«Укра­ї­на має роз­ра­хо­ву­ва­ти на вла­сні си­ли»

Ек­спер­ти на кру­гло­му сто­лі у Ки­є­ві обго­во­ри­ли — чо­го вар­то очі­ку­ва­ти від Крем­ля і як має ре­а­гу­ва­ти на­ша дер­жа­ва

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Ек­спер­ти на кру­гло­му сто­лі у Ки­є­ві обго­во­ри­ли — чо­го вар­то очі­ку­ва­ти від Крем­ля і як має ре­а­гу­ва­ти на­ша дер­жа­ва

Лі­то цьо­го ро­ку ви­да­лось спе­ко­тним не ли­ше на фрон­ті Дон­ба­су. Стрі­ля­ни­ну те­пер по­чу­ли і в Кри­му. Для НАТО дав­но на­став час ро­би­ти ви­снов­ки що­до подаль­ших на­мі­рів Ро­сії. На жаль, не зро­бле­на своє­ча­сно ро­бо­та над по­мил­ка­ми до­зво­ляє РФ до­сить впев­не­но три­ма­ти в на­пру­зі сві­то­ву спіль­но­ту, де Укра­ї­на є окре­мим при­ці­лом для ре­а­лі­за­ції ім­пер­ських на­мі­рів Крем­ля. Схо­же, що да­ле­ко не у всьо­му ви­снов­ки зро­би­ла і укра­їн­ська вла­да. У вів­то­рок в Ки­є­ві від­був­ся кру­глий­стіл на те­му мо­жли­во­сті опе­ра­тив­но­го удо­ско­на­ле­н­ня під­го­тов­ки обо­ро­ни Укра­ї­ни і ком­пле­ксної про­ти­дій агре­сії Крем­ля. У за­хо­ді взя­ли участь про­від­ні ек­спер­ти. Основ­ним спі­ке­ром на за­хо­ді був пред­став­ник Укра­ї­ни у ро­бо­чій­гру­пі з пи­тань без­пе­ки Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи ге­не­рал ар­мії Єв­ген Марчук. Окрім то­го, се­ред ви­сту­па­ю­чих бу­ли: ко­ли­шній­на­чаль­ник Ген­шта­бу Укра­ї­ни Ана­то­лійЛо­па­та, екс-за­сту­пник го­ло­ви СБУ Оле­ксандр Скі­паль­ський, ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії та роз­збро­є­н­ня Ва­лен­тин Бар­дак, ко­ли­шній­пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра обро­ни Укра­ї­ни Ле­о­нід По­ля­ков, пре­зи­дент Цен­тру гло­ба­лі­сти­ки « Стра­те­гія XXI» Ми­хай­ло Гон­чар та ін­ші.

По­си­ле­н­ня остан­нім ча­сом агре­сив­них дійКрем­ля при­му­си­ли за­хви­лю­ва­тись ба­га­тьох як в Укра­ї­ні, так і на За­хо­ді. Від­по­від­но, вко­тре по­ста­ло пи­та­н­ня, чи го­то­ва Укра­ї­на до аде­ква­тної від­по­віді агре­со­ру у ви­пад­ку ши­ро­ко­мас­шта­бно­го на­сту­пу. Як за­зна­чи­ли са­мі уча­сни­ки зу­стрі­чі, по­ки що РФ не за­сто­со­ву­ва­ла на те­ри­то­рії Укра­ї­ни авіа­цію і не за­лу­ча­ла ши­ро­ко за­со­би ар­ти­ле­рії, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи її ли­ше епі­зо­ди­чно в 2014-му ро­ці на кор­до­ні. За­я­ви Пу­ті­на, які фа­кти­чно за­бло­ку­ва­ли «нор­манд­ський­фор­мат» пе­ре­го­во­рів, не про­сто на­сто­ро­жу­ють, а да­ють зро­зу­мі­ти, що від сво­їх пла­нів що­до подаль­шо­го роз­гор­та­н­ня оку­па­ції Кремль не від­мо­вив­ся. І клю­чо­вим пун­ктом тут є са­ме на­мір роз­ви­ва­ти на­ступ всі­ма спосо­ба­ми, яких в ар­се­на­лі Крем­ля вдо­сталь — від ме­дій­них за­со­бів, ди­пло­ма­ти­чних ка­на­лів, ре­лі­гій­них аспе­ктів до вій­сько­вих про­во­ка­ційі від­вер­то­го во­єн­но­го на­сту­пу. Для про­я­ви сво­їх ім­пер­ських на­мі­рів у РФ за­раз на­став до­сить спри­я­тли­вий­час — від «бра­та­н­ня» з Ер­до­га­ном до від­вер­то­го бра­ву­ва­н­ня збро­єю, адже РФ не­що­дав­но ви­ко­ри­ста­ла вій­сько­ві ба­зи в Іра­ні для зав­да­н­ня авіа­уда­рів в Си­рії. Є ще низ­ка до­сить сут­тє­вих фа­кто­рів, які вка­зу­ють на те, що за­хі­дний­світ яв­но не­до­оці­нив Пу­ті­на. Як на­слі­док, на­віть ком­плекс сан­кцій­них за­хо­дів не ста­ли пе­ре­шко­дою для ме­то­ди­чних пе­ре­мог Крем­ля на зов­ні­шньо­му по­лі. Ро­сія по­сту­по­во ви­хо­дить з ізо­ля­ції.

На кру­гло­му сто­лі про­лу­на­ла дум­ка про мо­жли­вість ви­ко­ри­ста­н­ня Ро­сі­єю на­віть ядер­но­го по­тен­ці­а­лу, адже фа­кти­чно та­кий крок був би від­по­від­дю в істо­ри­чній­пер­спе­кти­ві США, яка в свій час ски­ну­ла ядер­ну бом­бу на Япо­нію. Це ри­то­ри­ка ім­пе­рій. І на­віть не­що­дав­нє мас­шта­бне байк-шоу в Кри­му, яко­му в ба­га­тьох аспе­ктах по­за­здри­ла б на­віть про­па­ган­да Геб­бель­са, є, так би мо­ви­ти, не­при­кри­тою ар­ти­ку­ля­цію про від­ро­дже­н­ня «п’ятої ім­пе­рії».

«Ме­ні зда­є­ться, що агре­сія РФ про­ти Укра­ї­ни не є спон­тан­ною, — влу­чно під­мі­тив Ана­то­лій Ло­па­та. — При­чи­ни та­кої агре­сії гли­бин­ні. Кремль усві­дом­лює те, що ста­лось в 20- му сто­літ­ті. Ро­звал СРСР був оха­ра­кте­ри­зо­ва­ний Пу­ті­ним як ве­ли­ка ка­та­стро­фа 20- го сто­лі­т­тя. Су­тність цьо­го кон­флі­кту в то­му, що дер­жа­ва, яка не має сво­єї істо­рії, не має і май­бу­тньо­го. РФ не має сво­єї гли­бин­ної істо­рії без Укра­ї­ни. Це торкається як ро­сій­ської вла­ди, так і на­віть РПЦ. То­му вій­на в Укра­ї­ні — це не ви­пад­ко­ві про­бле­ми. Її ви­то­ки в гло­баль­но­му роз­ви­тку РФ і її пре­тен­зія на ре­а­ні­ма­цію ім­пе­рії » .

Але, зно­ву ж та­ки, а що мо­же про­ти­ста­ви­ти цій­на­ва­лі Укра­ї­на? Вже ми­ну­ло два з по­ло­ви­ною ро­ку вій­ни з оку­пан­том, яка за­бра­ла тіль­ки офіційно більш ніж 10 ти­сяч жит­тів. Де на­ші ще­пле­н­ня са­мо­і­ден­ти­фі­ка­ції, на яку перш за все по­ся­гає ро­сій­ська про­па­ган­да? Де на­ші успі­хи в зов­ні­шній­по­лі­ти­ці вра­хо­ву­ю­чи яв­ну ви­гра­шну гру ро­сій­ської ди­пло­ма­тії? Чи ство­ре­на про­фе­сій­на укра­їн­ська ар­мія та чо­му ми так мля­во і не­охо­че про­го­во­рю­є­мо курс до НАТО?

Від­кри­ва­ю­чи кру­глий­стіл, Ва­лен­тин Ба­драк за­зна­чив: « По­ве­дін­ка Крем­ля, яку він ре­а­лі­зує че­рез про­во­ка­ції, сіє па­ні­ку се­ред укра­їн­сько­го на­се­ле­н­ня, і це мо­же бу­ти ча­сти­ною ти­ску на ке­рів­ни­цтво Укра­ї­ни. Ство­ре­н­ня та­кої па­ні­ки є еле­мен­том агре­сії і під­штов­хує до по­сту­пок на кшталт про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії Дон­ба­су. Ми ма­є­мо звер­ну­ти ува­гу укра­їн­ської вла­ди на те, що не­при­пу­сти­мо на­да­лі за­ли­ша­тись вра­зли­вою мі­шен­ню. То­му я хо­чу звер­ну­тись до вла­ди з ме­тою пе­ре­гля­ну­ти по­гля­ди на бу­дів­ни­цтво обо­ро­ни. Ми ви­ма­га­є­мо, по-пер­ше, за­пу­сти­ти аде­ква­тне пе­ре­озбро­є­н­ня укра­їн­сько­го вій­ська. Сьо­го­дні в ар­мію по­ста­ча­є­ться ли­ше те, що Укра­ї­на зда­тна са­ма зро­би­ти, а не те, що по­трі­бно для обо­ро­ни. За­пуск обо­рон­но­го ви­ро­бни­цтва ви­ма­гає та- кож ство­ре­н­ня вер­ти­ка­лі управ­лі­н­ня обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті, яка до­сі не ство­ре­на за ці ро­ки і до­сі управ­ля­є­ться в ру­чно­му ре­жи­мі. Дру­ге, вла­ді не­об­хі­дно не на­тя­ка­ми, а офіційно ого­ло­си­ти що­до кур­су на ство­ре­н­ня про­фе­сій­но­го вій­ська та ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня військ те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни».

Бе­зу­мов­но, ко­ли су­спіль­ство, пе­ре­гля­да­ю­чи стрі­чку но­вин, з ре­гу­ляр­ні­стю зу­стрі­чає там істо­рії про вій­ну між дер­жав­ни­ми стру­кту­ра­ми все­ре­ди­ні кра­ї­ни та ще йз ви­ко­ри­ста­н­ням си­ло­вих ме­то­дів, ін­ко­ли, зда­є­ться, що вла­да за­ви­сла в яки­хось сво­їх ви­крив­ле­них ре­а­лі­ях. « Бан­ки Ча­у­са» ви­гля­да­ють, як «бом­би» в ти­лу, в той­час як на Дон­ба­сі фа­кти­чно Ро­сія ство­ри­ла по­ту­жний вій­сько­вий ан­клав і вже біль­ше ро­ку ек­спер­ти го­во­рять про нев­пин­не на­ро­щу­ва­н­ня вій­сько­во­го по­тен­ці­а­лу РФ вздовж кор­до­ну з Укра­ї­ною. Чи не за­сну­ли ми (і це торкається не ли­ше вла­ди, але й ЗМІ) в та­ко­му ви­пад­ку над прір­вою? Ми­хай­ло Гон­чар що­до ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки ви­сло­вив­ся різ­ко: «У нас три ме­діа ма­гна­та і один з них Пре­зи­дент По­ро­шен­ко, але чо­мусь не­має ефе­ктив­ної кон­тр­про­па­ган­ди».

Ви­сту­па­ю­чи Ле­о­нід По­ля­ков за­зна­чив: « В Укра­ї­ні три­ває від­кри­та і ра­зом з тим при­хо­ва­на вій­на. Ко­ли ми го­во­ри­мо про ві­ро­гі­дність ши­ро­ко­мас­шта­бної агре­сії РФ про­ти Укра­ї­ни, то ма­є­мо ви­хо­ди­ти з чі­тких орі­єн­ти­рів і усві­дом­ле­н­ня шля­хів ре­а­кції для стри­му­ва­н­ня та­кої агре­сії. Та­ка ши­ро­ко­мас­шта­бна агре­сія про­ти Укра­ї­ни не ви­клю­ча­є­ться, і ви­хо­дить во­на із низ­ки пе­ред­умов. Це, по-пер­ше, вій­сько­ві пе­ред­умо­ви. Ми спо­сте­рі­га­є­мо на­ро­щу­ва­н­ня во­єн­но­го по­тен­ці­а­лу Ро­сії на кор­до­нах Укра­ї­ни та тим­ча­со­вій­лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня. Вій­сько­вий ком­по­нент у РФ до­ста­тній­для агре­сії. Дру­ге — роз­від­ка. Тут ми спо­сте­рі­га­є­мо не про­сто акти­ві­за­цію з бо­ку РФ, а йна­ро­щу­ва­н­ня сил і за­со­бів, на кшталт, без­пі­ло­тни­ків, аген­ту­ри, то­що. Тре­тє — по­си­лив­ся тиск на на­ших пар­тне­рів і со­ю­зни­ків, які у ви­пад­ку мас­шта­бної агре­сії на­вряд чи нам до­по­мо­жуть. То­му тут ми ма­є­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти ли­ше на вла­сні си­ли і бу­ти го­то­ви­ми до всі­ля­ко­го роз­ви­тку по­дій. На­ші пар­тне­ри « роз­ка­чу­ю­ться » ду­же дов­го з рі­зних при­чин і це по­ка­зав 2014 рік».

Єв­ген Марчук, який­без­по­се­ре­дньо бе­ре участь в пе­ре­го­во­рах в Мін­ську сти­сло, але ґрун­тов­но зо­рі­єн­ту­вав при­су­тніх що­до мо­за­ї­ки не ли­ше фа­кто­рів, які спри­я­ють ро­сій­ській агре­сив­ній по­лі­ти­ці, але йокре­мо зу­пи­нив­ся на на­ших вну­трі­шніх слаб­ких мі­сцях, які тре­ба ви­рі­ши­ти не­гай­но.

« За остан­ні 8 ро­ків Ро­сія обі­гра­ла по всіх па­ра­ме­трах За­хід і ство­ри­ла ба­га­то про­блем для Укра­ї­ни, — го­во­рить Єв­ген Марчук. — За­хід, йо­го спец­слу­жби, по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво, НАТО до­сить лег­ко­ва­жно пі­ді­йшли до по­ве­дін­ки РФ. В 2008 ро­ці РФ ви­йшла із до­го­во­ру про зви­чай­ні зброй­ні си­ли. То­ді РФ по­ча­ла на очах у всьо­го сві­ту ре­стру­кту­ри­за­цію за­хі­дно­го во­єн­но­го окру­гу. До сьо­го­дні­шньо­го дня РФ ро­бить те са­ме, але ще біль­ши­ми тем­па­ми. Ре­стру­кту­ри­за­ція ця го­лов­ним чи­ном від­бу­ва­є­ться в на­прям­ку ство­ре­н­ня всіх ком­по­нен­тів на­сту­паль­но­го ха­ра­кте­ру. В 2008-му ро­ці РФ здій­сни­ла від­кри­ту, де­мон­стра­тив­ну агре­сію про­ти Гру­зії. Більш- менш в по­лі­ти­чно­му сен­сі у на­ших за­хі­дних пар­тне­рів актив­ність бу­ла про­яв­ле­на, але ви­снов­ки так і не бу­ли зро­бле­ні.

Спец­слу­жби кра­їн НАТО роз­хо­ло­ди­ли­ся. Це до­во­дить низ­ка стра­шних те­ра­ктів, що від­бу­ли­ся під­ряд і які ма­ли на­слід­ки не ли­ше в пла­ні жертв, але йв пла­ні « зна­ків » . Про­ґа­ви­ли три те­ра­кти у Фран­ції, те­ракт у єв­ро­пей­ській сто­ли­ці Брюс­се­лі, де зна­хо­дя­ться пра­кти­чно всі єв­ро­пей­ські ін­сти­ту­ції, ста­ла­ся спро­ба за­ко­ло­ту в Ту­реч­чи­ні. Я ста­вив пи­та­н­ня пред­став­ни­кам НАТО, чи не шо­ку­ва­ло їх, що во­ни пра­кти­чно втра­ти­ли пів­ден­но-схі­дний фланг? Пі­сля то­го як РФ ане­ксу­ва­ла Крим, во­на зро­би­ла з ньо­го пра­кти­чно вій­сько­ву ба­зу, ку­ди по­ста­чає рі­зні ви­ди озбро­є­н­ня в то­му чи­слі і но­сії ядер­ної зброї. Спро­ба за­ко­ло­ту в Ту­реч­чи­ні, осо­бли­ва по­ве­дін­ка Ер­до­га­на, зу­стрі­чі Пу­ті­на з Ер­до­га­ном — все це з’єд­на­лось в один пазл.

Укра­ї­на зна­хо­ди­ться на те­ре­зах з то­чки зо­ру ба­лан­су між РФ і НАТО. Я вже не ка­жу про те, що жо­дна по­ту­жна спец­слу­жба сві­ту не змо­гла спро­гно­зу­ва­ти ні ане­ксії Кри­му, ні по­ча­ток вій­ни РФ про­ти Укра­ї­ни на Дон­ба­сі. Для Укра­ї­ни це вже не те­о­рія, а жит­тє­во ва­жли­ва пра­кти­ка, з якої тре­ба зро­би­ти де­кіль­ка ви­снов­ків. По-пер­ше, нам не тре­ба іде­а­лі­зу­ва­ти пар­тне­рів. Ми їм ма­є­мо бу­ти ду­же вдя­чні за під­трим­ку, але ми ма­є­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на вла­сні си­ли, бе­зу­мов­но в кон­текс­ті пар­тнер­ства із про­від­ни­ми кра­ї­на­ми сві­ту. По-дру­ге, яким має бу­ти наш про­гноз по­ве­дін­ки РФ по від­но­шен­ню до Укра­ї­ни? Чи ми дій­сно при­ді­ли­ли по­трі­бну ува­гу клю­чо­вим се­кто­рам? На­при­клад, вже біль­ше ро­ку не­має пред­став­ни­ка Укра­ї­ни в НАТО. Пі­сля то­го як пан Дол­гов звід­ти по­їхав і став за­сту­пни­ком мі­ні­стра обо­ро­ни, там є тим­ча­со­во ви­ко­ну­ю­чи­йо­бов’яз­ки пред­став­ни­ка Укра­ї­ни в НАТО. В та­кій­ди­пло­ма­тії є своя сим­во­лі­ка. Якщо Укра­ї­на біль­ше ро­ку не при­зна­чає по­стій­но­го пред­став­ни­ка в НАТО, то яки­ми б

мо­ти­ва­ми во­на це не по­ясню­ва­ла, то чи­та­є­ться це так, що По­ро­шен­ко на дум­ку за­хі­дних ана­лі­ти­ків не хо­че до­да­тко­во дра­ту­ва­ти Пу­ті­на. Ця дум­ка до­по­від­а­є­ться за­хі­дним уря­до­вим ін­сти­ту­ці­ям. Крім то­го, біль­ше ро­ку не­має по­сла Укра­ї­ни в Бі­ло­ру­сі. Хто знає, що від­бу­ва­є­ться в во­єн­но­му сен­сі в Бі­ло­ру­сі? Що від­бу­ва­є­ться бі­ля Го­ме­ля? Я хо­чу ска­за­ти, що там на­ко­пи­чу­ю­ться ду­же сер­йо­зні про­бле­ми для Укра­ї­ни. При то­му що Лу­ка­шен­ко за­яв­ляв, що з бі­ло­ру­ської зем­лі про­ти Укра­ї­ни не бу­де вій­ни. Десь вже пів­ро­ку як звіль­не­ний­го­ло­ва зов­ні­шньої роз­від­ки. Мо­ти­ви йо­го звіль­не­н­ня ні­хто не по­ясню­вав, але до сьо­го­дні­шньо­го дня новий го­ло­ва роз­від­ки так і не при­зна­че­ний. Цей факт не мо­жна вкла­сти ні в яку ло­гі­ку. Зга­да­є­мо, що Укра­ї­на ста­ла не­по­стій­ним чле­ном Ра­ди Без­пе­ки. Які бу­ли іні­ці­а­ти­ви, про­яв­ле­ні Укра­ї­ною? Нам в ру­ки по чер­зі при­йшла та­ка на­го­да, і не то­му, що Укра­ї­на про­яв­ля­ла ви­ня­тко­ву актив­ність.

Мо­жна про­дов­жу­ва­ти пе­ре­лік то­го, що вкрай­не­об­хі­дно ви­рі­ши­ти укра­їн­ській­вла­ді — це і ка­дро­ве за­без­пе­че­н­ня зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го се­кто­ру. Як мо­жна оці­ни­ти укра­їн­ську ди­пло­ма­тію? Вва­жаю, що на­ша ди­пло­ма­тія на сьо­го­дні від­стає від ро­сій­ської фун­да­мен­таль­но з ура­ху­ва­н­ням та­ких ком­по­нен­тів « гі­бри­дної вій­ни » , як ме­дій­ний і зов­ні­шньо­ди­пло­ма­ти­чний, які сьо­го­дні при­рів­ню­є­ться фа­кти­чно до вій­сько­во­го ком­по­нен­ту.

Ко­ли го­во­рять, що чи­сто вій­сько­во­го ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі не існує, то тре­ба та­кож ска­за­ти, що не існує і чи­сто ди­пло­ма­ти­чно­го спосо­бу ви­рі­ше­н­ня. В ди­пло­ма­ти­чно­му пла­ні у нас май­же не­має успі­хів окрім то­го, що на пев­но­му ета­пі зав­дя­ки Мін­ську- 1 і Мін­ську- 2 вда­ло­ся зу­пи­ни­ти де­мон­стра­тив­ну на­ва­лу ро­сій­ської агре­сії. Але вже ми­ну­ло май­же два ро­ки.

АТО, а пра­кти­чно вій­на, ви­ма­гає сут­тє­вих ко­ре­кційв за­ко­но­дав­чій­сфе­рі. Вся обо­рон­но- без­пе­ко­ва за­ко­но­дав­ча ба­за фор­му­ва­ла­ся в умо­вах пре­зи­дент­сько-пар­ла­мент­ської ре­спу­блі­ки, а де-фа­кто і де-юре у нас на сьо­го­дні існує пар­ла­мент­сько- пре­зи­дент­ська ре­спу­блі­ка. На­при­клад, ще Яну­ко­вич при­брав ста­т­тю із за­ко­ну про СБУ, що ця стру­кту­ра підзві­тна пар­ла­мен­ту. Так ось у нас ни­ні існує пар­ла­мент­сько­пре­зи­дент­ська мо­дель, а цю ста­т­тю так і не по­вер­ну­ли до за­ко­ну, за­ли­шив­ши ли­ше пункт про те, що СБУ під­по­ряд­ко­ву­є­ться Пре­зи­ден­то­ві.

В Укра­ї­ні є На­ціо­наль­нийін­сти­тут стра­те­гі­чних до­слі­джень, в яко­му є ве­ли­кий під­роз­діл, який­зай ма­є­ться РФ. Там є ду­же ро­зум­ні і ком­пе­тен­тні ана­лі­ти­ки. Я не ду­маю, що во­ни не го­ту­ють про­гно­сти­чну ана­лі­ти­ку по РФ. В це по­ві­ри­ти не­мо­жли­во. Пи­та­н­ня в ін­шо­му. Спра­ва в то­му, що пра­кти­чно не ство­ре­ні ін­стру­мен­ти ре­а­лі­за­ції ро­зум­них про­гно­зів і ре­ко­мен­да­цій. На­при­клад, за­ява На­зар­ба­є­ва про­лу­на­ла, але офі­цій­ний коментар від Укра­ї­ни не з’ явив­ся. Ми про­гра­є­мо в цьо­му пла­ні. Ду­же шку­тиль­гає си­сте­ма опе­ра­тив­ної ре­а­кції на по­ве­дін­ку агре­со­ра, не­має дер­жав­но­го ме­ха­ні­зму, яки­ймає спи­ра­тись на люд­ську іні­ці­а­ти­ву.

То­му, під­су­мо­ву­ю­чи, я б про­по­ну­вав пе­ре­гля­ну­ти сер­йо­зно весь ди­пло­ма­ти­чний се­ктор. Дру­ге — це ко­ри­гу­ва­н­ня всі­єї за­ко­но­дав­чої ба­зи. Тре­тє — це ме­дій­на скла­до­ва».

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ДОСВІД І КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ДО ЯКИХ ВАР­ТО ДОСЛУХАТИСЯ ВЧАСНО. НА ЖАЛЬ, І ДО­СІ, ПІ­СЛЯ ДВОХ З ПО­ЛО­ВИ­НОЮ РО­КІВ ВІЙ­НИ, УКРА­ЇН­СЬКА ВЛА­ДА ПРОГРАЄ ВОРОГУ В НИЗЦІ «БОЛЮЧИХ СЕКТОРІВ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.