Тра­ге­дія не­лю­бо­ві

У Дні­прі по­ста­ви­ли мо­но­ви­ста­ву про дру­жи­ну Фран­ка Оль­гу Хо­ру­жин­ську

Den (Ukrainian) - - Культура - Ал­ла ПІДЛУЖНА

Уно­вій ро­бо­ті Дні­пров­сько­го мі­сько­го те­ле­ві­зій­но­го те­а­тру з ду­е­тної п’ єси «Та­ї­на бу­т­тя» Те­тя­ни Іва­щен­ко про істо­рію по­дру­жньо­го жи­т­тя Іва­на Фран­ка ре­жи­сер Лю­дми­ла Ко­ло­со­вич (та­кож сце­но­гра­фія і му­зи­чне оформ­ле­н­ня) зро­би­ла мо­но­ви­ста­ву «Жін­ка, яка йшла по­руч...», тим са­мим зо­се­ре­див­шись на до­лі, пе­ре­жи­ва­н­нях і тра­ге­дії са­ме дру­жи­ни Іва­на Яко­ви­ча — Оль­ги Хо­ру­жин­ської.

■ Сце­ні­чний про­стір ви­ста­ви по­бу­до­ва­но так, аби ма­кси­маль­но уни­кну­ти від­чу­т­тя по­бу­то­во­сті. Чор­ний ка­бі­нет із ве­ли­ким екра­ном- ві­кном, за­кри­тий про­зо­ри­ми бі­ли­ми за­ві­са­ми, сті­лець. Злі­ва, на­че з де­ре­ва, що ро­сте десь за сце­ною, ви­дно кіль­ка гі­лок. Що це за про­стір, ку­ди в бі­лій, сти­лі­зо­ва­ній під на­ціо­наль­не вбра­н­ня су­кні бо­со­ніж ви­йде Оль­га Хо­ру­жин­ська — актри­са Оль­га Бра­зин­ська? Мо­жна пе­ред­ба­чи­ти, що це лі­кар­ня ( дру­жи­на Фран­ка в кін­ці жи­т­тя ма­ла нер­во­во- пси­хі­чне за­хво­рю­ва­н­ня). Та подаль­ший хід ви­ста­ви пе­ре­ко­нає, що це про­стір її спо­га­дів і спів­бе­сі­дни­ка­ми тут ста­нуть ми­лі сер­цю ре­чі, пе­чаль­ні й ра­ді­сні згад­ки, голос ко­ха­но­го Іва­на...

■ Актри­сі на­да­є­ться мо­жли­вість про­жи­ти жи­т­тя сво­єї ге­ро­ї­ні, по­дум­ки по­вер­та­ю­чись до мо­мен­ту зна­йом­ства, щоб, зга­ду­ю­чи най­мен­ші по­дро­би­ці, зно­ву му­чи­тись за­пи­та­н­ням, чо­му не їй ді­ста­ло­ся ко­ха­н­ня Фран­ка, чо­му во­на так і за­ли­ши­ла­ся для ньо­го ли­ше дру­гом і со­ра­тни­цею?

■ Ме­та­фо­ри­чна обра­зність у ви­ста­ві по­чне на­би­ра­ти свої емо­цій­ні обер­ти із са­мо­го по­ча­тку. Спов­не­на спо­ді­вань і на­дій, Оль­га, мо­ло­да, ро­ман­ти­чна дів­чи­на, пи­та­ти­ме у кар­пат­сько­го моль­фа­ра про свою до­лю і не по­ві­рить нев­ті­шним пе­ред­ба­че­н­ням, про які спо­ві­стять во­гни­ще, що « за­па­лає » на екра­ні, й гур­кіт гро­му. Він кон­тра­пун­ктом зву­ча­ти­ме в най­більш на­пру­же­них мо­мен­тах дра­ма­ти­чної опо­віді, за­сте­рі­га­ю­чи і ля­ка­ю­чи не­від­во­ро­тною си­лою.

■ Ам­плі­ту­да ко­ли­вань ста­нів сво­єї ге­ро­ї­ні пе­ре­да­є­ться О. Бра­зин­ською лег­ко і пе­ре­кон­ли­во. Во­на ор­га­ні­чно пе­ре­вті­лю­є­ться у вік, час, мі­сце, пе­ре­жи­ва­н­ня, емо­ції. Ли­сти Фран­ка, пе­рев’яза­ні ко­льо­ро­ви­ми стрі­чка­ми, Оль­га із за­хо­пле­н­ням чи­тає, уся в пе­ред­чут­ті май­бу­тньо­го ща­стя. Ко­жну стрі­чку чі­пляє на гі­ло­чки де­ре­ва, пра­цює ме­та­фо­ра ри­ту­а­лу — зав’язу­єш стрі­чку — за­га­ду­єш ба­жа­н­ня. Скіль­ки їх нав’яза­но, чи справ­ди­ться?

■ На­пру­же­на роз­по­відь Оль­ги три­ває, спо­га­ди пе­ре­стри­бу­ють з одно­го епі­зо­ду на ін­ший, з мо­за­ї­ки зга­док скла­да­є­ться кар­ти­на їхньо­го по­дру­жньо­го жи­т­тя, де пе­ре­ва­жною бу­ла ли­ше пра­ця і бо­роть­ба Фран­ка, зга­ду­є­ться без­гро­шів’ я, по­не­ві­ря­н­ня, йо­го лю­бов до ін­ших жі­нок. Але ж ще бу­ли вір­ші, та­кі про­ни­зли­ві й жур­ли­ві... «Чо­го яв­ля­є­шся ме­ні... » Ви­ко­на­н­ням по­е­зій І. Фран­ка актри­са де­мон­струє гли­бо­ке ро­зу­мі­н­ня на­пи­са­но­го, для неї це не про­сто ри­мо­ва­ні ряд­ки, це до­ля її ге­ро­ї­ні, і в то­му від­чу­ва­є­ться гли­бо­ке за­ну­ре­н­ня в образ О. Хо­ру­жин­ської.

■ Мо­мен­ти спіл­ку­ва­н­ня з Фран­ком ре­жи­сер бу­дує че­рез ви­ши­ван­ку по­е­та, яку Оль­га лю­бов­но кла­де на спин­ку стіль­ця, бе­ре за ру­кав у сце­ні він­ча­н­ня, з якою спіл­ку­є­ться, на­че з жи­вим чо­ло­ві­ком. Ще одна ви­ра­зна ме­та­фо­ра: за­мість сво­го пер­віс­тка во­на ні­жно ко­ли­ше згор­ну­ту га­зе­ту зі стат­тею Іва­на Яко­ви­ча. Так, у цій ро­ди­ні все бу­ло під­по­ряд­ко­ва­но твор­чо­сті ге­нія. Оль­га та Іван, два рі­зні все­сві­ти, яким не су­ди­лось пе­ре­тну­ти­ся, во­ни ли­ше існу­ва­ли ра­зом. І все ж емо­цій­ний ви­сно­вок ви­ста­ви «Жін­ка, яка йшла по­руч... » пе­ре­ко­нує: на шля­ху до сво­єї Гол­го­фи Іван Фран­ко був не са­мо­тній. Оль­га Хо­ру­жин­ська бу­ла з ним, до­по­ма­га­ла не­сти йо­го хрест, стра­жда­ла, лю­би­ла...

ФОТО ВА­ЛЕ­РІЯ СОСНИ

ОБРАЗ ОЛЬ­ГИ ХО­РУ­ЖИН­СЬКОЇ ПЕ­РЕ­КОН­ЛИ­ВО ВТІ­ЛЮЄ АКТРИ­СА ОЛЬ­ГА БРА­ЗИН­СЬКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.