Хто роз­ва­лює еко­но­мі­ку Укра­ї­ни

Си­ту­а­ція зму­шує мі­ня­ти мо­не­тар­ну та ка­дро­ву по­лі­ти­ку НБУ

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­ктор ГАЛАСЮК, го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки та під­при­єм­ни­цтва, за­сту­пник го­ло­ви РПЛ, к. е. н., спе­ці­аль­но для «Дня»

За 2014— 2015 ро­ки ВВП Укра­ї­ни на ду­шу на­се­ле­н­ня в до­ла­рах США в по­то­чних ці­нах зни­зив­ся на 47% ( да­ні Сві­то­во­го бан­ку). Зро­зумі­ло, це пов’ яза­но з втра­тою ро­сій­сько­го рин­ку та ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стейу зо­ні АТО. По­зна­чи­ло­ся на цьо­му та­кож зни­же­н­ня сві­то­вих цін на то­ва­ри укра­їн­сько­го екс­пор­ту. Але є дум­ка і про про­валь­ну еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку та руй­нів­ну по­лі­ти­ку Нац­бан­ку Укра­ї­ни.

Остан­нє твер­дже­н­ня ґрун­ту­є­ться, зокре­ма, і на та­ко­му кон­кре­тно­му фа­кті. На по­ча­тку цьо­го ро­ку зро­ста­н­ня між­на­ро­дних си­ро­вин­них цін при­зу­пи­ни­ло па­ді­н­ня укра­їн­ської еко­но­мі­ки, що ви­кли­ка­ло в кра­ї­ні не­о­б­ґрун­то­ва­ну ей­фо­рію. Але да­ні за чер­вень по­ка­зу­ють, що па­ді­н­ня ві­тчи­зня­ної про­ми­сло­во­сті від­но­ви­ло­ся. І це не див­но, бо на­ша еко­но­мі­ка на 95% за­ле­жна від цін на си­ро­ви­ну — сталь, зер­но, за­лі­зну ру­ду то­що, а во­ни пі­сля не­три­ва­ло­го зро­ста­н­ня знов пі­шли до­ни­зу. За да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, в дру­го­му квар­та­лі пше­ни­ця по­де­шев­ша­ла на 7%, а ці­ни на за­лі­зну ру­ду із $ 70 за тон­ну у кві­тні — в черв­ні по­вер­ну­ли­ся до рів­ня $55. Як на­слі­док, збе­рі­га­є­ться істо­тні ри­зи­ки, що Укра­ї­на 2016 ро­ку не ви­ко­нає ані про­гно­зів МВФ що­до при­ро­сту ВВП на 1,5%, ані ще скром­ні­ших про­гно­зів Сві­то­во­го бан­ку та Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку Укра­ї­ни що­до 1% еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня.

Еко­но­мі­чний­та мо­не­тар­ний курс кон­сер­вує еко­но­мі­чну де­пре­сію і збе­рі­гає за Укра­ї­ною ста­тус си­ро­вин­ної ко­ло­нії, кри­ти­чно за­ле­жної від за­кор­дон­них кре­ди­тів. Ця проблема на­бу­ває за­гроз­ли­во­го для су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни мас­шта­бу. І в її розв’ язан­ні вне­сок Нац­бан­ку мав би бу­ти та­ким же ви­зна­чаль­ним, як і уря­до­вий.

ЧИ МА­Є­МО МИ НАЙКРАЩОГО У СВІ­ТІ ЦЕНТРОБАНКІРА?

Від­по­відь, на жаль, не­га­тив­на. Мож на кон с та ту ва ти, що НБУ під ке рів ниц т вом Ва ле рії Гон та рє вої зу мо вив в Укра ї ні си­стем­ну бан­ків­ську кри­зу, ство­рю­ю­чи но­ві дис­ба­лан­си й си­стем­ні ри­зи­ки для еко­но­мі­ки, зни­щу­ю­чи до­ві­ру су­спіль­ства та ін­ве­сто рів до фі нан со вої сис те ми, а від­так і до національної еко­но­мі­ки й дер­жа­ви вза­га­лі.

Нац банк по сла бив ук ра їнсь - ку про мис ло вість та ре аль ний сек тор еко но мі ки, по гір шу ю чи їх ні кон ку рен т ні по зи ції, стри - му ю чи ди на міч не від нов лен ня ви роб ниц т ва, йо го екс пор т ний по тен ці ал і « рух до го ри » в лан - цю­гах ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті, бло­ку­ю­чи мо­жли­во­сті мо­дер - ні за ції кра ї ни й фор му ю чи шту­чну за­ле­жність від па­лі­а­тив­ної до­по­мо­ги МВФ. Че­рез шо­ко­ве зне ці нен ня грив ні. знач ний стри­бок цін і втра­ту ча­сти­ни бан­ків­ських вкла­дів у «за­чи­ще­них» НБУ бан ках на се лен ня кра ї ни вкрай збі­дні­ло.

По­мил­ко­вість та де­стру­ктив­ність по­лі­ти­ки НБУ, на на­шу дум­ку, по­ля­га­ють у то­му, що за­мість про ве ден ня ско ор ди но ва - них з уря­дом за­хо­дів, спря­мо­ва­них на по ря ту нок вкла дів на се - ле­н­ня та під­при­єм­ців і збе­ре­же­н­ня до ві ри до на ці о наль ної бан - ків­ської си­сте­ми, ма­кси­маль­ної орі єн та ції на по тре би ре аль но го се­кто­ру еко­но­мі­ки й від­нов­ле­н­ня йо­го кре­ди­ту­ва­н­ня, а та­кож ство­ре­н­ня умов для за­лу­че­н­ня ін­ве­сти цій і збіль шен ня екс пор ту, Нац банк вдав ся до не про зо ро го та не­мо­ти­во­ва­но­го «де­мон­та­жу» бан­ків­ської си­сте­ми без на­ле­жної ком пен са ції втрат вклад ни ків, вста нов лен ня штуч них ре гу ля - цій, ре алі за ції по лі ти ки « до ро - гих» для вла­сної еко­но­мі­ки гро­шей та під­си­ле­н­ня за­ле­жно­сті від за­кор­дон­них кре­ди­тів.

ЗА ПЛОДАМИ ЇХ ПІЗНАЄТЕ...

Внас лі док шо ко во го зне ці - не­н­ня грив­ні з 8 до 25 грн / $1 і на тлі істо­тної ім­порт­ної за­леж - нос ті ( ім порт то ва рів та по слуг ся гає 57% ВВП) та внас лі док під ви щен ня ко му наль них та ри - фів ін ф ля ція тіль ки за 2015 рік сяг ну ла 48,7%. Ці ни на окре мі гру­пи то­ва­рів зро­сли ще біль­ше: лі­ки — на 50%, хліб — на 55%, ри ба — на 60%, жит ло во- ко му - наль­ні по­слу­ги — на 116%. При цьо­му се­ре­дня но­мі­наль­на за­ро­бі­тна пла­та 2015 ро­ку зро­сла по­рів ня но з 2014 ро ком ли ше на 20%, а се­ре­дню пен­сію бу­ло під­ви ще но ли ше на 8%. Від так се - ред ній на яв ний мі сяч ний до хід ук ра їн ця ( су ма, яка за ли ша єть - ся пі­сля опо­да­тку­ва­н­ня) 2015 ро­ку склав 2600 гри вень, або близь ко $ 120. То му час т ка за - ощад жень 2015 ро ку ско ро ти - лась до 0,4% (від ви­да­тків на­се­лен ня). Тоб то лю ди втра ти ли зда­тність від­кла­да­ти ча­сти­ну до­хо­дів і ви­чер­пу­ють ра­ні­ше сфор­мо­ва­ні за­оща­дже­н­ня.

До пу ще на Нац бан ком де - валь ва ція грив ні при зве ла до трик рат но го змен шен ня ку пі - вель­ної спро­мо­жно­сті грив­не­вих вкла дів на се лен ня ( на при кін ці 2015 ро ку ста но ви ли 199 млрд грн) та під при ємств ( ста но ви ли 169 млрд грн) сто­сов­но ім­порт­ної про­ду­кції. Крім цьо­го, че­рез «за­чис­тку» май­же 80 бан­ків вкла­дни­ки, згі­дно з да­ни­ми Укра­їн­сько­го кре­ди­тно-бан­ків­сько­го со­ю­зу ( УКБС), втра ти ли май же 60 мі лья р дів гри вень на сво їх бан ківсь ких ра хун ках ( до ре чі, Фон дом га ран ту ван ня вкла дів ком пен су ють ся ли ше су ми до 200 ти­сяч гри­вень).

У свою чер гу, це обу мо ви ло сут­тє­ве до­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на дер жав ний бюд жет. Так, за ін фор ма ці­єю УКБС, на по чат ку цьо го ро ку на ра хун ках фі зич - них осіб у бан ках, які бу ло ви - зна­но не­пла­то­спро­мо­жни­ми, пе­ре бу ва ло по над 128 мі лья р дів гри вень. Су куп ні ви пла ти фі зо - со бам- вклад ни кам цих бан ків пе­ре­ви­щи­ли 63 мі­льяр­ди, з яких 78% (май­же 50 млрд грн) про­фі­нан со ва но за ра ху нок держ бюд - же ту і ли ше п’ яту час ти ну ( 13,5 млрд грн) — за ра ху нок кош тів Фон ду га ран ту ван ня вкла­дів.

ДЕМОНТАЖ І МОНОПОЛІЗАЦІЯ

Під­при­єм­ства ре­аль­но­го се­кто ру еко но мі ки, за оцін ка ми УКБС та Укра­їн­сько­го то­ва­ри­ства фі нан со вих ана лі ти ків ( УТФА), втра ти ли у збан к ру ті - лих бан ках май же 80 мі лья р дів гри вень обі го вих кош тів. А це 25% всіх кош тів під при ємств, роз­мі­ще­них у бан­ків­ський си­сте­мі на по­ча­ток 2016 ро­ку. Ча­сти­ну цих кош тів умов но « за мо ро - же­но», але че­рез скла­дно­щі в ро­бо ті ФГВФО во ни ні ко ли не бу - дуть ви­пла­че­ні. Ви­ве­де­н­ня та­кої знач ної лік ві да цій ної ма си на ри­нок за ни­ні­шніх скла­дних еко­но міч них умов при зве де до по - даль­шо­го зде­шев­ле­н­ня цих акти­вів та проб лем з їх ре алі за ці­єю. То му ді яль ність ФГВФО на ра зі ско­рі­ше на­га­дує схе­му з пе­ре­роз­по­ді­лу при­ва­бли­вих акти­вів, які пе­ре­бу­ва­ють у за­ста­ві лі­кві­до­ва­них бан­ків, аніж ме­ха­нізм ре­аль­но го за хис ту ін те ре сів вклад ни - ків. Адже втра че ні в бан ках ко­шти під­при­ємств — це ча­сти­на обі­го­вих за­со­бів, яки­ми во­ни фі нан су ва ли свою ді яль ність, а ін ко ли й ін вес ти цій ні ре сур си. Їхня не ста ча спри чи няє ско ро - че­н­ня ви­ро­бни­цтва та на­віть бан­крут­ства ба­га­тьох під­при­ємств.

Трик рат не зне ці нен ня до хо - дів гро­ма­дян в екві­ва­лен­ті твер­дих ва­лют, а від­так і від­по­від­не здо­рож­ча­н­ня ім­порт­них то­ва­рів, дво крат не від ста ван ня тем пів зро стан ня но мі наль них до хо дів на се лен ня від зро стан ня цін, май­же ну­льо­вий рі­вень за­оща­джень на­се­ле­н­ня та втра­та ча­сти­ни кош тів вклад ни ків у май же 80 «за­чи­ще­них» НБУ бан­ках — це ни щів ний удар по ку пі вель - ний спро мож нос ті до мо гос по - дарств. А са­ме во­на і є го­лов­ним ру­ші­єм еко­но­мі­ки, який фор­мує май же 70% ВВП Укра ї ни. Чи мо­жли­ве за та­ких умов і за та­кої по­лі­ти­ки від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня?

В ре­зуль­та­ті ма­со­вої «за­чис­тки» бан­ків, ви­крив­ле­н­ня кон­ку­рен ції, по си лен ня ад мі ніс т ра - тив­но­го ти­ску, на­дмір­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня, а го­лов­не — за від­су­тно­сті ана­лі­зу на­слід­ків та­ких дій та їхньо го впли ву на со ці аль но­еко но міч ний роз ви ток на шої кра ї ни по си ли ла ся за леж ність від бан­ків з іно­зем­ним ка­пі­та­лом та най біль шо го бан ку кра ї ни — При­ват­бан­ку. У пер­шій по­ло­ви­ні цьо го ро ку Нац банк на ма гав - ся шту­чно при­ско­ри­ти гра­фік до­ка­пі­та­лі­за­ції не­ве­ли­ких бан­ків, не­о­б­ґрун­то­ва­но під­ви­щу­ю­чи мі­ні­маль­ний роз­мір ре­гу­ля­тив­но­го ка пі та лу. Втім, пі сля то го як з іні ці а ти ви Ра ди каль ної пар тії бу­ло за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект № 4230 про об ме жен ня пов но ва - жень ре гу ля то ра що до при ско - ре­н­ня до­ка­пі­та­лі­за­ції, НБУ фа­кти­чно по­вер­нув­ся до ста­ро­го гра- фі ка до ка пі та лі за ції. Інак ше із сі­чня 2017 ро­ку ко­жен банк уже мав би мі ні маль ний ре гу ля тив - ний ка­пі­тал у су­мі 300 міль­йо­нів гри­вень, тоб­то по­над 10 міль­йо­нів єв­ро, що вдві­чі ви­ще від ана­ло гіч них ви мог ЄС. І це при то - му, що пи то мий мас ш таб єв ро - пейсь кої еко но мі ки ( ре аль ний ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня) май­же в п’ ять ра зів біль ше, ніж в Укра­ї­ні.

З по чат ку 2014- го до лип ня ни ніш ньо го ро ку кіль кість ді - ючих бан ків в Укра ї ні змен ши - лась від 180 до 102, а роз мір їх - ніх ак ти вів за умов га ло пу ю чої ін­фля­ції ско­ро­тив­ся на 1,38% у но мі наль но му ви мі рі. Це свід - чить про ка­та­стро­фі­чне па­ді­н­ня ро лі бан ківсь кої сис те ми в еко - но­мі­ці. На­то­мість час­тка іно­зем­но го ка пі та лу в ка пі та лі бан ків зро­сла до ре­кор­дних 54,7%. Та­ким чи­ном, мо­жна го­во­ри­ти про мас ш таб ний « де мон таж » бан - ків­ської си­сте­ми, при­чо­му пе­ре­важ но на ці о наль но го її сег мен - ту, а та кож про спри ян ня її шту­чній мо­но­по­лі­за­ції.

НА ФІНАНСОВІЙ МІЛИНІ... ЗРОСТАЄ ЧОРНИЙ РИ­НОК

Че рез до рож не чу кре ди тів в Укра ї ні від бу ва єть ся ка та стро - фі­чне па­ді­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня ре­аль но го сек то ру еко но мі ки. Якщо 2009 ро­ку спів­від­но­ше­н­ня на­да­них кре­ди­тів до ВВП ста­но­ви­ло 84%, то 2015 ро­ку — ли­ше 49%, а за пра­цю­ю­чи­ми кре­ди­та­ми — вза га лі 38%. У рен кін гу Сві то во го бан ку за рів нем кре - ди­тної став­ки Укра­ї­на за під­сум­ка ми 2015 ро ку по сі ла га неб не сьо ме міс це пі сля Ма да гас ка ру ( 60%), Бра зи лії ( 44%), Тад жи - ки ста ну ( 25,8%), Ар­ген ти ни ( 24,9%), Кир ги зіі ( 24,2%) та Уган ди ( 22,6%), ви пе ре див ши хі ба що та ку кра ї ну, як Гон ду - рас — 20,7%. Зро­зумі­ло, що та­кі від­со­тки «за­мо­ро­жу­ють» еко­но­мі­ку й уне­мо­жлив­лю­ють жит­тє­во не­об­хі­дні для Укра­ї­ни ре­ін­ду­стрі­а­лі­за­цію та екс­порт­ну екс­пан­сію.

За про вад жен ня дис кри мі на - цій но го пен сій но го збо ру та « пас пор ти за ції » опе ра цій із ку - пів­лі ва­лю­ти, цер­бе­рів­ські ви­мо­ги що до обов’ яз ко во го про да жу ва лют но го ви тор гу при зве ли до по­гли­бле­н­ня ті­ні­за­ції ва­лю­тних опе ра цій. За оцін ка ми УКБС, час­тка ті­ньо­во­го ва­лю­тно­го рин­ку ся­гну­ла у нас 50%. Це зу­мов­лює до­да­тко­вий де­валь­ва­цій­ний тиск на грив­ню й ускла­днює ме­ха нізм фун к ці о ну ван ня офі цій - но го ва лют но го рин ку в кра ї ні. Гро­ма­дя­ни по­чу­ва­ють се­бе не­за­хи ще ни ми, бан ки втра ча ють кон ку рен тос п ро мож ність. А ті - ньо ві діл ки — « ва лют ні мі няй - ли » про цві та ють, кри мі но ген на си­ту­а­ція по­гір­шу­є­ться.

Сьо­го­дні НБУ ре­а­лі­зує та­кти­ку по­сту­по­во­го пом’якше­н­ня ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Але по­ки ця не по во рот ка че ре па ха пов зе, « чор ний ри нок » про цві тає. До ре­чі, до пар­ла­мен­ту вне­се­но два за­ко­но­про­е­кти, по­кли­ка­ні ра­ди­каль но ви пра ви ти си ту а цію: №4741 — що­до ска­су­ва­н­ня пен­сій но го збо ру та пас пор ти за ції при ку пів лі ва лю ти і № 4866 — що до об ме жен ня вер х ньої ме жі обов’ яз ко во го про да жу ви тор гу ре­зи­ден­тів.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.