Хто роз­ва­лює еко­но­мі­ку Укра­ї­ни

Ситуація зму­шує мі­ня­ти мо­не­тар­ну та ка­дро­ву по­лі­ти­ку НБУ

Den (Ukrainian) - - Економіка - (За­кін­че­н­ня. По­ча­ток у №147)

Че­рез си­сте­му де­по­зи­тних сер­ти­фі­ка­тів НБУ про­тя­гом 2015 ро­ку «аб­сор­бу­вав» із бан­ків­ської си­сте­ми май­же 70 мі­льяр­дів гри­вень « зай­вої лі­кві­дно­сті» — на цю су­му ко­мер­цій­ні бан­ки в умо­вах мо­не­тар­но­го го­ло­ду фа­кти­чно про­кре­ди­ту­ва­ли ре­гу­ля­то­ра.

НЕ КРЕДИТОР, А ПОЗИЧАЛЬНИК ОСТАННЬОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ці ко­шти за­лу­ча­ли під до­ста­тньо ви­со­кі про­цен­тні став­ки (близь­ко 20%), що аж ні­як не спо­ну­ка­ло бан­ки до кре­ди­ту­ва­н­ня ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. Ці де­ся­тки мі­льяр­дів по­при кре­ди­тний та ін­ве­сти­цій­ний го­лод в еко­но­мі­ці не пі­шли в ре­аль­ний се­ктор — на роз­бу­до­ву ін­фра­стру­кту­ри чи то на роз­ви­ток ви­ро­бни­цтва або сти­му­лю­ва­н­ня екс­пор­ту. Тоб­то Нац­банк, по су­ті, з «кре­ди­то­ра останньої інстанції», яким у всіх кра­ї­нах сві­ту у кри­зо­вий пе­рі­од є цен­тро­банк, пе­ре­тво­рив­ся в Укра­ї­ні на «по­зи­чаль­ни­ка останньої інстанції», ви­смо­кту­ю­чи гро­ші з «су­дин» на­шої слаб­кої ни­ні еко­но­мі­ки.

«Зв’язу­ва­н­ня» та­ких ве­ли­ких ко­штів без їх одно­ча­сно­го ви­ко­ри­ста­н­ня для при­ско­ре­но­го роз­ви­тку еко­но­мі­ки — за­до­ро­га ці­на для бо­роть­би з ін­фля­ці­єю. Як­би Укра­ї­на ско­ри­ста­лась до­сві­дом США і ви пус ти ла дер жав ні се ред ньо - стро ко ві бор го ві цін ні па пе ри — об лі га ції роз вит ку, які б при дба - ли укра­їн­ські бан­ки, то ми б ма­ли які­сно ін­шу еко­но­мі­чну си­ту­а­цію та пер­спе­кти­ви.

Ні ко ли не бу ла взір цем ефек - тив­но­сті і ві­тчи­зня­на си­сте­ма ре - фі нан су ван ня ко мер цій них бан - ків. Але за остан­ні два ро­ки во­на пе ре тво ри лась на сис те му роз ба - за рю ван ня дер жав них кош тів. НБУ знов і знов по­слі­дов­но по­вто­рює той са мий сце на рій — ви дає ре фі нан су ван ня під за ста ву, ви - знає банк проб лем ним, прий має рі шен ня про не пла тос п ро мож - ність бан­ку, а по­тім три­ва­лий час на ма га єть ся ви би ти ре фі нан су - ван ня з бан ку, в яко му вже пра - цює тим­ча­со­ва адмі­ні­стра­ція, або ко­ли банк вже лі­кві­ду­є­ться.

Пло ди та кої по лі ти ки ста ли оче вид ні вже на по чат ку лип ня. За­бор­го­ва­ність пе­ред НБУ бан­ків, що бу­ли ви­зна­ні не­пла­то­спро­мо­жни­ми, до­ся­гла 53,3 мі­льяр­да гри­вень, а за бор го ва ність з ре фі нан - су ван ня пла тос п ро мож них бан - ків — 32,25 мі­льяр­да. Ці­ка­во, що з останньої су­ми 75,5% або 24,35 млрд грн при па да ло на При ват - банк. По рів ня но з за галь ним об - ся гом кре ди тів і за бор го ва нос ті клі­єн­тів пла­то­спро­мо­жних бан­ків на 1 ли­пня (666,62 млрд грн), за­бор го ва ність пла тос п ро мож них бан ків за ре фі нан су ван ням є мі - зер­ною, а віль­на лі­кві­дність вкла­да­є­ться у ті ж де­по­зи­тні сер­ти­фі­ка­ти НБУ, що упо­віль­нює ді­ло­ву актив­ність в кра­ї­ні. То­му сум­ні­ви що до то го, що ре фі нан су ван ня бан ків на шим цен т ро бан ком хоч якось спри­я­ло кре­ди­ту­ван­ню ни­ми ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, мо­жна вва­жа­ти об­ґрун­то­ва­ни­ми.

СКОРОЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ І ПРИМІТИВІЗАЦІЯ ЕКС­ПОР­ТУ

Низ ка ре гу ля тор них об ме - жень Нац бан ку ство ри ли штуч ні пе ре по ни для ін вес ту ван ня в Укра­ї­ну та для ле­галь­но­го екс­пор­ту ві­тчи­зня­ної про­ду­кції. Ін­ве­сто­ри від­вер­то ка­жуть, що не вкла­да­ти­муть ко­штів у на­шу еко­но­мі­ку, до ки не от ри ма ють мож ли вос ті ле галь но ви во ди ти при бут ки, за - ро­бле­ні в Укра­ї­ні. Не бу­де сер­йо­зної ва лют ної лі бе ра лі за ції — не бу­де й інвестицій. Про це на­о­чно свід чить ста тис ти ка пря мих іно - зем­них інвестицій, які за два ро - ки ско ро ти лись май же на $ 15 млрд: з $58,2 млрд в 2013 ро­ці до $43,3 млрд в 2015 ро­ці.

Ана ло гіч на си ту а ція і з екс - пор­те­ра­ми, які про­сто зму­ше­ні не за­во­ди­ти ва­лю­тну ви­ру­чку в Украї ну, де тре ба про да ва ти біль шу її час ти ну, на ра жа ю чись на до дат - ко ві ва лют ні ри зи ки. То вар ний екс­порт Укра­ї­ни у 2015 р. ско­ро­тив ся на 29,3% (-$ 15,8 млрд): з $ 53,9 млрд у 2014 р. до $ 38,1 млрд у 2015 р. На то мість час т ка си­ро­ви­ни і то­ва­рів з мі­ні­маль­ним сту­пе­нем оброб­ки зро­сла з 60% до 62%, що свід­чить про подаль­шу при мі ти ві за цію екс пор ту та зни - жен ня йо го до да ної вар тос ті. От­же, шо­ко­ва де­валь­ва­ція не тіль­ки «вби­ває» ку­пі­вель­ну спро­мо­жність все­ре­ди­ні кра­ї­ни, а й зни­жує ін­ве­сти­цій­ну при­ва­бли­вість та на фо ні ва лют них об ме жень і до ро - гих кре­ди­тів не галь­мує екс­порт.

ЧИ ТРЕ­БА ХИЗУВАТИСЯ БОР­ГА­МИ?

«Адво­ка­ти» НБУ та уря­ду на­го­ло­шу­ють, що за­галь­ний рі­вень дер­жав­но­го бор­гу про­тя­гом 2014— 2015 ро­ків ско­ро­тив­ся з $73,2 млрд до $65,5 млрд. Але во­ни за­бу­ва­ють вка­за­ти, що за ці два ро­ки за­кор­дон­ні за­по­зи­че­н­ня Укра­ї­ни ви­ро­сли з $37,6 до $43,4 мі­льяр­да, а їхня час­тка в за­галь­них за­по­зи­че­н­нях збіль­ши­лась з 51% до 66%. При цьо­му спів­від­но­ше­н­ня дер­жбор­гу і ВВП з 2014 до 2015 ро­ку зро­сло з 40% до 79%, що зна­чно пе­ре­ви­щує ма­кси­маль­но при­пу­сти­мий МВФ та за­ко­но­дав­чо до­зво­ле­ний в Укра­ї­ні рі­вень (60%).

НБУ та уряд в най­тяж­чі ча­си на­ра­жа­ють кра­ї­ну на ва­лю­тні ри­зи­ки, за­мі­щу­ю­чи вну­трі­шній дер­жав­ний борг зов­ні­шнім. Ре­зуль­та­ти ми вже ба­чи­мо. Якщо у 2014 ро­ці ви­да­тки держ­бю­дже­ту на спла­ту від­со­тків за дер­жав­ним та га­ран­то­ва­ним дер­жа­вою бор­гом ста­но­ви­ли 49 мі­льяр­дів гри­вень, то у 2015 ро­ці (на­віть пі­сля ре­стру­кту­ри­за­ції дер­жбор­гу) ся­гну­ли 88 мі­льяр­дів. В держ­бю­дже­ті2016 ця ста­т­тя зро­сла май­же до 100 мі­льяр­дів гри­вень. Це дру­га най­біль­ша ста­т­тя дер­жав­них ви­да­тків. Во­на пра­кти­чно до­рів­нює су­мі, яку Укра­ї­на під час від­сі­чі вій­сько­вій агре­сії ви­тра­чає на обо­ро­ну та без­пе­ку. Але НБУ, оче­ви­дно, не тіль­ки не вва­жає це про­бле­мою, а на­віть нав­па­ки ра­зом з уря­дом пи­ша­є­ться по­ді­бни­ми «ре­фор­ма­ми».

БЕЗ ДОВІРИ НІКУДИ НЕ ПРИЙДЕМО

Сві­то­вий банк про­гно­зує Укра­ї­ні 1% еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня у цьо­му ро­ці і2% у на­сту­пно­му. Мі­жна­ро­дне рей­тин­го­ве агент­ство Fitch Ratings по­гір­ши­ло про­гноз зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки Укра­ї­ни до 1% при­ро­сту ВВП у 2016 ро­ці і2% — у се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві. Це ще одне свід­че­н­ня то­го, що по­лі­ти­ка уря­ду та НБУ ве­де кра­ї­ну в нікуди. З та­ки­ми тем­па­ми Укра­ї­на не бу­де єв­ро­пей­ською за рів­нем до­бро­бу­ту. На­віть при 4-від­со­тко­вих тем­пах при­ро­сту ре­аль­но­го ВВП на ду­шу на­се­ле­н­ня ми змо­же­мо на­здо­гна­ти Поль­щу за 30 ро­ків, і це за умо­ви, що во­на «сто­я­ти­ме на мі­сці». Ми не ви­йде­мо на­віть на рі­вень Азії. Адже очі­ку­є­ться, що ки­тай­ська еко­но­мі­ка зро­сте цьо­го ро­ку на 6,7% пі­сля 6,9% у ми­ну­ло­му ро­ці, а ін­дій­ська еко­но­мі­ка збе­ре­же тем­пи зро­ста­н­ня на рів­ні 7,6%. По­лі­ти­ка НБУ, як і по­мил­ко­ва еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка уря­ду, уне­мо­жлив­лює аде­ква­тне по­тен­ці­а­лу кра­ї­ни при­ско­ре­не еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, а зна­чить, і під­ви­ще­н­ня жит­тє­во­го рів­ня гро­ма­дян.

Чо­му по­лі­ти­чна і мо­не­тар­на вла­ди кра­ї­ни не стур­бо­ва­ні тим, що в кра­ї­ні по­стій­но па­дає рі­вень довіри на­се­ле­н­ня до дер­жав­них ін­сти­ту­тів і, в пер­шу чер­гу, — до бан­ків­ської си­сте­ми. Пі­сля то­го як всьо­го за два з по­ло­ви­ною ро­ки кіль­кість ді­ю­чих бан­ків в Укра­ї­ні ско­ро­ти­лась з 180 до 102, а лю­ди і під­при­єм­ства втра­ти­ли зна­чну ча­сти­ну сво­їх ко­штів на ра­хун­ках, рі­вень довіри на­се­ле­н­ня до бан­ків впав до кри­ти­чно низь­ко­го рів­ня. Не­о­дно­ра­зо­ві гу­чні за­яви чле­нів прав­лі­н­ня НБУ про те, що бу­де під­три­ма­но той чи ін­ший банк, та на­сту­пне швид­ке й «не­пе­ре­дба­чу­ва­не» йо­го бан­крут­ство зве­ло до мі­ні­му­му рі­вень довіри не тіль­ки до НБУ, а й до вла­ди в ці­ло­му. Це ілю­струє і офі­цій­на ста­ти­сти­ка са­мо­го ж НБУ, згі­дно з якою де­по­зи­ти до­ма­шніх го­спо­дарств у 2014 ро­ці ско­ро­ти­лись на 31,2%, а у 2015 ро­ці — на 22,1%.

ЗНЕХТУВАНО НАЦІОНАЛЬНИМИ ІНТЕРЕСАМИ

За­мість то­го щоб спри­я­ти роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки та від­нов­лю­ва­ти фі­нан­со­ву ста­біль­ність че­рез ство­ре­н­ня умов для мас­шта­бно­го за­лу­че­н­ня інвестицій, сти­му­лю­ва­н­ня ви­ро­бни­цтва та екс­пор­ту про­ду­кції з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю, спри­я­ти ство­рен­ню но­вих ро­бо­чих місць та під­ви­щен­ню до­хо­дів на­се­ле­н­ня, На­ціо­наль­ний банк здій­снює ре­стру­ктив­ну мо­не­тар­ну по­лі­ти­ку, збе­рі­гає не­ви­прав­да­ні ва­лю­тні ре­гу­ля­ції та бар’єри для інвестицій, не­про­зо­ро «за­чи­щає» бан­ків­ську си­сте­му і спри­яє збіль­шен­ню фі­нан­со­вої за­ле­жно­сті кра­ї­ни від за­кор­дон­них суб’єктів. Під ке­рів­ни­цтвом Гон­та­ре­вої він по­вер­нув­ся спи­ною до вкла­дни­ків, вла­сних гро­ма­дян та під­при­єм­ців і про­во­дить во­люн­та­рист­ську ан­ти­про­ми­сло­ву й ан­ти­со­ці­аль­ну по­лі­ти­ку, пе­рі­о­ди­чно до­слу­ха­ю­чись ли­ше до між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, які на­да­ють Укра­ї­ні те­хні­чну до­по­мо­гу та кре­ди­ти. Та­ка по­лі­ти­ка ста­вить під за­гро­зу не тіль­ки до­бро­бут на­се­ле­н­ня та кон­ку­рен­то­зда­тність ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків, а, в кін­це­во­му під­сум­ку, й су­ве­ре­ні­тет кра­ї­ни.

Ра­ди­каль­на пар­тія за­про­по­ну­ва­ла одра­зу низ­ку про­е­ктів, які б до­зво­ли­ли під­си­ли­ти ін­сти­ту­цій­ність фі­нан­со­вої си­сте­ми, за­без­пе­чи­ти її по­зи­тив­ний вплив на ре­аль­ний се­ктор еко­но­мі­ки, сут­тє­во на­ро­сти­ти ін­ве­сти­ції та екс­порт. Йде­ться, зокре­ма, про ство­ре­н­ня Ек­спорт­но-кре­ди­тно­го агент­ства (ЕКА), Дер­жав­но­го бан­ку роз­ви­тку (ДБР), Агент­ства роз­ви­тку ма­ло­го бі­зне­су (АМБ), че­рез які дер­жа­ва за­для роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва, під­при­єм­ни­цтва та спри­я­н­ня екс­пор­ту про­ду­кції укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва отри­ма­ла б без­по­се­ре­дній і швид­кий вплив на кре­ди­тний ри­нок. На жаль, очіль­ник НБУ Гон­та­ре­ва офі­цій­но ви­сту­пає про­ти, на­при­клад, ство­ре­н­ня ЕКА, хо­ча за­зна­че­на іні­ці­а­ти­ва має ши­ро­ку під­трим­ку про­ми­слов­ців, екс­пор­те­рів, гро­мад­сько­сті та екс­пер­тів.

Аль­тер­на­ти­ва гро­шо­во-кре­ди­тній по­лі­ти­ці НБУ є. Во­на за­про­по­но ва на Ра ди каль ною пар ті­єю, зокре­ма в Ан­ти­кри­зо­вій про­гра­мі еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, на­прав­ле­ній мною спіль­но з Оле­гом Ля­шком Пре­зи­ден­ту, прем’єр-мі­ні­стру та спі­ке­ру ВР ще у сі­чні 2016 ро­ку (http://www.slideshare.net/galasyuk/ ss-57665693), а та­кож у Стра­те­гії роз­ви­тку бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни 2016—2020, роз­ро­бле­ній за іні­ці­а­ти­ви го­ло­ви Ко­мі­те­ту ВР з пи­тань фі­нан­со­вої та бан­ків­ської по­лі­ти­ки, нар­де­па від РПЛ Сер­гія Ри­бал­ки.

Су­про­тив та­ким си­стем­ним і кон­стру­ктив­ним іні­ці­а­ти­вам — це, по су­ті, ан­ти­на­ціо­наль­на, ан­ти­про­ми­сло­ва та ан­ти­під­при­єм­ни­цька по­зи­ція. По­ді­бним ді­ям НБУ не­має ло­гі­чно­го по­ясне­н­ня та ви­прав­да­н­ня, осо­бли­во в умо­вах ка­та­стро­фі­чно­го па­ді­н­ня екс­пор­ту та згор­та­н­ня ін­ве­сти­цій­ної актив­но­сті в еко­но­мі­ці. То­му вар­то гли­бо­ко за­ми­сли­ти­ся над тим, як та­ке мо­же ста­ти­ся у на­шій дер­жа­ві, що цен­тро­банк не зва­жає на на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си... Це, зви­чай­но, да­ле­ко не ви­чер­пна від­по­відь, але, га­даю, НБУ ре­а­лі­зує та­ку свою по­лі­ти­ку че­рез фа­кти­чну йо­го без­кон­троль­ність, що ви­пли­ває з від­су­тно­сті Ра­ди НБУ. До­дам, що Гон­та­ре­ва й до­сі не за­твер­ди­ла но­вий склад гро­мад­ської ра­ди НБУ, хо­ча оста­н­ня вже ві­ді­бра­на на кон­кур­сі.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Ві­ктор ГАЛАСЮК, го­ло­ва пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки та під­при­єм­ни­цтва, за­сту­пник го­ло­ви РПЛ, к.е.н.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.