на су­му 380 ти­сяч гри­вень), Ін­на Алє­є­ва (дві квар­ти­ри, один бу­ди­нок, три ав­то­мо­бі­лі, до­хід чо­ти­ри міль­йо­ни гри­вень за два ро­ки) та Ана­то­лій По­лян­ський (одна квар­ти­ра, один бу­ди­нок, два ав­то).

СУ­ДИ ЙДУТЬ, А МА­Є­ТОК БУДУЄТЬСЯ

По­при те, що все до­ве­де­ться по­чи­на­ти з ну­ля та вко­тре до­во­ди­ти, що зем­лі Жу­ко­во­го остро­ва ма­ють на­ле­жа­ти гро­ма­ді, а не при­ва­тним осо­бам, акти­ві­сти на­ла­што­ва­ні опти­мі­сти­чно. Екс­перт На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни Оле­ксандр Со­ко­лен­ко вва­жає но­вий по­во­рот спра­ви час­тко­вим про­гра­шем. «Ми ба­чи­мо, що су­ди ухва­лю­ють рі­ше­н­ня пе­ре­ва­жно на ко­ристь гро­ма­ди Ки­є­ва. Ін­ша спра­ва, ко­ли це до­хо­дить до ка­са­ції чи до Вер­хов­но­го су­ду, і спра­ви по­вер­та­ю­ться на­зад, — за­зна­чає екс­перт. — Си­ту­а­ція вко­тре «за­ви­сла». А по­ки йдуть су­ди, ма­є­ток про­дов­жу­ють бу­ду­ва­ти. Це жи­тло­вий ком­плекс, який скла­да­є­ться з кіль­кох спо­руд у па­ла­цо­во­му сти­лі, плюс до­по­мі­жні бу­дин­ки. За цим ма­є­тком сто від­со­тків сто­ять впли­во­ві лю­ди, ін­ша річ, що ми не зна­є­мо, як во­ни мо­жуть впли­ва­ти без­по­се­ре­дньо на суд­дів».

Істо­рія про­бле­ми ве­де у 2007-й рік, ко­ли Ки­їв­ра­да ухва­ли­ла рі­ше­н­ня про уто­чне­н­ня меж за­ка­зни­ка «Жу­ків острів». Їх уто­чни­ли так, що із 1700 гектарів під за­ка­зник від­во­ди­ло­ся ли­ше 154 га. Да­лі ці зем­лі роз­да­ва­ли­ся дрі­бним під­став­ним то­ва­ри­ствам. «Від­то­ді про­ку­ра­ту­ра по­сту­по­во по­вер­та­ла всі ці ді­лян­ки у вла­сність гро­ма­ди, ска­со­ву­ва­ли­ся рі­ше­н­ня про пе­ре­да­чу зе­мель рі­зним са­до­вим то­ва­ри­ствам, на сьо­го­дні ли­ши­лось бу­кваль­но два про­блем­ні пи­та­н­ня, одне з них — «Ме­жи­гір’я-2», ко­тре пе­ре­бу­ває на ба­лан­сі «Ко­тмі­ста», — до­дає Оле­ксандр Со­ко­лен­ко.

«ПРА­КТИ­ЧНО ТИ­СЯ­ЧУ ГЕКТАРІВ ОСТРО­ВА ЗНИЩЕНО»

На віть як що зно ву по щас тить по вер ну ти ці зем лі дер жа ві, що ро­би­ти з ма­є­тка­ми? На їхнє зне­се­н­ня по тріб ні кош ти, які дер жав ні струк ту ри нав ряд чи знай дуть. Хі­ба при сто су ва ти бу дів лі для гро­мадсь ких по треб. Але по ні ве - че­ний лан д шафт вже втра че но на­зав­жди.

«Там бу­ли: ду­бо­вий ліс, за­плав­на ді­лян­ка бі­ля озе­ра Кон­ча, бу­ла ду­же ма­льов­ни­ча мі­сце­вість, яку за­си­па­ли пі­ском, де­ре­ва ви­ру­ба­ли, від ко­ли­шніх при­ро­дних при­над ні­чо­го не за­ли­ши­лось, — роз­по­від­ає Оле­ксандр Со­ко­лен­ко. — Якщо по­ди­ви-

ти­ся на ка­да­стро­ву кар­ту, то пра­кти­чно весь острів по­рі­за­но на ді­лян­ки, і будь-якої ми­ті їхні вла­сни­ки мо­жуть за­їха­ти сю­ди та по­ча­ти щось бу­ду­ва­ти. Пра­кти­чно ти­ся­чу гектарів остро­ва знищено. Уся пів­ден­на ча­сти­на, до се­ре­ди­ни остро­ва, не яв­ляє со­бою та­кої цін­но­сті, як ра­ні­ше. Збе­ре­гли­ся ще острів­ки ді­бров, але це не по­рів­ня­ти з тим, ко­ли тут бу­ли су­ціль­ні ду­бо­ві лі­си, за­плав­ні лу­ки, без­ліч озер і струм­ків».

Щоб від­но­ви­ти втра­че­ні ді­бро­ви та за­пла­ви, по­трі­бен не один де­ся­ток ро­ків пов­не не­втру­ча­н­ня лю­ди­ни у жи­т­тя остро­ва. І чи з’яв­ля­ться тут ще ко­ли-не­будь ду­би, яким бу­ло б по 500 ро­ків?

ФОТО АН­ДРІЯ КРИМСЬКОГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.