«Під коп » під Пре­зи­ден та»-2 і« гі­бри­дна» жур­на­лі­сти­ка

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Дми­тро КРИВЦУН, Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Ста­т­тя під на­звою «Імі­та­то­ри ре­форм. Чо­му За­хід має від­мо­ви­ти По­ро­шен­ку у фін­до­по­мо­зі та без­ві­зо­во­му ре­жи­мі» в під­роз­ді­лі УП — «Єв­ро­пей­ській прав­ді» ви­кли­ка­ла зде­біль­ше різ­ко не­га­тив­ну ре­а­кцію в ма­сме­діа та со­цме­ре­жах. Го­лов­ним чи­ном, за­гал обу­ри­ло, що на­сам­пе­ред ігно­ру­ю­ться жур­на­ліст­ські стан­дар­ти, а та­кож те, що це за­клик про­ти всіх українців, а не про­сто про­ти Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка.

При­во­дом для ма­те­рі­а­лу в УП став скан­дал із про­бле­мою за­пу­ску си­сте­ми еле­ктрон­но­го де­кла­ру­ва­н­ня (ми пи­са­ли про це у вчо­ра­шньо­му ма­те­рі­а­лі «Дня» «Еле­ктрон­на ла­зів­ка», № 145 за 16 сер­пня 2016 р.). Не бу­де­мо зно­ву вда­ва­ти­ся в де­та­лі, суть опи­сав го­ло­ва прав­лі­н­ня Цен­тру про­ти­дії ко­ру­пції Ві­та­лій Ша­бу­нін на сво­їй сто­рін­ці у Facebook: «На­справ­ді не­має жо­дних про­блем із со­фтве­ром, роз­ро­бле­ним за ко­шти Сві­то­во­го бан­ку і Про­гра­ми роз­ви­тку ООН » . Про­сто по­лі­ти­чна «елі­та » бо­ї­ться по­ка­за­ти, скіль­ки гро­шей во­ни вкра­ли в нас пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, ко­ли ми з остан­ніх сил спо­ря­джа­ли ар­мію і до­бро­воль­ців » . Однак скан­дал з е- де­кла­ру­ва­н­ням — це лише при­від, суть про­бле­ми глиб­ша і має де­кіль­ка скла­до­вих.

Пер­ша. Дій­сно, йде­ться про жур­на­лі­сти­ку. «Фун­кція ЗМІ — ін­фор­му­ва­ти, ана­лі­зу­ва­ти, кри­ти­ку­ва­ти, ін­тер­пре­ту­ва­ти, але ко­ли ти ро­биш та­кі за­кли­ки, то пе­ре­хо­диш у чи­сто по­лі­ти­чну пло­щи­ну, ві­ді­гра­єш ін­шу, зов­сім нев­ла­сти­ву со­бі роль. Ну, або то­ді це не ЗМІ, а гі­бри­дна жур­на­лі­сти­ка, — пи­ше у ФБ пу­блі­цист Ан­дрій Бон­дар. — Ду­маю, «че­твер­та вла­да», яка ста­ла «пер­шою», тро­хи плу­тає бе­ре­ги, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи для сво­єї ді­яль­но­сті всі на­яв­ні ва­же­лі, в то­му чи­слі ЗМІ. Та­ке зро­ще­н­ня ЗМІ з по­лі­ти­кою аб­со­лю­тно ні­чим не кра­ще за зро­ще­н­ня по­лі­ти­ки з бі­зне­сом».

«Гі­бри­дна жур­на­лі­сти­ка» УП має дав­ні ко­ре­ні. Кра­щий при­клад і тест в да­но­му ви­пад­ку — це спра­ва «Гон­га­дзе — По­доль­сько­го». «Укра­їн­ська прав­да», її жур­на­лі­сти і ви­хід­ці-де­пу­та­ти ма­ли б слі­ду­ва­ти пер­шо­чер­го­вій мі­сії — ро­би­ти все, щоб по­ка­ра­ли за­мов­ни­ків у вбив­стві за­снов­ни­ка їхньо­го ви­да­н­ня. Про­те ми ба­чи­мо не про­сто за­мов­чу­ва­н­ня і ігно­ру­ва­н­ня ці­єї те­ми, а спів­пра­цю з тим же Фон­дом Ку­чми — Пін­чу­ка, а дру­го­го пре­зи­ден­та, як ві­до­мо, пі­до­зрю­ють у при­че­тно­сті до зло­чи­нів про­ти Гон­га­дзе і По­доль­сько­го. « УП » є офі­цій­ним ме­діа- пар­тне­ром Ял­тин­сько­го фо­ру­му, її жур­на­лі­сти по­стій­но їздять і ви­сві­тлю­ють YES та Укра­їн­ський ланч в Да­во­сі. Та­кі ре­чі не про­сто до­по­ма­га­ють від­бі­лю­ва­ти за­мов­ни­ків у ре­зо­нан­сній спра­ві, а й від­во­ди­ти їх від від­по­від­аль­но­сті. Мо­жна зга­да­ти і ін­ший сен­са­цій­ний ви­па­док, ко­ли « УП » від­мо­ви­ла у від­крит­ті бло­гу по­тер­пі­ло­му у спра­ві в ча­сти­ні ви­ко­нав­ців Оле­ксію По­доль­сько­му (хо­ча блог там мав на­віть одіо­зний Ва­дим Ко­ле­сні­чен­ко). До ре­чі, По­доль­ський до сих пір не є по­тер­пі­лим у спра­ві в ча­сти­ні за­мов­ни­ків. І це « Укр­прав­дою» за­мов­чу­ю­ться, як і за­мов­чу­є­ться вже біль­ше де­ся­ти ро­ків «спра­ва Єлья­шке­ви­ча», яку пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни вза­га­лі не роз­слі­ду­ють. Або зга­да­є­мо ко­ли­шніх жур­на­лі­стів « УП » , а ни­ні на­ро­дних де­пу­та­тів від БПП — Сер­гія Ле­щен­ка та Му­ста­фу Найє­ма. Що во­ни зро­би­ли в яко­сті де­пу­та­тів для роз­кри­т­тя ці­єї спра­ви? Мо­жли­во хоч раз ви­сту­пи­ли з пар­ла- мент­ської три­бу­ни чи при­йшли на су­до­ві за­сі­да­н­ня?

«Якщо ми про­ана­лі­зу­є­мо по­пе­ре­дню ді­яль­ність УП, це не ста­не но­ви­ною, адже во­ни по­стій­но за­йма­ю­ться та­ко­го ро­ду про­во­ка­ці­я­ми, за­кли­ка­ю­чи на бун­ти, мі­тин­ги і ре­во­лю­ції, — ко­мен­тує «Дню» Свя­то­слав Олій­ник, юрист, на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни V-VI скли­кань. — Всі ці дії зго­дом за­кін­чу­ю­ться руй­нів­ни­ми на­слід­ка­ми для дер­жа­ви. І якщо ра­ні­ше во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ма­ні­пу­ля­тив­ні те­хні­ки, то за­раз ви­ко­ри­ста­ли но­вий ме­тод — ко­ле­ктив­не звер­не­н­ня, — в чо­му зі­зна­ли­ся са­мі. Да­на пу­блі­ка­ція роз­кри­ває справ­жню суть тих лю­дей, які на­зи­ва­ють се­бе «ред­ко­ле­гі­єю ви­да­н­ня», яке до ре­чі отри­ма­ло свою роз­кру­тку на смер­ті сво­го жур­на­лі­ста. Що ж сто­су­є­ться Му­ста­фи Найє­ма та Сер­гія Ле­щен­ка, які є ви­хід­ця­ми з « Укра­їн­ської прав­ди » , чле­на­ми пре­зи­дент­ської фра­кції БПП і фа­кти­чно роз­хи­ту­ють її зсе­ре­ди­ни, то це го­во­рить про їх мо­раль­ний ви­гляд. Та­кі лю­ди з лег­кі­стю йдуть по го­ло­вах і ні­чо­го свя­то­го для них не­має. Во­ни ви­ко­ри­ста­ли пре­зи­дент­ську фра­кцію, аби отри­ма­ти мі­сце в пар­ла­мен­ті і кри­ти­ку­ва­ти Пре­зи­ден­та, при чо­му не про­сто кри­ти­ку­ва­ти, оскіль­ки кри­ти­ка — це нор­маль­но, а ді­я­ти про­ти ньо­го, під­ри­ва­ю­чи йо­го ав­то­ри­тет».

Дру­га. Ми не є апо­ло­ге­та­ми ни­ні­шньої вла­ди, зокре­ма, Пре­зи­ден­та. Во­на са­ма обра­ла той шлях, яким ру­ха­є­ться за­раз, да­ю­чи при­во­ди для ни­щів­ної кри­ти­ки. Го­лов­на її проблема — збе­ре­же­н­ня си­сте­ми «Ку­чми-Яну­ко­ви­ча» та імі­та­ція ре­форм. Й справ­ді, як на­пи­сав пу­блі­цист Ан­дрій Пла­хо­нін у ФБ: «Про­фе­сій­ні імі­та­то­ри віль­ної, не­упе­ре­дже­ної та про­фе­сій­ної жур­на­лі­сти­ки вкрай не­га­тив­но оці­ни­ли імі­та­цію вла­дою ре­форм». Але ко­ли йде­ться про ін­те­ре­си кра­ї­ни, на­віть якщо вла­да не­по­пу­ляр­на, по­ді­бні за­кли­ки ді­ють не про­ти неї, а про­ти дер­жа­ви. Та­кі ме­то­ди мо­жуть по­то­пи­ти весь чо­вен.

«Є клю­чо­ва по­зи­ція: ні­ко­ли і ні один пред­став­ник на­ціо­наль­но­го істе­блі­шмен­ту, жур­на­лі­сти­ки і т.д. — не має пра­ва ді­я­ти про­ти сво­єї дер­жа­ви, — на­го­ло­шує Свя­то­слав Олій­ник. — Ні­я­ким рів­нем вну­трі­шньо­го кон­флі­кту це ви­прав­да­ти або по­ясни­ти не мо­жна. Це оче­ви­дні дії, не ва­жли­во, якою бо­роть­бою за спра­ве­дли­вість во­ни при­кри­ва­ю­ться — ва­жли­во, що во­ни зав­да­ють шко­ди сво­їй дер­жа­ві».

Бе­зві­зо­вий ре­жим — це як мор­квин­ка для ві­слю­ка. Ме­тою має бу­ти не про­сто отри­ма­н­ня без­ві­зу, до яко­го по­трі­бно до­тя­гну­ти­ся, а — шлях ре­форм. У пе­ре­сі­чних українців («вер­хів­ка» і так не має про­блем із ві­за­ми) має бу­ти мо­жли­вість за що по­їха­ти в Єв­ро­пу, а не так, що ма­ю­чи бе­зві­зо­вий ре­жим, не бу­ти в змо­зі йо­го ви­ко­ри­ста­ти.

«Ре­фор­ми ро­блять не для Брюс­се­лю чи Ва­шинг­то­ну. Не для без­ві­зу чи гро­шей МВФ. Ре­фор­ми ро­блять то­му, що по­трі­бно на­ре­шті на­ве­сти лад у на­шій кра­ї­ні, — пи­ше у ФБ Ва­силь Фі­лі­пчук, го­ло­ва прав­лі­н­ня Між­на­ро­дно­го цен­тру пер­спе­ктив­них до­слі­джень. — Якщо ця вла­да їх не ро­бить — то вла­ду по­трі­бно змі­ню­ва­ти, а не ка­ра­ти українців від­тя­гу­ва­н­ням без­ві­зу че­рез те, що во­ни обра­ли та­ку вла­ду. Якщо по­га­не ке­рів­ни­цтво кра­ї­ни — то са­ме про це по­трі­бно го­во­ри­ти і са­ме це по­трі­бно ви­рі­шу­ва­ти, а не біг­ти по іно­зем­них дип­пред­став­ни­цтвах і ви­ма­га­ти по­ка­ра­ти Укра­ї­ну. Та­ки­ми за­кли­ка­ми ми опу­ска­є­мо кра­ї­ну».

«Дії ЄП та УП є ви­ра­же­н­ням над­зви­чай­ної без­від­по­від­аль­но­сті, осо­бли­во в пи­тан­ні без­ві­зо­во­го ре­жи­му, оскіль­ки це ви­гі­дно всім укра­їн­цям, — ко­мен­тує «Дню» Адрі­ан Ка­ра­тни­цький, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Атлан­ти­чної Ра­ди США, Myrmidon Group, LLc, Ва­шинг­тон. — Рів­ною мі­рою без­від­по­від­аль­ною є ідея, що Укра­ї­на, яка пе­ре­бу­ває в ста­ні вій­ни, по­вин­на бу­ти під­да­на сан­кці­ям у ви­гля­ді від­мо­ви в кре­ди­тах МВФ. Якщо під­трим­ка з бо­ку МВФ ви­ко­ри­сто­ву­є­ться не­на­ле­жним чи­ном і від­ка­чу­є­ться з ко­ру­пцій­ною ме­тою, то це по­вин­но бу­ти до­ку­мен­таль­но оформ­ле­но і не­сти на­слід­ки. Але ве­ли­ка ча­сти­на ці­єї лі­кві­дно­сті (ко­штів МВФ — ред.) при­зна­че­на для під­трим­ки кур­су грив­ні за ра­ху­нок збіль­ше­н­ня ва­лю­тних ре­зер­вів Укра­ї­ни. По­сла­бле­н­ня грив­ні тіль­ки по­гір­шить рі­вень жи­т­тя українців. Але са­ме цьо­го хо­чуть кри­ти­ки. Во­ни хо­чуть спро­во­ку­ва­ти і за­без­пе­чи­ти змі­ну вла­ди. Це ще один етап в по­лі­ти­чній бо­роть­бі між рі­зни­ми гру­па­ми за вла­ду і вплив».

Тре­тя. От тіль­ки вну­трі­шньо­ви­до­ва бо­роть­ба, де УП як ба­чи­мо ви­сту­пає пев­ним ін­стру­мен­том, має не­га­тив­ні на­слід­ки для кра­ї­ни.

«Звер­ну ува­гу, що са­ме УП ре­гу­ляр­но за­йма­є­ться тим, що ра­но чи пі­зно дис­кре­ди­тує будь-яку чин­ну вла­ду, не­за­ле­жно від її при­на­ле­жно­сті до «по­ма­ран­че­во­го», про­ро­сій­сько­го або про­за­хі­дно­го спе­ктру, — го­во­рить Свя­то­слав Олій­ник. — Зав­жди на­стає мо­мент, ко­ли да­на ор­га­ні­за­ція в са­мий не­зру­чний мо­мент встром­ляє ніж у спи­ну вла­ди. Хо­чу під­кре­сли­ти, що сам я да­ле­ко не є сим­па­ти­ком ді­ю­чої дер­жав­ної вла­ди або Пе­тра По­ро­шен­ка. Але в той же час є за­галь­ні стра­те­гі­чні зав­да­н­ня, як бе­зві­зо­вий ре­жим і фі­нан­со­ва до­по­мо­га, які тре­ба під­три­му­ва­ти, бо це сто­су­є­ться всіх жи­те­лів Укра­ї­ни. І те, як ді­ють ці жур­на­лі­сти, на­прав­ле­но спо­ча­тку на осла­бле­н­ня вла­ди, а по­тім і на осла­бле­н­ня дер­жа­ви в ці­ло­му. Да­на си­ту­а­ція сто­су­є­ться вже ни­ні­шньо­го Пре­зи­ден­та».

«Так са­мо, ду­маю, їх кам­па­нія про­ти Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го сто­су­ва­ла­ся йо­го не так пер­со­наль­но, скіль­ки як про­ти лю­ди­ни, яка на той мо­мент бу­ла одним з сим­во­лів опо­ру ро­сій­ської агре­сії, — про­дов­жує Свя­то­слав Олій­ник. — Во­ни на­но­си­ли уда­ри по цьо­му сим­во­лу, що про­дов­жу­ють ро­би­ти по­стій­но. Уда­ри на­но­ся­ться то­чко­во — там, де мо­жна ма­кси­маль­но на­шко­ди­ти дер­жав­ним ін­те­ре­сам, у ви­гля­ді жур­на­лі­сти­ки, прав­ди і за до­по­мо­гою спе­ку­ля­тив­ної ло­гі­ки. Це на­га­дує си­стем­ну під­рив­ну ді­яль­ність. Час пра­во­охо­рон­ним ор­га­нам зайня­ти­ся ци­ми лю­дьми і всі­ма вбив­ства­ми, які від­бу­ва­ю­ться нав­ко­ло них».

При­га­ду­є­ться і ін­ший при­клад, ко­ли по­пе­ре­дній пре­зи­ден­тв­ті­кач на­ма­гав­ся ви­бу­ду­ва­ти вла­сну вер­ти­каль, але про­га­вив «під­коп» під се­бе з бо­ку окре­мих укра­їн­ських олі­гар­хів і по­лі­ти­ків. То­ді та­кож по­чи­на­ло­ся все з кри­ти­чних текс­тів на адре­су вла­ди (зви­чай­но, бу­ли при­во­ди), зокре­ма, на УП, або ко­ли Пін­чук за­про­шу­вав Яну­ко­ви­ча на сі­мей­ний фо­рум YES, де про­ти ньо­го ор­га­ні­зо­ву­ва­ли дис­кре­ди­ту­ю­чи акції. А за­кін­чи­ло­ся все по­би­т­тям сту­ден­тів на Май­да­ні. «Льо­во­чкін «здав» Яну­ко­ви­ча і ба­га­то в чо­му спро­во­ку­вав ті по­дії, які при­зве­ли до йо­го па­ді­н­ня, — за­явив в ін­терв’ю «Дню» по­лі­то­лог Та­рас Бе­ре­зо­вець («День», № 126 за 20 ли­пня 2016 р.). — Ба­га­то вка­зує на те, що по­би­т­тя сту­ден­тів з 29 на 30 ли­сто­па­да 2013 ро­ку бу­ло спро­во­ко­ва­не Сер­гі­єм Льо­во­чкі­ним. Я осо­би­сто чув ау­діо­за­пис йо­го роз­мо­ви, ко­ли він від іме­ні Яну­ко­ви­ча, яко­го якраз не бу­ло в Ки­є­ві, від­да­вав ко­ман­ду «за­чи­сти­ти Май­дан». До ре­чі, один з пер­ших хто за­кли­кав лю­дей ви­хо­ди­ти на Май­дан — був жур­на­ліст УП Найєм.

Як ба­чи­мо, пев­ний «під­коп» відбувається і під ни­ні­шню вла­ду. Осо­бли­во в рам­ках Мін­ських до­мов­ле­но­стей, де го­лов­ним пе­ре­го­вір­ни­ком від Укра­ї­ни є Ле­о­нід Ку­чма. В цьо­му кон­текс­ті за­кли­ки УП до Єв­ро­со­ю­зу — не до­по­ма­га­ти Укра­ї­ні, яв­но гра­ють на ру­ку Пу­ті­ну. Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що ни­ні­шньо­го Пре­зи­ден­та ве­дуть по ко­ри­до­ру — ко­ри­до­ру з ви­ко­нан­ню Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Якщо не ви­ко­нає, мо­жуть ви­ни­кну­ти про­бле­ми... Яну­ко­вич ко­лись та­кож від­мо­вив­ся під­пи­су­ва­ти єв­ро­асо­ці­а­цію.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.